Обговорення:Дзядик Владислав Кирилович/100

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ще до варіанту 8 січня 2019: перша фраза[ред. код]

Владислав Кирилович Дзядик — видатний український математик, який зробив фундаментальний внесок у розвиток теорії функцій, обчислювальної математики та математичного аналізу

Пропоную

Владислав Кирилович Дзядик — видатний український математик, який зробив фундаментальний внесок у розвиток теорії функцій, створив низку найбагатших ідеями та результатами напрямів у теорії наближення, а також здійснив «зближення і, деякою мірою, синтез ідей та методів теорії наближення функцій, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь та обчислювальної математики».

Зауваження до варіанту 8 січня 2019[ред. код]

Зауваження до варіанту 8 січня 2019[ред. код]

З листа 10 січня Ю. В. Дзядик → А. С. Сердюк, з врахуванням доповнень 1, 2. Вікіфіковано. — Юрій Дзядик в) 10:41, 11 січня 2019 (UTC).

Зауваження 1[ред. код]

"коли ... Владиславу прийшов час складати вступні іспити ... його батька, Дзядика Кирила Павловича, заарештували і згодом репресували "

Не так.

"коли Владислав складав вступні іспити". Про арешт він взнав з листа матері, коли здавав іспити. Про це він пояснював, коли восени його запитували (мабуть, у деканаті), чому в заяві на вступ він приховав арешт батька. "Тому що про арешт я дізнався, коли був у Києві, з листа матері".

Зауваження 2[ред. код]

Ще з шкільних років В.К.Дзядика вабила математика. Однак на механіко-математичному факультеті йому відмовили навіть в прийомі його документів і він змушений був вступати на інші факультети. ... Свій вибір Владислав Кирилович пояснював тим , що на цьому факультеті він мав змогу вивчити французьку мову, якою у переважній більшості публікувати наукові роботи з математики.

Навіщо це для УМЖ?

Зауваження 3[ред. код]

"він був інтернований" - ???

Інтернування (фр. interner — встановлювати на проживання, від лат. internus — внутрішній) — у міжнародному праві: 1. примусове затримання й роззброєння нейтральною державою військ воюючих держав, що вступили на територію цієї держави під час збройного конфлікту; 2. затримання однією з воюючих держав громадян або представників національності ворожої держави, що проживають на її території, до кінця війни без обмежень у часі й без слідства.

Наприклад, у 1914-1920 у Канаді було інтерновано 5 тис. українців з Автро-Угорщини.

Вперше чую, що німці інтернували громадян СРСР. Це історичне відкриття?

Батько у 1941-43 рр. двічі був мобілізований до армії (можливо до ополчення, тобто навіть зброю не давали), двічі виходив з оточення, тоді (у оточенні) загинули кращі друзі, однокласники, партнер по грі у шахи Лейзерович, про якого батько часто згадував. Але у полоні жодного разу не був.

Нічого не чув про те, що він був інтернований.

У 1943 разом з дружиною був вивезений до Німеччини на примусові роботи ("остарбайтер"). Звільнений Радянською Армією 30 квітня 1945 року. Демобілізованй з армії 30 вересня 1945 року.

Доповнення

Трохи поміркував.

З терміном "інтернований" згоден, вибачте.

Гадаю, історики теж погодяться.

10 січня 2019 р. о 12:32

Зауваження 3[ред. код]

"Значний вплив на формування наукових інтересів В.К.Дзядика здійснив О.П.Тіман, який став співавтором його перших наукових праць".

У біографіях Тімана ніколи не було написано, що його учнем є В. К. Дзядик. Цього досі не було у біографіях В. К.

http://www.mathnet.ru/links/ffb74474943a19ceb54ad86392cd08de/rm2293.pdf

http://www.mathnet.ru/links/02559c6f83d7ed1db612e1dcd2741b03/rm2914.pdf

О. П. Тіман народився 26 червня 1920 року, тобто більше ніж на рік молодший за В. К. Важко сказати, чи здійснив вплив.

І батько ніколи не згадував Тімана як свого вчителя.

Часто жалкував, що навчався у Дн. ун-ті, де було слабке викладання багатьох предметів.

"Тіман ... став співавтором його перших наукових праць" - перебільшення, неправда.

Співавтор лише однієї (найпершої) статті, яку В. К. Дзядик потім ніколи не цитував, не наводить у бібліографії до монографії 1977 року.

