Обговорення Вікіпедії:Посилання на джерела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

...[ред. код]

Почитав "Зразок посилання на електронні джерела" і далі, щодо статей в електронних наукових виданнях.

Тож в мене є така пропозиція. Можливо, варто передбачити варіант посилання на наукові статті, що розміщені на офіційних сайтах журналів, прямим посиланням? Або посиланням, скажімо, на каталоги електронних наукових бібліотек. Наприклад, в одній із своїх статей я таким чином вказав ряд публікацій, що реферовані інтертен-сервером PubMed. При цьому по наведеним посиланням можна знайти не тільки повні вихідні дані статей, а й анотації до них (нажаль, давати посилання на самі статті я не міг - вони потребують платної підписки на журнали, яка є не у всіх).

Таким чином, якщо наводити таке посилання у вигляді, запропонованому в розділі "Зразок посилання на електронні джерела", ми в даному випадку робимо подвійну роботу: вказуємо вихідні дані публікації, а потім даємо посилання на її анотацію та на знову-таки вихідні дані.

Тож пропоную додати до статті "Вікіпедія:Посилання на джерела" доповнення на зразок наступного:

"При наявності в інтернеті у вільному доступі офіційно опублікованого тексту використаного джерела, анотації до цього тексту або бібліографічної картки, що містять повні вихідні дані публікації, посилання можна навести всередині тексту у вигляді гіперлінку на опублікований текст, анотацію або бібліографічну картку. Наприклад: "Як і в міжнейронних, в нервово-мускульних синапсах МПВ формують впорядковані гексагональні структури (Harlow et al., 2001)."

З пов. --Shao 02:12, 12 вересня 2005 (UTC)

Наскільки я розумію, є дві причини такої вимоги у англійському варіанті: перша, що це є деяким стандартом якого вони прагнуть дотримуватись, друге це те що електронні джерела вважаються ненадійними (наприклад, зміниться URL сервера PubMed). Якщо проблем із надійністю немає, то чому б і ні. rosty 04:03, 15 вересня 2005 (UTC)


Із вищезгаданого слідує, що повинні б Ви вказати на джерело, коли додаєте інформацію запозичену із конкретного джерела до статті

Трохи незрозуміло, що автор мав на увазі в цьому реченні --Андрюс 07:46, 15 червня 2007 (UTC)

Джерела[ред. код]

При посиланні на джерела дуже часто виявляється, що джерела є перепечетками одне з одного. Інколи саме першоджерело виявити складно, в той час як наводити всі авторитетні перепечатки, ІМХО, не має сенсу, я сам це розцінюю як спам. Як бути?--Kamelot 11:08, 23 листопада 2007 (UTC)

Наводити всі перепечатки не потрібно. Потрібно вказати ту, якою Ви користувалися. --MMH (обговорення) 17:46, 18 жовтня 2015 (UTC)

Доповнення правил[ред. код]

Англомовний варіант цих правил містить більше порад та інформації, наведено приклади застосування різних стилів цитування джерел інформації, містить поради щодо структурного оформлення статті з посиланнями на джерела інформації. В зв'язку із цим: який процес доповнення правил? Чи можна використовувати переклад правил англомовної Вікіпедії додавати до цих правил? --vityok 14:38, 20 березня 2008 (UTC)

так би було найкраще. Але ілюстративну базу краще використовувати оригінальну, нашу, найдоступнішу нашим корстувачам (оск. поняття різні, я перелічив їх у порядку спадання значимости).--Albedo 20:33, 21 березня 2008 (UTC)

ДСТУ ГОСТ 1.76:2006[ред. код]

Чи відноситься до цієї справи ДСТУ ГОСТ 1.76:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» ([1], [2])?

Оформлення списку літератури з різними мовами книг[ред. код]

У посиланні наведено традиційний спосіб посилання на книгу в російській чи українській традиції. У прикладі — в англійській традиції. А от поляки, накприклад, пишуть ще по-іншому, відмінно від вищезгаданих прикладів. Тож, теоретично, якщо у списку літератури є 3 книги: російська, англійська та польська, то кожну треба оформлювати по-різному? --Friend 18:17, 27 травня 2009 (UTC)

Чинні стандарти[ред. код]

Шановні! Чому на сторінці стоять посилання на російські чинні стандарти, якщо в нас є свої??? --Tomahiv 12:28, 13 червня 2010 (UTC)

І у мене таке питання виникло, лишень щодо іншого стандарту ДСТУ 3008-95. ДОКУМЕНТАЦІЯ. ЗВІТИ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ. Структура і правила оформлення. Стандарт гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 5966:1982 «DocumentationPresentation of scientific and technical reports». Запроваджувати повністю його, звісно, не варто, а от та частина, що стосується оформлення Посилань на джерела та Приміток (розділи 4.5, 7.8 та 7.11 стандарту), мені видається вартою уваги. Серед іншого стандарт містить посилання на бібліотечні та видавничі стандарти, які згадано вище. --Olvin 21:25, 28 січня 2011 (UTC)

Оновлення статті[ред. код]

Пропоную переробити статтю на зразок англійської. Volodimirg 11:04, 8 липня 2011 (UTC)

На жаль, згідно українських правил (ДСТУ) має бути нелогічний запис посилань. Для прикладу: 1. Книжка, в якій є один автор повинна містити двічі його фамілію (те ж з посиланнями на дисертацію). 2. Посилання на роботу з двох-трьох авторів виділяє першого автора 2. Посилання на видання, що має більше п"яти осіб повинно містити лише перших трьох авторів. В мене виникали проблеми: після оформлення автореферату, в який включаються всі власні роботи, виникали цілком справедливі запитання "тут є посилання, але з них не видно що Ви є її співавтором" Київ

Ось тому краще робити як на заході включати в статтю авторів не по алфавіту, а по внеску в статтю. Звичайно в нас це інколи не працює бо деякі керівники хочуть бути на першому місці, але принаймні потрібно щоб ви були в трійці перших. А те що правила нелогічні і дивні, це малосказано...-- Volodimirg 14:09, 2 грудня 2011 (UTC)

Разить "Ви"[ред. код]

Якось треба обов'язково переписати статтю, щоб було менше тих "Ви" (їх є із десятка у розділі!), які є характерні для англійської мови, а не для української. Переклад занадто буквальний... Подумайте, чи зустрілись Ви із подібним явищем в українських текстах... --лк 06:24, 18 лютого 2012 (UTC)

Примітки та Посилання на джерела[ред. код]

Мушу звернути увагу, що це мають бути різні розділи (і у першому посилань на джерела не має бути). --Olvin 10:22, 18 лютого 2012 (UTC)

