Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з релігією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про релігію! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Релігія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики.
Ну, могли б уже й саму ікону віддати, а не тільки її копію, хоча хто його знає, як там у них справи... Цікавий костел! Чимось нагадує Олицький Петропавлівський, збудований у тому ж XV ст. --KotykS20:07, 7 квітня 2011 (UTC)[відповісти]
Дуже радий, що вас зацікавив любомльський костел. Статтю вдосконалюватиму й надалі, просто зараз не маю часу. Я вважаю, що поляки теж зі свого боку праві, що віддали копію, а не саму ікону. Вона для них - визначна святиня (17 століття все таки; численні зцілення), вони її відреставрували. Я думаю, що у них значно більша римо-католицька громада (любомльська налічує близько 20-30 чоловік, на служби приходять по кілька осіб). Тому й них можна зрозуміти: і так немало зробили для храму. Завдяки полякам у костелі з'явилися чудові вівтарі, та ж копія ікони. А в любомльському костелі оригінал ікони і викрасти могли б, не дай Боже... До Олицького Петропавлівського справді трохи подібний, але любомльський по-моєму дещо більший (хоча я не був в Олиці). --GSerhiy14:06, 8 квітня 2011 (UTC)[відповісти]
Ну, якщо так, тоді дійсно цілком зрозуміло, чому віддали копію. 20-30 чоловік - мало... А чи відомо про тенденції зростання римо-католицької громади Любомля? Зважаючи на , як у Любомлі з цим? --KotykS19:02, 8 квітня 2011 (UTC)[відповісти]
Ні, щодо тенденції зростання римо-католицької громади Любомля мені, принаймні, нічого невідомо. Ніби-то громада не зростає, зважаючи на те, що більшість прихожан - люди старшого віку. Але я поцікавлюся у прихожан костелу як з цим, складу в статті якусь таблицю щодо кількості прихожан костелу в різні роки.--GSerhiy18:55, 22 квітня 2011 (UTC)[відповісти]
1. Діючий - це називається активний дієприкментник. В українській мові не існує. Треба замінити на чинний, або перефразувати. ТакЗробленонаписав парафіяльний. Піде?. Піде!
2. ...керуючого Луцькою дієцезію - те саме. Керівника Луцької дієцезії. ТакЗроблено
3. проживаючих - те саме. Які проживають.
а нормально хіба так буде: для католиків, які там проживають. В Остапюка ще більш кострубато, ніж я написав. А в радянській версії Длугоша пише: для проживавших там католиков.То як краще зробити?. Нормально буде: споруджує костел для католиків, які там проживають, забезпечує його... АБО ось так: споруджує дерев'яний костел для тамтешніх католиків.
4. ...по вказівці райкому, ...по духовним ділам - по в українській мові вживається дуже обмежено (іти по дорозі, роздати по 10 гривень, ще щось - і все.). В даному випадку взагалі не вживається. Діла = справи. За вказівкою райкому. З духовних справ. ТакЗроблено
5. Двохярусний - русизм. Двоярусний. ТакЗроблено
Під час номінації користувачі можуть звернути увагу на неенциклопедичність таких фраз:
існує цікава легенда - цікава - це суб'єктивна оцінка. ТакЗроблено
з'явилася надія - надія - термін, який виражає емоційність автора. В офіціно-діловому й енйиклопедичному стилі не підходить. Хоча тут я трохи сумніваюся. Адже надію тут можна використати у значенні передбачення можливих подій. ТакЗробленопоки що залишив. я саме це й мав на увазі
наділив своїми привілеями - можливо, варто замінити слово наділив. можна замінити на надав. хай поки буде, можливо, хтось під час обговорення кращий варіант підкине
пожалування - сумніваюся, чи є таке слово в укрмові. ніби немає. не знаю як замінити. Перекладач Гугл дає переклад пожалування як дарування. Та й за контектсом зрозуміло, що король щось дав, пожертвував - це слово в таких випадках найчастіше використовується.
під тою ж назвою Святої Трійці - навряд чи Свята Трійця - це назва. Це посвячення. Можуть придертися. ТакЗробленосправді. перефразував
цитата Длугоша - не знаю, чи прийнято вікіфікувати цитати. Якщо й так, тоді вже зробити це повністю, тобто і з іншими словами - Володимир, Луцьк, орден проповідників. ТакЗробленовікіфував все. В крайньому разі приберу
чому 16 липня 1944 - це до приходу Червоної Армії?
