Перейти до вмісту

Об'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Департамент поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України „Лють“»
ДПОП «ОШБ НПУ «Лють»
Нарукавний знак бригади
Засновано2 лютого 2023 року[1]
КраїнаУкраїна Україна
Належність МВС
Вид Національна поліція
Типмеханізована бригада
Рольштурмовий підрозділ
Чисельність6 000 [2]
Гарнізон/Штабм. Київ, вулиця Максименка Федора, будинок 21
ГаслоПеретвори свою лють на зброю
Бойовий прапор
Марш
Kozak System — Лють
Річниці02 лютого
Бронетехніка та артилеріяТ-64БВ, M113, Дозор-Б, Козак-2, BMR-600, 2С22 «Богдана»
Війни/битви

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
ВебсайтОфіційна сторінка Facebook
Командування
Командир бригадиполковник Рашевський Олександр Олександрович
Знаки розрізнення
Прапор
Медіафайли на Вікісховищі

Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України „Лють“» (абр. ОШБ НПУ «Лють»[3]) — міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, призначений для виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії проти України у зоні ведення бойових дій[4].

Історія

[ред. | ред. код]

В січні 2023 року МВС почало формування штурмових бригад «Гвардія наступу» — це бригада Нацполіції «Лють», бригада Держприкордонслужби «Сталевий кордон» та шість бригад Нацгвардії[5]. Основу підрозділів склали чинні поліцейські, прикордонники, нацгвардійці.

13 січня 2023 року Кабмін постановив утворити міжрегіональний територіальний орган Нацполіції для посилення Сил оборони та звільнення окупованих територій України[6][4]. 2 лютого 2023 року бригаду було створено на базі двох полків спецпризначення «Сафарі» та «Цунамі», батальйону патрульної поліції особливого призначення «Луганськ-1». Це бійці, які виконували бойові завдання на Київщині, Запорізькому, Харківському, Херсонському і Донецькому напрямках[7].

Впродовж 2023 року в складі бригади були сформовані три повноцінні штурмові полки, полк вогневої підтримки (артилерійський), батальйон спеціальних операцій та медичну роту. Відбір кадрів здійснювався, як шляхом набору нових добровольців так і шляхом переведення особового складу розформованих підрозділів патрульної служби поліції особливого призначення[8][9].

Бригада має виконувати завдання з деокупації Кремінної та Сватова, працюватиме і в Донецькій області. Зокрема, виконувати небезпечні завдання на Лиманському напрямку[10].

24 лютого 2023 року президент Зеленський вручив бойовий прапор штурмовій бригаді, його отримав командир бригади Олександр Нетребко[11].

26 липня 2023 року стало відомо, що на Донецькому напрямку штурмова група російських десантників (ВДВ РФ) потрапила під вогонь бійців штурмового полку «Цунамі» об'єднаної штурмової бригади «Лють» і була повністю знищена. Часові рамки успішної операції не розкриваються з міркувань військової таємниці[12].

30 липня 2023 року під час штурму ворожих позицій на Бахмутському напрямку бійці підрозділу спеціальних операцій «Еней» штурмової бригади «Лють» оточили та взяли в полон п'ятьох окупантів, решта, хто не захотів скласти зброю, — були знищені[13].

Президент України Володимир Зеленський відзначив українських воїнів, які досягли значних успіхів у знищенні російських окупантів на Бахмутському напрямку фронту. Він подякував рятувальникам та бійцям бригади «Лють» Гвардії наступу[14].

17 вересня 2023 року ОШБр «Лють» повідомила про звільнення села Кліщіївка на Бахмутському напрямку. Бійці бригади спільно з 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою та з 5-ю окремою штурмовою бригадою остаточно звільнили населений пункт у ході контрнаступу[15].

В травні 2024 року бійці бригади «Лють» спільно з іншими підрозділами Сил безпеки і оборони України виконували завдання по обороні м. Часів Яр в Бахмутському районі Донецької області та м. Вовчанськ у Чугуївському районі Харківської області[16][17].

За два роки своєї боротьби бійці бригади знищили більше 3000 окупантів, майже 2000 одиниць ворожої техніки, десятки складів та бліндажів. А лише за січень 2025 року поліцейські ліквідували близько 300 загарбників. Поліцейський спецпідрозділ продовжує успішно виконувати бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту[18].

