Обговорення:Українська латинка

Дзіло

Це ж не латинська літера.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:01, 4 жовтня 2017 (UTC)

НЕ ВИДАЛЯТИ

НЕ ВИДАЛЯТИ -- допишіть самі, або я з часом (2-3 дні) допишу, бо ж тема важлива. --Zx-man 22:06, 11 грудня 2006 (UTC)

Я додав {{В роботі}}--Yakudza -พูดคุย 23:35, 11 грудня 2006 (UTC)

Потрібно ще додати таблицю відповідностей між кирилицею та латинкою. Якщо можете, зробіть це! --Zx-man 13:54, 13 грудня 2006 (UTC).

Таблиця є у статті Транслітерація української мови латиницею, правда не зовсім повна в англійській версії повніша. Зверніть також увагу, коли будете дописувати статтю, що у Вікіпедії є стаття Абецадло, про спроби впровадження латинки у Галичині у XIX ст. Щодо наведеного Вами зразка тексту Заповіту, вкажіть будь ласка яку систему транслітерації ви використовуєте, та дайте посилання на джерело. Також було б цікаво детальніше дізнатись про історію намагань впровадити укр.латинку. --Yakudza -พูดคุย 17:29, 13 грудня 2006 (UTC)

Ŝ - cej liter v ukrajinśki nikoly ne vžyvavśa. Cej liter z movy Esperanto. Vono nikoly ne zmohlo buty v ukrajinśki. Ce dijsný fakt! I apostrofa v latynyci takož ne bulo. Ukrajinci pysaly poľśkymy j čechśkymy ortohrafičnymy pravylamy. V poľśki j v čechśki apostrofa ne isnuje, i vony vžyvajuť 'ch' a ne 'Xx' jak u sučasni ukrajinśki latynyci. - Massimo

У англійській статті en:Ukrainian Latin alphabet наведена зовсім інша абетка, і там є джерело звідки вона взята. У версії в українській статті, нажаль, джерела нема, тому незрозуміло що там має бути. Боюсь, що тут може бути змішано декілька різних латинок, які були у різний час. --Yakudza -พูดคุย 22:00, 21 грудня 2006 (UTC)

Стосовно того, що тут нібито змішано декілька латинок -- маю заперечити, див перший стовпчик [1]. Наведений тут варіант латинки -- не історичний, а той, що його вживають зараз. Щодо апострофа, дивіться, будь ласка, знову [1] та [2] -- тобто технічно виживаний символ є апострофом, але його часто комбінують з літерами, себто s' пишуть як ś. А ось літера Ŝ, як виявилося, була лише у одному проекті української латинки, котрий не набув поширення. Мабуть, варто мати на сторінці обійко варіантів -- історичний та більш сучасний. --Zx-man 14:59, 22 грудня 2006 (UTC)

Why hasn't there been any attempt to encourage some use of the Latynka?? It's part of Ukraine's history as much as the Cyrillic one is. Why can't they both be used simultaneously like Serbian? Maybe Ukrainian Wikipedia should do have their articles in both alphabets. It would interesting to see how far it would go.

Wikipedia is to provide the info and not to encourage or discourage anything. In general латинка was too minor an incident in Ukrainian history so as to gain any traction or be any sort of big deal like Croatian. --Ilyaroz 05:24, 16 листопада 2008 (UTC)

Латинка чи латинки?

Стаття містить елемент авторського дослідження. Очевидно, що автор обрав свій улюблений варіант латинського алфавіту з безлічі, що застосовувались на практиці в різні часи. І, якщо я не помиляюсь, цей алфавіт відрізняється від польської латинки, яку намагались застосувати до української мови в період «азбучної війни» — єдиного варіанту, що взагалі колись мав офіційний статус. Також необхідно звернути увагу на розбіжності між українською та англійською статтею — ми бачимо два різні алфавіти. Приклад тексту в українській статті не відповідає алфавіту з цієї ж статті.

