Ніцца (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Ніцца»
OGC Nice logo.png
Повна назва Olympique Gymnaste Club
de Nice-Côte d'Azur
Прізвисько Les Aiglons, Le Gym or I'OGCN
Коротка назва Ніцца
Засновано 1904
Населений пункт Ніцца, Франція
Стадіон Альянц Рив'єра
Вміщує 35 624
Президент Франція Жан-П'єр Рівер
Головний тренер Франція Патрік Вієйра
Ліга Ліга 1
2018/19 7-ме
Домашня
Виїзна
Запасна

Ніцца (фр. Olympique Gymnaste Club de Nice-Côte d'Azur) — французький футбольний клуб з міста Ніцца. Заснований в 1904 році. Чотириразовий чемпіон Франції (1951, 1952, 1956 і 1959), триразовий володар Кубка Франції (1952, 1954 і 1997).

Історія[ред. | ред. код]

ХХ століття[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

«Ніццу» було засновано в 1904 році.

Став відомий тим, що базується в незручному для суперників місці. Після першої світової війни багато клубів скаржилися, що добиратися на південний схід Франції дуже важко. «Ніццу» навіть хотіли офіційно виключити з чемпіонату з цієї причини. Однак нічого у чиновників не вийшло.

Золоті часи[ред. | ред. код]

Найкращі часи «Ніцци» припали на 50-ті роки ХХ століття. Спочатку Нум Андойре, а потім - Маріо Зателлі, Джордж Беррі, Луїс Карнілья і Жан Лусіано чотири рази виграли чемпіонат країни, а також команда стала триразовим володарем Кубка. Причому найперший титул в 1951-му році дістався команді зовсім непросто. На перше місце «орлята» потрапили тільки в передостанньому турі. Разом з «Ліллем» команда набрала однакову кількість очок, але краща різниця забитих і пропущених м'ячів врятувала ситуацію. Ще три команди всього на одне очко відстали від двох лідерів. Виграючи національні чемпіонати, «Ніцца» отримала можливість дебютувати в Кубку європейських чемпіонів. Дуже погано складалися справи на європейській арені з мадридським «Реалом». Два рази «королівський клуб» зупиняв французів на стадії чвертьфіналу, причому в другому випадку «вершкові» навіть поступилися в «Ніцці» з рахунком 2:3, але за сумою двох зустрічей іспанці пройшли в півфінал, а через кілька місяців виграли трофей.

Український слід в команді[ред. | ред. код]

Протягом 1948-1950 років за "Ніццу" грав колишній гравець львівської «України» та київського «Динамо» Олександр Скоцень[1],,який увійшовши у гру 45 разів, забив 23 голи й вважався одним з найсильніших форвардів Ліги 1.

ХХІ століття[ред. | ред. код]

Наступні десятиліття були непростими для клубу. Фінансові проблеми, невдалі спортивні показники заважали уболівальникам радіти успіхам своєї команди. У 2002-му році команда після п'яти сезонів у другому дивізіоні піднялася в Лігу 1, але спочатку місцева влада відмовилася спонсорувати участь «орлят» у вищій лізі. Все змінилося після того, як футболісти відмовилися від преміальних, обіцяних керівництвом за вихід в еліту. Повернувшись, команда отримала друге дихання.[2] У сезоні 2005-2006 клуб дістався фіналу Кубка Французької ліги.

Довгі роки клуб був середньостатистичною командою Франції. У сезоні 2012-2013 команда зайняла 4 місце й потрапила в Лігу Європи. Там клуб програв у кваліфікації кіпрському «Аполлону» й вибув з турніру. А того ж року в чемпіонаті «Ніцца» посіла 17 позицію, обігнавши на 2 очка «Сошо», яке вилитіло в Лігу 2.

У сезоні 2015-2016 клуб придбав у «Ньюкасл Юнайтед» Хатема Бен Арфу, який став лідером «Ніцци» й 4 бомбардиром чемпіонату. А команда посіла 4 місце.

Досягнення[ред. | ред. код]

Вітчизняні[ред. | ред. код]

Міжнародні[ред. | ред. код]

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 7 лютого 2020[3]
Позиція Гравець
2 Франція ЗХ Стенлі Нсокі
3 Франція ЗХ Готьє Льоріс
4 Бразилія ЗХ Данте NYCS-bull-trans-K.svg
5 Данія ЗХ Різа Дурмісі
6 Сенегал ЗХ Мусса Ваге
7 Франція НП Мізіан Маоліда
8 Франція ПЗ П'єр Ліс-Мелу
9 Данія НП Каспер Дольберг
10 Алжир НП Адам Унас
14 Камерун НП Ігнатіус Ганаго
15 Франція ЗХ Патрік Бюрне
16 Франція ВР Янніс Клемантія
18 Франція НП Алексі Клод-Моріс
Позиція Гравець
19 Франція ПЗ Хефрен Тюрам
20 Алжир ЗХ Юсеф Аттал
21 Бразилія ПЗ Даніло
22 Франція ПЗ Арно Лусамба
23 Франція ЗХ Маланг Сарр
24 Франція ЗХ Анді Пельмар
25 Франція ПЗ Вілан Сіпрієн
27 Франція ПЗ Алексі Трує
28 Алжир ПЗ Хішам Будаві
29 Мартиніка ЗХ Крістоф Ерелль
30 Франція ВР Йоан Кардіналь
40 Аргентина ВР Вальтер Бенітес

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Відомі тренери[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сапотюк, Юрій (26.03.2013). Забуті імена: Олександр Скоцень (українська). Процитовано 16.10.2016. 
  2. Ницца - история
  3. Effectif OGC Nice pros. OGC Nice. Процитовано 7 лютого 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]