Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence
Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО
px
EE-37 59°25′23″ пн. ш. 24°46′03″ сх. д. / 59.4232472° пн. ш. 24.7675722° сх. д. / 59.4232472; 24.7675722Координати: EE-37 59°25′23″ пн. ш. 24°46′03″ сх. д. / 59.4232472° пн. ш. 24.7675722° сх. д. / 59.4232472; 24.7675722
Абревіатура NATO CCD COE
Засновано 14 травня 2008
Тип агентство НАТО
Штаб-квартира Таллінн, Естонія Естонія
Директор полковник Артур Сьюзік
Начальник штабу Йенс ван Лаак
Центральний орган Центр спонсорства націй
Штат працівників 48 працівників[1]
Веб-сайт Веб-сайт

Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (англ. NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence (NATO CCD COE), ест. NATO küberkaitsekoostöö keskus (K5)) — один з центрів НАТО, що забезпечує боротьбу з кібератаками та кіберзахист інформаційних систем, а також навчання та підготовку фахівців з кіберзахисту НАТО.[2]

Історія[ред.ред. код]

Рішення про створення Центру було прийнято 14 травня 2008. В цей день Естонія, Німеччина, Італія, Латвія, Литва, Словенія та Іспанія підписали Меморандум про порозуміння.[3] Ініціатива цього рішення належала Естонії. Це стало відповіддю естонської влади на кібератаки проти урядових сайтів після інциденту з пам'ятником «Бронзовий солдат» у Таллінні.[3] 28 жовтня 2008 Північноатлантична рада надала Об'єднаному центу акредитацію при НАТО та статус Міжнародної військової організації.[4] Першим заходом, проведеним Центром, стали естонсько-шведські кібернавчання 9 грудня 2008. Як зазначив представник Центру, такі навчання є першим кроком у лінії співпраці при підготовці нових спеціалістів з кіберзахисту.[5]

23 червня 2010 до Об'єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО приєдналась Угорщина,[6] а 16 листопада 2011 — Польща та Сполученні Штати Америки[7]. Робота з приєднання США велась від червня 2010 (паралельно з Туреччиною),[6] а Польщі — від грудня 2010[8]. 5 квітня 2012 до роботи Центру долучились Нідерланди.[9] 8 травня 2014 до Центру приєдналась Австрія, ставши таким чином першою з країн, які не є членами НАТО та бере участь у роботі Об'єднаного центру,[10] а 3 червня 2014 відбулось найбільше розширення держав-учасників роботи Центру — до Об'єднаного центру долучились Чехія, Франція та Велика Британія[11].

Країни-учасники[ред.ред. код]

Загалом у діяльності Центра бере участь 15 держав:

Структура[ред.ред. код]

Керівництво діяльністю Об'єднаного центра передових технологій з кібероборони НАТО здійснює міжнародний Керівний комітет, який формується з представників Центру спонсорства націй. Повсякденне управління центром здійснюють директор полковник Артур Сьюзік та начальник штабу Йенс ван Лаак. В структуру Центру входять юридично-політичний, стратегічний, технічний, освітньо-підготовчий та допоміжний відділи.

Працівники[ред.ред. код]

Загалом штат центру складає 48 працівників.[1] В штаті Центру є декілька категорій особливих працівників.

Посол[ред.ред. код]

Посол (англ. Ambassador) — колишній працівник Центру, який є міжнародно визнаним спеціалістом у сфері IT-захисту.[12] В штаті центру є 3 посла:

  • Лііна Аренґ (представник Естонії);
  • майор Крістіан Кзоссекс (представник Німеччини);
  • Кеннет Гірс (представник Сполучених Штатів Америки).

Старший науковий співробітник[ред.ред. код]

Старший науковий співробітник (англ. Senior Fellow)- почесний працівник Центру, високодосвідчений старший вчений або практик, який бере участь в довгострокових чи основних проектах Центру.[13] Загалом у штабі працює 6 старших наукових працівників.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО. Structure ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  2. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО. About Us ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  3. а б Staff Writers (14 травня 2008). NATO launches cyber defence centre in Estonia ((англ.)). SpaceDaily. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  4. Мітко Боґдановські, Драґ Петрескі. Кібертероризм - загроза глобальній безпеці. — С. 66.
  5. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (9 грудня 2008). Estonian-Swedish Cyber Defence Exercise Conducted ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  6. а б Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (23 червня 2010). Hungary joins the Centre ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  7. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (17 листопада 2011). Poland and US join the Centre ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  8. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (14 грудня 2010). Sikorski: Poland will join the Centre in 2011 ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  9. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (5 квітня 2012). The Netherlands joins the Centre ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  10. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (8 травня 2014). Austria Became the First non-NATO Nation to Join the Centre ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  11. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (3 червня 2014). Czech Republic, France and United Kingdom Joined the Centre ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  12. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО. Centre Ambassadors ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  13. Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО. Senior Fellows ((англ.)). Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.