Німецький рекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Німецький рекс right-center
German rex alana.JPG
Доросла особа
Походження Німеччина Німеччина
Стандарти породи
FIFe стандарт
Кіт свійський (Felis catus)

Німецький рекс (англ. German rex, GRX)  — порода кішок, що виникла в Німеччині.

Історія[ред. | ред. код]

У 1930 році в селі на території Східної Пруссії був виявлений кучерявий кіт від абсолютно нормального блакитного російського кота й ангорської кішки тютюнового кольору. Саме від нього й походить порода німецьких рексів. Формуванню породи сприяло періодичне схрещування з короткошерстими європейськими кішками. Породу визнають багато фелінологічних організацій, у тому числі FIFE. Німецькі рекси були визнані FIFE у 1983 році.

Догляд[ред. | ред. код]

За поводженням, фізіологічними особливостями кішки схожі на девон і корніш рексів. Під час росту хутра рекомендується комплекс вітамінів групи В. За хутром й великими, широко відкритими очима рексів необхідний регулярний догляд. Рекси не мерзнуть. Вони нормально себе почувають й у теплій, і в прохолодній квартирі.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Німецькі рекси — тварини середнього розміру, сильні, але не масивні. Тіло середньої величини й довжини, міцне, з розвиненою мускулатурою, пропорційне. Грудна клітка в профіль виглядає заокругленою. Спина пряма. Кінцівки відносно тонкі, середньої довжини. Лапи невеликі, овальні. Подушечки лап добре виражені. Хвіст середньої довжини, сильний, рухливий, рівний, без заломів, звужується до кінця. Рівномірно вкритий хутром. Кінчик хвоста заокруглений.

Голова округлена. Підборіддя виражене. Щоки розвинені. Ніс із невеликим вигином. Вібриси коротші нормальних розмірів, звиті. Вуха великі, широкі біля основи, широко поставлені, на кінчиках трохи заокруглені. Із зовнішнього боку вушна раковина вкрита густим і тонким хутром. Очі округлі, середньої величини, посаджені широко на дастатній відстані від лінії носа. Колір відповідає забарвленню хутра.

Хутро коротке, хвилясте, плюшеве за текстурою, м'яке, без остьового волосся, нагадує своєю м'якістю хутро крота. Щільність хутра варіюється від тонкого м'якого до щільного рівномірного покриву.

Забарвлення[ред. | ред. код]

Допускаються всі колірні варіації.

Світлини[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Заведия Т. Л. Сучасна енциклопедія любителя кішок: 1500 корисних порад фахівців. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004 — ISBN 966-548-910-0