Об'єднане Командування спеціальних операцій США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Об'єднане Командування спеціальних операцій США
Joint Special Operations Command
Seal of the Joint Special Operations Command.png
Емблема Об'єднаного Командування спеціальних операцій США
На службі 15 грудня 1980 — по т.ч.
Країна Flag of the United States.svg США
Належність United States Special Operations Command Insignia.svg Командування ССО США
Вид United States Special Operations Command Insignia.svg Сили спеціальних операцій США
Тип Об'єднане командування
Роль застосування організованих, підготовлених та готових до ведення спеціальних операцій бойових компонентів ССО у глобальному масштабі
Чисельність 4 000 о/с
У складі United States Special Operations Command Insignia.svg Командування ССО США
Гарнізон/Штаб Форт Брегг (Поуп Філд), Північна Кароліна, США
Прізвиська JSOC
Війни/битви Операція «Необхідна лютість»
Операція «Ернест Вілл»
Операція «Прайм Ченс»
Операція «Справедлива справа»
Війна в Перській затоці
Операція «Готичний змій»
* Битва в Могадишо
Операція «Відродження надії»
Операція «Провайд Комфорт»
Операція «Союзна сила»
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
* Операція «Червоний світанок»
Операція «Спис Нептуна»
Знаки розрізнення
Нарукавний шеврон Командування USSpecOpsCmdSSI.gif
Емблема Командування на берет JSOC beret flash.gif
Основа під знак Image4210.gif
Знак Командування USSpecOpsCmdDUI.gif

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Об'єднане Командування спеціальних операцій США (англ. Joint Special Operations Command) — одне з 5 командувань Сил спеціальних операцій США, що організаційно входить до складу Командування ССО і є спільним командуванням для усіх Сил спеціальних операцій, що здійснює безпосереднє їх застосування у найскладніших умовах обстановки.

Основним призначенням Об'єднаного Командування ССО США є постійна ідентифікація та ліквідація загрози терористичних атак у мировому масштабі. Командування є центром перманентного вивчення потреб і методів ведення спеціальних операцій, забезпечення взаємосумісності та стандартизація усіх процедур застосування сил спеціальних операцій, безпосереднє планування та проведення спільних навчань і тренувань сил спеціальних операцій, а також розробка спільної тактики дій ССО і безпосереднє виконання завдань спеціальних операцій по всьому світу.

Об'єднане Командування спеціальних операцій США створене в 1980 році за рекомендацією полковника Чарлі Беквіта, одного з найвідоміших експертів спеціальних операцій, засновника спецпідрозділу «Дельта», по слідах провалу операції «Орлиний кіготь».

Командування територіально розташоване на одному з компонентів бази Форт Брегг — на військово-повітряній базі Поуп Філд — у Північній Кароліні.

Призначення[ред. | ред. код]

Об'єднане Командування спеціальних операцій США є багатофункціональним спільним органом військового управління різнорідних видів збройних сил, призначеним для постійного аналізу й вивчення основних вимог до методів ведення спеціальних операцій, досягнення оперативної взаємосумісності та провадження стандартизованих процедур оснащення, підготовки й застосування сил спеціальних операцій, безпосереднього планування та проведення спільних навчань і тренувань сил спеціальних операцій, а також розробки спільної тактики їх дій, найсучасніших форм й способів застосування ССО. Об'єднане Командування становить основний мозковий центр проведення найскладніших спеціальних операцій, що безпосереднє підпорядковуються йому, а також здійснює загальне керівництво проведенням спільних спеціальних операцій по всьому світу високого ступеня секретності.

Доконче, основна діяльність Командування зосереджена на постійному аналізі, ідентифікації та ліквідації загроз терористичних атак у мировому масштабі. Об'єднане Командування має у своєму підпорядкуванні Частини спеціальних місій, що безпосереднє виконують завдання з протидії тероризму, проведення ударних операцій високого ступеня ризику, ведення спостереження та розвідки у найвіддаленіших регіонах світу у ворожому середовищі, допомога у проведенні спеціальних розвідувальних місій.

Історія[ред. | ред. код]

Формування JSOC здійснювали безліч таємних та прихованих спеціальних операцій по всьому світові, переважна більшість з яких досі є недоступною для широкої громадськості, і деталі проведення операцій такого роду невідомі. До числа спеціальних місій, виконаних Частинами, відносяться допомога італійському спецпідрозділу NOCS з визволення захопленого бойовиками італійських Червоних бригад американського генерал-майора Джеймса Л.Дозіера; участь у операції «Необхідна лютість»; планування рятувальної операції американських заручників у Лівані; визволення заручників на круїзному лайнері MS Achille Lauro у Середземному морі; участь у операції «Справедлива Справа» — вторгненні американських військ на Панаму; пошук, наведення засобів ураження та знищення іракських ракетних комплексів «Скад» під час «Бурі в пустелі»; допомога у миротворчій операції ООН на території Сомалі; розшук військових злочинців колишньої Югославії.

Формування у складі JSOC[ред. | ред. код]

Об'єднане Командування спеціальних операцій має у своєму безпосередньому підпорядкуванні Частини спеціальних місій (англ. Special Mission Units (SMU), основний ударний компонент сил спеціальних операцій США. На ці частини покладаються найскладніші завдання, які розробляє, готує та реалізовує JSOC. За станом на 2015 рік, такими частинами є:

До спеціальних частин та підрозділів, які найчастіше всього залучаються до проведення спеціальних операцій разом з Частинами спеціальних місій відносяться 75-й полк рейнджерів та 160-й авіаційний полк спецоперацій. Комбінація різнорідних компонентів ССО утворює конгломерат сил для виконання специфічних завдань, як то оперативна група 121 та оперативна група 145[1][2][3]. Яскравими прикладами проведення спільних операцій такими оперативними групами є пошук та ліквідація Удея та Кусея Хусейнов, розшук Саддама Хусейна, ліквідація Осами бен Ладена в 2011 році.

Структура JSOC[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. Naylor, Sean D. (3 Sep 2010). JSOC task force battles Haqqani militants. Army Times. Процитовано 16 May 2011. 
  2. Naylor, Sean D. (1 March 2011). McRaven Tapped to lead SOCOM. Army Times. Процитовано 15 May 2011. 
  3. Priest, Dana, and William M. Arkin, «‘Top Secret America’: A look at the military's Joint Special Operations Command», Washington Post, 4 September 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Berntsen, Gary; Pezzullo, Ralph (27 December 2005). Jawbreaker: The Attack on Bin Laden and Al-Qaeda: A Personal Account by the CIA's Key Field Commander. Crown Publishing Group. ISBN 0-307-35106-8. 
  • Daugherty, William J. (2 June 2006). Executive Secrets: Covert Action and the Presidency. University Press of Kentucky. ISBN 0-8131-9161-0. 
  • Emerson, Steven (1988). Secret Warriors: Inside the Covert Military Operations of the Reagan Era. New York: G. P. Putnam's Sons. ISBN 0-399-13360-7. 
  • Smith, Michael (2006). Killer Elite: The Inside Story of America's Most Secret Special Operations Team. London: Cassell. ISBN 0-304-36727-3. 
  • Steven, Graeme C. S. and Gunaratna, Rohan (14 September 2004). Counterterrorism: A Reference Handbook. Contemporary World Issues. ISBN 978-1-85109-666-4.