Обговорення:Пересопницьке Євангеліє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
FA gold ukr g.png

Ця стаття належала до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 24 березня 2007 року.
Після подальшого обговорення стаття була позбавлена статусу.


Обговорення номінації:
  • Пропонує: Стаття, сама по собі. акцентує на якісному рівні укр. культури на момент видання, про що описано у статті. Вигялядає, багато моментів написання висвітлено (не стверджуватиму, що усі:). Пропонується обговрити, і, в разі, як сподабається (виявиться об'єктивною:), — проголосувати.--A l b e d o ® 09:53, 3 грудня 2006 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За — Статті багато не достає, але … --Movses 15:23, 14 грудня 2006 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За — Як на мене, досить достатньо.--Bryndza 03:42, 31 січня 2007 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За — мені подобається --Богуслав 02:39, 11 лютого 2007 (UTC)
  • Symbol support vote.svg ЗаNestor 21:53, 9 березня 2007 (UTC)
  • Symbol support vote.svg Заwalik 19:11, 12 березня 2007 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg ПротиBrabadu?!/©~№? 09:30, 17 лютого 2007 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти До добрих з натяжкою можна віднести. До вибраних ні. Навіщо розбивати в розділ одне-два речення? --Kamelot 20:23, 12 березня 2007 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти - Композиція погана, деякі короткі розділи можна легко об'єднати. Я впевнений, можна знайти більше матеріалу. Можна висувати на добру, але як на вибрану стаття вимагає істотної доробки.--Oleksii0 22:32, 12 березня 2007 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь — Актуальна стаття, непогано написана, але є певні сумніви стосовно композиції — досить маленькі розділи другого(!) рівня, потім історія написання та збереження розпорошилась по різних розділах. Бажано дещо вдосконалити в плані вікіфікації та розкрити хоч деякі червоні посилань. --A1 18:03, 6 грудня 2006 (UTC)
ДЯкую за заввагу. Композиційно, я трохи працював із текстом, щоб саме представити його у аткому вигляді, саме в такій послідовності. Спробуємо переглянути, може що й вдасться іще покращити; прохання до усіх: удосконалюймо потенційного кандидата перед вибором все ж. Дякую за завваги.--A l b e d o ® 20:03, 12 березня 2007 (UTC)
  • Рішення: Стаття набрала більшість голосів на момент вибору.--A l b e d o ® 05:38, 24 березня 2007 (UTC)
|

Чи не має кращих іллюстрацій?--133.41.84.100 03:47, 5 грудня 2006 (UTC)

треба шукати Джерело — вільне.--Albedo 10:22, 15 січня 2009 (UTC)

???[ред. код]

Як то так стаття вибрана і вимагає істотної переробки??--Vml 21:01, 14 травня 2009 (UTC)

помилка в тексті[ред. код]

  я думаю що тут у тексті  є невеличка помилка, прислухайтесь до думки, адже не в селі Дворець, а в селі Двірці починали писати Пересопницьке Євангеліє.   Роботу над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі (Заслав на Волині, нині місто Ізяслав Хмельницької області)

В статті є помилка! Я знаю що в селі Двірці Сокальського району Львівської обл. почали писати євангільє а не Свято-Троїцькому монастирі!

Роботу над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі (Заслав на Волині, нині місто Ізяслав Хмельницької області), завершили — 29 серпня 1561 р. в Пересопницькому монастирі (теперРівненський район Рівненської обл.)[2][3].

Помимлка[ред. код]

Я стверджую що в статті є помилка. Я знаю що в селі Двірці Сокальського району Львівської обл. почало створюватись Пересоптницьке Євангеліє, а не в селі Дворець. А ще я знайшла помилку у цій статті. Роботу над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі (Заслав на Волині, нині місто Ізяслав Хмельницької області), завершили — 29 серпня 1561 р. в Пересопницькому монастирі (тепер Рівненський район Рівненської обл.)[2][3]. правильно не на Волині а в селі Двірцях.

Поиск оригинала[ред. код]

Если кто-то найдет ссылку на оригинальный текст, то пожалуйста добавьте ссылку. Valerchik Blyus (обговорення) 14:40, 5 жовтня 2018 (UTC)

Шелухін[ред. код]

Шелухін досліджував Пересопницьке Євангеліє (слово україна). Вигнанець Микола Івкі. --91.124.33.42 13:34, 8 січня 2020 (UTC)

Посилання на скан[ред. код]

Бачу що у 2019 році додали diff посилання на скан першодруку викладеному на biblia.okis.ru. А не краще дати посилання на скан з archive.org?--piznajko 00:02, 18 жовтня 2020 (UTC)

Мова Пересопницького Євангелія[ред. код]

