Обговорення:Парова турбіна

Зовсім не розкрита тема ККД парових турбін. А він найбільший з всіх існуючих. Це випадковість?--Юрко Бородатий (обговорення) 15:12, 26 грудня 2018 (UTC)

В процесі роботи поршня змінюються всі параметри його руху: швидкість (від максимуму до нуля), напрямок (від прямого до зворотнього). Отже поршневий двигун, за свідченням Лазара Карно (Саді Карно - його син), неминуче поступиться ротору і турбіні. Думаю, найбільша перспектива саме у мікротурбін.--Юрко Бородатий (обговорення) 04:58, 14 листопада 2018 (UTC)

Всі ДВЗ (поршневі і турбінні) працюють, головно, на водяній парі. Наприклад, газовий ДВЗ: СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О. Додайте сюди ще й атмосферну вологу (до 4%). Сучасні космольоти також рухаються завдяки водяній парі: 2Н2 + О2 = 2Н2О.--Юрко Бородатий (обговорення) 04:58, 14 листопада 2018 (UTC)

Найбільшу роботу теплові машини виконують при переході робочої речовини з одного агрегатного стану в інший: газ→рідина (атмосферні парові машини і АЕС), плазма→газ (парові машини працюючі перегрітою парою і всі ДВЗ) і плазма→газ→рідина (ТЕЦ).--Юрко Бородатий (обговорення) 04:58, 14 листопада 2018 (UTC)