Обговорення:Полтава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чи знаєте ви, що...
23 — 28 вересня 2013 відомості зі статті «Полтава» з'явилися на Головній сторінці в рубриці «Цікавинки». Там подано текст:

«Полтава на початку XX сторіччя зажила назви «українських Афін» через те, що вона дала світу значну кількість інтелектуалів — поетів, композиторів, художників, вчених

Wikipedia


Різне[ред. код]

Чи варто фотографію "Пам'ятник галушці" переміщувати до Wikimedia, Category:Poltawa?

Якщо це ваша фотографія, то було б бажано завантажити її також у Вікітеку, щоб її могли використовувати у іншомовних вікіпедіях. Необхідно тільки вказати ліценцію шаблон '''{{GFDL-self}}''' або '''{{PD-self}}''' для власних зображень, або якийсь інший якщо не власне. Також треба вказати категорію, для того, щоб вона там не загубилась, у даному випадку це Category:Poltawa. (Якщо бажаєте, можете пройтись після завантаження фото по інтервікі, і додати його у іншомовні вікіпедії, це загалом вітається) У нас також для завантаженого зображення треба додати ліцензію (у даному випадку це шаблони {{GFDL}} або {{ГД}} ). Дещо докладніше про це написано у Вікіпедія:Авторське право --Yakudza -พูดคุย 12:11, 21 квітня 2006 (UTC)



Місто розташоване на правом берегу Ворскли, притоки Дніпра. Клімат помірно континентальний. Зима відносно м'яка, із слабкими морозами і частою відлигою. Середня температура січня за багаторічними спостереженнями - 6,8 градуса за Цельсієм. Літо тепле і сухе. Найжаркіший місяць, як правило липень - середня температура +20,9. Переважають вітри східного і південно-східного напряму. Кількість опадів в середньому 484 мм в рік, що розподіляються порівняно рівномірно по місяцях. Великі зелені масиви листяних і соснових лісів підступають з різних кінців до міста, утворюючи майже замкнуте кільце. У Полтавських лісах і лісопарках виростає сосна, дуб, граб, в'язнув, багато кленів, різних чагарників. На узліссях лісів, всього в декількох кілометрах від міста, можна в сезон набрати вдосталь шипшину і терен. Є великі чагарники ліщини. Вдосталь гриби, великі суничні поляни і малинники. У оточуючих Полтаву лісах задоволено багато диких тварин: лосів, косуль, кабанів; зустрічаються вовки і лисиці, дуже багато зайців. Пташиний мир оточення Полтави представлений в основному сімейством качиних, що удосталь кубляться на заплавних болотах річки Ворскла. У лісах багато дятлів і сойок, в пареннях і скверах міста вельми нерідкими гостями є солов'ї. У річках і озерах краї зустрічаються карась, плітка, червонопірка, лінь, короп і його дикий побратим сазан, багато окуня, є судак, щука, голавль, лящ. Псел і Ворскла у любителів рибалки славляться своїми гігантськими сомами. На лугах і в лісопарках біля Полтави виростає багато трав і квіти, занесених в Червону книгу. Дуже багато рослин, які є лечебнимі і допомагають при різних недугах і слабкостях.

У Полтаві сходяться важливі транспортні магістралі країни. Залізничні колії тягнуться на схід у бік Харкова і далі на Москву, на захід у бік Києва, на південь - до Одеси і до Криму. Тут починається автомагістраль Полтава - Кишинів, проходить траса Київ - Харків. Відстань до Москви - 924 кілометри, до Києва - 333 км. Є пряме автобусне і ж/д повідомлення практично зі всіма крупними містами України.

