Албанія під владою Німеччини
| Königsreich Albanien Mbretnija Shqiptare Албанське королівство | |||||||||||
| Маріонеткова держава нацистської Німеччини | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| Гімн Himni i Flamurit Гімн прапору | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Тирана | ||||||||||
| Мови | албанська, німецька | ||||||||||
| Форма правління | регентська конституційна монархія під тоталітарною військовою диктатурою | ||||||||||
| Прем'єр-міністр | |||||||||||
| - 1943 | Ібрагим Бічакчіу | ||||||||||
| - 1943 | Мехді-бей Фрашері | ||||||||||
| - 1943–1944 | Реджеп Митровиця | ||||||||||
| - 1944 | Фікрі Діне | ||||||||||
| Історичний період | Друга світова війна | ||||||||||
| - Захоплення Німеччиною | 25 липня 1943 | ||||||||||
| - Німецький вивід військ | 28 листопада 1944 | ||||||||||
| Валюта | Албанський лек | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
.svg){kind=small}
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Королівство Албанія (алб. Mbretnija Shqiptare, нім. Königsreich Albanie) існувало як де-юре незалежна держава в 1943-1944. Зазвичай де-факто назва в більшості історичної німецької літератури і документів є Großalbanien, іноді Gross-Albanien.[1]. Після виведення італійських військ у 1943 році Албанія була окупована нацистською Німеччиною і розпочалася громадянська війна, яка закінчилася перемогою комуністів.
Історія[ред. | ред. код]
25 липня 1943, після падіння Беніто Муссоліні, Віктор Еммануїл III зрікається престолу як король Албанії. 9 вересня Третій Рейх окуповує країну. В жовтні Установчі збори скликаються на прохання німців, і Албанія проголошує свою незалежність, а також скасовує більшість законів, прийнятих під час італійської окупації. Леф Носі, член Балі Комбетар, стає главою держави. Албанія в цей час офіційно була королівством, попри те, що Ахмет Зогу перебував у еміграції. Установчі збори проголосили регентство, до якого увійшли Леф Носі як представник православних, Фуат-бей Дібра як представник мусульман та Антон Харапі як представник католиків. Асамблею очолює Мехді-бей Фрашері, старша посадова особа в Османській імперії і прем'єр-міністр у 1935-1936. Фрашері пояснює свою позицію прагненням зберегти Албанію від національно-визвольного руху, очолюваного комуністами. 5 листопада Реджепа Мітровіцу було призначено головою уряду[2]. Політичний рух Seconde Ligue albanaise de Prizren на чолі з Мітровіцею закликав до приєднання Косово до Албанії з метою створення Великої Албанії, натомість комуніст Енвер Ходжа, під впливом Тіто, намагався зберегти Косово у складі Югославії [3]. Ліга бере участь у війні з Югославією, з метою захисту албанського населення Косово від четників і партизанів. Албанський уряд не вельми співпрацює з німцями і відмовляє в 1944 подати список євреїв, які мешкали в Албанії[4].
Війна проти загарбників переросла в громадянську війну між Комуністичною партією Албанії, яка контролювала національно-визвольний рух, і Балі Комбетар. У листопаді 1944, під тиском Народно-визвольної армії Югославії і Червоної Армії німці евакуювали війська з Албанії. Енвер Ходжа став лідером тимчасового уряду в Тирані. Терени, загарбані під час війни, були передані комуністичній Югославії.
Посилання[ред. | ред. код]
- Voices on Antisemitism Interview with Johanna Neumann from the United States Holocaust Memorial Museum
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Neuwirth, Hubert Neuwirth (2008). Widerstand und Kollaboration in Albanien 1939-1944. Otto Harrassowitz Verlag. ISBN 978-3-447-0578-7. Процитовано 15 березня 2011.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: довжина (довідка) - ↑ Bernd J. Fischer, Albania at war 1939-1945, C Hurst & Co Publishers Ltd, 1999, p. 171-173
- ↑ Serge Métais, Histoire des Albanais, Fayard, 2006, pp. 301-304
- ↑ Serge Métais, Histoire des Albanais, Fayard, 2006, pp. 306-311
| ||||||||||||||||||||||||||
