Обговорення:Рівняння Максвелла

Ця стаття є частиною Проєкту:Математика (рівень: 3, важливість: висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Математикою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Математика має рівень «стаття у розвитку».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Математика: «висока»
	Чим допомогти: Статті до створення та доопрацювання

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 1, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «майже повна стаття».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «найвища»
	Чим допомогти:

Не співпадають номери рівнянь у розділах Пояснення та Таблиця рівнянь у ISQ.

//..У системі СІ вибрана форма запису, в якій не фігурують множник 4π та швидкість світла с. Ідея полягала в тому, щоб записати рівняння Максвелла, як найфундаментальніші рівняння, в найпростішій формі. Однак це призвело до появи зайвих множників в інших основних рівняннях, наприклад, законі Кулона. Крім того напруженості електричних та магнітного полів отримали різні розмірності, що з точки зору фізика є великим недоліком. Оскільки рівняння Максвелла описують розповсюдження електромагнітних хвиль, то бажано також, щоб їхня швидкість (швидкість світла) входила в рівняння...// Швидкість електромагнітних хвиль входить в т.з. "хвильове рівняння", яке є універсальне для всіх класичних коливань..., а в рівняннях Максвелла - справа десята. З точки зору практика більш доцільно щоб електромангнітні поля мали різні розмірності. До речі, при бажанні можна було б і в системі СГС розрізняти магнітні та електричні поля, проте цього не зробили.

Приберіть будь-ласка матеріальні співвідношення зі статті. В них немає потреби, а

$\mathbf {B} =\mu _{0}\mu \mathbf {H}$

$\mathbf {D} =\varepsilon _{0}\varepsilon \mathbf {E}$,

справедливе тільки для слабких полів (лінійний відклик) при відсутності частотної і просторової дисперсії, що буває практично тільки в шкільних підручниках фізики.

І ще одне. Навіщо сувати всюди хвильовий опір? Створіть статтю про хвильовий опір і описуйте його там. Дайте визначення, обговоріть. Дядько Ігор 06:50, 6 травня 2008 (UTC)

1) Я не проти прибрати матеріальні співвідношення зі статті..., але у відповідній статті кудись поділися відносні проникливості, з чим я НЕ згоден.

2) Я не врубився щодо частотної та просторової дисперсії. Чи не можна більш наглядніше (думаю що тензори тут НЕ добавлять нового фізичного змісту).

3) Щодо т.з. "хвилевого опору"... Звичайно потрібна окрема стаття, і я працюю над цим, а поки що най будуть вкраплення в інші статті... Тим більше, що вони настільки сирі і далеко НЕ бездоганні.

Відносні проникності в статті були відсутні тому, що в основних рівняннях електродинаміки їх нема. Це матеріальні співвідношення, якими потрібно доповнити електродинаміку, щоб рівняння електродинаміки можна було б розв'язувати. В шкільних підручниках вводяться відносні проникності для простоти, але вони застосовні лише в обмежених випадках: без врахування анізотропії, дисперсії, нелінійних ефектів. Анізотропія: тензори добавляють фізичний смисл, бо без них неможливе подвійне променезаломлення. Дисперсія: електрична індукція залежить тільки від напруженості поля, яка є в дану мить, а й від попередніх значень напруженості поля, бо електронам потрібний час, щоб на поле відреагувати. Без врахування цього неможливе пояснення дисперсії світла. Нелінійна залежність між D і E складає цілу науку - нелінійну оптику. Усі ці явища ви викинули, запровадивши відносні діелектричні проникності. Тому, всьому своє місце. Про проникності окремо, в цих рівняннях їх нема. Дядько Ігор 12:14, 6 травня 2008 (UTC)

Та нічого я НЕ викидав. Просто всі ці явища анізотропії, дисперсії..., входять у відносну проникливість. Інша справа, чи ми в конкретному випадку на цьому наголошуємо і враховуємо. Все зроблено для наглядності та простоти, оскільки на першому рівні розгляду важливими є розмірності фізичних величин та їх модулі. Тонка структура повинна розглядатися у спеціальних розділах.

Неможливо включити все це у відносну проникність. Наприклад, у випадку дисперсії правильно записати

$D=\int _{-\infty }^{t}\varepsilon (t-t^{\prime })E(t^{\prime })$, і проінтегрувати можна тільки тоді, коли дисперсія неважлива. Дядько Ігор 13:09, 6 травня 2008 (UTC)

Думається, що непорозуміння щодо проникностей пов"язане із старою "війною" систем одиниць. СГСники НЕ визнають діелектричну проникність вакууму із принципу..., СІшники, навпаки - її абсолютизують... Правда є і помірковані/погоджальники, які задля уніфікації ввели розмірну проникливість в СІ, в яку входить і т.з. відносна, а всякі "дисперсійні" члени добавляються до одиниці. До основної контраверзи між системами одиниць та щодо проблеми "хвилевого опору" всі ці ньюанси не мають особливої ваги. Най живе дисперсія і теорія запізнення. Це всього лише уточнює конкретний характер відносних проникностей.

Зовсім ні. Дядько Ігор 13:09, 6 травня 2008 (UTC)

Я бачу ви великий спец в галузі дисперсії... Для мене це не суттєво. Хоча ви, звичайно маєте рацію, і проблему відносних проникностей необхідно винести за межі розгляду рівнянь Максвелла. Так, як це зроблено в англомовній Віці, наприклад (тобто розглядати тільки вакуум). Адже суть дискусії не у складності дисперсії, а в системах одиниць СІ, чи СГС.

Історія статті

Редагування користувач:Euandrew від 19.10.2009 в принципі відновило ту форму рівняннь, яку я залишив до того, як статтю почали редагувати "спеціалісти". Правда, тепер це суміш всього на світі, стаття вимагає чистки. Дядько Ігор 17:45, 19 жовтня 2009 (UTC)