У Полтаві, за даними останнього перепису населення, проживає 314,9 тисяч чоловік, з них чоловіків - 145,0 тис. чіл, жінок - 169,9 тисяч. На 01.01.1999 роки смертність перевищувала народжуваність в 1,8 разу. Вікова структура населення Полтави наступна: від 0 до 15 років - 53,6 тис. чіл.; від 16 до 59 років - 192,9 тисячі; вік більше 69 років мають 63,4 тисячі полтавчан. Щодо сімейного стану громадян, можна привести наступні цифри: неповних сімей - 2,3 тисячі; багатодітні сім'ї - 0,7 тисяч одиниць; не полягають в браку 24,6 тисяч чоловіків і 25 тисяч жінок (всього самотніх жителів Полтави 49,6 тисяч чоловік). Національний склад наступний: 251 тисяч українців; 55 тисяч - росіяни і русськоговорящие жителі. Середня освіта є у 97 тисяч чоловік; середнє спеціальне - 24,7 тис.; полтавчан з вищою освітою - 109 тисяч чоловік. Зайнятість працездатного населення складає серед чоловіків 50,2%, серед жінок - 49,8%. Рівень безробіття в Полтаві не перевищує 4% за офіційними даними.

Полтава відома своєю унікальною, лужного типу водою і цілющими мінеральними джерелами. Щорічно, рівень водоспоживання міста складає більше 120 тисяч кубічних метрів води, що подається з глибоких (близько 300-600 метрів) свердловин.

Оспівана багатьма майстрами культури Полтава дала миру багатьох талановитих і видатних людей. Звідси на весь світ прозвучав голос Івана Котляревського, тут вчився Н. У. Гоголь, жив і працював Панас Мирний, Г.Г Мясоєдов, А.С. Макаренко, В.Г. Короленко. У Полтаві народилися співачка і поетеса Маруся Чурай, патріарх Української автокефальної церкви Мстислав (С.І. Скрипник), один з керівників української Народною Республіки с.В. Петлюра, заслужений художник Усср в.М. Батурін, В нашому місті, в різний час бували: Т.Г. Шевченко, В.А. Жуковській, К.Д. Бальмонт, Л.М. Товстою, М.П. Бажан, П.Г. Тічина, Остап Вішня, Максим Горький, І.Ю. Ріпин, граф Потемкин, фельдмаршал Суворов, російські государі: Катерина II, Микола II, Олександр II; багато інших відомих людей.

У місті дуже багато історичних і культурних пам'ятників, місць відпочинку, тихих затишних бульварів і скверів. Полтава займає третє місце по Україні по достатку і добробуту жителів. Полтавчани - милі і привітні люди, Полтавська земля відвіку славитися своєю гостинністю і привітністю. До того ж, в Полтаві найкрасивіші дівчата, і, якщо ви шукаєте супутницю життя, можливо, вам повезе саме в Полтаві!

Додати--A l b e d o ® 22:33, 1 січня 2007 (UTC)

Вікіфікація[ред. код]

Вам не здається що стаття не є послідовною? Вважаю що потрібно розбити статтю на розділи, як і має бути.

І ще, у англійськомовній версіі Вікіпедії список визначних людей що народилися або жили у Полтаві набагато довший... У россійській Вікіпедії також.

Famous people from Poltava

   * Marie Bashkirtseff — 19th c. Parisian painter, memoirist
   * Yitzhak Ben-Zvi — a historian, Labor Zionist leader, and the second and longest serving Israeli president.
   * Hanka Bielicka - Polish actress
   * Andriy Danylko — Ukrainian singer
   * Nikolai Gogol — writer and playwright
   * Alexander Gavrilovitch Gurvitch — Russian physician and biologist
   * Ivan Kotlyarevsky — Ukrainian writer, poet and playwright
   * Anatoliy Vasilievich Lunacharsky — Russian Marxist revolutionary and the first Soviet People's Commissar of Enlightenment responsible for culture and education
   * Ivan Paskevich — Ukrainian military leader in the Russian service
   * David Peikoff — Canadian-U.S. Deaf Rights advocate, born on March 21, 1900, in Yanoschina, Poltava Province — former Russia.
   * Symon Petlura — Ukrainian socialist politician and statesman
   * Zhanna Prokhorenko — Ukrainian actress
   * Sasha Putrya — Ukrainian artist
   * Nikolai Yaroshenko — Ukrainian painter
   * Maria Tarnowska (born Maria Nikolaevna O'Rourke), famous femme fatale, whose trial for murder (Venice, 1910) attracted worldwide media attention.
Дійсно, стаття мені здалася трохи непослідовною. Хоча б, виходячи з того, що історія займає близько 70% об'єму. Також довгі списки вузів, підприємств (які безумовно є доречними, але не повинні переважати в об'ємі статті), а також FM-станцій (ось це мені здалося трохи недоречним - це що? головна принада нашого міста? - якщо і розміщувати, то невеличким рядочком в куточку.)
Чогось також не вистачає... можливо описань та фото вулиць Полтави, визначних споруд? (із власними фото проблем не буде). А й справді, головно не вистачає хоча б короткого списку видатних полтавців. --Roman K. 21:31, 5 квітня 2009 (UTC)

