Німецький Народний Дім у Чернівцях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Німецький Народний Дім у Чернівцях
HerrenGasse 830.jpg
Німецький Народний Дім (початок ХХ ст..)

48°17'10"N 25°56'22"E
Країна Україна Україна
Розташування м. Чернівці
Архітектор Густав Фріч
Клієнт Товариство християнських німців
Інженер Ервін Мюллер
Дата початку спорудження 28 квітня 1908 рік
Дата закінчення спорудження 4 червня 1910 рік
Відкриття 5 червня 1910
Вартість 700 000 крон
Стиль німецький стиль
Поверхів п’ять
Власник чотири німецькі товариства: Товариство християнських німців Буковини, Товариство німецьких сільськогосподарських спілок, Ощадне і позичкове товариство для німців міста Чернівці та передмість, а також Німецька шкільна спілка.
Призначення робота громадських і культурних товариств, організацій, політичних партій тощо
Адреса м. Чернівці, вул. Панська (О.Кобилянської), 47

Німецький Народний Дім у Чернівцях — дім, збудований на початку XX століття спілкою чернівецьких німецьких товариств, який став центром німецького культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині.

Передумови побудови Німецького Дому в Чернівцях[ред.ред. код]

Німці з’явились на Буковині ще в епоху середньовіччя, проте їх кількість була незначною. Із входженням (1774) Буковини до складу Австрії перші управителі намагалися заохотити переселення німців на Буковину. Патентом про переселення були визначені немалі пільги для переселенців: звільнення на 50 років від рекрутчини, на 19 років від податків, заміна панщини угодами із землевласниками, чия земля надавалася у користування, деяка фінансова та матеріальна допомога з боку держави.
Першими німецькими переселенцями стали службовці військових і цивільних установ. Поступово на Буковину стали прибувати промисловці і ремісники, які поселялися переважно у містах. Німці стали першими професійними ремісниками: слюсарями, годинникарями, ювелірами, чинбарями, кушнірами, каретними майстрами, бляхарями, столярами, теслярами, броварями, каменярами.
Перші готелі з ресторанчиками також збудували німці.
За першим австрійським переписом населення 1869 року, загальне число жителів Буковини становило 533 964 чоловік, серед яких налічувалось 10 479 євангельських та 29 502 католицьких німців.
У Чернівці переселилися німецькі чиновники, вчителі, священики, лікарі, які склали значну частину чернівецької еліти.

Побудова Німецького Народного Дому в Чернівцях[ред.ред. код]

Перші спроби об’єднатися у національні товариства спостерігалися уже в 70-х роках XIX століття.
Центром культурної організації німців стало створене у 1897 році Товариство християнських німців, які взяли на себе ініціативу побудови Німецького Народного Дому.

Товариство християнських німців

Земля для побудови дому була куплена Товариством у власника 24 травня 1904 року. Перед тим, як розібрати старі будівлі та приступити до спорудження нового приміщення, у них тимчасово розташували Німецький шкільний інтернат.
У 1908 році правом власності на нерухоме майно по вулиці Панській, 47 (де планувалось побудувати Німецький Дім) володіли чотири німецькі товариства: Товариство християнських німців Буковини, Товариство німецьких сільськогосподарських спілок, Ощадне і позичкове товариство для німців міста Чернівці та передмість, а також Німецька шкільна спілка.
30 березня 1908 року Товариство християнських німців звернулось до Чернівецького магістрату та Буковинської крайової управи з проханням про надання дозволу на будівництво приміщення Німецького Народного Дому за планами, розробленими архітектором Густавом Фрічем.
28 квітня 1908 року відбулася передача земельної ділянки піл новобудову. Керівництво будівельними роботами перебрав на себе надвірний радник Ервін Мюллер. Восени 1908 року монументальна споруда вже стояла під дахом. В ній були передбачені приміщення для великої зали, кав’ярні, приміщення для гостей, зимовий кегельбан, винний погріб і др.
Два роки німецькі товариства проводили внутрішнє облаштування будинку.
4 червня 1910 року будівництво Німецького Дому було завершено.
На свято закінчення будівництва зібралися: німецька громада краю, представники влади, численні гості.
На зібранні багато мовилось про історію німців Буковини, говорилось, що будинок, у який вселяються німці краю, залишиться на довгі десятиліття символом німецької єдності, німецької культури, а також твердинею миру та єдності всіх народностей та національностей, що проживають на Буковині[1].
У святі взяли участь депутати німецького парламенту, депутати австрійської Палати послів, поважні гості з міста Грац.

Про будинок Німецький Народний Дім[2][ред.ред. код]