12 лютого 2025 року пресслужба бригади повідомила, що воїни батальйону спеціальних операцій «Еней» спільно з бійцями стрілецьких батальйонів поліції особливого призначення ГУНП у Вінницькій та Кіровоградській областях, а також зведеною стрілецькою бригадою «Хижак», провели операцію зі знищення ворожих укриттів у забудові приватного сектора на північних околицях Торецька. Повідомляється, що вінницький та кіровоградський стрілецькі батальйони Нацполіції долучилися до оборони Торецька у складі об'єднаної штурмової бригади «Лють»[19].

Штурмова група на бронемашині «Дозор-Б» послідовно зайшла на декілька позицій в сірій зоні та зачистила їх, після чого замінувала саморобними вибуховими пристроями будівлі, де росіяни укривалися та ховали свій боєкомплект. Артилерійську підримку на цьому напрямку забезпечує полк вогневої підтримки «Дніпро-1» бригади «Лють», яку на початку року озброїли самохідними установками 2С22 «Богдана»[19].

4 липня 2025 року згідно Указу Президента України Володимира Зеленського, з метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, бригада «Лють» відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[20].

2 лютого 2026 року відбулася реорганізація структури об'єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Полк «Сафарі» та батальйон спеціальних операцій «Еней» були об’єднані в єдиний підрозділ. Оновлене формування очолив Сергій Куриленко (позивний «Стронг»). У межах реструктуризації батальйон «Еней» увійшов до складу полку «Сафарі» та отримав нову назву «Крук». За словами командира Куриленка, консолідація досвідчених підрозділів мала на меті підвищення ефективності управління та покращення взаємодії всередині бригади.[21][22]

Командування

[ред. | ред. код]

Структура

[ред. | ред. код]

Департамент поліції особливого призначення ОШБ НПУ «Лють» складається[26] з апарату, підрозділів прямого підпорядкування та п'яти територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь):

Оснащення

[ред. | ред. код]

В арсеналі бригади наявна бронетехніка (M113, Дозор-Б, Козак-2, BMR-600[28]), артилерійське (2С22 «Богдана»[29]), зенітне, протитанкове та снайперське озброєння.

Польські Oncilla[30]

8 березня 2024 року МВС України повідомило, що у складі штурмової бригади Нацполіції України «Лють» сформувати танковий підрозділ. У бригаді заявили, що танковий підрозділ уже готовий виконувати перші бойові завдання на фронті. Судячи з кадрів, бригаду озброїли модернізованими основними бойовими танками Т-64БВ зразка 2017 року[31].

Бійці штурмової бригади Нацполіції «Лють» також використвують роботизовані комплекси:[32]

«Шабля» — дистанційний бойовий модуль, який дозволяє вести вогонь з кулемета на відстані до двох кілометрів, забезпечуючи захист оператора. Він може бути встановлений на різні типи техніки, що значно підвищує її бойові можливості;

«VEPR»– це багатофункціональна платформа, яка може використовуватися для розвідки, доставки боєприпасів, евакуації поранених та вогневої підтримки. Його висока прохідність та маневреність дозволяють виконувати завдання в складних умовах;

«Ratel S» — робот-камікадзе, потужна зброя, призначена для знищення ворожої техніки та укріплень. Він здатний доставити вибухівку до цілі та підірвати її, завдаючи значних втрат противнику.

Завдання

[ред. | ред. код]
  • виконання завдань із відсічі збройної агресії проти України у зоні ведення бойових дій;
  • виконання бойових розпоряджень під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту;
  • виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;
  • участь у заходах із забезпечення публічного (громадського) порядку та безпеки громадян, зокрема під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану;
  • надавати кваліфіковану та спеціалізовану підтримку органам (підрозділам) поліції, іншим правоохоронним органам у разі виникнення ситуації з високим ступенем ризику.

