Обговорення:Черепиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Згідно СУМ-11, черепиця — покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток, тоді як дахівка — покрівля чи покрівельний матеріал (без уточнення, який саме, і без синонімії з черепицею). Тобто, дахівка, хоч і «нерусизм», має більш узагальнене значення й не передає зміст поняття в повній мірі. P.Y.Python (обговорення) 19:45, 11 березня 2017 (UTC)

При цьому, Грінченко слова «дахівка» не фіксує взагалі, а черепиця виступає з іншим значенням — шар бракованого посуду в гончарній печі, на який кладеться посуд, що обпалюватиметься. P.Y.Python (обговорення) 19:55, 11 березня 2017 (UTC)

@P.Y.Python: я виправив і уточнив за матеріалами кількох українських словників. --В.Галушко (обговорення) 13:18, 20 серпня 2018 (UTC)
Там нема про "покриття взагалі": яка це "недопалена" "не-черепиця" може впасти людині на голову? Дерев'яна? Бляшана? Абсолютно ясно, що лише череп'яна. Краще стримайтесь на тому, що є. Не треба вигадувати про банальні, відомі кожній другій людині речі, мотивуючи це "святим" Грінченком. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:38, 10 вересня 2018 (UTC)
@Mykola Swarnyk: прошу Вас не займатися ОД і не викривляти визначень зі словників. У Кобилянської не «недопалена», а «надпалена». Виправте своє недоречне редагування. Інакше мушу залучити адміністраторів. З повагою --В.Галушко (обговорення) 14:50, 10 вересня 2018 (UTC)
Що "недопалена", що "надпалена" - з контексту зрозуміло, що це не "вся покрівля загалом" впала на жінку. Ніякого "більш чи менш узагальненого" навантаження черепиця порівняно з дахівкою не має. "Хата під черепицею" теж зовсім не означає, що вона накрита одним шматком. Не потрібно вигадувати того, чого нема. Самостійне порівняння і трактування різних текстів у різних словниках - це типова помилка, рівнозначна ОД. Хоч і цікаво подивитись, як це ви будете задіювати адміністрацію, але не думаю, що цей дрібний словниковий нюанс того вартий. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:13, 11 вересня 2018 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Дахівка — це може бути не тільки черепичина, але й драниця, і лист бляхи. А писати «за вжитком ці терміни можна сприймати як синоніми», заміняючи цим зовсім інше визначення з двох АД, це якраз оригінальне дослідження. --В.Галушко (обговорення) 22:01, 11 вересня 2018 (UTC)
Ну ось, ці ваші твердження чітко показують, що ви, на жаль, не в темі. Дахівка - це докладно "черепиця" і ніяка не дранка чи бляха. Див тут, отут, або тут. Як і "черепиця", "дахівка" може бути з глини або, як виняток, з цементу чи іншого композитного матеріалу, але ніяк не з бляхи і не дерев'яна. Дерев'яна - це ґонт, ґонта, чи дранка в гіршому разі, і ніколи не дахівка. Про бляху також не чув. Це якраз "металочерепиця" може бути з бляхи, але така назва лише тому, що вона імітує поверхню даху, критого черепицею/дахівкою. Ось що пише цитований у статті Гранкін: «ціна на ґонт у зв’язку з масовим вирубом лісів почала зростати, і вже у 1888 р. практично зрівнялася з ціною на дахівку. Останню імпортували з Чехії та Відня, бо слаборозвинута керамічна промисловість Галичини не була в стані забезпечити край...». Підшукайте, якщо ваша ласка, три-чотири джерела на "більшу узагальненість" дахівки порівняно з черепицею (звичайно, по-українськи), а також де це ви вичитали про "драницю і бляху, яку називають дахівкою". Тоді можемо продовжити дискусію. Та, і не знайшов ні у Гранкіна, ні у Присяжного про "Мунк-Нунн". Mykola Swarnyk (обговорення) 00:31, 12 вересня 2018 (UTC)
@Mykola Swarnyk: наведені Вами джерела є сучасними сайтами. Їх можна використовувати для обґрунтування сучасного вживання слова, а не історичного. СУМ-11 і Словник Тимофієнка тлумачать «дахівка» як «дахове покриття» взагалі, значення «черепиця» згадує тільки Тимофієнко. Отже, більшість джерел вказує, що це не синоніми, як Ви стверджуєте. Прошу навести значення зі словників, а не з комерційних сайтів. --В.Галушко (обговорення) 21:16, 13 вересня 2018 (UTC)
Пане В.Галушко, ну не треба перебільшувати. Я вам навів п'ять джерел, останнє навіть зацитував - і якраз про історичний вжиток (1888 рік!). Перші три - про сучасний. Ці джерела розширено показують вжиток - і історичний, і сучасний. Те, що "дахівка" у якомусь словнику названа покрівельним матеріалом, зовсім не значить, що будь-який покрівельний матеріал можна назвати дахівкою, як ви намагаєтесь переконати читача. Всі буряки коренеплоди, але не всі коренеплоди буряки. Кожен може помилятись, помилки лише збагачують досвід. Це якщо шукати, як є насправді. Якщо ж навпаки — то мені дуже шкода, шукайте далі про, як ви кажете, дерев'яно-бляшану дахівку. Тільки ж спершу джерела, потім - зміни в тексті. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:42, 14 вересня 2018 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Ви виправили визначення перед посиланням на два джерела, у яких сказане зовсім інше. Тобто зробили те, що називається фальсифікацією джерела. Про синонімічність термінів написано в преамбулі, а Ви навіщось додаєте зайве ОД. --В.Галушко (обговорення) 18:31, 15 вересня 2018 (UTC)
«керамічна дахівка» - те саме, що «черепиця». «Дахівка» - це може бути гіперонімом до "гонта"(можливо, гонт десь діалектно так називали, але не скрізь, - дахівка завжди черепиця) і до "композитна черепиця". Соломяний чи очеретяний дах ніколи не називали дахівкою, черепицею чи гонтом — тому не можна сказати, що "черепиця" - це "вся покрівля загалом"). Черепиця - типу від "черепок" (схоже як "келих" - від calix - «кубок, чаша»), що етимологічно відповідає вирізанню «оболонки з плоским вирізом». "Черепиця" - таке ж розмите поняття в значенні "тверда оболонка", - «чашечки чи череп'яні вироби» як і «черепаня», «черепаха». «Череп» - етимологічно означає «кістяк голови; великий черепок». На мій погляд "керамічна дахівка" - це природне уточнення (конкретне, бо має відношення до даху (а не кістяка голови) і до кераміки), коли "похідне від черепа" таким не є (а є надто абстрактнішим). «Металева "черепиця"» має до "черепа" лише стилістичне відношення через дуже і дуже абстрактну фігуру мови. - --Alfashturm (обговорення) 11:18, 15 вересня 2018 (UTC) Ну а щодо аргументу, що котрийсь словник "не знає" слова "дахівка", то етимологічний словник укр.мови не згадує "черепицю" у своєму томі від 2012 року як окреме слово, а лише в тлумаченні етимології слова «череп».--Alfashturm (обговорення) 11:46, 15 вересня 2018 (UTC)
ну і «дахівкарський промисел» це не «черепичний промисел», бо є гончарство, цеглярство (а не тюркське "кєрпіч" - "плитка гною як паливо". Де ви, Галушко, в статті "гній" втратили лінк на етимологію слова "керпіч").--Alfashturm (обговорення) 12:09, 15 вересня 2018 (UTC)