  • Про це пояснено у розділі «Використання». Посилання на джерела подаються в трьох окремих розділах.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 13:21, 18 лютого 2012 (UTC)
  • Так, я веду мову саме про розділ «Використання». І звертаю Вашу увагу, що у звичайній статті, у розділі Примітки, мають бути саме примітки, аж ніяк на Посилання на джерела. --Olvin 18:28, 18 лютого 2012 (UTC)
    Даруйте, я не розумію, про що ви говорите. В примітках ставляться пояснення до тексту і посилання на місце з джерела посторінково, звідки взято тезу. Це і називається «примітками». Бібліографічний опис ставиться окремо. —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:32, 19 лютого 2012 (UTC)
    У «Примітках» справді мають бути пояснення до тексту. Але не посилання на джерела. Це різні речі, їх слід розрізняти. Бібліографія бібліографією, а от Ваша ідея подавати окремо друковані та електронні джерела нікуди не годиться. Якщо в Інтернеті є електронна версія друкованого видання, невже його слід подавати у списку джерел двічі - як друковане (у розділі Джерела та література) та як електронне (у розділі Посилання)? --Olvin 16:49, 19 лютого 2012 (UTC)
    1. В гуманітарних спеціальностях у примітках (notes) подаються і пояснення до тексту, і посилання на джерела. Інколи "примітки" називаються "коментарі". Можливо у вас якась не гуманітарна спеціальність, то поясніть як у "вас" пишуть. 2. В інтернет-посиланнях надаються ті речі, які не є бібліографією — сайти, реферати, тощо. Дублювати друковані видання і електронні звісно не треба. Можна писати в бібліографічному описі так: Прізвище І. П. Назва книги. — Місце: Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN. URL. Але слід пам'ятати, що справа, що додавання посилань на піратські копії книг в інтернеті є часто-густо протизаконним. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 23:53, 19 лютого 2012 (UTC)
    1. Здебільшого я маю справу з науково-технічною документацією. Ось відповідний український стандарт: ДСТУ 3008-95. ДОКУМЕНТАЦІЯ. ЗВІТИ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ. Структура і правила оформлення. Автори кажуть, що він гармонізований з міжнародним стандартом ISO 5966:1982 «Documentation Presentation of scientific and technical reports». Не знаю, не перевіряв. Примітки описано у розділі 7.8 (стор.17), Посилання — у розділі 7.11. Загалом-то Вікіпедія не входить до сфери цього стандарту, але я не бачу причин, чому б його не застосовувати.
    2. Я не веду мову про піратські копії книг. Однак іноді автори (чи правовласники) надають вільний доступ до захищених авторським правом публікацій на своєму сайті. Це можуть бути і книги, і статті як у повному, так і у скороченому вигляді. Скажімо, провідні астрономічні журнали надають вільний доступ до публікацій, яким виповнилося два-три роки (хоча свіжі публікації доступні тільки за підпискою, а у вільному доступі лише абстракт). Загалом, розділяти інтернет-посилання та друковані видання в окремі розділи немає сенсу. --Olvin 00:50, 20 лютого 2012 (UTC)
    1. Дякую за посилання. Не знав про існування такого стандарту. Керувався правилами оформлення в книгах по історії, що маю в бібліотеці. Треба трохи часу на ознайомлення з ГОСТ і внесення поправок у Вікіпедія:Стиль. Якщо ви хочете, можете почати першим. Я долучуся.
    2. Мені здається сенс є. Інтернет-ресурси, які часто використовуються у вікікіпедії, не підпадають означення бібліографії. Це банки рефератів, статті новин, персональні й організаційні сайти. Ті ресурси, що мають бібліографічну цінність, слід вносити у розділ бібліографії й оформлювати належним чином:(<nowiki>Прізвище І. П. Назва книги. — Місце: Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN. URL</nowiki>). Цей момент треба описати у цих правилах. Вам не горить?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 02:04, 20 лютого 2012 (UTC)
    Загалом я згоден, що бібліографію слід створювати окремо и належним чином оформлювати. Я лише проти механічного поділу на друковані праці та інтернет-ресурси. Якщо інтернет-ресурс має належну якість, він потрапляє до бібліографії нарівні з друкованими джерелами. Якщо його якість низька, то взагалі не потрапляє до бібліографії. Так, це має бути описано у правилах. Поспіх тут не потрібен. --Olvin 08:07, 20 лютого 2012 (UTC)
    Я описав про сайти з джерелами у розділі ресурси інтернету. Погляньте, будь ласка.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:20, 23 лютого 2012 (UTC)

Почав передивлятися ГОСТ. Читаю таке:

7.8.1 Примітки вміщують у звіті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.
7.9.1 Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.
Виходить, примітки і виноски — одне й теж саме? А далі таке:
7.11.1… Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.
Тобто, повертаємося до висхідного питання: чи можна посилання на джерела ставити у «примітки»? Виходить, що можна? Поправте мене, будь ласка, якщо я неправий.—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 02:18, 20 лютого 2012 (UTC)
  • Виноски і Примітки, на мою думку, не одне й теж.
    • Виноски - це механізм для встановлення зв'язку між основним текстом та окремими розділами наприкінці, Зазвичай, у статті такий зв'зок подається у вигляді цифр у квадратних дужках.
    • За допомогою виносок можна створити як Примітки, так і Посилання на джерела. Але це мають бути різні розділи статті, чи не так? Наразі у нас все пхають у Примітки. --Olvin 08:07, 20 лютого 2012 (UTC)
"Примітки" теж встановлюють зв'язок із основним текстом та окремими розділами, дуже часто наприкінці книги, так само як і "Виноски". Про це ГОСТ і пише: Пояснення до окремих даних, пояснення змісту тексту... Питається для чого розділяти ці розділи, якщо їх функція однакова?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 15:00, 20 лютого 2012 (UTC)
Загалом, між Примітками та Виносками (у такому вигляді) особливої різниці немає. Вона лише у назві розділу, я надаю перевагу Приміткам. Посилання на джерела - це окремий розділ, який не слід плутати з Примітками. Одна дрібниця - Посилання на джерела теж можна наводити у Виносках. Звідки я роблю висновок, що Виноски - це швидше механізм пов'язування основного тексту із розділами наприкінці, а не власне назва розділу. Втім, це моя особиста думка, на якій я не наполягаю. --Olvin 06:35, 21 лютого 2012 (UTC)
Якщо Посилання на джерела ставляться у Виноски, а функціонально Виноски — це теж саме, що й Примітки (за ГОСТом), то чому посилання на джерела не можуть бути у Примітках? Ось "живий" приклад, коли примітки і посилання на джерела разом. І такі приклади я бачу постійно в науковій літературі, з якою працюю. "Примітки" називаються по-різному: де "Коментарями", де "Зауваженнями", де "Виносками", але суть одна. В них скидають і пояснення до тексту, і джерело звідки взято тезу або пояснення. Тому я і питаю, чи є сенс робити два окремі розділи?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:06, 23 лютого 2012 (UTC)

У електронних джерелах зазначення дати перегляду потрібне. Бо ці джерела можуть змінюватися з часом.--Анатолій (обг.) 10:18, 23 лютого 2012 (UTC)

Дякую за зауваження. Поставлю як в ГОСТі. Але для бібліографічних інтернет-посилань це другорядне питання. Головне мати правильне посилання на джерело, аби його можна було знайти у бібліотеках.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:21, 23 лютого 2012 (UTC)
А чого не застосувати, наприклад, {{cite web}}? (там і дата цитування є, і дата публікації, і ще багато корисних полів).--Анатолій (обг.) 10:23, 23 лютого 2012 (UTC)
Я обома руками за. Але оформлення погане. Треба всю цю Вікіпедія:Шаблони/Бібліографія зробити за англійським зразком, а потім відформатувати, як того вимагають українські ГОСТи. Там дуже багато роботи. Треба з {{cite book}} і {{Книга}} об'єднати спочатку. Я намагаюся покищо без шаблонів прописати оформлення. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:26, 23 лютого 2012 (UTC)

Новий варіант розділу «Означення»[ред. код]

[3]

Цей варіант краще - спитайте в кого хочете.