Мова Пересопницького Євангелія (принаймні більшої частини тексту) все ж є церковнослов'янською мовою (як церковнослов'янською мовою є текст Острозької Біблії 1581 року). Цитата «Проте першими, наближеними хоч якось до української мови переписами сакральних книг є Пересопницьке Євангеліє (1556—1561 роки) та Острозька Біблія (1581 р.). Читаючи, щоправда, ті середньовічні тексти, не зовсім віриш, що мова цих священних раритетів — українська.» (Максим Стріха. Біблія по-нашому. Україна молода, 01.09.2006)--piznajko 21:54, 17 жовтня 2020 (UTC)

Ось декілька цитат:

  • Цитата Петра Кралюка «Сам переклад не є однаково досконалим. Можна простежити тенденцію «шліфування» майстерності перекладачів у ході роботи над текстом. Передмова до Євангелія, котра належить Теофілакту (Феофілакту) Болгарському, перекладена не дуже вдало. Тут фактично збережений старослов’янський текст. Близькими до старослов’янської [себто церковнослов'янсьої] першооснови лишилися перші два Євангелія — Матвія та Марка'. Ближче до народної мови перекладено Євангеліє від Іоана й, особливо, Євангеліє від Луки.» (Євангеліє княгині Жеславської. Українська національна святиня: історія, зміст, загадки, День, 2010)
  • Цитата Людмили Гнатенко з посиланням на Миколу Думитрашко (1874)[1] «Сам переклад не однаково досконалий, він доопрацьовувався в процесі роботи над текстом. Так, Микола Думитрашко дійшов висновку [у 1874 році], що спроби перекладу тексту Передмови Феофілакта Болгарського до Євангелія від Матвія рідкісні й доволі невдалі, тому мова Передмови залишилася переважно церковнослов’янською» (Людмила Гнатенко. Перекладачі, писці та редактори Пересопницького Євангелія 1556-1561 років // Українська мова на осі часу. Василеві Васильовичу Німчукові. Упорядн.: Г.В. Воронич, Н.В. Пуряєва. Київ: Ін-т укр. мови НАН України. Київ: КММ, 2017. С. 273–282 (Серія «Не все сплива рікою часу...»)
  • Цитата Людмили Гнатенко та Л. Дубровіної з посиланням на Павла Житецького (1876)[2] «За спостереженнями Павла Житецького, ближче до [церковно]слов’янського протографа перекладено Євангелія від Матвія й Марка, а ближче до народної мови – Євангеліє від Івана і особливо Євангеліє від Луки» (Л. Дубровіна, Людмила Гнатенко. Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія // Пересопницьке євангеліє 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. Упорядники: Олексій Онищенко, Інна Чепіга та ін. Київ: НБУВ; Київ: Український мовно-інформаційний фонд Інституту української мови НАН України. 2001. 702 стор.: 74-104. ISBN 966-02-2138-Х)
  • Цитата Максима Стріхи з аналізом мови перекладу Пересопницького Євангелія та посиланням на роботи Д. Чижевського, С. Єфремова та І. Огієнка: «Нарешті, саме за тієї доби починають перекладати наближе­ною до народної мовою Святе Письмо. Для кожного свідомого ук­раїнця до числа найважливіших національних символів увійшло створене упродовж 1556—1561 років на Волині Пересопницьке Євангеліє. На цій книзі, покладеній поруч із Конституцією, склали присягу троє президентів незалежної України. Втім, щодо мови Євангелія оцінки науковців дещо різняться. Іван Огієнко однозначно говорить про «гарну україн­ську народну мову» цього перекла­ду, такої ж думки дотримується і Сергій Єфремов, пишучи про «найдавніший переклад св. письма наукраїнську мову, що дійшов до нас». Натомість Дмитро Чижевський го­ворить лишень про «досить помір­ковану „українізацію “ євангельсько­го тексту». У кожному разі, самперекладач, архімандрит пересоп- ницький Григорій, кваліфікував свою працю як переклад «на мовурускую із язика болгарського». Про лексичну тканину цього перекладу може насправді дати уявлення відомий уривок Євангелія від Святого Луки: «Сталосяпаки в един день іже [...]". Звичайно, у разі, коли книжники серединиXVI століття вимовляли ще й прикінцеве «л» у дієсловах минулого часу як «в», то цей текст буде іще наближеніший до народної мови. А проте з певністю висловитися на користь такої гіпотези автор не береться» (Максим Стріха. Трохи про передісторію // Стріха, Максим. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Київ: Факт; Київ: Наш час. 2006. 344 стор.: 25-46 (Сер. «Висока полиця»). ISBN 966-359-095-5 (Факт), ISBN 966-8174-11-9 (Наш час))

--piznajko 00:30, 18 жовтня 2020 (UTC)

Примітки
  1. Николай Думитрашко. Замечательная рукопись Полтавской семинарии – Пересопницкое євангелие. Полтава, 1874. 30 стр.: С. 8 (рос.)
  2. Житецкий, Павло. Описание Пересопницкой рукописи XVI в: с приложением текста Евангелия от Луки, выдержек из других евангелистов и 4-х страниц снимков. Киев: Унив. тип. 1876. 85 стр.: С.4 (рос.)