Об'єкт 914

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Об'єкт 914
Об'єкт 914 в Бронетанковому музеї у місті Кубінка
Об'єкт 914 в Бронетанковому музеї у місті Кубінка
Тип Бойова машина піхоти
Об'єкт 914
Історія використання
На озброєнні не експлатувався
Оператори СРСР СРСР
Війни Не експлатувався
Історія виробництва
Розробник ВгТЗ
Виробник СРСР СРСР, ВгТЗВгТЗ
Виготовлення 1964
Виготовлена
кількість
1 прототип
Варіанти Об'єкт 914
Характеристики
Вага 14,4
Довжина 7140
Довжина ствола 29
Ширина 2880
Висота 2660
Обслуга 2
Десант 8

Калібр 73-мм 2А28 «Грім» гладкоствольний напівавтоматичний гранатомет
Підвищення −4..+30
Дальність вогню
Ефективна до 4
Приціл 1ПН22

Броня протипульна
Головне
озброєння
боєкомплект: 40
Другорядне
озброєння
3 x 7,62-мм Автомат Калашникова
додатково: ПУ ПТУР 9М14М «Малютка»
Двигун дизельний В-6Ф
300
Питома потужність 20,83
Швидкість шосе: 65
бездоріжжя: 10 плаву
Прохідність підйом: 30
брід: плаває

Об'єкт 914 у Вікісховищі

Об'єкт 914 — радянська дослідна бойова машина піхоти. Розроблена у Волгограді в конструкторському бюро Волгоградського тракторного заводу (ВгТЗ). Серійно не вироблялася.

Історія створення[ред. | ред. код]

На початку 1960-х років за завданням Міністерства Оборони СРСР на ряді оборонних підприємств СРСР були розпочаті розробки нового типу броньованих транспортних засобів для мотострілкових підрозділів. Серед основних вимог, що висуваються, були[1]:

  1. Захист від засобів масового ураження;
  2. Значна вогнева міць;
  3. Подолання водних перешкод;
  4. Можливість самостійної боротьби з танками супротивника.

Однією з таких розробок був «Об'єкт 914». Розробка велася в конструкторському бюро ВгТЗ. У 1964 ріку був створений дослідний зразок. Після конкурсних порівняльних випробувань перевагу віддали «Об'екту 765», тому машина на озброєння прийнята була[1].

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Машина була створена на базі плаваючого танка ПТ-76 з активним розміщенням десанту [2]. Екіпаж складався з двох осіб: механіка-водія та навідника-оператора.

Броньовий корпус та башта[ред. | ред. код]

Корпус та башта були зварені зі сталевих катаних броньових листів. У корпусі було шість амбразур для стрільби з власної зброї. Двигун розміщувався в кормі ліворуч[2].

Озброєння[ред. | ред. код]

Основним озброєнням був гладкоствольний 73-мм гранатомет 2А28 «Грім». Боєкомплект становив 40 пострілів[2].

З основним знаряддям був спарений танковий варіант 7,62-мм кулемета Калашнікова (Кулемет Калашникова). Ліворуч і праворуч від механіка-водія знаходилося ще два 7,62-мм кулемети ПКТ, управління якими здійснювали два кулеметники зі складу десантної групи. Загальний возимий боєкомплект кулеметів становив 4000 патронів[2].

Для боротьби з танками на машині було встановлено пускову установку протитанкової керованої ракети 9М14М «Малютка». Військовий боєкомплект становив 4 ракети[2].

Збережені екземпляри[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день екземпляр, що зберігся, знаходиться в Бронетанковому музеї в місті Кубінка[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Боевая машина пехоты «Объект 1200» (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  2. а б в г д А. В. Карпенко, Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995), стр. 119
  3. Боевая машина пехоты «Объект 914» в музее г. Кубинка. Архів оригіналу за 3 серпня 2010. Процитовано 2 жовтня 2010.

Література[ред. | ред. код]

  • А.В.Карпенко. Огляд вітчизняної бронетанкової техніки (1905-1995). — Санкт-Петербург : "Невський Бастіон ", 1996. — 480 с. — 10000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]