Навіщо тут посилання на ВП:авторитетні джерела? А що, неавторитетні джерела хіба не можуть, тим не меньш, містити, у чиємусь розумінні, важливу інформацію? Тому і треба вказати, для цього «когось», що джерела можуть бути авторитетними та неавторитетними, і для Вікіпедії можуть бути використані виключно авторитетні джерела.

  • І посилання на джерела (авторитетні) У ПЕРШУ ЧЕРГУ потрібні для дотримання одного з трьох головних правил проекту — ВП:верифіковуваність. І це треба вказати окремо, з самого початку, а не просто одним з пунктів. А пункти - вже потім, як окремі випадки. Serg7255 18:33, 18 лютого 2012 (UTC)

шаблон:ref-lang[ред. код]

Щодо вживання шаблону {{ref-lang}} в описі джерела читати тут: Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)/голосування щодо ref-lang.

Републікація[ред. код]

Мені от цікаво, якщо в мене є книжка, яка настільки розумна і правильна, що переважно абзаци починаються зі слів "Blow J.A. et al. (2001) припускають можливість...", то мені зноску у статті ставити на книжку, чи переписати посилання на Blow J.A (2001) і вставити зноску після слова "припускають" або в кінці абзацу..--Буник (обговорення) 17:08, 26 лютого 2013 (UTC)

Взагалі, якби в бібліотеках проводились вікі-вишколи по роботі з джерелами, я б сходив. :) --Буник (обговорення) 17:09, 26 лютого 2013 (UTC)

Потрібно посилатися на оригінал (Blow J. A. (2001) ...), але в кінці в дужках (після крапки) дописати: «(Цит. по: Бібліографічне посилання на книгу.)». --MMH (обговорення) 18:04, 18 жовтня 2015 (UTC)

Неоднозначність в оформленні посилань[ред. код]

У формі в описі книги назва виділяється курсивом, натомість у шаблоні книга виділяється ім'я автора.--Klymets (обговорення) 20:35, 3 квітня 2013 (UTC)

При цьому стандартом курсив взагалі не передбачений ніде, на скільки я знаю.--Cepгій (oбг.) 22:24, 3 квітня 2013 (UTC)

Розділ Якщо відсутнє джерело у статті[ред. код]

  • Я не розумію двох моментів:
  1. Чому не досить додати в кінці розділу Означення одне речення з посиланням на Вікіпедія:Авторитетні_джерела#Матеріал без джерел? Навіщо дублювати одне й те ж у кількох місцях з ризиком отримати протиріччя?
  2. Чому все це робиться без попереднього обговорення? Та ще й зі спробою ввести якісь нормативи по часу?

--ReAlв.о. 14:31, 21 грудня 2013 (UTC)

Поділяю занепокоєння. Тут є кілька моментів.
1. Те правило, що ми вже маємо - теж "не дуже". Свого часу користувач АлексК так само самовільно взагалі повністю його переписав. Просто замінив текст. І що характерно для його манери - поміж держстандартами повставляв низку суб'єктивних суто власних речей, або стандартних, але таких, що суперечать вже існуючим консенсусам. Серед таких було його власне бачення вживання шаблонів типу ref-lang, курсив (місце і доцільність), порядок джерел за мовою і цілком імовірно щось ще.
2. Прийняти правило "вцілому як є" не реально, тому не раджу навіть починати таке обговорення. Я бачив чудові проекти правил, які через кілька мікроскопічних деталей повністю "потонули" на прийнятті (голосуванні). При чому деталей не поганих, а просто таких, щодо яких є різночитання - через них увесь чудовий проект набирав забагато голосів "проти" і кінець. Потрібне почастинне прийняття - кожним окремим пунктом, окремим розділом. В РуВікі навіть є засоби (шаблон), якими позначають "прийняті" частини правила. Для великих і проблемних правил дуже непогано. Наразі ми маємо врегулюване вживання шаблонів типу ref-lang. Хороший приклад того, як одна малесенька "крупинка" потребує великого шмату організаційної роботи. Там було багато моделювання, підготовки, і модерації дискусії. І все заради "твердо прийнятої крупинки". У такому ж ключі слід іти далі.
Я взагалі пропоную оформити правило як статтю з виносками. Можемо прийняти, що серед виносок будуть лише: держстандарти, окремі обговорення (як от ref-lang), вже існуючі правила (якщо десь трохи дублює). Хороший аналіз і таке оформлення дозволить оголити неврегульовані речі.
3. Щодо нинішніх доповнень пана Олега Крупського, то їхній статус зрозумілий - такий як у майже всієї решти тексту. Мене особисто обурило. Вирішив, що спочатку вичищу речі, які суперечать чинним правилам і принципам. І потім подивлюсь на сухий залишок. З'ясую, що в ньому є просто дублем існуючих правил, а що - принциповими нововведеннями. Нововведення слід буде винести на СО, прорекламувати це обговорення в кількох кнайпах і чатах і "поганяти".--Aeou 15:32, 21 грудня 2013 (UTC)
«Так отож»™ Те, що воно «не дуже» — не означає, що його слід «по живому» міняти. Але саме спроба «унормування» одного й того ж в двох різних місцях мене злякала найбільше, бо тоді є надто великий ризик протиріч, що дозволить одним аргуметувати свої дії у війнах редагувань а іншиі просто ні на що не звертатимуть уваги і буде неможливо закликати до порядку, бо «у вас там повний бардак». Мені видається прикладом гарного підходу Користувач:Base/Правилотворчість/ПАТ, коли на чернетці попередньо кілька користувачів пишуть текст та його обговорюють поруч на СО. --ReAlв.о. 15:52, 21 грудня 2013 (UTC)
  • Aeou, ваша суб'єктивна думка «Paз yжe Ви вигaдaли i caмoвiльнo впpoвaдили цю нopмy» у вкладці «Перегляд історії» редагувань - зрозуміле. Бо видко ви не порівнювали з іншомовними розділами Вікі нашомовні "правила". Куцість яких вже дає негативні "плоди", деякі вже приставали і відбивали охоту писати статті (троллінг, віківампіризм і т.п.) — це ви називайте як захочете, але приставанням деякі "живуть" в вікі і відписують огульні листи з їх претензіями або на сторінках обговорень (не конкретні фрази в конкретному місці правил - підписують масивом інформації немов "підкріплення" їх позиції) на "аргументацію" їх нищівних (вандальських) дій. Чому в Рос.Вікіпедії ця норма (мною вписана): самокритика і критика подібного акту не була закладена в УкрВікі для примноження дописувачів й статей, підняття світового рейтингу УкрВікі? Причина падіння УкрВікі на 16-е місце є ) З повагою --Krupski Oleg (обговорення) 19:00, 21 грудня 2013 (UTC)

Браузери[ред. код]

От якраз це доповнення до рекомендацій «як зручніше працювати», на мій погляд, доволі корисне (на відміну від спроби правилотворчості). У мене вогнелис, я поставив той Copy Link Text (CoLT) і прописав йому у конфігурації додатковий формат, назвавши його Cite web

{{cite web |title=%?[S|T] |author= |date= |url=%U |provider= |accessdate=%L }}

Права кнопка миша формує кліпборді такий текст, якщо просто клікнути на сторінці:

{{cite web |title=GTKWave — Вікіпедія |author= |date= |url=https://uk.wikipedia.org/wiki/GTKWave |provider= |accessdate=нд, 22-гру-2013 23:26:11 +0200 }}

і такий, якщо виділити мишкою шматок тексту:

{{cite web |title=Програма є вільною |author= |date= |url=https://uk.wikipedia.org/wiki/GTKWave |provider= |accessdate=нд, 22-гру-2013 23:26:52 +0200 }}

Залишається підкоригувати accessdate та додати author/date. Подумаю, може, у title завжди вставлятиму саме html title, а виділений текст — у author.

