Обарів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Обарів
Obariv gerb.png Obariv prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Рівненський район
Рада/громада Обарівська сільська рада
Код КОАТУУ 5624687401
Основні дані
Засноване 1463
Населення 3561
Площа 1,83 км²
Густота населення 1599,45 осіб/км²
Поштовий індекс 35307
Телефонний код +380 362
Географічні дані
Географічні координати 50°39′08″ пн. ш. 26°10′12″ сх. д. / 50.65222° пн. ш. 26.17000° сх. д. / 50.65222; 26.17000Координати: 50°39′08″ пн. ш. 26°10′12″ сх. д. / 50.65222° пн. ш. 26.17000° сх. д. / 50.65222; 26.17000
Середня висота
над рівнем моря
186 м
Місцева влада
Адреса ради 35307, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Обарів, вул.Шкільна,24 , тел. 27-57-42
Карта
Обарів. Карта розташування: Україна
Обарів
Обарів
Обарів. Карта розташування: Рівненська область
Обарів
Обарів

О́барів — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 3782 осіб.

Структура[ред.ред. код]

Село Обарів — центр Обарівської сільської ради. До складу сільської ради входить також село Ставки.

Географічне положення[ред.ред. код]

Територія Обарівської сільської ради розташована в центральній частині Рівненського району. Від с. Обарів до м. Рівне 5 км. Недалеко знаходиться місто Здолбунів (15 км).

Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Рівне, відстань до якої 7 км.

До міжнародної автомагістралі Е-40 (М-06) Краків — Пшемисль — Львів — Рівне — Житомир — Київ — Полтава — Харків — Луганськ 8 км, а національна автомобільна дорога Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне проходить через с. Обарів. До аеропорту м. Рівне 5 км.

Населення[ред.ред. код]

3561 особа, з них 2122 працездатних. Безробітних 1049 осіб (624 чоловіки і 425 жінок).

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник воїнам-односельцям, с. Обарів
Могила невідомого солдата, с. Обарів

Перша історична згадка про село Обарів датується 1463 роком. Входило воно тоді до складу Великого князівства Литовського. Після підписання Люблінської унії у 1569 році с. Обарів увійшло до складу Луцького повіту Речі Посполитої. Належало воно в той час Києво-Печерській лаврі. Населення займалося сільським господарством, передусім землеробством. Вирощували жито, овес, ячмінь. Також населення займалося лісовими промислами, рибальством, бджільництвом та мисливством.

Кожне господарство (дим) користувалося волокою — ділянкою землі, яка мала 30 моргів. На одну волоку або лан припадало близько 18 чоловік сільського населення. Були ще городники (володіли лише присадибними ділянками), халупники чи комірники (крім власної хати, нічого не мали) і підсусідки, що жили в чужих хатах. Кілька димів (3-8) складали дворище, а з дворищ утворювалося село.

У другій половині XVIII ст. село належало греко-католицькому митрополиту Теодосію Ростоцькому. Імператриця Катерина II, вирішивши, що митрополит співчував польському повстанню під керівництвом Тадеуша Костюшка, конфіскувала його маєтності і «жалувала» їх наближеним до неї особам (всі вони були росіянами — опорою імператорського престолу на новоприєднаних землях). Так, 25 липня 1796 року, А. Макарову було призначено 509 душ селян у селах Обарів і Журжинці.

Дерев'яна церква в селі Обарів була збудована у 1781 р. і є діючою до наших днів.

Готель[ред.ред. код]

У селі збудували 4-х зірковий готель «Парк-готель Швейцарія». Розташовується готель на березі ставка, за адресою вулиця Соборна 51.

Посилання[ред.ред. код]