Німеччина самоліквідується

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Німеччина самоліквідується»
Thilo Sarrazin - Deutschland schafft sich ab. Cover.png
Обкладенка першого видання книги «Німеччина самоліквідується»
Автор Тіло Сарацин
Назва мовою оригіналу Deutschland schafft sich ab
Країна Німеччина Німеччина
Мова німецька
Тема Німеччина, Депопуляція, імміграція і іслам
Видавництво Deutsche Verlags-Anstalt
Видано 23 серпня 2010 року
Сторінок 464
Тираж 25 000 примірників
ISBN ISBN 978-3-421-04430-3

Німеччина самоліквідується (нім. Deutschland schafft sich ab, підзаголовок: «Як ми ставимо на карту нашу країну», нім. Wie wir unser Land aufs Spiel setzen) — книга Тіло Сарацина, що вийшла в Німеччині 2010 році і відкрито говорить про шкідливість мусульманської імміграції для Європи. Книга викликала значний суспільний резонанс ще навіть до того, як вийшла з друку.

Зміст[ред. | ред. код]

Сарацин описує в «Німеччина самоліквідується» наслідки, що виникли в Німеччині, на його думку, внаслідок накладання зниження народжуваності, зростання неосвіченості населення та імміграції в переважній більшості з мусульманських країн.

Книга замислювалася як робота про соціальну державу і як аналіз проблем соціальної держави в сучасній Німеччині. Але Сарацин не зупинився на сухому аналізі. Він ставить такі питання: Чому люди живуть за рахунок соціальної допомоги? Чи сприяє ця допомога розвитку людського капіталу? Чому в Німеччині народжується так мало дітей, до того ж у людей, що живуть на соціальні виплати, дітей більше, ніж у працюючих і освічених? Чому середній освітній рівень знижується, а діти із бідних сімей погано вчаться? Чому міграція в ФРН не грає тієї ролі, що в США і Канаді, а мігранти так погано інтегруються, й значна частина дітей мігрантів погано вчиться в школах?[1]

Реакція в суспільстві[ред. | ред. код]

Книга вийшла 30 серпня з початковим накладом у 25 000 примірників і була розкуплена ще до виходу з друку. Вона ще до публікації викликала значну увагу засобів масової інформації. Газети «Дер шпіґель» та «Більд» навіть надрукували наперед витримки з книги. В листопаді того ж року з друку вийшов 14-й наклад книги.[2]

Політики, ЗМІ та науковці піддали жорсткій критиці Сарацина, якому вони закидали, що він підтримує расизм, соціальний дарвінізм, євгеніку та псевдонауку. Президія Соціал-демократичної партії Німеччини постановила ще під час презентації книги розпочати партійний процес врегулювання з метою виключити Сарацина з партії. Правління Федерального банку Німеччини вбачило в діях Сарацина порушення політичної коректності, що підірвало імідж організації,[3][4] внаслідок чого вимагало звільнення Сарацина і вилучення з-під його відомства всіх без винятку підрозділів підприємства.[5] Сарацин, що до того відмовлявся добровільно піти з банку, випередив вимогу правління банку, подавши сам прохання про відставку Федеральному президенту Німеччини Крістіану Вульфу.[6][7][8] 1 жовтня 2010 року Сарацин був офіційно відсторонений від посади члена правління Федерального банку Німеччини.[9]

В жовтні 2010 року канцлер Німеччини Ангела Меркель фактично підтримала Сарацина заявивши, що Німеччина не в змозі обійтися без іммігрантів, але вони повинні інтегруватися і прийняти німецьку культуру і цінності. «Ми керувалися ідеєю мультикультуралізму і вважали, що будемо жити поруч і цінувати один одного, але такий підхід провалився, цілком провалився» — підкреслила Меркель.[10][11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маніфест Сарацина. Наталія Тоганова. Політ.ру, 15 квітня 2011(рос.)
  2. Книга Тіло Сарацина «Німеччина самоліквідовується» витримала 14 перевидань.[недоступне посилання з липня 2019] Євгеній Майоров. InterRight, 18 жовтня 2010(рос.)
  3. Федеральний банк Німеччини: Висловлення думки з приводу висловлювань др. Сарацина Архівовано 2 вересень 2010 у Wayback Machine., 30 серпня 2010 (нім.)
  4. Федеральний банк боїться значного удару по іміджу, Stern, 30 серпня 2010 (нім.)
  5. Відмова від добровільної відставки — Федеральний банк хоче звільнити Сарацина, Штефан Рукамп, Гюнтер Баннас. in: FAZ.NET, 2 вересня 2010.(нім.)
  6. Політичний провокатор — Тіло Сарацин покидає добровільно Федеральний банк, Spiegel Online, 9 вересня 2010 (нім.)
  7. Федеральний банк Німеччини:Пояснення для преси від Правління Федерального банку Німеччини Архівовано 12 вересень 2010 у Wayback Machine., 9 вересня 2010 (нім.)
  8. Єднання з Федеральним банком — секретаріат Вульфа приєднався до справи щодо Сарацина, Spiegel Online, 11 вересня 2010 (нім.)
  9. Німеччина: кінець Multikulti?[недоступне посилання з червня 2019] Микита Афанасьєв. Дзеркало тижня № 39 (819) 23 — 29 жовтня 2010
  10. Мультикультуралізм в Німеччині помер. Євгеній Майоров. InterRight, 18 жовтня 2010(рос.)
  11. Меркель визнала, що спроби побудувати мультикультурне суспільство в Німеччині провалилися. Корреспондент, 17 жовтня 2010 (рос.)