Обговорення:Львівський автобус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фото[ред. код]

Джонні, невже не можна десь відшукати чорно-біле зображення обтичного радянського автобуса для включення у статтю?--лк 07:33, 8 жовтня 2010 (UTC)[відповісти]

Найшов зображення на радянській марці в РосВікі--вніс у статтю.--лк 14:16, 9 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Справа в тому, що зображення радянських автобусів у Львові справді важко знайти. Власне, я не припиняю пошуки, але наразі результатів немає. Щодо марки - так, бачив її і раніше. Але, думаю, їй не місце у статті. Вона не має жодного відношення до Львова. Цю марку було б доцільно помістити у статтю про Зис-16, але у статті "Львівський автобус" вона однозначно зайва, — Johnny 10:19, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Позбуваємось суржику[ред. код]

Досить відомою є проблема української термінології. Як ми знаємо, багато термінів в мовному процесі замінялись російськими, а також багато маємо плутанини і мало стандартизації. Але будьмо уважні, і викорінюймо суржик.

Зокрема, звертаю Вашу увагу на термін "місткість", що його часто помилково заміняють російськомовним "вмістимість", що є прямою калькою з рос. "вместимость".

Процитую Г.Чепуру (Національний технічний університет „Київський політехнічний інститут”):

«Нині, в умовах процесу інтеграції відродженої України в європейські структури, великого значення набувають усі складові сильної і повноцінної нації, яка може стати рівноправним членом міжнародної спільноти. Чи не найголовнішим таким складником є українська мова, яка тільки-тільки повернувши свої права, ще не зміцніла, не зайняла належного місця в сучасному українському суспільстві.

Зараз першочергове завдання — утвердити українську мову в усіх сферах діяльності суспільства, разом зі сферою термінографії. У цьому ключі активно діють Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, Українське термінологічне товариство. Тим не менше, поза увагою науковців залишається багато аспектів термінології різних галузей науково-технічних знань. Йдеться про неунормованість термінології вузької сфери шинного виробництва, що є складником більш широкої галузі нафто-хімічної промисловості. Деякі стверджуватимуть, що наразі існує потреба у вирішенні вагоміших проблем, однак, не варто недооцінювати важливості цього питання. Безлад, який панував в українській промисловості після розпаду СРСР, останнім часом почали впорядковувати, а становище — нормалізувати. Українська шинна промисловість тільки починає «ставати на ноги», тому для її подальшого всебічного і повноцінного розвитку необхідно «навчити розмовляти» її рідною мовою.»

Згадується зокрема і наш випадок: «...повсякчасне вживання кальок з російської мови, на зразок: січення замість переріз, вмістимість замість 'місткість', слойність замість шаруватість тощо;»

Сподіваюсь на співпрацю. --Щиро Ваш, Duvnuj 09:24, 22 березня 2011 (UTC)[відповісти]