Повторюся про те, що вважаю негарним почате Krupski Oleg редагування по живому без обговорення, без можливості додати коментарі, зауваження. --ReAlв.о. 21:32, 22 грудня 2013 (UTC)

Шкода тільки, що на CoLT якась дивна ліцензія. Використовувати можна, а ось для «доробляння» дивні умови. --Юрій Булка (обговорення) 21:48, 22 грудня 2013 (UTC)

Вилучене Якщо відсутнє джерело у статті[ред. код]

_________________________________________ Якщо відсутнє джерело у статті
§1. 1. Якщо відсутнє джерело у статті, назва статті та зміст (навіть короткий за розмірами) пояснює суть терміну (явища, достатньо описує особу і т.п), а автор створивший таку статтю не подбав про наведення посилань (не вказав джерело у статті), тоді кожен користувач Української Вікіпедії має право вписати його (вказати джерело), редагувати таку статтю.

2. Метапозитивні дії у розвитку Української Вікіпедії, виведення її на чільне місце у світовому рейтингу вільної енциклопедії «Вікіпедія»; зменшити підґрунтя шкідництва в Українській Вікіпедії, зменшення підстав для зловживання статусом адміністратора чи патрульного, протидія вандалізму, конфлікту редагувань, віківампіризму, тролінгу, флуду в обговореннях статей і т.п.. 3. В Українській Вікіпедії мають бути створені відповідно комфортні умови для цієї безоплатної праці авторів статей та їх редакторів, має бути забезпечений їх захист від ситуацій призводячих до втрати у них бажання працювати на Українську Вікіпедію, з метою задоволення інформацією україномовного читача з майже понад 50 млн. поспільства в усьому світі, статтями на всі явища українськими очима.

4. Наприклад, стаття «Вікарій» (див. вкладку «перегляд історії») не мала джерел і була в ужитку, але без обмеження в часі була відредагована, додані джерела.

§2. 5. Якщо присутнє джерело у статті на спірну тезу (на фрагмент інформації про неоднозначну особу чи фрагмент неоднозначної події історії, комусь здається дивною фраза або не прийнятна цитата і т.п.), а редактори статті та створювач (автор) такої статті наводять протилежну думку, то останні заради об'єктивності та ємності інформації в статті зобов'язані вказати додаткове джерело на наведену ними протилежну інформацію за принципом «теза-антитеза», «версія-контрверсія».

6. Метапозитивні дії у розвитку Української Вікіпедії, виведення її на чільне місце у світовому рейтингу вільної енциклопедії «Вікіпедія»; зменшити підґрунтя шкідництва в Українській Вікіпедії, зменшення підстав для зловживання статусом адміністратора чи патрульного, протидія вандалізму, конфлікту редагувань, віківампіризму, тролінгу, флуду в обговореннях статей і т.п.. 7. В Українській Вікіпедії мають бути створені відповідно комфортні умови для цієї безоплатної праці авторів статей та їх редакторів, має бути забезпечений їх захист від ситуацій призводячих до втрати у них бажання працювати на Українську Вікіпедію, з метою задоволення інформацією україномовного читача з майже понад 50 млн. поспільства в усьому світі, статтями на всі явища українськими очима.

8. Наприклад, у статті «Вікарій» (див. «примітки», «посилання», «джерела») наведені без обмеження джерела з різних точок зору погляд на одне поняття, від опонентів об'єднаних тлумаченням одного терміну: певно наукові, суто релігійні та навіть атеїстичні.

§3. 9. Якщо у статті наведено твердження, не підкріплене жодним з уже поданих у статті джерел, будь-хто у праві вставити шаблон {{tl|Джерело?}} або {{Немає АД}} після сумнівного твердження (на сторінку статті).

10. Наприклад:

Не правильно писати і говорити: «Люди мешкають в Україні, в Росії і т. п.». А є грамотним твердження: «Люди мешкають на Росії, на Україні, на Німеччині, на Польщі і т. д..» [джерело?]

11. Відповідно правил Вікіпедії, якщо ви сумніваєтеся в достовірності якоїсь інформації у статті, але не маєте повної, обґрунтованої на джерелах впевненості в помилковості (хибності твердження), вам не слід одразу видаляти сумнівний для вас фрагмент, оскільки учасники Вікіпедії можуть звинуватити вас у тому, що ви не надали їм шансу на поліпшення статті (що в цілому справляє враження агресивних дій з вашого боку). 12. Тому краще ставити після сумнівних висловлювань шаблон {{Джерело?}}. 13. Видаляти сумнівну на вашу думку інформацію (без достовірних джерел обґрунтовуючих ваш акт) треба лише в тому випадку, коли ви впевнені, що вона неправильна, або якщо на шаблон {{Джерело?}} не було реакції автора публікації протягом як мінімум двох тижнів (не менше 14 діб), або — в статтях про живих людей. 14. Також можливе видалення сумнівної інформації зі статті, якщо до такого рішення автор статті та редактори його статті прийдуть у спільних обговореннях.

15. Якщо основний зміст статті являє собою занадто недостовірні або брутальні висловлювання і ви не маєте можливостей для її поліпшення, тоді статтю слід запропонувати видалити на відповідній сторінці Вікіпедії. ____________________________________________________________________________________________________________________________

Обговорення «Якщо відсутнє джерело»[ред. код]

Прошу повернути цю принципову думку в текст «Вікіпедія:Посилання на джерела», і можемо обговорити причину «не розвитку» УкрВікі, аналізувати чинники успіху у іншомовних розділів Вікіпедії ) З повагою --✍ Крупскі АлегОбг21:39, 23 грудня 2013 (UTC)

