Німрод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Німрод
дав-євр. נִמְרוֹד
Nimrod (painting).jpg
Діяльність монарх
Батько Куш
Діти Eliezerd[1] і Pharoahd[2]
Портрет царя Німрода у збірнику гравюр Гійома Руйе, Promptuarii Iconum Insigniorum (1553)

Німрод — перший після Усесвітнього потопу хамітський цар, праонук Ноя, онук Хама, син Куша. Засновник Вавилону та Ніневії[3]. Згадується у Книзі Буття:

Буття 10:8 - Куш народив також Німрода: сей почав бути міцним на землі.

Буття 10:9 - Він був значний звіролов перед Господом; а тому й кажуть: значний звіролов, як Німрод, перед Господом.

Буття 10:10 - Царство його спочатку [складали] : Вавилон, Ерех, Аккад і Калне, на землі Шінеар[4].

Згідно з "Юдейськими старожитностями" Йосипа Флавія за правління Німрода була здійснена невдала спроба створити у Вавилоні стовп (башту) висотою аж до неба - Вавилонську вежу[5], відомою за Книгою Буття як Вавилонське стовпотворіння.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 14 // Targum Pseudo-Jonathan on Genesis
  2. 5 // Targum Pseudo-Jonathan on Genesis
  3. Толковая Библия Лопухина. Ветхий Завет. Бытие (рос.)
  4. Біблія. Книга буття гл. 10. Архів оригіналу за 1 серпень 2015. Процитовано 6 вересень 2015. 
  5. Бернард Вербер – Тайна Богов (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]