На мою думку, статтю необхідно переробити, доповнивши її різними варіантами української латиниці та більш детальною інформацією (час створення, практичне застосування) про кожен з них. --P.Y.Python 02:27, 6 квітня 2009 (UTC)

Підтримую, вважаю, що цей варіант взагалі варто прибрати із статті, як такий, що не набув достатнього розповсюдження і привести таблицю із англовікі. Загалом, статтю варто було б дописати, освітивши історію української латинки, сучасність але то вже більш складна річ. --yakudza พูดคุย 10:08, 6 квітня 2009 (UTC)

На мій погляд, сторінки Вікіпедії на тему транслітерації необхідно об'єднати. Спроба подати повний матеріал - це внесена вчора моя стаття (ще є проблеми з посиланнями - здається, через різні стандарти посилань у Вікіпедії, - тому буду вдячний за допомогу їх оформити правильно). Тут є історія питання, огляд основних підходів у діахронії та синхронії, а також окреслення сучасного стану й проблем упровадження. До речі, розділ про транслітерацію звуків не має філологічного сенсу. Звуки записуємо за допомогою практичної транскрипції. Транслітеруємо букви алфавіту. Максим Вакуленко

Варіантов много, а толку мало

Столько вариантов с таким количеством ненужных букв. По-моему ни однин из вариантов украинской латиницы не создан языковедом. Каждое фонетическое явление должно представляться на письме однородно, а не в одних позициях надстрочными знаками, в других апострофом, а в третих - отдельной буквой. Соответственно мягкость нельзя обозначать таким образом: r - ŕ, m - mј, ł - l, во-первых путаница, а во-вторых тогда нужно в клавиатуру добавить еще 30 клавиш, просто глупо. Все эти смеси чешско-польских вариаций слишком искусственны. Сочетания букв типа shh для щ выглядят ужасно. Но существует алфавит, созданный профессионально, причем для языка, близкого нам по фонетике - это латинский алфавит для сербо-хорватского языка - гаевица. Как было замечено, наличие двух знаков для звука "й" и "ь" избыточно в славянских языках, поскольку они никогда не встречаются рядом. Поэтому буква "j" может обозначать как мягкость согласных, так и "й", например, для слогов -ся-, -зя-, -ля-, -ня-, -тю- соответствием будет -sja-, -zja-, -lja-, -nja-, -tju-; слоги я, йо, ю, йе, сответственно пишутся как ja, jo, ju, je. Мягкость обозначается tj, zj, sj, lj, nj. Т.е. такое слово как "зять" соответственно пишется как zjatj, а, например, украинское слово "вибачається" записывается как vybačajetjsja, щастя -ščastja, гість -histj. При этом удобочитаемость текста выше, т.к. текст не пресыщен диакритикой. Единственная специфика - в оригинальной гаевице h означает х, а для украинского необходима пара g-h для ґ-г, тогда для х нужен другой вариант. Т.о. создаются всевозможные варианты латиницы, когда есть уже готовый, разработанный профессионально алфавит, причем уже больше 150 лет. Зачем изобретать велосипед повторно? — Це написав, але не підписав, користувач 93.39.101.101 (обговорення • внесок).

Ця стаття, власне, не про те якою має бути українська латинка і який її варіант є кращим, а про те які були приклади її використання в історії. Нові проекти будь-якого напрямку розміщувати у Вікіпедії заборонено правилами ВП:ОД ВП:АД та ВП:В. Ваш проект є досить цікавим, і напевне його варто опублікувати але на жаль Вікіпедія не може бути місцем для розповсюдженням нових ідей, і тому ваші редагування доведеться відкинути. --yakudza 14:27, 9 лютого 2010 (UTC)

Я напевне дещо помилився, доповнення до статті Спеціальна:Contributions/195.66.192.167, скоріш за все не ваші. --yakudza 14:37, 9 лютого 2010 (UTC)--yakudza 14:37, 9 лютого 2010 (UTC)

Дійсно, я доповнень не писав, просто зробив зауваження для тих, кому це цікаво, на жаль створені до сьогодні транслітерації це страхіття. Romari81 13:03, 30 березня 2010 (UTC)

до 93.39.101.101: цікава версія. Вона десь публікувалась раніше? Хто Ви?--Albedo 09:32, 10 лютого 2010 (UTC)

Добридень, я цікавився історією письма взагалі, і коли прочитав про створення латинки для югославських народів, побачив наскільки це логічно. Принцип цього письма викладено також у книжці "Лингвистические задачи", на жаль не пам'ятаю авторів. Зі всіх слов'янських латинських алфавітів югославський варінт найзручніший тим, що він не надолужений зайвою діакритикою. Romari81 13:03, 30 березня 2010 (UTC)

Декларація загальних Пав а не Справ!!!!!!!!!! виправте в англійській версії статті!!!!!!!