Галушко патрулює статті способом уніфікації всього з рос.мовою? Тому і "дахівка" не вписується в російськосвітне словянство? Галушко патрульнув статтю Гній і після цього пропало джерело на те, що «керпич» - це «плитка гною як паливо» (котре в рос.мові означає "цегла"). Кирпич — «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; турецьке kerpiç «цегла-сирець», татарське кирпеч «цегла» виводяться з перської мови.[1]--Alfashturm (обговорення) 12:18, 15 вересня 2018 (UTC) В цьому ж редагуванні Галушко видалив з розділу "див.також" * Півень з гною - скульптура--Alfashturm (обговорення) 12:26, 15 вересня 2018 (UTC)

  1. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін. — К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:437)
@Alfashturm: мушу Вам нагадати, що Ваші коментарі з безпідставним наклепом на мене («Галушко патрулює статті способом уніфікації всього з рос.мовою? Тому і „дахівка“ не вписується в російськосвітне словянство?») порушують ВП:НО і ВП:НПК. Це стосується ж Вашої СО, де Ви збираєте компромат на мене, заснований на Ваших домислах. Статтю Гній я переписав, прибравши безглузде в цьому контексті речення «котре в рос.мові означає „цегла“», оскільки у статті йшлося не про цеглу, а про сушений гній. Якщо Ви не припините наклепів, я мушу звернутися до адміністрації. З повагою --В.Галушко (обговорення) 18:28, 15 вересня 2018 (UTC)
@В.Галушко:В статті наводилися терміни які розкривають зміст поняття "гній": арагал, кизяк, кирпич, і різні значення слова "гній". Тому, вам не варто видаляти це з статті, апелюючи до того, що стаття не про цеглу. Там рівно так само можна апелювати, що стаття не про астрахань і видалити рядок про аргал. Керпіч має стосунок до розділу "гній як паливо". Ось такі мої "домисли" щодо ваших правок у статті "гній". І скульптуру "Півень з гною" теж не треба видаляти. Далі - моїми здогадками щодо вашої мотивації справді є міркування про те, навіщо ви сперечаєтесь про "дахівку". І я про це здогадуюсь таким чином, як я про це описав вище.--Alfashturm (обговорення) 18:39, 15 вересня 2018 (UTC)
@Alfashturm: Посилання на статтю про скульптуру я видалив у квітні, бо воно тоді було червоне. Коли Alex Blokha у травні 2018 року створив статтю, він знову його додав. Тому Ваші закиди в моїй роботі на Кремль і тут безпідставні. І прошу не перезавантажувати статей зайвими бібліографічними даними: для цього існують готові шаблони. --В.Галушко (обговорення) 19:30, 15 вересня 2018 (UTC)
Судячи з діффу посилання видалив @Alfashturm: --Alex Blokha (обговорення) 19:54, 15 вересня 2018 (UTC)
справді, це зробив я, коли відновлював версію від 21:31, 25 листопада 2016‎ до правок зроблених Галушком. Дописав про скульптуру після цього теж я о 12:31, 15 вересня 2018 Зхибив. Галушко, пардон.--Alfashturm (обговорення) 20:06, 15 вересня 2018 (UTC)