Втрати

[ред. | ред. код]

2023

[ред. | ред. код]
  1. 02023-07-2121 липня 2023 — Аратовський Олексій Андрійович («Ара»). 24 роки, м. Павлоград. Загинув поблизу селища Курдюмівка Донецької області[33].
  2. 02023-07-2424 липня 2023 — Смоляк Сергій Іванович. 30 листопада 1994, с. Комаргород. Загинув в районі села Кліщіївка від мінометного обстрілу[34]
  3. 02023-08-2121 серпня 2023 — Богуцький Дмитро Анатолійович. 29.07.1997, селище Стрижавка. Заступник командира взводу № 4 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмового полку «Цунамі»). Загинув поблизу села Кліщіївка[35].
  4. 27 серпня 2023 - Дорошенко Євген Вікторович ("Залізяка"). Старший лейтенант поліції, поліціянт батальйону поліції особливого призначення "Луганськ-1" імені Героя України Сергія Губанова. Помер у лікарні ім. І. Мечникова, м. Дніпро Дніпропетровської області[36].
  5. 14 вересня 2023 - Воронков Олексій Юрійович, сержант. Загинув у бою [37].
  6. 3 жовтня 2023 - Староста Іван Іванович, рядовий. Боєць взводу № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі»). Загинув в бою поблизу села Курдюмівка Бахмутського району Донецької області[38]
  7. 17 жовтня 2023 - Яремчук Андрій Олександрович
  8. 13 грудня 2023 - Калакай Віктор, лейтенант. Загинув в бою на Бахмутському напрямку[39].

2024

[ред. | ред. код]
  1. 02024-02-1414 лютого 2024 — Кондратюк Вадим «Юрист», 23 роки[40]
  2. 02024-02-1414 лютого 2024 — Іванішин Артур Володимирови «Депутат», 30 травня 2000[40]
  3. 02024-02-1414 лютого 2024 — Сокальський Ігор Романович. 9 травня 2000, м. Збараж. Лейтенант поліції. Загинув з побратимами Іванішиним Артемом та Кондртаюком Вадимом поблизу населеного пункту Григорівка Бахмутського району[41][42][43].
  4. 02024-03-1515 березня 2024 — Ільюшин Андрій Олександрович. 23 вересня 1999, м. Арциз. Бойовий медик. Загинув під час ракетного удар по Одесі[44].
  5. 02024-03-1515 березня 2024 — Гостіщев Олександр Євгенійович («Славутич»). 19 лютого 1983, м. Дніпро. Загинув під час ракетного удар по Одесі[45][46]
  6. 02024-05-2222 травня 2024 — Шаблико Сергій Геннадійович («Крим»). 20.01.1986. Поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 3 полку. Загинув в населеному пункті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області[47].
  7. 29 червня 2024 - Зайцев Олег Валерійович. 4 листопада 1998 року, м.Знам'янка, Кіровоградської обл. Загинув біля міста Торецьк Донецької області.
  8. 29 червня 2024 - Білостоцький Антон Юрійович, 35 років. Лейтенант поліції, інспектор взводу №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», позивний «Ван Дамм». Загинув поблизу міста Торецьк Бахмутського району Донецької області[48].
  9. 02024-08-1818 серпня 2024 — Сало Тарас. 33 роки, м. Львів[49]
  10. 26 вересня 2024 — Ведишенко Юрій Олегович (Трак). 26.08.1993 м. Херсон(31 рік). Бойовий медик. Загинув в населеному пункті Торецьк, Бахмутського р-н.

2025

[ред. | ред. код]
  1. 02025-01-1313 січня 2025 — Борис Назарій. 29.05.1992, с. Зимна Вода, Львівської області[50]
  2. 22 лютого 2025 - Олег Невада, старший сержант поліції. Загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку[51].
  3. 02025-03-1313 березня 2025 — Пшеничний Антон Олександрович, полк спецпризначення «Сафарі». 18 березня 1994, м. Бердянськ. Загинув на Торецькому напрямку[52]
  4. 7 травня 2025 - Олександр Галанзовський, 1989 року народження. Лейтенант поліції, інспектор взводу №1 роти №3 полку управління поліції особливого призначення №1 штурмового полку "Сафарі" ДПОП "ОШБ "Лють". Загинув поблизу населеного пункту Клебан-Бик Костянтинівського району Донецької області[53].
  5. 02025-05-1818 травня 2025 — Деордіцу Микита Олегович. Старший сержант поліції, 2-й батйльон полку «Цунамі». 31.12.2001. Загинув біля Іванопілля Краматорського району [54]
  6. 02025-07-2222 липня 2025 — Казбан Максим Олександрович, командир бригади. Загинув у дорожньо-транспортній пригоді на Донеччині, м. Краматорськ[55].
  7. 1 серпня 2025 - Павло Невендльовський. Загинув в районі населеного пункту Іванопілля Краматорського району Донецької області[56].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Президент Зеленський вручає Бойовий прапор бригади
    Президент Зеленський вручає Бойовий прапор бригади
  • Поліцейський ОШБр НП «Лють» з Бойовим прапором бригади
    Поліцейський ОШБр НП «Лють» з Бойовим прапором бригади
  • Поліцейський ОШБр НП «Лють» на Софійській площі в Києві, 24 лютого 2023
    Поліцейський ОШБр НП «Лють» на Софійській площі в Києві, 24 лютого 2023
  • Бійці полку «Цунамі», бригади «Лють» в селі Кліщіївка, Бахмутського району
    Бійці полку «Цунамі», бригади «Лють» в селі Кліщіївка, Бахмутського району