Projekt Jirečka

Чи може хто підказати, де можна знайти проект Їречка, тобто сам текст? Та чи дійсно там вживано літеру W, а не V? Romari81 (обговорення) 14:20, 11 березня 2012 (UTC)

Українській мовознавець Василь Сімович проводив детальний аналіз проєкту Їречека. Його працю "Йосеф Їречек і українська мова" можна прочитати, наприклад, тут http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/11976/file.pdf

Українська латинка та сучасність

Я навмисно усунув усю інформацію, що стосується неофіційних варіантів української латинки на сучасному етапі через те, що Вікіпедія — це не місце, де видають бажане за дійсне. По-перше, всі ці неофіційні варіанти не набули ніякої поширеності та використовуються лише самими авторами. По-друге, вони не визнані на офіційному рівні. В Україні є офіційний варіант, котрий є суворо обов'язковим для використання в усіх випадках, а чи має він вади — це вже інша річ. Закон є закон — подобається він комусь, чи ні. Паралельне використання неофіційних варіантів транслітерації — це все одно, що використання паралельних варіантів Конституції, чи будь-якого іншого закону. До того ж, українці цілком заслуговують на такий мовний покруч, як офіційний варіант латинки, якщо вони й досі не навчилися поважати себе як націю.--Czerjoszyn (обговорення) 08:31, 1 травня 2012 (UTC)

Даремно ви це вчинили. Неофіційні варіанти тому й винесено в розділ неофіційні. В шапці статті чітко визначено, що латинка сьогодні мало поширена і суперечки щодо її формату тривають. Сказано також про державний стандарт. Ніхто нікого не агітує, але ці варіанти де-не-де вживають, і тому про них повинна бути інформація, а користувач має сам робити висновки на основі фактів, що підтверджено джерелами. Вікіпедія не є державним виданням, що агітує дотримуватися/не дотримуватися тих чи інших законів. Тут описують дійсність.--Dƶoxar (обговорення) 12:42, 6 травня 2012 (UTC)

Крім того, державний стандарт — це не зовсім "латинка", адже його не вживають для передачі мови, лише для транслітерації власних назв. Підправив статтю, аби розділити ці поняття.--Dƶoxar (обговорення) 17:12, 7 травня 2012 (UTC)

Ось файна публікація, стане в пригоді авторам статті: http://wz.lviv.ua/life/print/121736 --Jurwolf (обговорення) 14:28, 28 липня 2014 (UTC)

Чи чеська буква «ľ»?

Пару днів тому я вніс корективи в статтю, де згадується система Сергія Мельника — «мельниківка», а сьогодні я бачу знову старий текст з тими ж самими помилками: «Наприкінці 2000-их років Сергій Мельник створив інтернет-проект із промоції української латинки, для якого обрав правопис Їречека з заміною чеської ľ на словацьку ĺ, а також комбінації ий на літеру ý (наприклад, зелений — zelený, Київ — Kýiv, чия — čýa, мийка — mýka).» Моє питання до того, хто виправив: «Де Ви бачили в чеській мові букву «ľ»? Нема там такої букви, хіба що в запозиченнях назв зі словацької. Обидві букви — словацькі: ľ — «mäkké el» і ĺ — «dlhé el». 0:48, 30 червня 2012.

P.S. Дякую за внесені корективи. 23:19, 30 червня 2012.

Невже не було жодної нефонетичної латинки?

Всі варіанти латинки наведені тут наче для роботів, коли кожну букву кирилиці можна напряму машинним скриптом перетворити в латинську букву (або декілька букв). Але сучасні мови, як французька, англійська не є таким примітивними. Невже в українців небуло, немає жодного варіанта поза середньвічним "як чується так пишеться"? Хтось тут вже зауважив, що наведені варіанти графічно виглядають перевантаженими. Не хочеться вірити що за сторічча існування мови нікому не захотілося зробити українське письмо графічно легким.

"Як чується, так і пишеться" - це новітня тенденція, а не середньовічна. Більшість мов, що користуються цим принципом, раніше мали етимологічні правописи (зокрема й українська кирилиця початку 19-го століття). Англійська і французька досі використовують етимологічний правопис (так само, як і російська), що приносить немало труднощів носіям мови. Для того, щоб в українській мові існував етимологічний латинський правопис, українці мали прийняти католицизм в 11 столітті, оскільки такий правопис виникає в ході природного розвитку, а не за задумом конкретних людей.--Dƶoxar (обговорення) 11:10, 27 серпня 2016 (UTC)

Чому ця стаття вводить людей в оману?

Багато статтей на Вікіпедії є гарним джерелом інформації. Але не ця. Тут в описах історичних проєктів латинки замість достовірної інформації подаються різноманітні упередження, які ширяться по інтернету за принципом зіпсованого телефона.