«Поверніть — потім обговоримо» — це як? Досі було нормою «хто хоче внести суттєві зміни — має спочатку аргументувати у обговоренні». Дещо вже експрес-обговорили, повернули і доповнили. Можемо обговорювати далі. )
p.s. Прохання до всіх не редагувати текст вище між двома тонкими лініями, щоб можна було давати коментарі до параграфів/абзаців/речень і щоб наступні коментатори не вишукували шматочки початкового тексту між іншими коментарями.
А там же в тексті все аргументовано: для спільного добра і розвитку Укр.Вікі ) З повагою --✍ Крупскі АлегОбг22:31, 23 грудня 2013 (UTC)
  • Якщо ми все ж дійшли до обговорення цього проекту, значить потрібно, щоб його для початку прокоментувало побільше користувачів. Я міг би написати один з таких коментарів. Але для цього потрібно, щоб автор гарантував, що не змінюватиме текст під час обговорення (бо порушиться уся логіка). Потрібно також пронумерувати кожне речення проекту. Це дозволить обійтись без цитат, які дуже роздувають об'єм обговорень. На вдумливий коментар, судячи з об'єму, мені знадобиться щонайменше два дні... Якщо Ви, пане Крупський, згідні на ці дві умови, я почну роботу. Нумерацію теж зроблю сам. Дякую.--Aeou 20:22, 24 грудня 2013 (UTC)
  • Це аргументовано мету. Аргументації за те, що цей текст дійсно веде до цієї мети — ще не бачив. Боюся, що сьогодні (тобто вже у середу) та завтра вдумливо написати те, що вже крутиться, — не зможу. Крім нумерації речень початкового тексту ще прохання — краще в опис редагування не пишіть нічого, ніж оте «оновлено після мого останнього перегляду». Збиває. --ReAlв.о. 23:28, 24 грудня 2013 (UTC)
  • Робіть вашу нумерацію (редакцію), на здоров'я! Але суть мною викладена та доповнена після перекладу з РосВікі прошу лишити! Відсутність джерела - не є підставою знищення тут україномовної статті при очевидності й потрібності предмету статті в даній енциклопедії, а при правах всіх - це можливість додати і самому джерело на збереження життя статті для укр.-мов. читача та покращення якості УкрВікі; а при невідповідності - пришпандьорювати шаблони; при безпідставності інформації - обг. її можливе вилучення. Це кодифікувати, прописати - забезпечити на загал на майбутнє безпідставність спору на дану тему. Ви маєте помітити, що я написав це проти підлих маніпуляцій правилами деяких осіб, котрі зловживають свободою в Вікіпедії (повертають «як дошло - куди повернеш туди й вийшло»), та які явно шкодять розвитку УкрВікі. Будь-які вікіпедісти мають посилатися на конкретику (номер і розділ, речення з думкою) і без підлого маніпулювання отим ляпанням громіздким масивом загальних й абстрактних посилань на немов «підґрунтя» для їх вандальних і нелогічних дій, з метою відбити охоту безкоштовно працювати на УкрВікі. Даний текст мною вставлений, на мою думку він має допомагати створювати відповідну атмосферу роботи вікіпедістів на створення публікацій, стимулювати відповідні умови стосунків "спільноти укр. вікіпідестів" і комфорт редагування. Тут за прикладом соц. мереж у "чорний список" не внесеш бидлуватих хамів і т.п., марудність тяганини "вияснювання стосунків" конфлікту не кожен обирає з понад 50 млн. народу (при великий кількості ПК на роботі і вдома з мобілами на підключенні до Інтернету варто задаватися питанням про ще меншу кількість з них в таких не добрих умовах Вікіпедії "кому воно треба на халяву писати в УкрВікі"), бо те що є - «м'яко кажучи» незадовільне. Достатньо вказати те, що той хто мені чинив вандальну війну правок знищуючи з категорії білоруських енциклопедій мою вставку БілВікі вимагаючи від мене визнати очевидне що буцімто Вікіпедія не є енциклопедія, та грав в гру "корчити дурника з себе" пропозиціями подрібнити категорію енциклопедії на носії інформації паперами, електронними дисками, глинянми дощечками, папірусами і т.п.; він же патрульний (!), він жлобськи хамив "рагуль" україномовному вікіпедісту з іншого етносу укр.народу на власній СО, і воно ж поставило свою мітку "проти" в моїй номінації на адміністратора (воно ж має право); і той самий "гнус" під кличкою зловживаючи свободою вікіпедії переслідував адміна за справедливе рішення з метою зняття з адміна статуса адміна; адмін. до якого я звернувся відписав мені що немає арбітражу - бачте дефіцит адмінів (всім навіть було розсилав я прохання заблокувати дії україноненависника ковирявшого шаблон "рідна мова вікіпедіста українська" з брутальним фото знімком для огляду усіма хто так вважає в УкрВікі і хто його собі інсталював - відреагувало "живих" адмінів десь троє в УкрВікі, отак); це тільки за останній один місяць тільки навколо одної особи під моєю увагою... Прості люди навіть на вулиці з таким бидлом можуть повести себе так, що відіб'є раз і назавжди охоту випендрюватися, навіть в науково-академічному колі (не кажучи про ВАК) з такими не будуть розмовляти (а їм тут в УкрвВікі дали займатися підлістю з переслідуваннями під модерними назвами флуд, троллінг і т.п...я за те щоби навіть школярі писали статті і для них "розжовувальні" червоні вікіпосилання побільше ставити бо "чомучки" вони - але отаке одоробло згадуване мною "наляже" увагою на школярика-вікіпедіста - не буде йому охоти витрачати час і зусилля писати статті на халяву в УкрВікі), і за статистикою активних укр.вікіпедистів видно мало...порівняйте з РосВікі, а особливо Англійською, Польською - з успішними (а особливо їх кількість не лише активних, а й адмінів, патрульних та авторів статтей). Аналізуйте ж абстрагуючи, об'єктивно, порівнюйте, шукайте. Причина є такого стану в УкрВікі, все той самий низькій рівень моральної якості "знеособлених під кличками" створивших гнилу атмосферу та безпорадність контролюючих в УкрВікі. І ви ще вовтузитеся закладати підвалини розвитку мовляв нема гарантії що саме цей текст мною запропонований призведе (скепсис, песимізм і т.п.)...ось воно ваше теж...туди ж "заморозити стан"... Зичу вам успіхів ))) --✍ Крупскі АлегОбг10:11, 27 грудня 2013 (UTC)

Коментар Aeou[ред. код]