Див. також

[ред. | ред. код]
Об'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють»
у соціальних мережах
Об'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють» на сайті Facebook

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дата заснування 02.02.2023
  2. ↑ 6 тисяч поліцейських у лавах бригади «Лють»
  3. ↑ Офіційне скорочення назви
  4. ↑ а б В Україні з'явиться новий спецпідзрозділ — штурмова бригада «Лють»
  5. ↑ МВС розпочало формування штурмових бригад «Гвардія наступу»
  6. ↑ Про утворення територіального органу Національної поліції
  7. ↑ Об'єднана штурмова бригада «Лють»
  8. ↑ Добровольчий батальйон «Полтава» проти свого розформування і хоче поскаржитися Президенту
  9. ↑ Найбільша бригада Сил оборони України: до «Люті» приєднався новий полк
  10. ↑ Бригада «Лють» братиме участь в деокупації Кремінної та Сватового
  11. ↑ Президент нагородив українських захисників і вручив бойові прапори військовим частинам
  12. ↑ Штурмова група ВДВ РФ потрапила під «цунамі» української люті на Донеччині
  13. ↑ Бійці спецпідрозділу «Еней» показали, як штурмували ворожі позиції
  14. ↑ Зеленський відзначив українських воїнів на Бахмутському напрямку
  15. ↑ біля Бахмута
  16. ↑ «Дніпро-1» обороняє Часів Яр
  17. ↑ Штурмовий полк «Цунамі» бригади Нацполіції «Лють» разом із бійцями Збройних Сил України, продовжують тримати оборону Вовчанська
  18. ↑ Об'єднана штурмова бригада Національної поліції ЛЮТЬ
  19. ↑ а б На захист Торецька встали вінницький та кіровоградський батальйони нацполіції
  20. ↑ Указ Президента України від 4 липня 2025 року № 462/2025 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  21. ↑ Бригада «Лють» (11 травня 2024). Полк «Дніпро-1» на озброєнні має САУ та боронить Часів Яр. Facebook (укр.). Процитовано 2 лютого 2026.
  22. ↑ Полк вогневої підтримки (колишній полк «Дніпро-1») — Система відбору кадрів Національної поліції України. Система відбору кадрів НПУ (укр.). Процитовано 2 лютого 2026.
  23. ↑ Бригада «Лють» — це помста російським загарбникам за кожного вбитого українця – Олександр Нетребко, Національна поліція Україниaccess, 13 лютого 2023
  24. ↑ Максим Казбан — новий командир Об'єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Об'єднаноа штурмова бригада Національної поліції «Лють». 19 вересня 2024.
  25. ↑ Призначено нового командира бригади Національної поліції «Лють». Правий Берег. 15 серпня 2025.
  26. ↑ Структура Департаменту поліції особливого призначення ОШБ «Лють»
  27. ↑ Медична служба «Щит життя» ОШБ НПУ «Лють»
  28. ↑ Бригада «Лють» отримала іспанські бронетранспортери BMR M-600. Мілітарний (укр.). Процитовано 9 червня 2025.
  29. ↑ САУ «Богдана» надійшли на озброєння бригади «Лють»
  30. ↑ Бригаду "Лють" озброїли бронемашинами Oncilla. Мілітарний (укр.). Процитовано 1 листопада 2025.
  31. ↑ Бригаду «Лють» озброїли танками Т-64БВ
  32. ↑ Бійці штурмової бригади Нацполіції «Лють» використвують роботизовані комплекси
  33. ↑ Олексій Аратовський. Платформа пам'яті Меморіал.
  34. ↑ Старший сержант поліції Сергій Смоляк загинув у районі Кліщіївки. Платформа пам'яті Меморіал.
  35. ↑ Під Бахмутом загинув 26-річний стрижавчанин Дмитро Богуцький.
  36. ↑ Редактор. Дорошенко Євген Вікторович ("Залізяка"). sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 16 вересня 2025.
