Об'єкт 477

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Об'єкт 477
Тип основний бойовий танк
Походження Радянський Союз/Українська РСР
Історія виробництва
Розробник ХКБМ
Виробник Завод імені В. О. Малишева
Характеристики
Вага близько 50 т
Екіпаж 3 ос.

Двигун 6ТД-3
1500 к.с.
Питома потужність не менше 28 к.с./т
Корисне
навантаження
близько 0,8 кг/см2
Швидкість шосе 75 км/год.
ґрунт 50 км/год.

Об'єкт 477«Молот» — радянський і український дослідний основний бойовий танк з ізольованою баштою без екіпажу. Розроблявся в ХКБМ ім. О. О. Морозова (основна розробка). Гармата розроблялася ЦНДІ «Буревісник», а виготовлялася на Конструкторському бюро (КБ-3) кіровського заводу. Серійно не вироблявся.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Першою назвою проекту був Об'єкт 490 «Боксер», однак внаслідок того, що частина матеріалів по танку, що створювався, потрапила до англійців, відбулася зміна шифру ДКР, індексу робіт і коректування ТТЗ.

1982 року було створено об'єкт 490А «Бунтарь». Після випробувань «Бунтаря» на ХКБМ у 1986 році розпочали будівництво об'єкта 477 «Боксер» на базі Т-64 з подовженим корпусом на сім катків.

23 січня 1988 року машину в полігонних умовах розігнали до 63 км/год[2].

1990 року в ГБТУ МО СРСР відбувся розгляд технічних пропозицій трьох радянських КБ щодо реалізації програми створення перспективного танка майбутнього. Проєкти представляли: ХКБМ (об'єкт 477), КБ ЛКЗ (об'єкт 299) та УКБТМ (об'єкт 187). Серед них як найбільш перспективний було обрано об'єкт 477 «Молот».

Всього у 1989—1993 роках було випущено принаймні 10 прототипів і дослідних зразків, 3 з яких — в остаточному варіанті[3].

У 1992—1993 роках було створено перший дослідний зразок об'єкту 477. Розвитком проєкту «Молот» в Україні стала ДКР «Нота». Один зразок «Ноти» (виріб 477А) був виготовлений на базі вузлів ходової частини від танка Т-80УД «Берёза» (виріб 478Б). Другий варіант танка «Нота» (виріб 477А1) був виготовлений на базі вузлів ходової частини від танка Т-64 (виріб 434)[4].

У проміжку між 1998 та 2001 роками в Харкові були виготовлені кілька секретних прототипів «Ноти»[5].

Останні стрільби першого «Молота» відбулися у 2000-х роках[6].

Про танк «Нота» було згадано 2018 року у контексті підготовки до військового параду до Дня Незалежності, що підтверджує відновлення його розробки[7][8].

Станом на 2021 рік в Україні збереглося принаймні 6 прототипів «Молота», 1-2 із яких в остаточній версії[3].

У червні 2021 року зразки танку «Нота» були перебазовані з полігону Башкирівка, яким опікується Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова, на спецсховище Міністерства оборони України. Також для подальшого зберігання були забрані усі 152 мм боєприпаси до цього танку[9].

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Броньовий корпус і башта[ред. | ред. код]

Танк виготовлявся з багатошарової комбінованої броні з використанням вмонтованого динамічного захисту нового покоління. На танку також встановлений комплекс активного захисту і оптоелектронного придушення «Штора». Комбінована броня за своїми характеристикам забезпечувала захист еквівалентний не менш ніж 1200 мм гомогенної броні від бронебійних-підкаліберних снарядів (без урахування динамічного захисту) і еквіваленту не менш ніж 1800 мм гомогенної броні від кумулятивних боєприпасів (без урахування динамічного захисту).

Озброєння[ред. | ред. код]

Основним озброєнням танку мала стати 152-мм гармата, що встановлена в безлюдній башті. Боєкомплект, що возиться, мав складати 34 постріли. Автомат заряджання повністю автоматичний. Швидкострільність танку при використанні реверсивного заряджального модуля становить до 14 пострілів на хвилину[10]. Модуль містить 10 пострілів, які можуть поповнюватися по мірі витрачання з двох модулів по 12 пострілів кожен.

Двигун[ред. | ред. код]

На танку встановлений двотактний двигун 6ТДФ, який у перспективі мав бути замінений на свій форсований варіант 6ТД-3, потужністю 1500 к.с.

Ходова частина[ред. | ред. код]

Ходова частина машини складалася з 7 опорних котків з кожного борту.

Модифікації[ред. | ред. код]

Об'єкт 490, Об'єкт 477, Об'єкт 477А, Об'єкт 477А1, Об'єкт 477А2, Об'єкт 477Б, Об'єкт 477В - машини з двотактними дизелями і ходовою частиною з елементами, запозиченими з Т-64, машини з ГТД на платформі Т-80, різноманітні гібриди, наприклад, на одному з експериментальних зразків в ходовій частині поєднувалися котки від Т-64 і гусениці від Т-72.

Один прототип зберігається в селі Клугино-Башкирівка (Харківська область)[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ОБТ «Молот» (рос.)
  2. З чиїх «Нот» співає російське танкобудування
  3. а б «Молот», «Нота» та інші секрети // Defense Express. — 2021. — Вип. 1-2 (січень-лютий). — С. 32.
  4. Снаряди для українського секретного танка "Нота" намагались знищити: кому це було потрібно. https://defence-ua.com. Defense Express. 19 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Таємна «Нота»: Що за танк нового покоління може створити Україна
  6. "Молот", "Нота" та інші секрети: українські танки нового покоління (4 частина). https://defence-ua.com. Defense Express. 18 березня 2021. Процитовано 18 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Цьогоріч на параді у Києві побачимо ОТРК «Грім», нову самохідну 155-мм гаубицю «Богдана» та інше. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  8. Забутий “Боксер”- чи доведуть до ладу українську альтеративу російській “Арматі”. http://milnavigator.com.ua/. Військовий навігатор України. 20 червня 2018. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  9. Сергій Згурець (21 червня 2021). Міністерство оборони України взяло під захист секретний танк "Нота". http://milnavigator.com.ua/. Defense Express. Процитовано 21 червня 2021.
  10. Самый секретный супер-танк Украина еще не показала [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Смешно... Какие-то странные совпадения... // facebook Юрий Бирюков, 17 травня 2015 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]