1. Самоочевидна річ. Та ще й викладена ніби навмисно багатослівно і костурбато. Про це вже сказано у ВП:5О (третя і п'ята «О»:), у Вікіпедія:Ласкаво просимо. Окремо відзначу — не «кожен користувач Вікіпедії», а взагалі будь-хто. Правити, додавати джерела, верифікувати, вилучати — усе це може навіть анонім.
2. Вдумайтесь у контекст — «мета» чого? Цього правила? Лише цього розділу (та ну…)?. Ця «мета» йде безпосередньо після вже згаданого самоочевидного твердження про те, що «будь-хто може…». Ніякого логічного зв'язку. Напевно спочатку почитайте ВП:СЕНС. Там є багато про мету. Там же на СО можете викласти свої пропозиції. Далі. Про які підстави для зловживань мова? Який ще вандалізм, вампіризм? Патрульний має чіткі інструкції — що робити, коли немає джерела. Адмін — має ті ж інструкції (бо теж патрульний). Яким чином самоочевидна річ із п. 1. буде протидіяти тролінгу і флуду? Для чого ці загальні декларації? Чому саме в цьому місці?? Ще деталь — Ви сплутали конфлікт редагувань і війну редагувань. Це різні речі абсолютно.
3. Знову якісь декларації. Абсолютно поза контекстом правила. Це правило — не декларація, не протокольна промова президента, це не «набір правильних слів». Це інструкція. Ви ж написали якісь роздуми, вікі-есе (ну от і пишіть вікі-есе, окремо). Про «українські» очі — неконкретно. В ідеалі усі статті усіх мовних проектів підкоряються єдиним принципам. Якщо Вам йдеться про якусь проукраїнську спрямованість чи щось подібне, то цього бути не може. Зрештою «українські очі» — це Ваша метафора. Що ж насправді Ви мали на увазі, я лише можу здогадуватись.
4. Думка незрозуміла. Які обмеження в часі, коли йдеться про редагування, доповнення? Якщо Ви просто хотіли продемонструвти «ось — стаття, ось — її доповнили», то це вибачте, банально. Непотрібний приклад взаглі. Сотні тисяч статей існують і сотні тисяч доповнено. Доповнено фактами, зображеннями і джерелами також.
5. Знову банально, самочевидно. Викладено катастрофічно костурбато і багатослівно. Не треба нічого вигадувати. Принцип простий: кожен факт повинен мати джерело, а кожна думка — авторитетного автора і джерело. Це викладено у ВП:В і ВП:АД. Там і так трохи складно для новачків. Не треба плодити дублі і розкидати по інших правилах, зокрема тут. Не треба вигадувати штучні послідовності і процедури: «це обов'язок перших», «це обов'язок останніх». Будь-хто будь-коли може додати антитезу. Кожен, хто хоч щось додає — зобов'язаний додати і джерело. Не додав — будь-хто має право додати замість нього.
6. Речення ідентичне до № 2. Абсолютно.
7. Знову ідентичне. До № 3.
8. Частковий дубль до № 4. Тут теж згадано про якісь обмеження («без обмеження»). Знову незрозуміло про що мова. Ви абсолютно дарма приписуєте різні джерела «опонентам». Одночасна подача протилежних думок і джерел — далеко не завжди наслідок роботи саме «опонентів». Хороший автор подає відразу кілька точок зору і відповідних джерел. В такого автора і опоненти зазвичай не з'являються. Окремо відзначу поділ джерел на «певно наукові», «суто релігійні» та «атеїстичні». Я собі уявляю, до чого прийдуть бідні новачки, якщо на льоту вигадуватимуть подібні класифікації джерел і базуватимуть на них «тези-антитези».
9. Загалом не заперечую. Але чи заради цієї єдиної думки потрібен цілий розділ (бо решту згаданих вище дублів я би до правила не вносив).
10. Доцільність цього прикладу повністю залежна від доцільності п. 9. Сам приклад невдалий. Містить лапки, в лапках якісь думки про «правильно» — «не правильно» (у той час, коли саме ж речення мало бути прикладом «правильності» вживаня шаблону). Заплутує. Можна набагато простіше: До ядерних держав належать США, Росія, Китай, Люксембург[джерело?], Пакистан, Ізраїль…. Можна звичайно більш мирний приклад:)
11. Знову правило ВП:В, а особливо його розділ «Процес верифікації». Там уже все є і дуже детально.
12. Хибний і небезпечний пункт. Небезпечний власне у руслі боротьби з тим, що Ви називаєте «підлим вандалізмом». Шаблон можна ставити, але лише після повної звірки з джерелами. Не інакше. Буде прямий вандалізм, якщо хтось, на власний розсуд, не звіривши з джерелами повністю все, понатикає шаблон fact на все, що вважає «сумнівним». Один Бог знає, що саме Ви маєте на увазі під словом «сумнівні». Якщо факт викликає сумнів у когось — це його проблема. Це ще не значить, що факт неправдивий. Брати до уваги слід лише перевірність-неперевірність у джерелах. Все.
13. По-перше тут Ви оперуєте поняттям «думка». Це звужує ситуацію, оскільки наші правила, наприклад ВП:АД чітко розрізняють «думки» і «факти». Тому норма стає неуніверсальною — стосується лише «думок» (випадковість очевидно). По-друге дія (вилучення) повинна базуватись не на «впевненості», а виключно на верифікації (перш за все правило ВП:В, плюс ВП:АД). По-четверте «реакція» потрібна не конче лише від «автора публікації»: інформацію додає один, шаблон ставить другий, джерело знаходить третій (оцим третім я особисто бував не раз). Отже ваше формулювання-пропозиція тут трохи неякісна. По-п'яте норму про 14 днів (величину і саму її доцільнісь) слід приймати спільнотою. Я підтримую. Але виключно тоді, коли умовою встановлення шаблону буде ПОВНА ВЕРИФІКАЦІЯ. Строго так і не інакше. Бо відкриєте прямий шлях до узаконеного вандалізму: вандал ставить шаблон на будь-що, чекає 14 днів і «законно» видаляє.
14. Два автори можуть дійти до спільної згоди про що завгодно. Про те що Сонце зійде на заході або щось подібне. Але це не буде причиною правити статтю про Сонце. Вилучають інформацію не за спільною згодою, а лише після констатації, що дані неможливо верифікувати у вторинних незалежних авторитетних джерелах (те ж таки базове правило ВП:В). Тільки так і не інакше. І знову ж — «сумнівна інформація» — знову невідомо що. Неоднозначний вираз і про нього можна говорити багато.
15. Це просто не серйозно. «Занадто недостовірні» — це які, перепрошую? Є просто недостовірні, а є «занадто»? Як в анекдоті про ХХ відсотків жінок, які «не зраджують ніколи» і ХХ відсотків — «ніколи-ніколи». «Брутальні» — теж незрозуміло. Якщо це нецензурна лексика, то питання з нею вже давно врегульовано. А якщо просто написано, що людина — гомосексуаліст? Брутально? Можливо, але якщо верифікується у вторинних АД — цього не видалиш. Ну і головне: причиною вилучення є (не)значимість. Саме значимість оцінюється на ВП:ВИЛ, а не «брутальність». Стаття ж суто з «брутальних тверджень» (суто з мату наприклад) — це причина швидкого вилучення. І це давно прописано.
Мій особистий висновок. Це не правило і не доповнення до правила. Це потік свідомості. Людини недосвідченої у справах Вікіпедії. Незнайомої з реаліями, незнайомої вже з існуючими правилами. Людини, яка не розуміє ще багатьох базових принципів. Людини, яка, досі не прочитала першого повідомлення на своїй сторінці («привітання», де є посилання на усі згадані тут правила). Як проект - текст сирий, непродуманий, навіть не вичитаний. Наслідки не модельовано. Одні лише добрі наміри і купа суб'єктивних бачень. Вибачте.--Aeou 21:22, 27 грудня 2013 (UTC)

Коментар ReAl[ред. код]

На жаль, лише зараз доповз і то вже двічі відволікали від перегляду змін у обговоренні «з мого останнього візиту».

  • Повторю міркування, яке вже наводив — незалежно від оцінки самого тексту йому не місце на цій сторінці. Сторінка Вікіпедія:Посилання на джерела належить до групи сторінок «Поради» (з оформлення посилань на джерела), але пропонований текст має характер «Правила» (з дій при їх відсутності, тобто на іншу тему). Єдину додану Вами пораду я сам попросив повернути. Правилам, та ще й тим, що прописані в інших місцях (наприклад, Вікіпедія:Авторитетні джерела#Матеріал без джерел) тут просто не місце. Написані у різних місцях правила мають шанси доволі швидко і непомітно розійтися, що призведе до конфліктів, у яких кожна сторона вибиратиме собі сторінку, яка краще підтверджує її «правоту»
  • В цілому згоден з аналізом тексту, наведеним Aeou, за деякий час повернуся і напишу своє.

