Нічний ковпак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Шпіцвеґ. Бідний поет

Нічни́й ковпа́кголовний убір для сну, зшитий зазвичай з теплої тканини.

Нічні ковпаки носили в основному літні чоловіки по гігієнічним причин — щоб не завелися воші, а також для збереження тепла, оскільки в будинках в той час було відсутнє центральне опалення. Мав поширення в першу чергу в країнах Північної Європи до початку XX століття.

Жінки надягали в ліжко нічні чепчики у вигляді шматків тканини, які обертається навколо голови, або вовняні шапки. У чоловічих ковпаків часто була подоба шарфа, яка дозволяла зігрівати в теплі шию, але не мала достатньої довжини для того, щоб випадково задушити людину уві сні. Зверху ковпак часто прикрашався пензликом або помпоном.[1]

Нічний ковпак також використовувався як головний убір для ув'язненого, що піддається карі через повішення, приховуючи його передсмертні муки: у в'язницях Тайберна і Ньюгейта кати надягали його на голову ув'язненим після молитви; для жінок замість нього призначалася капелюх з вуаллю. Приблизно з 1850 року в багатьох англійських в'язницях він використовувався під час страт офіційно.[2]

У сучасному світі нічний ковпак носять не так часто, однак цей предмет одягу іноді зустрічається в анімаційних та інших фільмах як частина спільного костюма персонажів.

Джерела[ред.ред. код]