Будинок став окрасою не тільки вулиці, але й усього міста.
Споруда розмірами 1700 кв.м., 25000 куб. м. зведена як прибутковий будинок і будинок товариства за 700 000 крон на місці старого Німецького шкільного дому.
Будівля в середньому чотирьохповерхова, частково п’ятиповерхова, в деяких частинах двоповерхова (приміщення для студентів). Центральний двір об’єднує прибутковий будинок з розташованими позаду спорудами. Частини будинку з’єднані між собою. В партері розташовується Німецький торговий дім, на другому поверсі – Райфазенська каса, на третьому – Крайова спілка, на четвертому – Товариство християнських німців, на п’ятому – товариства «Шларафія» та «Прутана».
Фасад будинку витриманий у німецькому стилі. Якщо не брати до уваги художні пластичні прикраси і карнизи, то він оживляється тільки масою балконів та лоджій, тоді як уся спруда увінчуєтьсястрімким покритим черепицею дахом і фронтоном.
Існує каретний заїзд до двору, в якому колись був розкішний сад та просторий майданчик, на якому в ті давні часи танцювали фрау[3] зі своїми кавалерами під романтичні мелодії духового оркестру.
Колись «Німецький дім» був осередком активного громадського і культурно-просвітницького життя не тільки буковинських німців, а й представників інших націй, які населяли Буковину. Різні зібрання та культурно-розважальні заходи приваблювали сюди різних людей, які цікаво та з приємністю проводили тут свій вільний час, знайомилися, спілкувалися, відпочивали та милувалися привабливою спорудою. В Німецькому домі тоді був і свій банк, і власна друкарня, де видавалися різні книги, брошури, газети та журнали, зокрема популярна на той час газета «Німецький щоденник».
1937 року в Німецькому домі відкрився винний погріб, а також кафе «Віденська кухня». 1940 року в цьому будинку розмістилася жіноча перукарня, власницею якої була пані Геллена Анні. Був тут також і затишний ресторан, і бібліотека з читацькою залою, спеціальні кімнати для різних розваг, окремі приміщення для гостей.
Та найвизначнішою окрасою Німецького дому була, безперечно, його простора, гарно оформлена зала, де проводились найрізноманітніші заходи різних товариств: конференції, зустрічі з видатними особами, лекції та інші громадські зібрання.
Сюди приходили люди різних національностей та різних конфесій. На сцені великої зали виступали талановиті актори, демонструючи глядачам різноманітні театральні дійства, а також аматори сцени. Зала привертала увагу відвідувачів не тільки гарним оформленням, а й надзвичайною акустикою. Тому тут часто влаштовували різні урочистості, театральні вистави і концерти, святкові вечори, які завершувалися танцями.

Німецький Народний Дім до і після 1940-го року[ред.ред. код]

Перша світова війна припинила на чотири роки розвій німецького культурного та громадянського життя на Буковині. І лише з 1919 року починається поступове відродження німцями всього набутого до війни, але вже як підданими королівської Румунії. Політика тотальної румунізації' жителів краю не обминула і німецьку громаду, проте німецька мова й культура ще два десятиліття займали видне місце в містах і селах Буковини.
Після приходу в Буковину Радянської Армії та переселення німців до Німеччини[4] у 1940 році будинок було пристосовано до потреб нової влади.
Зі здобуттям Україною незалежності поступово відродились національні традиції національних меншин краю, в тому числі і німців.
Загалом «Німецький дім» — один з небагатьох будинків Панської вулиці, якого не торкнулись руки перебудовників та завдяки чому він зберіг свій первісний вигляд до нашого часу.
І сьогодні, як майже сто років тому, німецькомовні гості з усіх куточків світу знають споруду Німецького Народного Дому по вулиці Ольги Кобилянської в Чернівцях
Нині тут працює Товариство австрійсько-німецької культури «Відродження», де спілкуються, зустрічають традиційні німецькі свята, влаштовують концерти, переглядають фільми про історичну Батьківщину, часто звучить німецька мова, до якої долучається молоде покоління буковинських німців. Як і раніше, знову відчинені для гостей двері святкової зали, яка носить ім’я видатного чернівчанина Георга Дроздовського.
На верхньому, т.зв. п’ятому поверсі Німецького дому є одна кімнатка, у якій нині розміщується невеличкий музей Георгія Дроздовського — відомого письменника, який народився на Буковині й тут відбулося становлення його особистості як літератора. 1934 року в Чернівцях вперше вийшла друком збірка його ліричних творів під назвою «Поезії» (В 1940 році він змушений був виїхати з рідного міста. Поселився в землі Каринтія (Австрія). В кінці життя написав книгу[5] – освідчення в любові до міста своєї юності Чернівців).

Німецький Народний Дім сьогодні в ряду інших на вулиці О.Кобилянської

Примітки[ред.ред. код]

  1. Німецький Дім у Чернівцях був символом розвитку й становлення німецької національної самосвідомості краю. Є безперечним його значення, як головного форпоста німецької культури Буковини і навіть карпатського регіону. Проте, крім Народного Дому в столиці краю, буковинські німці заснували значну кількість національних і народних домів в повітових центрах та інших населених пунктах Буковини. Так, вже двадцять другого листопада 1903 року відбулося святкове відкриття другого на Буковині народного німецького дому у Кімполунзі. Згодом центри німецької культури виросли у Гура-Гуморі, Сторожинці, Радівцях, Роші, Глибоці, Молодії та інших німецьких громадах. Як правило, засновувались вони й утримувалися філіями Товариства християнських німців Буковини та райфайзенівськими касами. У багатьох з них розміщувалися гарні національні бібліотеки. Напередодні Першої світової війни загальне число німецьких домів у краї становило п'ятдесят.
  2. З газети Czernowitzer Allgemeiner Zeitung.- 1910.- 5-7 червня.- С. 1-5.
  3. Фрау - жінка (нім.)
  4. Більшість переїхала в австрійські землі
  5. Назад в Чернівці, і все довкола. Спогади старого австрійця. - Передрук: Т-во Георга Дроздовського і Каринтія, Клагенфурт, 2003

Джерела[ред.ред. код]