Обговорення:20 квітня
Свято:
День пам'яті жертв Голокосту (Ізраїль).
Православні іменинники: Килина, Георгій, Данило, Єгор, Юрій. Католицькі іменинники: Агнеса, Чеслав.
Події дня:
1534 — почалася перша експедиція французького дослідника Жака Картьє до Канади.
1653 — Олівер Кромвель розпустив так званий Довгий парламент, скликаний королем Англії Карлом І у 1640 р. і який фактично став законодавчим органом Англійської буржуазної революції.
1656 — у Росії з'являються мідні гроші (замість срібних).
1770 — англійський мореплавець Джеймс Кук відкрив Новий Південний Уельс (Південно-Східна Австралія).
1792 — Австрія і Прусія оголосили війну революційній Франції.
1794 — у Парижі гільйотиновано колишнього мера міста, відомого астронома Жана де Сарона.
1809 — поразка австрійських військ у бою з армією Наполеона біля Абенсберга.
1841 — публікація першого в історії літератури детективного оповідання Едгара Алана По «Убивство на вулиці Морг».
1843 — указ про організацію переселення, у зв'язку з початком освоєнням Сибіру.
1865 — уперше оголошено про появу безпечних сірників.
1887 — у Сибір заслана сестра Леніна Анна Ульянова.
1888 — рекордний град у м. Мурадабад (Індія) убив 246 людей.
1902 — подружжя французьких фізиків Кюрі отримало чистий радій.
1902 — у Парижі відкрилася виставка сучасного мистецтва, що дала назва стилю «арт нуво».
1910 — комета Галлея максимально наблизилася до землі.
1918 — у Криму українське військо під проводом полковника Петра Болбочана вирушило у похід проти більшовиків.
1920 — початок VII Олімпійських ігор у Антверпені (Бельгія).
1920 — згідно з рішенням Миколаївського губвиконкому було взято під охорону територію розкопок античного грецького міста Ольвія.
1922 — утворена Південно-Осетинська АРСР.
1923 — на з'їзді РКП(б) Лев Троцький запустив в обіг фразу «змичка міста з селом».
1924 — прийняття конституції Турецької Республіки.
1928 — вторгнення японських військ у китайську провінцію Шаньдун.
1932 — у Ленінграді завод «Промет» освоїв випуск перших вітчизняних бензинових колонок.
1933 — видавництво «Молода гвардія» з ініціативи Горького почало публікацію біографічної серії «Жизнь замечательных людей». Цього дня побачила світ перша книга серії — «Генріх Гейне»О. Й. Дейча.
1934 — перше присвоєння звання Герой Радянського Союзу сімом льотчикам (Водоп'янову, Дороніну, Каманіну, Леваневському, Ляпідевському, Молокову, Слепньоув), які врятували екіпаж пароплава «Челюскін» в Арктиці.
1935 — стараннями журналіста Воррена Хілла, ведучого шоу «Your Lucky Strike Hit Parade», на американському радіо з'явився перший у світі хіт-парад.
1938 — РНК УРСР і ЦК КП(б)У прийняли ухвалу про обов'язкове вивчення російської мови у школах України з неросійською мовою навчання.
1940 — у США продемонстровано перший електронний мікроскоп.
1942 — завершилась Московська стратегічна операція (30 вересня 1941 р. — 20 квітня 1942 р.) — одна з найбільших військових операцій в історії Великої Вітчизняної війни. У ході історичної битви за Москву радянські війська вперше за всю Другу світову війну завдали великої поразки армії фашистської Німеччини.
1942 — відбувся перший політ серійного фронтового винищувача Ла-5 — одного з основних радянських винищувачів часів Другої світової війни. Саме на цьому літаку відкрив свій бойовий рахунок славетний ас тричі Герой Радянського Союзу Іван Микитович Кожедуб. За створення цієї бойової машини у 1943 р. Семен Олексійович Лавочкін був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці й вдруге став лауреатом Державної премії.
1942 — у Німеччині євреям заборонено користуватися громадським транспортом.
1943 — Черчілль оголосив відміну заборони на дзвін церковних дзвонів, введений на початку війни.
1945 — американські війська взяли Нюрнберг, французькі — Штутгарт.