Мікрорайони Полтави[ред. код]

З'явилася ідея створити коротенький опис мікрорайонів (та "окраїн") Полтави (звертаюся головно до полтавців, яким це не байдуже) (бажаючі також можуть створити окремі статті для кожного мікрорайону (я, наприклад, згодом займуся Дублянщиною). --Roman K. 21:31, 5 квітня 2009 (UTC)

  • Також висвітлю наступне спірне питання:

Як правильно - "Вакулинці" чи "Вакуленці", "Розсошинці" чи "Розсошенці". (Побачив уперше таку зміну на маршрутках ;-) , а потім поміркував - а воно ж правильно! Поміркуйте: вживається присвійна назва ("Розсошин" від "Розсоха", "Вакулин" від "Вакула").
Розумію, що назви "прижилися". Та чи не є це проявом нашої неграмотності?!
Якщо це дійсно так, то доведеться дуже багато корегувати... (але воно того варте) --Roman K. 21:31, 5 квітня 2009 (UTC)

Музей історії Полтавської битви[ред. код]

Не хочу редагувати в тексті, але цей музей так і називається. А назва "Козацька слава" це в подальшому в концепції розвитку заповідника Поле Полтавської битви планується організувати ще й музей Козацької слави. Поки що це тільки перспектива. Телефон для довідок у Полтаві 8 (0532 52-74-27). Тому пропоную тому, хто це написав виправити помилку самостійно.

Внесено, насправді, незначні зміни. Так влаштовує ? --Turzh 12:57, 13 липня 2009 (UTC)
Ні не влаштовує. Бо я особисто дзвонив у музей і уточнював.

Просто на плані є перспектива створення такого окремого музею, а музей історії Полтавської битви так і залишиться музеєм історії Полтавської битви. Хіба що хтось зверху дасть якусь вказівку на рівні нашого любого президента. Він і так вже всю історію перевернув на свій лаштунок.

Портал: Полтава[ред. код]

На мою думку, необхідно створити такий портал по аналогії з порталами "Київ", "Харків", "Львів". Шановне товариство, як ви вважаєте, цим варто зайнятися?--Severnyi 15:05, 16 травня 2010 (UTC)

Poltava - Baltavar[ред. код]

According to bulgarian historians, the name of Poltava was originally Baltavar, and it was founded by bulgar tribes, maybe by the Huns. I think this should be mentioned in this article, if anyone feels so, put it in. I give you some sources for that:

"In 863, Djilki attempted to unite the fractured empire. He attacked suddenly the city of Baltavar (Batavyl, present Poltava), where Kan Lachyn was at that time. Lachyn left Baltavar to its fate, and fled to Khazaria. After a capture of Baltavar, Djilki advanced to Kyiv. At the approach of his troops to the city, the Khazarian Khakan’s viceroy Askold fled to Novgorod (Galidj). Prince Dir came out from the city towards Djilki, and pledged submissiveness. After that, Djilki returned to Baltavar (Poltava) and resumed the rule as the Kan of Kara Bulgar." http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:c753L2QVck4J:s155239215.onlinehome.us/turkic/11Miftakhov/Lecture_9En.htm+ibn+fadlan+almysh&cd=4&hl=hu&ct=clnk&gl=hu — Preceding unsigned comment added by Xxlrutin (talkcontribs) 09:10, 1 June 2012 (UTC)

an other source: "859 Khan Shilki lost battle to Khazar Kagan Iskhak at Baltavar (Poltava)" http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:yurwEeypED4J:s155239215.onlinehome.us/turkic/70_Dateline/71_Huns/hun_dateline10_En.htm+baltavar+djilki&cd=2&hl=hu&ct=clnk&gl=hu

By the way, the word "baltavar" was also used as the title of volga-bulgarian ruler (because the capital of volga-bulgarians was Baltavar). Xxlrutin (обговорення) 09:20, 1 червня 2012 (UTC)

Духовний центр України[ред. код]

А що то за термін такий, і що він взагалі означає? Особисто мені він незрозумілий. Чи доречний він на Вікіпедії?

