Ніхто не дізнається (фільм, 2004)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніхто не дізнаєтьсяPicto infobox cinema.png
誰も知らない
Ніхто не дізнається, постер.jpg
Постер фільму
Жанр драма
Режисер Хірокадзу Корееда
Продюсер Хірокадзу Корееда
Сценарист Хірокадзу Корееда
На основі реальних подій[en]
У головних
ролях
Юя Ягіра
Аю Кітаура
Хіей Кімура
Оператор Ютака Ямасакі
Композитор Ґонтіті
Монтаж Хірокадзу Корееда
Кінокомпанія Cinequanon
Bandai Visual
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 141 хв
Мова японська
Країна Японія Японія
Рік 2004
Дата виходу Світ: 13 травня 2004 (Каннський МКФ)
Японія: 7 серпня 2004
Касові збори 2 200 000 $
IMDb ID 0408664
Рейтинг СВКВвУ: 12+
MPAA: PG-13
kore-eda.com/daremoshiranai/index.htm

«Ніхто не дізнається» (яп. 誰も知らない Даре мо сіранай, англ. Nobody Knows) — японська драма 2004 року режисера та сценариста Хірокадзу Корееди, знята на основі реальних подій, що мали місце в Японії у 1988 році[1].

Прем'єра фільму відбулася на 57-му Каннському кінофестивалі. Фільм отримав позитивні відгуки критиків і заробив у світовому прокаті понад 2 млн $[2] . Картина одержала понад 20 номінацій і нагород різних премій, серед яких приз найкращому актору Каннського кінофестивалю, премії «Блакитної стрічки» за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу та номінація на премію «Молодий актор». Виконавець головної ролі, Юя Ягіра, став наймолодшим лауреатом призу найкращому актору в історії Каннського МКФ[3].

Сюжет[ред. | ред. код]

Четверо дітей і їхня молода матір переїжджають в невелику орендовану квартиру в Токіо. Господар знає лише про старшого сина, Акіру, інші діти переховуються. Кожен з дітей має іншого батька. Їм не можна ходити до школи або бути поміченими іншими, й тільки Акіра має право виходити на вулицю.

Усе змінюється, коли їхня матір їде з дому на кілька місяців, залишаючи лише невелику суму грошей. Акіра стає головою сім'ї. Їм ледве вдається зводити кінці з кінцями, тому Акіра змушений просити гроші від можливого батька молодшої доньки. Їхня мати таки повертається, та ненадовго. Вона розповідає Акірі, що зустріла нового чоловіка і після одруження діти зможуть вести нормальний спосіб життя. Вона знову їде, обіцяючи повернутися на Різдво. Вона не додержує слова, тому Акірі та Кьоко доводиться доглядати за молодшими братом і сестрою. Незабаром Акіра дізнається, що їхня матір уже одружилася і покинула їх назавжди. Гроші закінчуються і діти не можуть платити за оренду. Вони харчуються локшиною швидкого приготування. На свій день народження Юкі просить піти на вокзал, щоб зачекати на маму. Її мати не з'являється, тож на зворотному шляху Акіра обіцяє Юкі, що одного дня вони поїдуть на токійській монорейці дивитися на літаки в аеропорту Ханеда.

Акіра починає дружити з двома однолітками. Вони часто приходять до квартири Акіри, щоб грати у відеоігри, й Акіра починає нехтувати братами і сестрами. Їх зв'язки стають напруженими. Пізніше два хлопці підштовхують Акіру до крадіжки в магазині. Але Акіра відмовляється це робити і вони перестають спілкуватися. Після цього Акіра дозволяє братам і сестрам виходити на вулицю, грати в парку та ходити в магазин.

Через несплату вимикають телефон, електрику, газ і воду. Діти змушені користуватися громадським туалетом. Сігеру знайомиться зі школяркою Сакі, яка стає новим другом для дітей.

Одного літнього дня Юкі падає зі стільця та помирає. Акіра позичає у Сакі гроші, на які вони купляють улюблені цукерки Юкі. Разом із ними вони кладуть тіло Юкі у валізу. Акіра та Сакі відвозять валізу монорейковим потягом до поля біля злітно-посадкової смуги аеропорту Ханеда, де закопують валізу. Через деякий час діти продовжують жити за власним усталеним порядком.

