Ніос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніос
Ніос
6°26′ пн. ш. 10°17′ сх. д. / 6.433° пн. ш. 10.283° сх. д. / 6.433; 10.283
Розташування
Країна Flag of Cameroon.svg Камерун
Регіон Північно-Західний регіонd
Розміри
Площа поверхні 1,58 км²
Висота 1089  м
Глибина макс. 208  м
Довжина 2 км
Ширина 1,2 км
Об'єм 0,15 км³
Басейн
Країни басейну Камерун
Інше
Geonames 2223321
Ніос. Карта розташування: Камерун
Ніос
Ніос (Камерун)

CMNS: Ніос на Вікісховищі

Ніос — кратерне озеро у північно-західній частині Камеруну. Глибина озера 209 м, довжина 1400 м, а ширина 900 м. Озеро розташоване на висоті 1089 м над рівнем моря та утворене 400 років тому поверхневими та підземними водами, які заповнили маар, що виник унаслідок гідротермального вибуху. Вибух відбувся під час зустрічі лави з підземними водами. На великій глибині під гірськими утвореннями розташована магма, яка безперервно виділяє діоксид вуглецю (СО2).

В озеро впадає кілька струмків, а через водозбір у природній греблі вода витікає в долину річки Кацина[1].

Лімнологічна катастрофа[ред. | ред. код]

21 серпня 1986 року на озері Ніос сталася лімнологічна катастрофа, яка забрала життя 1746 людей та 3500 тварин. Протягом декількох годин з озера було вивергнуто близько 1,2 км3[1] газоподібного діоксиду вуглецю (CO2). Газ, викинутий з озера, простягнувся двома потоками по гірських улоговинах і долинах на відстань до 25 км від озера, знищуючи все живе на своєму шляху[2].

За два роки до того, 15 серпня 1984 року, схожа лімнологічна катастрофа на озері Монун в Камеруні забрала життя 37 людей[1].

Причини катастрофи[ред. | ред. код]

Дослідження здійснені експедиціями з Італії, Франції, Японії, Нігерії, Швейцарії, США та Великої Британії, з'ясували, що вода озера насичена вуглекислим газом — навіть після катастрофічного викиду води озера містили його ще близько 250 млн. м3. Вуглекислий газ просочується з надр Землі у кількості близько п'яти млн кубометрів на рік. Вважається, що 1985 року води озера були перенасичені ним. Основна частина вуглекислоти була розчинена у глибоких шарах, під великим тиском. Викид було зумовлено порушенням гідрологічної стратифікації: холодна вода, що зібралася на поверхні внаслідок сезону дощів, опустилася вглиб і підняла насичену газом воду[Прим 1][1]. Внаслідок зменшення тиску газ почав виділятися з розчину, утворюючи бульбашки, і це призвело до спливання насиченої газом води аж до поверхні та її дегазації (вивільнення розчиненої вуглекислоти)[3].

Можливість повторення катастрофи та запобігання їй[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дослідники не виключають, що порушення гідрологічної стратифікації могло статися внаслідок якихось інших причин: зсув ґрунту, землетрус або значне зменшення атмосферного тиску.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Шаталов Н.Н. Африканские озера Ниос и Монун — индикаторы уникального углекислотного глубинного дыхания Земли : [рос.] // Український журнал дистанційного зондування Землі. — 2019. — Вып. 21. — С. 4–22. — ISSN 2313-2132.
  2. Сергей Евтушенко (23 апреля 2019 12:57). 10 самых шокирующих озёр в мире. Журнал Популярная Механика. Архів оригіналу за 2019-04-23. Процитовано 2019-07-08. (рос.)
  3. Б. Силкин (01 апреля 1993). Ниос, озеро-убийца. Вокруг Света. Процитовано 2019-07-17. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]