    Це так Полтаву постійно називав її бувший мер Анатолій Кукоба
    Farfurkis (обговорення)

Пропоную видалити розділ "Торгові мережі"[ред. код]

Навіщо в статті про Полтаву розділ "Торгові мережі"? Я вважаю його абсолютно нелогічним з кількох причин:

  1. їх дуже багато
  2. одні зникають, інші з'являються, хто буде слідкувати за актуальністю
  3. жодної історичної чи культурної цінності ця інформація не несе
  4. попахує рекламою і піаром

Пропоную видалити цей розділ, в інших міст до того ж такого немає.

Засновники Полтави і Війська Запорізького - князі Глинські, нащадки темника Мамая і ординських царів[ред. код]

Лександра Мансуркиянович - це Олександр Мансуркиятів син князь Глинський, онук відомого воєводи царства Ординського князя Мамая, одруженого з дочкою останнього законного царя улусу Джучі - Тулунбек Бердибеківною (бабусею Олександра). Разом з частиною свого багатонаціонального козацького війська (недобитки ординських/татарських козаків) хрестився в православну віру (можливо повернувся до віри предків - половців-християн) прийнявши підданство великого князя литовського. Судячи з усього серед сучасних жителів Полтавщини, Лівобережної України і півдня Росії немало нащадків цих людей, також важливо, що ці люди зіграли велику роль в організації козацьких загонів самооборони, які згодом стали костяком Війська Запорізького, поставивши заслон работорговцям з причорноморських, прикаспійських степів і гір Кавказу на теренах сучасної України. Якби не ці люди - наш край напевно перетворився б на пустелю, царство їм небесне. За них варто згадати в статті про Полтаву і історію Полтавського краю.

Serge-kazak (обговорення) 12:18, 17 лютого 2013 (UTC)

Категорично проти. За віщо подібні діфірамби? Він не є ані «засновником Полтави», ані Війська Запорозького. Просто як маєте бажання створіть окрему статтю про нього у вікі тай по всьому --Mr.Rivermen (обговорення) 14:40, 17 лютого 2013 (UTC)

+[ред. код]

  • Задля спростування думок песимістів та підтвердження тези «духовна столиця» варто навести джерела з докукобіських часів, гадаю принаймні імперської доби --Tryhlav (обговорення) 00:35, 8 жовтня 2016 (UTC)
За часів мера Мамая з його відчайдушним опором пам'ятникові Мазепі, декомунізації вулиць і відтепер одним-єдиним кінотеатром Полтава аж ніяк не може вважатися духовним центром України за всієї поваги до її славного минулого.--Словолюб (обговорення) 13:06, 9 жовтня 2016 (UTC)
@Slovolyub: Я про докази генерації та впливу, в межах нинішньої території країни, власних полтавських культурно-філософських течій та осіб (як-то було свого часу), а не наслідування/копіювання започаткованих іншими. Пам'ятки чи кінотеатри на км², тощо не малися на увазі. Коли так за те переживаєте то відпишіть ст про Співоче поле котре підіймають до ліпшіх стандартів чи далеко не останній в країні «Крокодилячий» концхол. Позитиву вистачає --Tryhlav (обговорення) 21:39, 15 листопада 2016 (UTC)
Мене, приміром, такі концхоли не цікавлять, а в кіно я б сходив. --Словолюб (обговорення) 07:01, 16 листопада 2016 (UTC)
Кінозал в «Конкорд» вам у поміч --Tryhlav (обговорення) 22:13, 16 листопада 2016 (UTC)
Я ж кажу, ОДИН кінотеатр! Таким темпом незабаром і його не буде.--Словолюб (обговорення) 06:43, 17 листопада 2016 (UTC)