У ролях[ред. | ред. код]

  • Юя Ягіра[en] — Акіра Фукусіма, старший 12-річний син Кейко, батько якого працює в аеропорту Ханеда; стає головою сім'ї
  • Аю Кітаура — Кьоко, старша 11-річна донька Кейко, батько якої працює музикантом; займається домашніми справами, пранням
  • Хіей Кімура — Сігеру, молодший син; грайливий і життєрадісний хлопчик
  • Момоко Сімідзу — Юкі, 5-річна донька Кейко; любить малювати та їсти шоколадні цукерки
  • Ханае Кан — Сакі, школярка; дружить із дітьми й часто допомагає їм
  • Ю (Юкіко Ехара) — Кейко, матір дітей; покидає їх, щоб одружитися і не повертається
  • Кадзуйосі Кусіда — Йосінага, власник будинку
  • Юкіко Окамото — Еріко, дружина власника будинку
  • Рьо Касе — працівник міні-маркету
  • Сей Хіраідзумі — менеджер міні-маркету

Виробництво[ред. | ред. код]

Фільм засновано на подіях cугамського інциденту з покинутими дітьми[en], при чому багато деталей реальної історії змінено (кількість дітей, причини смерті молодшої доньки, завершення)[4]. Корееда писав і відкидав кілька чорнових варіантів сценарію протягом 15 років[5]. Режисер намагався зменшити вплив дорослих на поведінку дітей у фільмі, щоб зберегти вільне вираження емоцій і спілкування між молодим акторським складом[6]. Виявивши, що Момоко Сімідзу (Юкі) більше любить інші цукерки, ніж згадані в сценарії, Корееда змінив цю деталь[6].

Перед зйомками проводилося великі прослуховування на роль дітей, щоб відібрати непрофесіональних акторів[5].

Фільмування тривали більше року, з осені 2002 по літо 2003. Сцени знімалися у хронологічному порядку. Більшість подій знято у тісній орендованій квартирі Токіо[7].

Саундтрек[ред. | ред. код]

Саундтрек до фільму написав японський гітарний дует «Gontiti»[en]. Фінальну пісню «Hōseki» виконує Такако Тате.

# Назва Тривалість
1. «Daremo Shiranai (Extra version)»   2:54
2. «Himitsu»   2:05
3. «Ensoku»   2:38
4. «Yakusoku»   2:00
5. «Daremo Shiranai (Toy piano version)»   2:50
11:47

Критика[ред. | ред. код]

Стрічка отримала широке схвалення кінокритиків. На Rotten Tomatoes, фільм має рейтинг 93%, заснований на 94 рецензіях. У консенсусі сайту сказано: «Трагічний і незабутній, прекрасне розпачливе зображення покинутих дітей»[8]. На Metacritic фільм має 88 балів зі 100, на основі 31 позитивного відгуку[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pia cinema Plot Summary (ja). PIA Corporation. Процитовано 2 червня 2019. 
  2. Nobody Knows. Box Office Mojo. Процитовано 2 червня 2019. 
  3. Japanese teenager wins best actor award at Cannes. The Japan Times. 24 May 2004. 
  4. King, Susan (9 February 2005). Hidden neglect brought to light. Los Angeles Times. Los Angeles Times. Процитовано 6 червня 2019. 
  5. а б Schilling, Mark (25 August 2004). No easy answers from Kore-eda. The Japan Times. The Japan Times. Процитовано 6 червня 2019. 
  6. а б Schilling, Mark (25 August 2004). While Mom was away. The Japan Times. The Japan Times. Процитовано 6 червня 2019. 
  7. カンヌ映画祭で話題の『誰も知らない』一般に初披露. WELVA CORP (ja). Cinema Today. 1 July 2004. Процитовано 6 червня 2019. 
  8. Nobody Knows (Dare mo shiranai) (2004). Rotten Tomatoes. Fandango. Процитовано 7 червня 2019. 
  9. Nobody Knows Reviews. Metacritic. CBS Interactive Inc. Процитовано 7 червня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]