Нічне бачення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення приладу електронно-оптичного перетворювача двох американських солдат під час війни в Іраку

Нічне бачення це можливість бачити в умовах низької освітленості. Не залежно від того чи то за допомогою біологічних або технологічних засобів, нічне бачення можливе при поєднанні двох можливостей: достатньому спектральному діапазоні, і достатній інтенсивності світла. Люди мають обмежене нічне бачення в порівнянні з багатьма тваринами, частково тому, що людському оку бракує спеціальної оболонки ока, що називається тапетум.[1]

Типи діапазонів[ред.ред. код]

Спектральний діапазон[ред.ред. код]

Техніки розширення нічного спектрального діапазону можуть сприймати випромінення, що є невидимим для людини. Людське око обмежене бачити невелику частину електромагнітного спектру, що називається видимим світлом. Розширення спектрального діапазону дозволяє спостерігачу отримати переваги і побачити невидимі джерела електромагнітного випромінення (такі як близьке до інфрачервоного або ультрафіолетове випромінення). Деякі тварини, такі як креветки-богомоли можуть бачити більше інфрачервоного і/або ультрафіолетового спектру ніж люди.[2]

Спектр світла

Діапазон інтенсивності[ред.ред. код]

Достатність діапазону інтенсивності це можливість бачити при невеликій освітленості.[3]

Багато тварин мають краще нічне бачення ніж люди, що є результатом відмінностей в морфології і анатомії їх очей. Це може включати як більше очне яблуко, більші лінзи, більшу оптичну апертуру, більше паличок ніж колбочок (або лише паличок) в сітківці ока, і тапетума.

Збільшення діапазону інтенсивності технічними засобами досягається за допомогою використання електронно-оптичного перетворювача, посиленої CCD, або іншого масиву фотодетекторів із малим шумом і високою чутливістю.

Примітки[ред.ред. код]