Тому і тут не варта згадки.

Зауваження 5[ред. код]

У 80-х роках акцент в творчості Владислава Кириловича зміщується в сторону ...

Не так. З 1969 року. З 1973, коли я повернувся до Києва, батько ні про що інше (з математики) мені не говорив, як саме про ці задачі, і свої результати.

Досить подивитися теми кандидатських дисертацій у 1970-ті роки.

Всеволод Васильович КРОЧУК

канд.дис. "Про наближення поліномами розв'язків диференціальних та інтегральних рівнянь" (1970)

Всеволод Кузьмич СТОЛЯРЧУК

канд.дис. "Побудова алгебраїчних многочленів, що здійснюють близьке до найкращого наближення спеціальних функцій" (1977)

Юрій Костянтинович ПОДЛИПЕНКО

канд.дис. "Застосування апроксимаційного методу до розв'язання задач Коші та Гурса для диференціальних рівнянь" (1978)

Павло Дмитрович ЛИТВИНЕЦЬ

канд.дис. "Застосування апроксимаційного методу до розв'язання систем лінійних диференціальних рівнянь з многочленними коефіцієнтами та рівнянь з аргументами, що запізнюються" (1979)

Зауваження 6[ред. код]

А-метод застосовується для побудови поліномів, що наближають розв'язки задач для лінійних диференціальних рівнянь з многочленними коефіцієнтами; ai-метод – для побудови многочленних наближень розв'язків задач для нелінійних диференціальних та інтегральних рівнянь.

а-метод завжди з маленької літери (виявилося, що А-метод це інше). АІ-метод завжди великими літерами; а- та АІ- курсивом.

Чому викинуто, що АІ-метод застосовується до рівнянь з частинними похідними?

Зауваження 7[ред. код]

Серед його учнів 10 докторів і 47 кандидатів наук.

Неправильно. Захистили 47 кандидатських та 10 докторських.

Зауваження 8[ред. код]

Науковий доробок В.К.Дзядика складають 6 монографій та більш ніж 160 наукових праць

Не так.

більш ніж 160 публікацій, з них 6 монографій.

Або

6 монографій та більш ніж 100 наукових праць

Зауваження 9[ред. код]

(любив плавання, ходити узимку на лижах, грати у шахи, підтягуватись на турніку)

Це що за приниження?

Було:

Його улюбленою грою були шахи. Якось він взяв участь у шаховому турнірі, став чемпіоном Волинської області. У 1960-ті роки перепливав Дніпро. Дома влаштував турнік, на якому ще на початку жовтня 1998 року підтягувався більше 15 разів.

У 1961 році, коли відпочивали у пансіонаті «Чорторий», він переплив Дніпро до «Наталки» і назад. Скільки разів тоді (і загалом на початку 1960-х) перепливав Дніпро, вже не пригадую. І одного достатньо.

Чемпіон Волині з шахів (про це не раз вже написано).

Підтягнувся вдома на турніку на початку жовтня 1998 (79 років) більше 15 разів. Я рахував, на 15-ти сказав: "досить, я вже не рахую" (усього 17 або 18).

Зауваження 10[ред. код]

Ще помітив.

Було:

а-методи Дзядика — загальний а-метод, а-метод для аналітичних частин спеціальних функцій, які дають асимптотично найкраще наближення таких функцій многочленами;

Куди ділось "асимптотично найкраще наближення"? Оскільки тепер є формули, потрібно чітко формулою, як в УМН 1979.

Спеціальний а-метод це на порядок вища теорія.

Зразок: тут тема обговорення[ред. код]

Запитання, зауваження, оцінка тощо. Потім неодмінно підпис, ставиться так: ~~~~.

Юрій Дзядик в) 09:21, 29 жовтня 2018 (UTC).

У КНУ[ред. код]

https://www.facebook.com/yu.dzyadyk/posts/1827809494015494

Щойно помітив дивну річ.

На сайті «Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

http://eu.univ.kiev.ua/

є статті про майже усіх завідувачів за всю історію кафедри математичного аналізу, про колишніх співробітників кафедри.

Немає статті про того, хто у 1962 році відновив кафедру, і викладав на ній чи не тридцять років.