Для початку, хочу зауважити, що Лозинський та Їречек пропонували не абетки, а правописи. Відповідно, абетки були лиш малою частиною проєктів. Справа в тому, що на той час українська мова користувалась застарілим етимологічним правописом на основі церковнослов'янської мови. Від того й виникали нові варіянти запису. У Лозинського та Їречека були фонетико-етимологічні правописи, не такі як чинний український правопис. Тому наведені у відповідних розділах таблиці транслітерації є маячнею - ну не можна за їх допомогою отримати запис системою Їречека чи Лозинського, бо не можна за допомогою простої транслітерації перейти від одного правопису до іншого. Такі таблички відносяться до сучасних проєктів, але аж ніяк не до історичних.

На рахунок "Проекту Їречека". Я розумію, що нині мабуть не знайдеться людини, яка б досліджувала роботи Їречека. Але ж цю роботу вже провів український мовознавець Сімович, який залишив по собі детальний опис справжнього проєкту Їречека[3]. Я закликаю всіх, хто буде редагувати відповідний розділ, уважно перечитати його. Бо поки після кожної спроби внести коректну інформацію в статтю повертається всіляка нісенітниця. Не було в їречківці диграфів ia, ie, io, iu (!!!)

І не треба писати, що їречківка базується на чеському правописі. Достатньо поглянути на польський та словацький правописи, щоб зрозуміти що це не так. --194.44.164.133 10:49, 22 вересня 2017 (UTC)

Виправлено неточності.--Dƶoxar (обговорення) 11:58, 21 жовтня 2017 (UTC)

Чому стаття намагається переконати читачів, ніби проєкт Їречка використовувався "на практиці"? Чи є приклади такого його застосування?--46.219.212.80 18:38, 12 жовтня 2018 (UTC)

Ď ď Дь дь

Це дивно: Ď але ď. Вірно дійсно? Джим Гаррісон(англ.) 17:38, 17 листопада 2017 (UTC)

А що дивного? https://en.wikipedia.org/wiki/%C4%8E --194.44.164.133 17:16, 20 листопада 2017 (UTC)

Впливи на сучасну латинку

Першим після 1991 року серйозним опрацюванням латинки був «Короткий Правопис» Лучука. У вступі він не говорить про якийсь зразок, але його правопис перегукується з пропозицією Пилипенка і міжвоєнним правописом НТШ. На той час у вживанні укр. латинки було дві тенденції - польська (спрощений Лозинський) і чеська (спрощений Їречек), тому можна говорити про основні сучасні правописи (не йдеться про всі, яких зараз є чимало в інтернеті) є похідними саме від правопису Їречека (а не Лозинського). А де простежується зв'язок із білоруською латинкою?--Dƶoxar (обговорення) 09:43, 21 листопада 2017 (UTC)

Мені от цікаво, за якими критеріями проекти відносяться до таких, що походять від чеської латинки? Лише через наявність літер з каронами č, š і ž (на відміну від польських ż czsz)? Але літери č, š, ž є також в хорватській гаєвиці та білоруській латинці, та це ж не робить їх похідними від правопису Їречека, вірно? Серед сучасних проєктів (я не говорю про початок минулого століття) має спільні риси з проєктом Їречека хіба що тільки лучуківка. при тому що всі ці проєти повторюють саме сучасний кириличний правопис, а не етимологічний (як у Їречека чи Лозинського).

Щож до варіянту латинки, який гуляє в інтернеті під назвою "(псевдо)їречківка" http://latynka.tak.today/proekty/psevdojireckivka/ (та довгий час подавався у цій статті), то він фактично повністю повторює білоруську латинку (з додаванням словацьких літер ť ď ľ) --194.44.164.133 19:06, 21 листопада 2017 (UTC)

Так, шиплячі. Гаєвиця також походить від чеського правопису, це відомий факт. Взагалі, якщо бути точнішим, то лучуківка ґрунтувалася на науковій транслітерації кирилиці, яка вийшла з Пруських інструкцій, побудованих на основі гаєвиці, створеної під впливом чеського правопису. :) --Dƶoxar (обговорення) 22:22, 21 листопада 2017 (UTC)

Мені здається, ви підміняєте поняття походження і схожості. Словацький правопис — цей той самий правопис Гуса, адаптований до фонетики словацької мови. Ще раз: у історії слов’янської латинки було дві загальні тенденції — польська і чеська. Деякі літери Лучука взято зі словацької абетки, але сама база — чеська (а не польська), йдеться про це.--Dƶoxar (обговорення) 07:42, 22 листопада 2017 (UTC)