1945 — у нацистському таборі Нойєнгаммі під Гамбургом з особливою жорстокістю були страчені 20 єврейських дітей, над якими проводились медичні досліди. Весною 2000 р. у Гамбурзі був відкритий пам'ятник дітям, які стали жертвами есесівців.
1949 — у Парижі та в Празі розпочався (тривав до 25 квітня) І Всесвітній конгрес прихильників миру, на якому було проголошено Маніфест боротьби за мир. Делегатами від СРСР були льотчик О. Маресьєв, письменники О. Фадєєв і І. Еренбург, митрополит Миколай. На конгресі був обраний Постійний комітет Всесвітнього конгресу прибічників миру на чолі з Ф. Жоліо-Кюрі, проголошено Маніфест боротьби за мир, а також заснована щорічна Міжнародна премія миру. Емблемою конгресу став Голуб миру, що тримає у дзьобі оливкову гілку (малюнок Пабло Пікассо).
1959 — розпочалась регулярна експлуатація першого радянського турбогвинтового пасажирського літака Іл-18.
1959 — у французькому Страсбурзі була прийнята Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах. Ратифікована Україною у 1998 р.
1967 — у СРСР відбулася прем'єра балету Р. Щедріна «Кармен-сюїта».
1978 — Верховна Рада УРСР ухвалила нову Конституцію Української РСР.
1986 — піаніст Володимир Горовиць уперше за 61 рік приїхав у рідний СРСР.
1990 — Федеральні збори Чехословаччини прийняли закон про зміну назви держави, яка стала іменуватись Чеською і Словацькою Федеративною Республікою.
1991 — пройшов установчий з'їзд Спілки політв'язнів України.
1994 — набув чинності Договір колективної безпеки країн СНД, підписаний 1992 р. у Ташкенті главами Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану й Узбекистану.
1994 — побачив світ перший номер Бюлетеня екологічного стану 30-кілометрової зони відчуження ЧАЕС. Рівно за рік з'явиться заява уряду України з приводу закриття Чорнобильської АЕС із зверненням до світової спільноти щодо допомоги у подоланні тривалих наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.
1995 — були встановлені дипломатичні відносини між Україною і Республікою Македонією.
2000 — у Броварах (Київська область) через влучення в житловий будинок тактичної ракети загинули 4 людини.
2007 — президент Віктор Ющенко і прем'єр-міністр Віктор Янукович зустрілися в СП, аби знайти вихід із політичної кризи, що виникла після президентського указу про розпуск Верховної Ради й дострокові вибори. Ющенко пропонує на короткий час «зупинити» свій указ, аби парламент прийняв пакет законів для політичного компромісу.
Цього дня народились:
121 — Марк Аврелій Антонін (Марк Анній Вер), 16-й римський імператор (з 161 р.), філософ («До самого себе»).
570 — Мухаммед (Магомет), мусульманський пророк (одна з ймовірних дат).
1494 — Йоганн Агрікола, німецький проповідник, лідер Реформації, сподвижник Мартіна Лютера.
1745 — Філіп Пінель, французький лікар, основоположник наукової психіатрії.
1807 — Вінцентій Поль, польський поет-романтик, географ і етнограф. Дитинство провів на Львівщині. Закінчив Львівський університет. Учасник польського повстання 1830—1831 рр. Був професором географії Краківського університету. Писав вірші, поеми («Сенаторська згода», «Могорт»). Автор праць «Північний схід Європи», «Погляд на північні схили Карпат», статей, у яких подаються відомості про життя гуцулів, лемків, бойків. Записував і перекладав польською і німецькою мовами українські народні пісні.
1808 — Наполеон III Бонапарт, французький імператор (1852—1870), перший президент Французької республіки (1848—1852), племінник Наполеона I.
1846 — Александр де Серпа Пінто, португальський дослідник Африки, губернатор Мозамбіку.
1846 — В'ячеслав Плеве, російський державний діяч, один із найбільш реакційних діячів царської Росії. Із 1881 р. — директор департаменту поліції, в 1884—1894 рр. — сенатор, із 1902 р. — міністр внутрішніх справ. Жорстоко придушував селянські рухи на Україні, організовував єврейські погроми, проводив політику русифікації. Убитий есерами у 1904 р.