Все зрозумів. Найближчим часом виправлю. Щодо суперечливих питань ще напишу тобі. Чесно кажучи, я думав, буде набагато більше помилок) А щодо цього:
чому 16 липня 1944 - це до приходу Червоної Армії? Бо Любомль визволили лише 19 липня 1944 року, а до цього в місті знаходилась німецька армія. Думаю, краще перефразувати: 16 липня 1944 року, ще до визволення міста Червоною Армією.... Так, мені здається, буде більш зрозуміло.--GSerhiy19:59, 27 листопада 2011 (UTC)[відповісти]
1. В архітектурному описі йдеться про ренесансний портал. Слід зазнімкувати це диво. 2. На відзнятому вами відео бачив північний фасад з овальними вікнами. Зазнімкуйте будь ласка подібне вікно окремо і нетиньковану частину північного фасаду окремо. 3. Зробіть знімок апсиди. Може бути вертикальний. Вам як місцевому буде простіше залізти на якись паркан чи хлівець якщо це буде потрібно. Доречі так і не знайшов у статті чому костел має незатиньковані фрагменти. --Bulka UA22:30, 27 листопада 2011 (UTC)[відповісти]
Я маю ще деякі фото. Завантажу, оціните. Зможу зробити нові, якщо щось. А тепер конкретніше:
Так, там йдеться про ренесансний портал, але, ознайомившись з вікіпедійним поясненням цього слова (портал), я хотів взагалі прибрати цю фразу: «Зберігся частково ренесанснийпортал», бо щось я там його не побачив, але залишив. Ось гляньте перше фото. портал. Щось не видно. То що робити?
Зроблю. А чому саме нетиньковану частину окремо?
постараюсь. Так, дякую, що сказали, забув це описати. Обов'язково додам. Через те, що в храмі досить довго був склад солі, вона настільки просякла в стіни, що штукатурка поступово обсипалась. Кілька років тому намагались штукатурити, але штукатурка не тримається. Ось тут видно (нижня частина): південна стіна.
На фотці дійсно порталу не видно. Але якщо про нього писали може він усе ж існує? Щодо нетинькованої частини то маю підозру що це автентична (первісна) кладка споруди. Тобто найцікавіший її шматок. Стосовно солі то це серйозна проблема. Її якось вирішували напевно. У статті нічого про це немає. Можливо зашифровано у реченні про майбутню можливу рестеврацію? Менше з тим. Існував склад. Куди поділася з нього сіль? Як нині на стані споруди відображається її попередній статус? Напишіть кілька слів. --Bulka UA10:49, 29 листопада 2011 (UTC)[відповісти]
Так, справді, нині тинькована лише та частина, яка була прибудована у 1731 році. Дописав. Фотографії додам завтра. Тоді ж запропоную статтю на добру.--GSerhiy19:11, 2 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Проти. Вони повинні бути разом, щоб можна було порівняти.
Що саме ви збираєтеся порівнювати? Поземну проекцію костелу і двіниці? Який толк? Чи поземну проекцію "до і після" костелу? Їх можна розмістити разом. А ще краще злити в одну і різним кольором виділити необхідні частини додавши легенду. --Bulka UA15:41, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Звичайно поземну проекцію "до" і "після реставрації костелу". В принципі, ідея щодо різних кольорів непогана. Спробую це зробити. А де саме їх розмістити? В розділі історія точно ні, хіба що в розділі архітектура.--GSerhiy16:29, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
проекцію двіниці можна розмістити в розділі історія. адже її збудовано пізніше. спробую вам допомогти і пофарбувати проекцію костелу. --Bulka UA16:42, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Суб'єктивна думка. Я категорично проти. Аргументуйте.
Назва розділу безглузда як і його існування. Не ображайтеся але самі попросили. Якщо інформація в розділі "додаткова" тоді вона прямо не стосується костелу а це не так. --Bulka UA15:41, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Ніхто не ображається. У мене власна думка, і я її захищаю. А щодо того, що я просив, то ви перебільшуєте. Якраз ви самі запропонували написати зауваження до статті, коли ми з Користувач:KotykS ось тут Обговорення користувача:KotykS говорили про цю статтю. Ви запропонували, я погодився.
Теоретично ви праві. Але що, мені розкидати всіх ксьонзів по статті, чи згадки про пожежі, а кількість парафіян куди втулити? Що, взяти і видалити графік?
Це різні речі. Він не був включений своєю стіною в оборонне кільце, а саме знаходився в межах оборонної стіни. До оборонної стіни ще 50 м. Деякі храми міста була поза її межами, тому не були захищені від нападів.
Геть так. це те саме, що трактор знаходився за 50 м від воріт. Що я маю на увазі? А ось що. Написати, що костел був включений в оборонне кільце північною стіною, те ж саме, що написати, що горошина, яка лежить в кастулі, є стіною каструлі. Отак зрозуміло? Вали насипали раніше, від храму до їхніх залишків — 50 м. А якщо написати так, як пропонуєте ви, можна зрозуміти, що вал прилягав до північної стіни храму, а на місці стіни його не було.--GSerhiy16:29, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
пропонував спочатку бо так зрозумів з вашого опису. якщо тепер я правильно розумію то треба написати що знаходився поблизу оборонного муру міста. --Bulka UA16:42, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
5. Не завжди відносини між різними конфесіями та міською владою були задовільними → стиль так собі. треба переписати
Ваші пропозиції? Як саме?
1. Невідомо що ви маєте на увазі. Не завжди це коли? Якими конфесіями? Якого міською владою (магістратом, райцями, війтом чи ким саме)? Задовільними це за якою "системою цінностей"? Пропозиція переписати речення. --Bulka UA15:41, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Ну да. Тож так і сказано: бабинець і капличку, прибудовану в честь 500-річчя костелу. Я ж не написав прибудовані до 500-річчя костелу.