  37. ↑ Вічна пам’ять Герою! Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув сержант поліції, Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», мешканець громади: ВОРОНКОВ Олексій Юрійович (21.10.1992 р. – 14.09.2023 р.). Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою!.
  38. ↑ Захищаючи Україну, на Донеччині загинув поліцейський з Закарпаття Іван Староста (ФОТО)
  39. ↑ На Бахмутському напрямку загинув 22-річний Віктор Калакай з Дніпропетровської області.
  40. ↑ а б Ковалишена, Юлія (24 лютого 2024). 24 місяці війни: загиблі герої Вінниччини. Суспільне Вінниця. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 6 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  41. ↑ Ковалишена, Юлія (18 лютого 2024). У Вінниці попрощалися з оборонцями Артемом Іванішиним і Вадимом Кондратюком. Суспільне Вінниця. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 6 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  42. ↑ Просять гідно зустріти загиблого на війні поліцейського Ігоря Сокальського.
  43. ↑ Олійник, Діана (15 лютого 2024). Поліцейський Ігор Сокальський загинув під час бойових дій на Донеччині. 20minut.ua - Тернопіль. Архів оригіналу за 10 вересня 2024. Процитовано 9 березня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  44. ↑ Биковська, Лілія (27 червня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Ільюшин Андрій. Махала (укр.). Процитовано 29 серпня 2024.
  45. ↑ Унаслідок атаки на Одесу загинув командир штурмового полку «Цунамі» Олександр Гостіщев. Громадське. 15 березня 2024. Архів оригіналу за 27 грудня 2024. Процитовано 6 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  46. ↑ Александр Гостищев.
  47. ↑ Повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну: на фронті загинув боєць штурмового полку "Цунамі" Сергій Шаблико з Дніпропетровської області.
  48. ↑ ternopilcity.gov.ua (21 березня 2025). Антон Білостоцький. ternopilcity.gov.ua (рос.). Процитовано 17 серпня 2025.
  49. ↑ Карнаух, Наталія (20 серпня 2024). На Львівщині 20 серпня попрощаються із десятьма військовими. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 22 серпня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
  50. ↑ 22 січня Львів попрощається з воїнами Назарієм Борисом, Ігорем Каменєвим, Дмитром Жебіним. Львівська міська рада. 21 січня 2025. Архів оригіналу за 23 січня 2025. Процитовано 22 січня 2025.
  51. ↑ Степанюк, Марія Степанчук, Олег (24 березня 2025). Повідомили про смерть сімнадцяти військових з Рівненщини. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 16 вересня 2025.
  52. ↑ На війні загинув співзасновник «Сармат TV» Антон Пшеничний - Главком.
  53. ↑ Кравчук, Надія Олейник, Марія (10 травня 2025). Загиблі військові Житомирщини: з ким попрощалися в громадах з 2 по 9 травня. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 1 жовтня 2025.
  54. ↑ Звернення щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Прошу Вас розглянути питання про присвоєння звання Героя України (з удостоєнням ордена «Золота Зірка») Деордіцу Микиту Олеговича (31.12.2001-18.05.2025), який героїчно загинув під час виконання бойового завдання в ході відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України.
  55. ↑ У ДТП на Донеччині загинув командир бригади "Лють" Максим Казбан. // Автор: Анастасія Проц. 22.07.2025, 22:00
  56. ↑ Павло Юрійович Невендльовський – Герої професійно-технічної освіти Львівщини (укр.). Процитовано 25 листопада 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Об%27єднана_штурмова_бригада_Нацполіції_«Лють»&oldid=47409476