"близький" означає "схожість", а не "походження", тож нинішнє формулювання не є вдалим. --194.44.164.133 08:09, 22 листопада 2017 (UTC)

Виправив на "на базі чеського правопису".--Dƶoxar (обговорення) 08:12, 22 листопада 2017 (UTC)

Три типи української латинки

Речення про три типи української латинки є узагальненням інформації, поданої нижче в статті, тому джерела наведено у відповідних абзацах. В реченні є посилання до цих абзаців. Не зовсім розумію, що саме потрібно підтвердити додатковими джерелами?--Dƶoxar (обговорення) 05:32, 31 липня 2019 (UTC)

Доброго дня. Власне моє редагування щодо джерел базувалося на твердженнях колеги Paul46.219:

• типів латинок більше, ніж три
• окремого "чеського" типу не існує, використовуються похідні від чеської латинки - хорватська, білоруська та словацька

Я запросив його узяти участь в обговоренні, щоб напрацювати консенсус. -- Rino ap Codkelden (обговорення) 08:33, 31 липня 2019 (UTC)

Так, дякую. До теперішнього вигляду статті виникає ряд питань

1) До якого з типів належить латинка на основі угорського правопису?

2) Щодо способів передачі шиплячих та пом'якшення - тема явно не розкрита. В чеській мові пом’якшені та шиплячі приголосні передаються в єдиний спосіб - літерами з каронами (включно з ň). В якій з українських латинок реалізвано цей спосіб?

3) До якого з типів належить латинка, якою надруковано цю книгу [4]? (це чи не єдина друкована книга укр. латинкою за останні 50 років)Paul46.219 (обговорення) 09:09, 31 липня 2019 (UTC)

Слов'янську латинку можна умовно поділити на "чеську" та "польську", оскільки це дві оригінальні системи. Словацька, білоруська, лужицька і навіть гаєвиця (а також литовська і латиська, хоча вони не слов'янські) є похідними від чеської (попри низку відмінностей). Правопис Їречка також базувався в основному на системі Яна Гуса. Принципова різниця між ними — в чеській системі одній літері відповідає один звук, у польській - ні. Тут же відповідь на ваше друге питання: в Їречка є "польські" літери, але знову ж — в основі лежить "чеський" принцип 1 літера = 1 звук, з відповідною передачею шиплячих. Джерело: Comrie, Bernard; Corbett, Greville G. The Slavonic Languages. Taylor & Francis. с. 41-45. ISBN 978-0-203-21320-9.

Білоруська та лужицькі абетки містять елементи обох - польської та чеської - орфографій. Аналогічно, більшість укр.латинок "слов’янського типу" в тому чи іншому співвідношенні включають елементи чеської та польської латинок. Тож такий поділ є чисто суб’єктивним. --Paul46.219 (обговорення) 17:29, 31 липня 2019 (UTC)

Ні, не суб’єктивним. Тому що чеська система є монографічною, вона виключає диграфи (cz, sz, rz). Литовська і латиська містять свої унікальні букви, але також дотримуються принципу монографічності. --Dƶoxar (обговорення) 19:38, 31 липня 2019 (UTC)

<<чеська система є монографічною, вона виключає диграфи>> але ch, dž. Та менше з тим. "Монографічно" пом’якшення передають лише чеська та словацька абетки. Білоруська й литовська латинки передають м’якість у чисто польський спосіб. Лужицькі абетки теж комбіновані. Тому за встановленими вами критеріями треба виділяти щонайменше 4 типи. Та знову ж таки, всі ці роздуми про класифікації не стосуються напряму теми статті, їм місце десь на форумах.Paul46.219 (обговорення) 10:52, 1 серпня 2019 (UTC)

Щодо інших питань, то спершу треба визначити, що́ ми називаємо українською латинкою. Хоча формально будь-яка латинська система, яку використовують для запису мови, може вважатися латинкою, думаю, слід відрізняти ті, які мали культурний вплив і ті, які до цього впливу не дотягнули. Так, проєкти Лозинського і Їречка очевидно мали значний культурний вплив (їх підхопили деякі культурні діячі, абецадло було в доволі активному вжитку, їречеківка вплинула на дискусію 1920-их і 1990-их). Натомість:

1. Угорська латинка була регіональним явищем без амбіцій стати повноцінним правописом для української (руської) мови, тому її розглядають окремо (десь так само, як білоруську арабицю).