--ReAlв.о. 18:35, 28 грудня 2013 (UTC)

  • Ще раз продивився, маю хіба що дещицю додати:
    • 1. Додам лише, що виділення окремо зі «свободи редагування» цього «права додати джерела» лише а) дає додатковий привід не вказувати джерела та б) може бути розцінене як відсутність права вилучити (використане як аргумент проти вилучення), але таке право надане свободою редагування. Було якесь з двох редагувань (додавання інформації чи її вилучення) вандальним чи ні, якщо було, то яке з них, — то зовсім окреме питання.
    • 2.,3.+6.,7. Ці загальні декларації «щастя для всіх», та ще й зі словом «шкідництво» (добре, хоч «ворогів народу» нема) вважаю тиском на потенційних опонентів в стилі «хто проти моєї пропозиції, той проти всього цього гарного». Окремо до 3.+7.: щось часто Ви повторюєте оце «безоплатної праці», не можу зрозуміти, до чого це.
    • 4.,8. Таких прикладів багато. І статей, що роками висять без джерел, але виглядають достатньо вірогідно, і тому їх ніхто не вилучає. І додавання джерел до таких статей. І додавання джерел та покращення статей, що вже висять на обговоренні на вилучення або взагалі отримали шаблон швидкого. І нейтральних статей, що висвітлюють різні точки зору. Нормальний процес, який був до Вашої зміни і буде після. А те, що ним охоплено не 100% статей, я пов’язую швидше з тим, що будь-хто пише будь-що і будь-як, не турбуючись ні про оформлення, ні про джерела та не читавши правил, ніж з тим, що адміни/патрульні «зловживають», хоч їх у цьому і звинувачують.
    • 9.-15. Знову дублювання того, що давно є у Вікіпедія:Авторитетні джерела#Матеріал без джерел. Враховуючи деяку спірність окремих положень (на що звернув увагу Aeou), мати цей текст у двох місцях особливо небезпечно — з точки зору розсинхронізації змін. От хто цьому радітиме — так це саме різні любителі ловити рибку у каламутній воді.

Вибачте, але після доповнення у Вікіпедія:Конфлікт інтересів (вже після того, як тут було сказано, що таке не варто робити без обговорення) мені все важче припускати добрі наміри (покращення правил). По перше, віялове розмазування правил ніколи їх не покращувало. По друге, старанно копіюється абзац «тиску на потенційних опонентів». По третє, надто вже цей сплеск правилотворчості співпадає у часі з тим, коли стало зрозуміло, що Вашу заявку на надання статусу адміністратора буде відхилено. --ReAlв.о. 22:52, 28 грудня 2013 (UTC)

Ресурси інтернету[ред. код]

Дякую за повернений текст моєї редакції в розділ.
_____________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Для пошуку веб-адреси використовуйте звичайні інтернет-каталоги чи пошуковики (див. Вікіпедія:Зовнішні посилання). Для оформлення зовнішнього посилання на сайт використовуйте шаблон {{cite web}} або зовнішнє посилання з інформативним текстом [http://www.example.org Видимий текст]. Для спрощення отримання тексту посилань у потрібному форматі можна використовувати розширення для браузерів, які створюють відформатований текст посилання у буфері обміну:
    • Firefox — розширення Copy Link Text (CoLT)
      Розширення CoLT має готовий макрос для формування простого зовнішнього послання у форматі
      [http://www.example.org Видимий текст].
      Можна також додати власний макрос, що створює у буфері обміну текст для включення шаблону {{cite web}}:
      {{cite web |title=%?[S|T] |author= |date= |url=%U |provider= |accessdate=%L }}
      Аргументові title цей макрос дасть значення виділеного на сторінці тексту або, при відсутності виділення, заголовка сторінки. Аргументові accessdate буде створено значення у вигляді нд, 22-гру-2013 23:26:11 +0200 і його необхідно буде відредагувати. Інші аргументи треба буде заповнити вручну.
    • Chrome — розширення Create Link

_____________________________________________________________________________________________________________________________
Все треба робити для зручності (комфорту) вже працюючих вікіпедистів, і для приходу нових — щоби у них було бажання, охота писати нові статті, редагувати створені ) З повагою --✍ Крупскі АлегОбг17:54, 25 грудня (UTC)

Не зрозумів — це також потрібно обговорити? Бо в історії є і текст «Вашої» редакції ред.№ 13723144, і її повернення ред.№ 13730381, і момент, коли вона стала «спільною» ред.№ 13730815 (такою, як наведена тут Вами), тому просто дублювати тут шматок статті не бачу сенсу. --ReAlв.о. 18:44, 28 грудня 2013 (UTC)

Виділення курсивом у бібліографічному посиланні[ред. код]

Перенесено із Вікіпедія:Кнайпа (різне)#Бібліографічні шаблони
Курсивом виділяють назву книги, а не імена авторів. Бо саме книга головна для бібліографічного опису.--59.141.171.35 14:17, 10 липня 2015 (UTC)
Насправді, курсивом або в інший спосіб може (не обов'язково) виділятися заголовок (не плутати з російським "заглавие") бібліографічного запису / бібліографічного посилання. А заголовком може виступати: ПІБ автора книги, назва книги (якщо немає автора), інші елементи бібліографічного запису. --MMH (обговорення) 17:05, 10 липня 2015 (UTC)
Однак на практиці цим користуються лише бібліотекарі, при складанні бібліографічних описів. При написанні ж бібліографічних посилань, виділяють або ПІБ автора, або нічого не виділяють. Нічого іншого (у вітчизняній літературі) я не зустрічав. Крім того, в ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 заголовок зробили факультативним (необов'язковим) елементом бібліографічного опису (раніше він був обов'язковим елементом). Тому його можна не вказувати. Але натомість обов'язковим елементом зробили область відповідальності (дані після похилої риски), - тому тепер автор/автори (якщо вони є) завжди повинні бути вказані в цій області. --MMH (обговорення) 17:15, 10 липня 2015 (UTC)
Заголовок — це назва книги, а не ПІБ автора. Саме заголовок, назву книги, і виділяють курсивом.--59.141.171.35 06:03, 11 липня 2015 (UTC)
ГОСТ 7.80—2000.Заголовок бібліографічного запису. --MMH (обговорення) 07:41, 11 липня 2015 (UTC)
Ви не туди дивитесь. ЗА́ГОЛО́ВОК, вка, чол. Назва будь-якого твору, його частини, розділу або статті, повідомлення, назва газети, журналу і т. ін. Крім того «ваш» ГОСТ не наш.--59.141.171.35 13:36, 11 липня 2015 (UTC)
Дивіться: Джерела // ВП:ПД. --MMH (обговорення) 14:35, 11 липня 2015 (UTC)
У ВП:ПД стояли заголовки (назви) книг курсивом, як і належить, допоки ви там не змінили оформленя [4]. Для чого це було робити, одному вам відомо...--59.141.171.35 15:36, 11 липня 2015 (UTC)
Я Вам запропонував переглянути розділ "Джерела", а не саме ВП:ПД. Змінив, бо так має бути згідно вказаних в цьому розділі джерел. --MMH (обговорення) 22:03, 11 липня 2015 (UTC)
Я переглянув, тому і повторюю. Ваші зміни базуються не стільки на ГОСТах і джерелах, скільки на власних смаках. Заголовок виділяється курсивом і так було ВП:ПД до ваших редагувань. Правки скидаються на велику «ведмежу послугу»... --59.141.171.35 03:37, 12 липня 2015 (UTC)
Все правильно, заголовок виділяється (може виділятися) курсивом (або в інший спосіб). Проблема лише в тому, що коли книга (або стаття) має від одного до трьох авторів, то заголовком завжди буде прізвище ім'я по батькові автора. В прикладах ВП:ПД використано книгу «Шевченко Т. Г. Кобзар». Заголовком, в цьому випадку, буде «Шевченко Т. Г.», — тому я прибрав виділення курсивом слова «Кобзар». --MMH (обговорення) 04:00, 12 липня 2015 (UTC)
Ви українську мову розумієте? Вкорте повторюю, заголовок — це назва книги, а не імя автора. Скільки треба ще словників навести, щоб довести до вас цю просту думку?--59.141.171.35 05:10, 12 липня 2015 (UTC)
Бібліографічний опис у статтях української Вікіпедії здійснюється за: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".