1851 — Едуардо Асеведо Діас, уругвайський письменник і впливовий журналіст, який заклав основи національного уругвайського роману.
1860 — Чарльз Гордон Кертіс, американський винахідник, який створив парову турбіну.
1868 — Адольф Варський, діяч польського робітничого руху, публіцист, один з організаторів у 1893 р. соціал-демократії Королівства Польського і Литви, 1918 р. — Комуністичної партії Польщі. 1929 р. емігрував і жив у Радянському Союзі. 1937 р. був репресований сталінським режимом. За однією з версій був розстріляний, за іншою — помер у в'язниці.
1877 — Всеволод Миколайович Агапіїв, український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР.
1881 — Микола Мясковський, російський композитор, педагог, автор 27 симфоній.
1889 — Адольф Гітлер (Шикльгрубер), німецький політичний і державний діяч. Основоположник ідеології націонал-соціалізму, фюрер Націонал-соціалістичної партії Німеччини (1921—1945 рр.), рейхсканцлер нацистської Німеччини (1933—1945 рр.), диктатор, глава Третього рейху. Верховний головнокомандувач Німеччини в ІІ Світовій війні — головний нацистський злочинець.
1889 — Вільгельм Мар'янович Яблонський, український трубач і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. З 1927 р. — викладач київського Музично-драматичного інституту ім. М. В. Лисенка, 1935—1975 рр. — професор консерваторії.
1893 — Гарольд Ллойд, американський актор. Один з найяскравіших американських коміків німого кіно 20-х років («Бабусин онук» (1922), «Доктор Джок» (1922), «Нарешті у безпеці» (1923) та ін.). Створив власну комедійну маску вишуканого пана в капелюсі-канотьє і рогових окулярах. З появою звукового кіно не зміг пристосуватися до нових умов і швидко втратив популярність. Виступав також і як продюсер.
1893 — Хуан (Жоан) Міро, іспанський художник-сюрреаліст, скульптор. Бретон назвав його «найкрасивішим пером на капелюсі сюрреалізму». В середині 20-х років Міро створив абстрактний стиль, ліричний і часто дотепний, з амебовидними формами, які іноді витягнуті, іноді розфарбовані в різноманітні кольори. У 30-і роки стиль Міро стає більш стриманим. Після Другої світової війни Міро малює великі абстрактні полотна. Експериментує з скульптурними формами і графікою, створює панно з кераміки (включаючи два панно в будівлі ЮНЕСКО в Парижі, 1958). Міро також розробив вітражі і декорації для балетного імпресаріо Сергія Дягілєва.
1903 — Гео (Георгій Данилович) Шкурупій, український письменник. Відомий як прозаїк, автор гостросюжетних оповідань (збірки «Переможець дракона», «Пригоди машиніста Хорна») та романів («Жанна батальйонерка» (1930) і «Двері в день» (1929). Літературну діяльність починав як поет. Олександр Білецький, видатний український літературознавець і критик, писав про оповідання Шкурупія: „Шкурупій, зрозуміла річ, орієнтується на Європу. Молодість, пожадлива на всякі враження, разом із тим і літературні, зробила його збірник надміру літературним: майже кожне оповідання викликає книжкові спогади… але згодьмося, що в цілому збірник Шкурупія — цікаве явище в нашій молодій белетристиці… В літературі, яка по суті тільки тепер зіп'ялася на ноги й виходить у «великий світ», такі явища потрібні й допомагають їй іти вперед“. Юрій Лавріненко в антології «Розстріляне відродження» зазначає: „…Треба визнати, що цей поет, прозаїк і журналіст, найвидатніший після Семенка творець українського футуризму, попри багато вибриків і пустопорожніх фраз, зумів створити собі зовсім окреме місце в літературі того періоду; «король футуропрерій», як він себе називав, прислужився також і до розвитку неоромантизму“. 1935 р. Шкурупія арештували й заслали в концтабір на Соловки. Помер письменник на каторзі 1943 року від виснаження.
