Ніссен-Саломан Генрієтта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрієтта Ніссен-Саломан
Henriette Nissen-Saloman
Основна інформація
Дата народження 12 березня 1819(1819-03-12)[1][2]
Місце народження Гетеборг[1][3]
Дата смерті 27 серпня 1879(1879-08-27)[1][2][…] (60 років)
Місце смерті Бад-Гарцбург, Гослар, Нижня Саксонія, Німеччина[1][3]
Роки активності з 1842
Громадянство Швеція
Професія співачка (мецо-сопрано)
Відомі учні Sofia Grigorievna Rubinsteind[5], Wilhelmina Raabd[3][6], Q15140006?[7], Q68022776? і Olga Minkwitzd
Співацький голос мецо-сопрано
Інструменти вокал[d]
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
Медаль Літератури та мистецтв (Швеція)
CMNS: Файли у Вікісховищі

Генріє́тта Ні́ссен-Салома́н (урождена Ніссен, швед. Henriette Nissen-Saloman; нар. 12 березня 1819, Гетеборг — пом. 27 серпня 1879) — шведська співачка (мецо-сопрано) та музичний педагог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчалася в Парижі співу в Мануеля Гарсіа та фортепіано в Фридерика Шопена. 1842 року дебютувала в партії Ельвіри в «Дон Жуані».

Гастролювала по Європі. 1852 року вийшла заміж за скрипаля та композитора Сигфрида Саломана. У березні цього ж року відвідала Одесу, де в місцевому театрі дала концерт. У програмі виступу - арії із "Роберта-Диявола" Дж.Мейєрбера, речитатив і арія із "Сомнамбули" В.Белліні, каватина з "Ернані" Дж.Верді, романси шведських композиторів. У цьому концерті взяли участь артисти місцевої італійської оперної трупи. Пізніше, 24 березня 1852 р., співачка взяла участь у концерті піаніста Сеймура Шиффа. Від 1859 року разом із чоловіком жила та викладала в Санкт-Петербурзі, була професором Санкт-Петербурзької консерваторії.

Серед учнів Наталія Ірецька.

1881 року посмертно опубліковано капітальну працю Генрієтти Ніссен-Саломан «Повна школа співу».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Henriette Nissen-Saloman — 1917.
  2. а б Musikverkets auktoritetsdatabas — 2017.
  3. а б в Г. Риман Ниссен-Саломан // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 924.
  4. SNAC — 2010.
  5. Э. Рубинштейн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1904. — Т. 3. — С. 1143–1149.
  6. Ф. Рааб, Вильгельмина Ивановна // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1072.
  7. Г. Риман Молас // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 865.

Література[ред. | ред. код]

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.55

Посилання[ред. | ред. код]