Ніре (1945)
«Ніре» | ||
---|---|---|
楡 | ||
Служба | ||
Тип/клас | Ескортні міноносці типу «Мацу» | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верф ВМФ у Майдзуру | |
Закладено | 14 серпня 1944 | |
Спущено на воду | 25 листопада 1944 | |
Введено в експлуатацію | 31 січня 1945 | |
На службі | 1945 | |
Виведений зі складу флоту | 5 жовтня 1945 | |
Статус | в 1947 зданий на злам | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1350 | |
Довжина | 100,0 м | |
Ширина | 9,4 м | |
Осадка | 3,4 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 парові турбіни, 2 парові котли | |
Потужність | 19 000 к.с. (14 МВт) | |
Швидкість | 27,3 вузла | |
Дальність плавання | 4680 миль (8670 км) на швидкості 16 вузлів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармати Тип 89 | |
Торпедно-мінне озброєння | 4 (1х4) × 610-мм торпедних апарати (4 торпеди)
60 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат |
«Ніре» (Nire, яп. 楡) — ескортний міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.
Історія створення[ред. | ред. код]
Корабель, який став двадцять сьомим серед завершених ескортних міноносців типу «Мацу» (та дев'ятим серед таких кораблів підтипу «Татібана»), був закладений 14 серпня 1944 року на верфі ВМФ у Майдзуру. Спущений на воду 25 листопада 1944 року, ставв до ладу 31 січня 1945 року.
Історія служби[ред. | ред. код]
За весь час після завершення та до закінчення війни «Ніре» не полишав вод Японського архіпелагу, при цьому з 25 квітня його включили до 52-ї дивізії ескадрених міноносців.
22 червня 1945-го «Ніре» зазнав певних пошкоджень під час нальоту на Куре. Враховуючи неможливість оперативного відновлення в умовах тотальної кризи, підготований для «Ніре» екіпаж перевели на ескортний есмінець «Каба». На момент капітуляції Японії «Ніре» все так же перебував у Куре.
У жовтні 1945-го корабель виключили зі списків ВМФ, а навесні 1948-го пустили на злам.[1]
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 7 грудня 2021.
|