Ніцца (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Ніцца»
OGC Nizza Logo.png
Повна назва Olympique Gymnaste Club
de Nice-Côte d'Azur
Прізвисько Les Aiglons, Le Gym or I'OGCN
Коротка назва Ніцца
Рік заснування 1904
Місто Ніцца, Франція
Стадіон «Стад дю Рей»
Вміщує 18 696
Президент Франція Жан-П'єр Рівер
Головний тренер Швейцарія Люсьєн Фавр
Ліга Ліга 1
2015/16 4-те
Домашня
Виїзна
Запасна

Ніцца (фр. Olympique Gymnaste Club de Nice-Côte d'Azur) — французький футбольний клуб з міста Ніцца. Заснований в 1904 році. Чотириразовий чемпіон Франції (1951, 1952, 1956 і 1959), триразовий володар Кубка Франції (1952, 1954 і 1997).

Історія[ред.ред. код]

ХХ століття[ред.ред. код]

Створення[ред.ред. код]

«Ніццу» було засновано в 1904 році.

Став відомий тим, що базується в незручному для суперників місці. Після першої світової війни багато клубів скаржилися, що добиратися на південний схід Франції дуже важко. «Ніццу» навіть хотіли офіційно виключити з чемпіонату з цієї причини. Однак нічого у чиновників не вийшло.

Золоті часи[ред.ред. код]

Найкращі часи «Ніцци» припали на 50-ті роки ХХ століття. Спочатку Нум Андойре, а потім - Маріо Зателлі, Джордж Беррі, Луїс Карнілья і Жан Лусіано чотири рази виграли чемпіонат країни, а також команда стала триразовим володарем Кубка. Причому найперший титул в 1951-му році дістався команді зовсім непросто. На перше місце «орлята» потрапили тільки в передостанньому турі. Разом з «Ліллем» команда набрала однакову кількість очок, але краща різниця забитих і пропущених м'ячів врятувала ситуацію. Ще три команди всього на одне очко відстали від двох лідерів. Виграючи національні чемпіонати, «Ніцца» отримала можливість дебютувати в Кубку європейських чемпіонів. Дуже погано складалися справи на європейській арені з мадридським «Реалом». Два рази «королівський клуб» зупиняв французів на стадії чвертьфіналу, причому в другому випадку «вершкові» навіть поступилися в «Ніцці» з рахунком 2:3, але за сумою двох зустрічей іспанці пройшли в півфінал, а через кілька місяців виграли трофей.

Український слід в команді[ред.ред. код]

Протягом 1948-1950 років за "Ніццу" грав колишній гравець львівської «України» та київського «Динамо» Олександр Скоцень[1],,який увійшовши у гру 45 разів, забив 23 голи й вважався одним з найсильніших форвардів Ліги 1.

ХХІ століття[ред.ред. код]

Наступні десятиліття були непростими для клубу. Фінансові проблеми, невдалі спортивні показники заважали уболівальникам радіти успіхам своєї команди. У 2002-му році команда після п'яти сезонів у другому дивізіоні піднялася в Лігу 1, але спочатку місцева влада відмовилася спонсорувати участь «орлят» у вищій лізі. Все змінилося після того, як футболісти відмовилися від преміальних, обіцяних керівництвом за вихід в еліту. Повернувшись, команда отримала друге дихання.[2] У сезоні 2005-2006 клуб дістався фіналу Кубка Французької ліги.

Довгі роки клуб був середньостатистичною командою Франції. У сезоні 2012-2013 команда зайняла 4 місце й потрапила в Лігу Європи. Там клуб програв у кваліфікації кіпрському «Аполлону» й вибув з турніру. А того ж року в чемпіонаті «Ніцца» посіла 17 позицію, обігнавши на 2 очка «Сошо», яке вилитіло в Лігу 2.

У сезоні 2015-2016 клуб придбав у «Ньюкасл Юнайтед» Хатема Бен Арфу, який став лідером «Ніцци» й 4 бомбардиром чемпіонату. А команда посіла 4 місце.

Досягнення[ред.ред. код]

Вітчизняні[ред.ред. код]

Міжнародні[ред.ред. код]

Відомі гравці[ред.ред. код]

Відомі тренери[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сапотюк, Юрій (26.03.2013). Забуті імена: Олександр Скоцень (українська). Процитовано 16.10.2016. 
  2. Ницца - история

Посилання[ред.ред. код]