Дзядик Владислав Кирилович Дзядик Владислав Кирилович/100

Це було би дивно, якби не було систематично. На сайті СНУ у історії фізмату (нині ФІСФМ) немає навіть згадки

https://www.fisfm.education/about-faculty

На сторінці кафедри, якій В. К. дав назву, зав. у 1957-1960, одна куца згадка

https://www.fisfm.education/chairs/kafedra-alhebry-ta-matematychnoho-analizu

Схоже, що почалося у 1988 році, після присвяти своєї книги світлій пам'яті репресованого батька.

У 1989 при перекладі трьох статей в УМЖ 1989 №4 спотворено прізвище, статті про невідому людину, Dzydyk-a.

Пригадую, що знову, після тридцяти років затишшя, почалося переслідування, звинувачення, комісії.

Про це пізніше. Докладніше про сайт КНУ.

Є статті про колишніх співробітників, наприклад

Алібеков Гаджі Алібек огли http://eu.univ.kiev.ua/departments/matematychnogo-analizu-kafedra/alibekov-gadzhi-alibek-ogly/?sphrase_id=55746

Панасович Володимир Олексійович http://eu.univ.kiev.ua/departments/inshi-pidrozdily-mekhaniko-mat/panasovych-volodymyr-oleksiyov/

У статті «Математичного аналізу кафедра» є список усіх зав. кафедрою http://eu.univ.kiev.ua/departments/matematychnogo-analizu-kafedra/

.. У 1955 р. каф. мат. аналізу об’єднали з каф. теорії ймовірностей та алгебри. Об’єднана каф. стала називатися каф. мат. аналізу, теор. ймовірностей та алгебри і проіснувала до 1959 р. З 1959 каф. називалася каф. мат. аналізу та теор. ймовірностей. В 1962 каф. отримала свою первісну назву – мат. аналізу.

Найголовніші етапи розвитку каф. пов’язані з іменами зав. каф. Завідували каф. відомі вчені: акад. АН УРСР М.О. Лаврентьєв (1945-1949), Б.В. Гнєденко (1949-1950) та О.С. Парасюк (1954-1960); чл.-кор. АН УРСР Й.Г. Гіхман (1960-1962) та В.К. Дзядик (1962-1968); проф. Г.Е. Шилов (1950-1954), С.М. Білоносов (1968-1973), А.Я. Дороговцев (1973-1998) та І.О. Шевчук (з 1998).

Шукаю. Знаходжу.

Лаврентьєв Михайло Олексійович (1945-1949) http://eu.univ.kiev.ua/departments/matematychnogo-analizu-kafedra/lavrent%60ev-mykhaylo-oleksiyovy/?sphrase_id=55742

Гнєденко Борис Володимирович (1949-1950) http://eu.univ.kiev.ua/departments/teoriyi-ymovirnostey-statystyk/gnedenko-borys-volodymyrovych-/?sphrase_id=55737

Шилов Георгій Євгенович (1950-1954) http://eu.univ.kiev.ua/departments/matematychnogo-analizu-kafedra/shylov-georgiy-evgenovych-/?sphrase_id=55739

Парасюк Остап Степанович (1954-1960) http://eu.univ.kiev.ua/departments/matematychnoyi-fizyky-kafedra-/parasyuk-ostap-stepanovych-/?sphrase_id=55736

Гіхман Йосип Ілліч (1960-1962) http://eu.univ.kiev.ua/departments/teoriyi-ymovirnostey-statystyk/gikhman-yosyp-illich/?sphrase_id=55740

Ще два лінки

http://www.mechmat.univ.kiev.ua/2018/09/11/prohrama-rozvytku-kafedry-matematychnoho-analizu/
http://mmtest.univ.kiev.ua/uk/кафедра-математичного-аналізу/історія-кафедри-математичного-аналізу

Для повноти.

Заснована у січні 1944 р. У 1944-1945 рр. зав. каф. М.П.Соколов.

М. П. Соколов (1944-1945) В «Математика в СССР за сорок лет. 1917—1957», т. 2, М., Физматгиз, 1959, с. 653—654, після Соколов Иван Георгиевич, цитую повністю

Соколов Николай Петрович, род. 16 (4) нояб. 1889 в г. Кировограде, окончил Ленинградский ун-т (1915), канд. физ.-матем. наук (1941), доцент (1936), с 1943 работает в Киевском гидромелиорат. ин-те.

Нічого про роботу в КДУ. Це він чи ні?

Юрій Дзядик в) 09:12, 3 грудня 2018 (UTC).