Обговорення:Київська митрополія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

"Після руйнування Києва Володимиро-Суздальськи князем Андрієм Боголюбським, коли було знищено та пограбовано багато церков та монастирів, значення Києва, як духовного центру підупадає. Київські митрополити починають селитися у північних князів." Як це розуміти? Тобто без ікон чи ритуальних чаш весь сенс регілії відсутнійй? 1169 Андрій, за які засгули названий Боголюбським, лиш окремим особистостям відомо, не міг вкрасти "духовного центру". Та й не було куди. В з грубого зрубу курникову хату в середовище язичників фінів? "Після взяття Києва монголо-татарами Київські митрополити остаточно обрали місцем свого перебування Владимир на Клязьмі на окраїні північно-східної Русі." Справді митрополит собі вибирав куди йому їхати? Мимо доволі інтересного вибору(він мабуть був шанувальних лікувального багна), мушу зазначити, що це абсолютно неможливо. Хан золотої Орди ніколи би на то не дозволив. Крім того він забрав київського митрополити в Сарай. От всім асоціюються моголи (тих кого чомусь так вперто називають татарами) з мусульмаанством. А воно, до слова, починаючи з часів хана Берке(1257) і закінчуючи ханом Узбеком(1412) набуло так масового характеру. 1240-1242 роках, коли Батий завоював Русь він не зневажав християнської віри (його син Сартак, кажуть був хрещений), він перемістив митрополита, бо релігія спосіб котролювати паству. Це один з інструментів управління імперією, дуже шанований і привілейований, до речі. Невже хтось і справді вірить, що під час існування Великого князівства Литовського, Київською митрополією міг завідувати московський "владика"? . 14-15 століття Московія - ординський данник, князівство (історія з царюванням Іванка окрема і дуже довга). Київ до того ярма не має нічого від 1320 року. 1448 рік - резигнація з Флоренційського договору. Не те щоб Москва зробила щось нове самовільно вибравши собі митрополита, просто коли вони так робили з Візантією, то та ще мовчала, бо потребувала союзників, а от з Римом вийшло так, що ті помітили. Властиво, то підписати договори, потім оббрехати всіх, знайти парочку єретиків(Ісидор), а потім запхати всі домовленості (ну відомо куди) і зробити так як заменеться, це поведінка типово московська. Але є ще бгато залально прийнятих дурниць спровокованих політикою московських "государів" різного гатунку протягом століть. Наприклад це "Московський і всієя Русі" чи "Владимир на Клязьмі на окраїні північно-східної Русі". От в правителів меря, весі, мордви, муроми(і т.д.) по "окрестеянию" (чи як там то по москальськи) і перемішаню їх з тьюками, чомусь вирішили, що вона якась частина Русі. Що цікаво, то так себе не іменували безпосередньо в ті часи, ця супер ідея прийщла значно пізніше, коли Московія стала сильнішою, могла знайти і переписати все, що їй треба на підтвердження своєї мрій. Але багато з цього було зроблено в кращих традиціях московського стилю : грубо, невірогідно. Мені надзвичайно шкода праці Нестора. І хоч вона спотворенна, принамні місцями вціліла. Куди гірше бути якимось літописним зводом, що за потреби, як кролика з шапки, витягали різні "побратими по імперському баченню" Катерини.