тоді навіщо повторювати що капличка збудована на 500-річчя? крім того нартекс костелу чітко видно на плані. тому добудову 1731 слід мабуть не слід називати нартексом радше тамбуром. --Bulka UA15:41, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Щоб нагадати, звідки вона взялася. Слово «нартекс» у всій статті жодного разу не згадується.
7. з'явилася надія → що там в газеті так і написано?
Ні. Прочитайте, як там сказано.
Якщо ні то в чому справа? Таким чином можна написати що у 15 столітті справдилися надії місцевих католиків і для них збудували костел. Що ксьондз ходив по місту вибивав двері до домівок добропорядних мешканців і відтак перекреслював надії на спокійне життя. --Bulka UA15:41, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
В принципі, ви праві. дякую. там написано так:учасники наради звернули особливу увагу на стан пам’ятки архітектури національного значення – готичного костелу Святої Трійці 1412 року, спорудження якого пов’язують із подіями Грюнвальдської битви. З цього не можна зробити висновок, що костел реставруватимуть. Приберу це речення.--GSerhiy16:29, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
З цими примітками трохи не погоджуюсь. Я не думаю, що їх варто ставити після кожного абзацу. Коли я закінчую інформацію з певного джерела (це може бути речення, абзац, кілька абзаців), тоді ставлю примітку. Навіщо ледь не в кожен абзац ставити однакову примітку? Всі дані, які знаходяться до примітки, взяті з джерела, вказаного в ній.--GSerhiy15:17, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
не пропоную ставити їх до кожного абзацу. але там де на мою думку вони потрібні висловлюються речі до яких потрібно вказати джерело походження інформації. щоб претендувати на будь-який статус стаття мусить стати досконалішою. --Bulka UA15:41, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Щодо останнього. Ось гляньте на прикладі:
У 1412 році замість дерев'яного король Ягайло збудував новий мурований костел в готичному стилі під тою ж назвою Святої Трійці. Храм був збудований на невеликому пагорбі у північній частині міста в межах оборонної міської стіни. На північ від нього одразу починався оборонний вал і рів. Костел був розрахований і для оборони міста, про що свідчать два круглі вікна на північній стіні[1].
До нас не дійшли відомості про тих, хто будував храм, відомо лише з літописів, що знаним у ті часи був Гайль — маляр і священик одночасно. Він виконував замовлення короля Владислава ІІ Ягайла. Можливо, він і був тим майстром, який прикрашав костел[2].
Як фундатор костелу Ягайло у 1412 році наділив його своїми привілеями. Ще через два роки в Красноставі16 серпня1414 року король надав любомльському костелу додаткові пожалування на утримання плебана, слуг костельних та інші потреби навічно.
Не завжди відносини між різними конфесіями та міською владою були задовільними. Після прийняття унії, вже на початку 17 століття, свій буйний характер показав Холмський канонік і декан, він же Любомльський плебан Каспер Мистковський. Наприклад, 21 червня1607 року Любомльська міська управа скаржилася на плебана Мистковського, його вікарія, бакалавра і слуг за те, що вони вночі напали на міських сторожів і одному з них, Роману, нанесли рани, внаслідок чого він навіть не зміг з'явитися в суд, і пред'явили суду палаш, віднятий у патера. Скаржилися на плебана і євреї за те, що він нападав на їхні будинки, виламував двері і наносив побої їх близьким. У 1620 році жителі одного з містечок, не витримавши напруги, вбили Каспера Мистковського[джерело?].
↑ абОлександр Остапюк "З історії костелу Святої Трійці в місті Любомль" // Сакральне мистецтво Волині. Науковий збірник. Випуск 9. Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції м.Луцьк, 31 жовтня – 1 листопада 2002 року. – Луцьк, 2002.- 162 с., іл. ISBN 966-7397-09-2
Ті абзаци, де ви хочете, щоб було джерело, знаходяться перед вказівкою на нього. Що, ви і справді вважаєте, що в тих двох місцях треба дублювати примітку 1?--GSerhiy16:29, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
У розділі Легенди згадується дочка Ольгерда Александра, яка нібито мешкала у Любомлі і опікувалася спорудженням костелу. Звісно якби історія подавалася як відверта байка було б так не погано собі. Проте з посиланням на Остап,юка коротка історія перетворилася на серйозне припущення. Хоча це вже схиляння з моєї сторони до ОД (оригінального дослідження) але костел змурували у 1412 році коли Александрі було за 50. Померла 1434 році і мабуть була похована поруч чоловіка Земовита IV у плоцькій катедрі. --Bulka UA17:10, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Це місцева легенда. Її підтвердження, казав Остапюк, треба шукати в архівах, він навіть називав конкретну працю, де це може бути описано, та поки що до тої книги у нього руки не дійшли.--GSerhiy17:40, 3 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
, як у Любомлі з цим? --KotykS 19:02, 8 квітня 2011 (UTC)
Зроблено написав парафіяльний. Піде?. Піде!
Зроблено
