Нісімура Сіґенаґа
| Нісімура Сіґенаґа | |
|---|---|
| 西村 重長 | |
 «Діти за іграми» | |
| Народився |
бл. 1697 Едо |
| Помер | 23 липня 1756 |
| Підданство | Японія |
| Діяльність | художник укійо-е, гравер, митець |
| Відомий завдяки | художник |
| Відомі учні | Ісікава Тойонобу |
| Magnum opus | Untitled[d] |
Нісімура Сіґенаґа (яп. 西村 重長, бл. 1697 — 23 липня 1756) — японський художник періоду Едо. Засновник школи Нісімура.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився близько 1697 року в Едо (столиці сьогуната Токугава). Деякий час працював управляючим маєтностей у Торіабура-тьо. Тут став займатися малюванням. Проте щодо його вчителів з малювання відсутні якісь достеменні відомості. Висловлюється думка, що Нісімура навчався у Торії Кійонобу.
Перші власні роботи відносять до 1719 року. Потім переїхав до району Канда в Едо, де керував книжковим магазином і викладав мистецтво. У 1730—1735 роках спільно з Торії Кійомасу II створив цикл «П'ятдесят чотири аркуші Ґендзі». 1753 році проілюстрував книгу з зображенням сувенірів Едо. Помер в 1756 році. Його роботи мали сильний вплив на пізніших митців, зокрема Судзукі Харунобу та Ісікава Тойонобу, які можливо були учнями Нісімура Сіґенаґа. Також напевне був вчителем художника Кітао Сіґемаса.
Творчість[ред. | ред. код]
Створював картини переважно в жанрі якуся-е, частою темою його творів було зображення молодих акторів театру Кабукі в ролі вуличних торговців, рознощиків чаю і книгонош. Ці роботи малював у стилі школи Торії з використанням лінійної перспективи (укі-е). Крім того, художник створював гравюри з сюжетами з класичної японської та китайської літератури, японської історії, портретами красунь, побутовими сценами, зображеннями театру, екзотичних тварин і птахів, замальовки з природи (катьо-е).
Використовував різні техніки гравюри. Слідом за Окумура Масанобу він став використовувати прийоми бені-е, підфарбовуючи ручним способом роботи 2—3 квітами. Крім того, він сам винайшов хособан сампуку-цуй (триптих вузького формату) і техніку ісідзурі-е (малюнок білими лініями, що різко вирізняються на кольоровому або чорному тлі). Він зробив низку так званих «плаваючих картин», що включають геометричну перспективу.
Джерела[ред. | ред. код]
- Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs, vol. 10, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. (ISBN 2700030184), p. 231.
- King, James (2010). Beyond the Great Wave: The Japanese Landscape Print, 1727—1960. Peter Lang. ISBN 978-3-0343-0317-0.
- Marks, Andreas (2012). Japanese Woodblock Prints: Artists, Publishers and Masterworks: 1680—1900. Tuttle Publishing. ISBN 978-1-4629-0599-7.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нісімура Сіґенаґа |