Німрод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Німрод
івр. נִמְרוֹד
Nimrod (painting).jpg
Народився 1751 до н. е.[1]
Помер 1638 до н. е.[1]
Діяльність монарх, мисливець
Знання мов Canaanited
Magnum opus Tower of Babeld[2]
Посада монарх
Батько Куш
Діти Eliezerd[3] і Pharaoh[d][4]
Портрет царя Німрода у збірнику гравюр Гійома Руйе, Promptuarii Iconum Insigniorum (1553)

Німрод — перший після Усесвітнього потопу хамітський цар, праонук Ноя, онук Хама, син Куша. Засновник Вавилону та Ніневії[5]. Згадується у Книзі Буття: Буття 10:8 — Куш народив також Німрода: сей почав бути міцним на землі.

Буття 10:9 — Він був значний звіролов перед Господом; а тому й кажуть: значний звіролов, як Німрод, перед Господом.

Буття 10:10 — Царство його спочатку [складали]: Вавилон, Ерех, Аккад і Калне, на землі Шінеар[6].

Згідно з «Юдейськими старожитностями» Йосипа Флавія за правління Німрода була здійснена невдала спроба створити у Вавилоні стовп (башту) висотою аж до неба — Вавилонську вежу[7], відомою за Книгою Буття як Вавилонське стовпотворіння.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]