Обговорення:Софійський собор (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 19 грудня 2008 року.

Софіївський собор, принаймі є ще в Новгороді, Полоцьку та Стамбулі. Як краще перейменувати статтю?--Kamelot 13:44, 4 вересня 2006 (UTC)

Звичайно треба!Софійський собор (Київ) або Софія Київська--202.71.90.139 05:16, 19 червня 2008 (UTC)

Софія у культурі[ред. код]

Статтю необхідно доповнити інформацією про кіно, літературу, живопис і так далі, у яких йдеться про Софію або зображено її. Адже цей храм — своєрідний символ, і не тільки Києва, але й всієї України --Tomahiv 17:02, 12 грудня 2008 (UTC)

Напостив анонім в Софійський собор[ред. код]

Відвідати це місце варто: Тому що це – один з найстаріших храмів східної Європи. Тому що храм Софії у Києві перегукується з храмом Софії у Константинополі. Тому що мозаїка та фрески збереглись ще з часів будівництва храму – їм майже тисяча років. Мозаїчна Оранта – неперевершений витвір мистецтва. Тому що тут знаходиться гробниця Ярослава Мудрого – київського князя, який побудував Софію Київську. Тому що Софія Київська внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому що з дзвіниці, висотою в 76 м, відкривається прекрасна панорама Києва. Тому що можливо саме тут захована давня велика бібліотека Ярослава Мудрого. Тому що існує легенда, поки стоятиме Софія Київська – стоятиме Київ. Тому що на стінах храму є давні вицарапані написи – «графіті». Там є навіть напис про смерть Ярослава. Тому що це – головний храм Київської Русі.


Софія Київська – це те місце, яке неможливо оминути блукаючи вулицями Києва. Грандіозний за своїми масштабами та значенням комплекс національного заповідника включає такі споруди, як сам собор, дзвіниця, трапезна, митрополичий будинок (Київ) тощо.

Софійський собор був заснований відомим київським князем Ярославом на одному з найвищих місць Києва.

Візантійські та київські майстри займалися прикрасами внутрішнього простору храму, створивши натхненні образи матері Божої та заступниці Києва Оранти, лики архангелів, євангелістів.

Після татарської навали у XIII столітті Святиня міста запустіла, забулася, занепала. Лише за три століття храм знову відродили, відбудували за новими смаками, що панували за гетьмана Івана Мазепи. У той же час зводились і трапеза, і дзвіниця, і келії, власне, утворилось монастирське подвір’я, гідне того, щоб бути резиденцією українського голови православної церкви. Так воно і сталося. Митрополит Київський надовго оселився у монастирських стінах, мав свій палац, власний двір, власну браму.

Протягом ось уже десяти століть стіни Софії Київської захищають наш народ, а тепер запрошують і вас поринути у казкову подорож крізь віки.

«Софія Київська» - Національний заповідник, який було засновано 1934 р. Його територія відповідає межам кафедрального Софійського монастиря, заснованого близько 1663 р. митрополитом Петром Могилою. З часу заснування Софійського собору (ХІ ст.) тут знаходить резиденція київських митрополитів.

Власне Софійський собор був збудований великим князем київським Ярославом Мудрим в 1037 році. (Хоча це не є абсолютно підтвердженим фактом,так як є відомості,що вже у 1012-13 роках собор будувався.А також 1018 року германці,які перебували в Києві,порахували тут бл.400 храмів і зафіксували,що Софія вже була).Храм споруджено символічно – на місці переможної битви Ярослава з печенігами. Собор є композиційним центром града Ярослава. До того ж, як і головний храм Константинополя, собор присвячено Софії – Премудрості Божій.Дзвіниця Софіївського Собору

Софія Київська становить собою п’ятинефний хрестокупольний храм, який прикрашають 13 куполів різного розміру. У XVII ст., коли за доби гетьмана Івана Мазепи були проведені відновлювальні роботи, стіни храму були забілені, було збудовано 6 нових бань, надбудовано старі бані та галереї, створено новий дах, фігурні фронтони, фасади прикрашено новими деталями.

Інтер’єр храму оздоблений мозаїчними та фресковими розписами. Мозаїки вражають кольорами та відтінками, що змінюються залежно від кута зору.

У XVIII ст. собор набуває барокового вигляду – стіни заново розписуються. У ХІХ ст. до цього розпису стін додають ще олійний живопис. І лише в 30-х та 50-х роках ХХ ст. в соборі проводяться великі реставраційні роботи – мозаїки та фрески знову відкриті. Найбільш відомою мозаїчною композицією є зображення Марії Оранти на золотому тлі. Визначним є те, що в соборі зберігаються пам’ятки монументального живопису XI, XVII-XVIII та XIX століть.

Дзвіниця була збудована в 1699-1707 рр. під час відбудови собору. Зараз вона має вигляд чотириярусної споруди блакитного та білого кольорів з ліпниною. На території заповідника також знаходиться багато службових будівель монастиря – Трапезна палата (Тепла Софія), митрополичий палац, Софійська бурса, Братський корпус, Консисторія, Південна брама, Брама Заборовського та Монастирський мур.

Національний заповідник «Софія Київська» зберігає майже все надбання культури та історії Києва – він вистояв під час воєн, він пройшов через багато змін свого зовнішнього вигляду, але протягом віків зберіг свою значущість і велич.

Князь Володимир почав зводити Софію[ред. код]

Завдяки графіті встановлено, що саме князь Володимир почав зводити Софію, а не Ярослав, як повідомлялося в літописах ([[1]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 4 січня 2017 (UTC)

Чому курсив?[ред. код]

Чому текст майже всієї статті став курсивним? --MiskoGe (обговорення) 16:17, 18 квітня 2019 (UTC)