1908 — Маріка Гервасіївна Бараташвілі, грузинська письменниця. Автор поетичних збірок («День сьогоднішній», «Я і вона»), ліричної комедії «Маріне» («Дзига», яка йшла на сценах багатьох театрів України), п'єс «Висока мрія», «Швидкий поїзд», «Поверхи». Писала також і для дітей. Деякі вірші Бараташвілі стали народними піснями.
1914 — Олекса Миколайович Новицький, український поет, перекладач. Автор поетичних збірок «Ми йдемо на бій», «Живи, Україно», нарисів, статей, розвідок, текстів пісень. Перекладав з російської, грузинської, татарської мов.
1927 — Павло Борисович Луспекаєв, російський актор, заслужений артист Росії. Родом з Донеччини. Працював у театрах Тбілісі, Києва, Ленінграда. Знімався у кіно (фільми: «Республіка ШКІД», «Біле сонце пустелі» та ін.).
1928 — Чарльз Кілінг, американський учений, професор океанографії, відомий дослідженнями на тему концентрації вуглекислого газу атмосфері.
1929 — Геннадій Пантелеєвич Збандут, український організатор кіновиробництва, редактор. Викладав філософію в Одеському університеті, був головним редактором і директором Одеської кіностудії. Автор багатьох статей з питань кіномистецтва. На будівлі Одеської кіностудії йому встановлено меморіальну дошку.
1929 — Вадим Іванович Юсов, російський кінооператор, народний артист Російської Федерації. Зняв фільми «Іванове дитинство», «Я крокую по Москві», «Не горюй!», «Андрій Рубльов», «Солярис», «Паспорт» та ін.
1945 — Валерій Геєць, український економіст, професор, академік НАН України, доктор економічних наук. Заслужений діяч науки і техніки України (2000), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002).
1947 — Віктор Суворов (Володимир Резун), британський письменник російсько-українського походження. Радянський розвідник-утікач, екс-капітан Головного розвідувального управління генерального штабу Збройних сил Радянського Союзу. Став відомий як белетрист у жанрі іконтраверсійного історико-документального та художньо-історичного роману.
1949 — Джессіка Ланж, американська кіноактриса. Знімалась у фільмах «Кінг-Конг», «Листоноша завжди дзвонить двічі», «Френсіс», «Тутсі» (премія «Оскар», 1983, «Золотий глобус», 1983), «Музична шкатулка», «Блакитне небо» (премії «Оскар», 1995, «Золотий глобус», 1995), «Роб Рой», «Тисяча акрів», «Зламані квіти».
1950 — Олександр Лебедь, російський політик і державний діяч. Відставний генерал (придністровського угруповання), кандидат у президенти і секретар Радбезу РФ у 1996 р., губернатор Красноярського краю у 1998—2001 рр. Загинув у катастрофі гелікоптера.
1958 — В'ячеслав Фетисов, радянський і російський хокеїст (ЦСКА), один із найсильніших захисників в історії. Дворазовий олімпійський чемпіон, семиразовий чемпіон світу у складі збірної СРСР, 14-разовий чемпіон СРСР. Надалі — тренер, керівник Росспорту у 2002—2008 рр. Із 2008 р. — член ради Федерації.--Albedo 06:56, 19 червня 2010 (UTC)
20 квітня 1936 - реабілітація в СРСР імперських реєстрових козаків і членів їх сімей =[ред. код]
20 квітня 1936 - реабілітація в СРСР імперських реєстрових козаків і членів їх сімей, урівнювання їх у правах з іншими громадянами СРСР, включаючи службу в армії.
"Учитывая преданность казачества советской власти, а также стремление широких масс советского казачества, на равне со всеми трудящимися Советского Союза, активным образом включиться в дело обороны страны - Центральный Исполнительный Комитет Союза ССР постановляет:
Отменить для казачества все ранее существовавшие ограничения в отношении их службы в рядах Рабоче-Крестьянской Красной Армии, кроме лишенных прав по суду."
"Наконец, возмущался Троцкий, "советское правительство... восстанавливает казачество (выделено самим Троцким. - В.К.), единственное милиционное формирование царской армии (имелось в виду постановление ЦИК СССР от 20 апреля 1936 года. - В.К.)... восстановление казачьих лампасов и чубов есть, несомненно, одно из самых ярких выражений Термидора!"