Об'єкт 19
| Об'єкт 19 | |
|---|---|
  | |
| Тип | Бойова машина піхоти |
| Історія використання | |
| Оператори |
 СРСР |
| Війни | Не експлуатувався |
| Історія виробництва | |
| Виробник |
СРСР |
| Характеристики | |
| Вага | 13,1 |
| Довжина | 6830 |
| Довжина ствола | 29 |
| Ширина | 2870 |
| Висота | 2100 |
| Обслуга | 2 |
| Десант | 8 |
|
| |
| Калібр | 73-мм 2А28 «Грім», гладкоствольний напівавтоматичний гранатомет. |
| Підвищення | −4..+30 |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | до 4 |
| Приціл | 1ПН22 |
|
| |
Головне озброєння |
боєкомплект: 40 |
Другорядне озброєння |
1 х 7,62-мм ПКТ додатково: ПУ ПТУР 9М14М «Малютка» |
| Двигун |
дизельний 300 |
| Питома потужність | 22,9 |
| Підвіска | 4х4 |
| Швидкість |
шосе: 80 бездоріжжя: 10 |
| Прохідність |
підйом: 25 брід: плаває |
|
| |
Об'єкт 19 у Вікісховищі | |
Об'єкт 19 — радянська дослідна колісно-гусенична бойова машина піхоти. Після конкурсних порівняльних випробувань перевагу віддали «Об'єкту 765», що пізніше стала БМП-1, тому бойова машина на озброєння прийнята не була.
Бойова машина «Об'єкт 19» розроблена місті Рубцовск, в конструкторському бюро Алтайського тракторного заводу (АТЗ), разом з Військовою академією бронетанкових військ (ВА БТВ). Серійно не вироблялася.
Історія створення[ред. | ред. код]
На початку 1960-х років за завданням Міністерства Оборони СРСР на ряді оборонних підприємств СРСР було розпочато розроблення нового типу броньованих транспортних засобів для мотострілецьких підрозділів. Серед основних вимог, що висуваються, були:[1]
- Захист від засобів масового ураження;
- Значна вогнева міць;
- Подолання водних перешкод;
- Можливість самостійної боротьби з танками супротивника.
Однією з таких розробок був «Об'єкт 19». Розробка велася в конструкторському бюро АТЗ разом із ВА БТВ. У 1965 ріку було створено макетний зразок[2]. Після конкурсних порівняльних випробувань перевагу віддали «Об'єкту 765», що пізніше стала БМП-1, тому бойова машина на озброєння прийнята не була.
В даний час "Об'єкт 19" знаходиться в Бронетанковому музеї в Кубинці.
Опис конструкції[ред. | ред. код]
Згідно компоновочної схеми місце механіка-водія знаходилося спереду зліва, праворуч від механіка-водія знаходилося місце командира. У кожного члена екіпажа був окремий люк для виходу з машини.
Броньовий корпус та башта[ред. | ред. код]
Корпус «Об'єкта 19» представляв зварену конструкцію із сталевих катаних листів зовні нагадувала конструкцію БРДМ-2. У середині розташовувалося бойове відділення із баштою кругового обертання. Місця десанту були навколо бойового відділення[3].
Вихід десанту здійснювався через задні люки на даху корпусу.
Озброєння[ред. | ред. код]
Основним озброєнням був гладкоствольний 73-мм гранатомет або Грім. Боєкомплект становив 40 пострілів[2].
З основним знаряддям був спарений танковий варіант 7,62-мм кулемета Калашнікова (Кулемет Калашнікова ПКТ). Військовий боєкомплект становив 2000 набоїв.
Для боротьби з танками на машині було встановлено пускова установка протитанкової керованої ракети 9М14М або «Малютка». Військовий боєкомплект становив 4 ракети.
Ходова частина[ред. | ред. код]
Як ходову частину використовувалося колісне шасі з колісною формулою 4х4. Для руху по важкопрохідній місцевості використовувався додатковий гусеничний рушій, що розташовувався між осями коліс з обох бортів машини. Як опорних катків використовувалися пустотілі ковзанки плаваючого танка ПТ-76. Час переходу з колісного ходу на гусеничний і навпаки становив близько 15-20 секунд.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бойова машина піхоти «Об'єкт 1200» (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|Publisher=(довідка) - ↑ а б А. В. Карпенка, Огляд вітчизняної бронетанкової техніки (1905-1995), стор 120
- ↑ Боевая машина пехоты «Объект 19» (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
 |
У Вікісловнику є сторінка об'єкт. |
|
У Вікісловнику є сторінка 19. |
Література[ред. | ред. код]
- А. В. Карпенко. Огляд вітчизняної бронетанкової техніки (1905-1995). — Санкт-Петербург : «Невський Бастіон», 1996. — 480 с. — 10000 прим.
- — С. 135.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://yuripasholok.livejournal.com/
- Військовий паритет: танкові гармати 9437791.html
- russia/arty/orbm/data/ic_nomenrussiaartyorbm/6/ Архівовано березень 4, 2016 на сайті Wayback Machine.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||