3. Це правда, сучасні версії латинки дуже пістряві і часом використовують навіть турецьку орфографію. Але вони здебільшого є авторськими проєктами і не виходять за межі творчості конкретрного автора (у вашому прикладі — колективу авторів). Виняток — лучуківка, яка власне створена на базі чеського правопису. "Англійської" латинки в українській мові не існує, оскільки цю систему транслітерації не застосовують для запису мови (лише окремих назв).

Факт стійкого використання угорської орфографії є, щодо регіональності - тогочасні галицькі латинки мають небагато відмінностей в цьому плані (особливо якщо згадати особливості правопису проєкту Їречка).

Щодо проєкту Лозинського. Лозинський зовсім не був першим, хто використав польське абецадло для запису української мови. Його нововведенням була пропозиція скласти повноцінний правопис із використанням етимологічних елементів. Але ж цю пропозицію тоді ніхто не сприйняв, і після Лозинського використовувалась така ж польська транскипція як і до нього.

Те ж саме стосується і проєкту Їречка. Він не був першим, хто взяв чеські гачки для української латинки - до нього те ж саме пропонував Мікльосович. Єдине що виділило проєкт Їречка - те що ініціатива йшла прямо від австрійської влади. Але цей проєкт "загнувся" на самому ж початку - його розкритикували й відхилили. Судячи зі слів Сімовича, Їречек так і не завершив свій правопис. Так що культурний вплив цього проєкту (яким не надруковано жодної(!) книжки) явно перебільшено. Наступні автори укр.латинок з чеськими гачками не розвивали правопис Їречка - вони заново брали слов’янські абетки й комбінували власні проєкти.

Порівнюючи зі сучасністю, автори 19 століття були такими ж одноосібними користувачами власних проектів. Лише польська транскрипція (але не у системі Лозинського) використовувалась регулярно.

Щодо згаданої мною книжки - її автори не створювали використану там латинку. --Paul46.219 (обговорення) 17:29, 31 липня 2019 (UTC)

Є факт існування двох основних систем латинки для слов’янських мов — польської (диграфічної) і чеської (монографічної). Для української мови створювали абетки на базі обох систем, про це і йдеться.--Dƶoxar (обговорення) 19:38, 31 липня 2019 (UTC)

Повертаючись до речення, думаю, можна поставити під сумнів згадку про гаєвицю (наукову транслітерацію), оскільки вона також походить від системи Гуса. Але я вважаю, що її все ж варто виділити окремо, оскільки вона суттєво відійшла від чеського правопису, викинувши всі м'які букви.--Dƶoxar (обговорення) 13:38, 31 липня 2019 (UTC)

Крім того, не варто виривати це речення з контексту шапки статті. Далі згадано і про угорський правопис, і про англійську транслітерацію, і про те, що дискусія триває досі. --Dƶoxar (обговорення) 13:55, 31 липня 2019 (UTC)

Знову таки, роздуми про типи латинок - це лише чиясь суб’єктивна думка, а вся необхідна інформація про впливи орфографій інших мов вже міститься в наступному абзаці. --Paul46.219 (обговорення) 17:29, 31 липня 2019 (UTC)

Це не суб’єктивна думка, а наукове узагальнення з посиланням на джерело.

Взагалі йдеться не про вигляд букв, а про саму ідею системи. Німці також мають диграфи, це не польський винахід. Але в генеалогії слов’янських абеток джерелом впливів були польська та чеська. Хоча так, в цьому сенсі білоруську і лужицьку можна віднести до комбінованих. Але зауважте, якщо в білоруській поєднуються чеські шиплячі і польські м’які перед голосними (ia, iu, ie), то в українській такого не бувало (принаймні до появи інтернету).--Dƶoxar (обговорення) 19:50, 31 липня 2019 (UTC)

Бувало. Див. Кобилянський Антін

тепер другий абзац просто дублює третій. Paul46.219 (обговорення) 21:22, 31 липня 2019 (UTC)

Структура статті

Дивно що Федькович мешкає в сучасності. 1899 рік опинився в міжвоєнному періоді (чи еміграції?). А Драгоманова прив’язали до Російської імперії, хоч він емігрував у Женеву. І надрукував там латинкою (точніше, абецадлом) не весь Кобзар, а тільки поему "Марія"[5] Paul46.219 (обговорення) 22:01, 31 липня 2019 (UTC)