Обговорення:Золоті ворота (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Золоті ворота — парадний в'їзд до Києва[ред. код]

Серед архітектурних пам'яток, що збереглися на протязі віків з часів Стародавньої Русі і засвідчують про колишню велич нашого міста, особливе місце належить знаменитим Золотим воротам. Колись кожен з князів, який прагнув заволодіти Києвом, направляв своє військо насамперед на здобуття саме цих воріт, щоб відтак урочисто в'їхати до руської столиці Золоті ворота вважались символом політичної незалежності міста, отже, їх взяття означало взяття Києва Золоті ворота були збудовані князем Ярославом Володимировичем, прозваним за свою державну і будівничу діяльність Мудрим. 1036 року князь Ярослав, знову об'єднавши всі руські землі і ставши таким чином «самовласцем Русьстей земли», розпочинає великі роботи по розбудові своєї столиці — Києва, якому призначено стати не лише головним градом Русі, а й одним з найбільших міжнародних центре, суперником «столиці світу» Константинополя — Царгорода. В літописі повідомляється: «В льто 1037. Заложи Ярослав град великий, у града же суть Златые врата…» Колишнє місто, город Володимира, було значно розширене і обнесене потужними валами, а на найважливіших комунікаційних напрямках споруджено ряд укріплених воріт. Цікаво, що через Золоті ворота не вели ніякі важливі шляхи, не було перед ними і торгових передмість — таких, як Поділ Споруджено ворота із зовсім іншою метою: вони мали служити центром тріумфального міського фасаду, зверненого на південь — в бік Царгороду Звідси походить назва: Золоті ворота, за прикладом парадних воріт Константинополя. Щоправда, легенди розповідають, що ворота було зроблено золотими, і тому їх так і назвали Деякі іноземні мандрівники XVI—XVII ст., описуючи Київ, підтверджують, що в давнину ворота справді мали золоте оздоблення Від Золотих воріт до Софіївського собору вела головна вулиця, подібно до того, як у Константинополі парадною вулицею служила Меса, яка зв'язувала Золоті ворота з Святою Софією та Великим Палацом Золоті ворота являли собою двоярусну споруду Нижній ярус становили власне ворота з проїзною аркою шириною 10 м і висотою більше 12 м. Вище, на другому ярусі, було споруджено надбрамну Благовіщенську церкву, захищену з обох боків проїзду добре укріпленими бойовими майданчиками з кам'яними бійницями Саме біля Золотихворіт найчастіше відбувались військові сутички і під час ворожих нашесть, і під час княжих міжусобиць. Проте захопити Золоті ворота з бою було майже неможливо, і недарма в літописі немає жодної згадки про взяття Києва з цього боку. Здобути штурмом цю твердиню не вдалось навіть монголам 1240 року, незважаючи нате, що вони підвели кілька таранів. Лише увірвавшись до Києва через Лядські ворота, вони зруйнували нездоланні Золоті ворота. Та навіть у зруйнованому вигляді ворота не втратили свого значення. Саме через них у грудні 1648 року гасля блискучих перемог над поляками урочисто в'їхав до міста гетьман Богдан Хмельницький. Під церковний передзвін та гарматні салюти його з великими почестями зустрічало чи не все місто на чолі з київським митрополитом Сильвестром Косовим і його гостем єрусалимським патріархом Паїсієм. Який вигляд мали тоді Золоті ворота достовірно відомо з малюнків голландського художника Абрахама ван Вестерфельда, який 1651 року опинився в Києві, супроводжуючи литовського князя Януша Радзивіла, і змалював найважливіші історичні пам'ятки. До нашого часу від знаменитих Золотих воріт збереглися лише рештки двох стін проїжджої частини. Проте до святкування 1500-річчя Києва ворота відбудували за проектом доктора архітектури, дослідника київських старожитностей, Ю. С. Асеева. І нині кияни та гості міста бачать одночасно і реконструйовані Золоті ворота, і ті дорогоцінні уцілілі стіни, яким майже тисяча років Лесь Качковський, історик, для «і-07»-- 12:34, 1 грудня 2007 (UTC)