Вікіпедія:Посилання на джерела

В ДСТУ, присвячених бібліографії, заголовок — це окремий елемент бібліографічного опису / бібліографічного посилання. ГОСТ, який регламентує цей елемент, я Вам навів. Те що цей ГОСТ не прийнятий в Україні (якщо не прийнятий, я не перевіряв), не означає що цей елемент бібліографічного запису / бібліографічного посилання перестав існувати (дивіться ДСТУ ГОСТ 7.1:2006). Скоро приймуть цей ГОСТ, або створять аналогічний ДСТУ. На словники прошу більше не посилатись.
--MMH (обговорення) 07:12, 12 липня 2015 (UTC)
Зрозуміло, тобто нормальний український «заголовок» (який пересічний українець сприймає, судячи зі словника, як назву книги чи джерела) для вас не заголовок. У вас є якийсь свій чудернацький «загловок», який включає ПІБ автора і ніби-то описаний в ГОСТі (що свідчить, що укладачі ГОСТу не дружать з українською). Даруйте, але де саме в ГОСТі написано, що заголовок — це «ПІБ автора»? Я цього не знайшов.--59.141.171.35 12:10, 12 липня 2015 (UTC)
ПІБ автора — елемент бібліографічної «області заголовка і відомостей про відповідальність», не тотожної «заголовку» в побутовому розумінні.
Назва книги чи джерела виділяється курсивом у західній бібліографічній традиції (APA, ASA, MLA, ванкуверський стиль, чиказький стиль тощо), не виділяється курсивом за правилами Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD) і не виділяється курсивом за стандартами бібліографічного опису, прийнятими в Україні (міждержавний ГОСТ 7.1—2003, український ДСТУ ГОСТ 7.1:2006).
ɪ (обговорення) 14:00, 12 липня 2015 (UTC)
Якщо правда, те що ви написали, то чому «Міжнародний стандарт» ISBD пише курсивом заголовки книг у списку власної ж бібліографії (!) і визначає заголовок як a «word or phrase, or a group of characters, usually appearing on a resource, that is the name of the resource or the work (or any one of a group of individual works) contained in it» (тобто не відносить до нього ПІБ)?--59.141.171.35 14:25, 12 липня 2015 (UTC)
…чому «Міжнародний стандарт» ISBD пише курсивом заголовки книг у списку власної ж бібліографії…? — Тому що пункти цього списку являють собою компактні затекстові бібліографічні посилання (прив’язані до підрядкових «чиказьких» посилань в основному тексті), тоді як сам стандарт ISBD регламентує укладання бібліографічного опису, призначеного для розгорнутих бібліографій і бібліотечних каталогів.
…чому «Міжнародний стандарт» ISBD… визначає заголовок як a «word or phrase, or a group of characters…» (тобто не відносить до нього ПІБ)? — Тому що процитоване визначення визначає заголовок як такий (title), а не бібліографічну «область заголовка і відомостей про відповідальність» (title and statement of responsibility area). Про різницю між першим і другим — вище й нижче.
ɪ (обговорення) 16:00, 12 липня 2015 (UTC)
1) Дивіться уважніше. Там бібліографічний список вкінці джерела (APPENDIX C: BIBLIOGRAPHY. International standards). Подібно, до того що мусимо мати в усіх статтях вікіпедії в розділі «Джерела» (не бібліографічний опис для бібліотечного каталогу). Заголовки віділені курсивом. Не «області заголовка» чи ще якесь словоблуддя, а саме заголовок (title). 2) Мені писали: А заголовком може виступати: ПІБ автора книги.... Я й питаю, де таке написано? Товариш МММ відредагував усе так, що курсивом виділяються ПІБи авторів, а не заголовки. --59.141.171.35 06:07, 13 липня 2015 (UTC)
Не МММ, а MMH. Там (в ДСТУ ГОСТ 7.1:2006) не може бути такого написано, бо цей ДСТУ регламентує складання бібліографічного опису. Бібліографічний запис складається з заголовка та бібліографічного опису. Вказаний ДСТУ регламентує опис, тому в ньому не може бути нічого сказано про заголовок. ГОСТ що регламентує заголовок я Вам навів. 59.141.171.35 писав: «Товариш МММ відредагував усе так, що курсивом виділяються ПІБи авторів, а не заголовки». Ви б спочатку подивилися те про що пишете, а потім писали. Де Ви побачили курсив в ВП:ПД? --MMH (обговорення) 06:50, 13 липня 2015 (UTC)
Дивіться уважніше. Там бібліографічний список вкінці джерела… — Написане вище стосується саме цього списку. Список складається з коротких затекстових бібліографічних посилань, оформлених у традиційному англо-американському стилі (заголовок курсивом, роздільник — крапка). У реаліях Вікіпедії такі посилання нічим не відрізняються від коротких підрядкових бібліографічних посилань, зазвичай розташованих у розділі «Примітки» («Виноски»). Натомість розгорнуті вікі-бібліографії (списки творів, винесені в окремі статті; пристатейні списки літератури у розділах «Бібліографія», «Джерела», «Література» тощо) вимагають іншої, суттєво детальнішої схеми оформлення — бібліографічного опису, правилам укладення якого присвячені міжнародний стандарт ISBD, міждержавний стандарт ГОСТ 7.1—2003 і український стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. На противагу західній бібліографічній традиції, жоден з вищезгаданих стандартів не передбачає виділення заголовку публікації (title) курсивом. And yes, не бачу причин, за якими списки літератури в українській Вікіпедії мають бути оформлені так, як це прийнято в Америці, а не так, як це прийнято в Україні. — ɪ (обговорення) 09:00, 13 липня 2015 (UTC)
оформлених у традиційному англо-американському стилі — це міжнародний стиль. Дивіться список оформлення ISBD.
розгорнуті вікі-бібліографії вимагають... бібліографічного опису — ні, статті в енциклопедіях містять саме бібліографічні списики (список літератури як в моногорафіях) на тему статті, а не описи у стилі бібліотечних каталогів. Дивіться паперові енциклопедії.
...як це прийнято в Україні — ви давно не бачили української наукової літератури. В старих книгах не виділяли курсивом, зараз, під впиливом західної традиції, виділяють...--59.141.171.35 06:32, 14 липня 2015 (UTC)
…це міжнародний стиль. — Коротко кажучи, ні. Є конкретні стандарти бібліографічних посилань (APA, ACSA, ASA, CSE, MLA, Bluebook, «ванкуверський стиль», «гарвардський стиль», «чиказький стиль», російський ГОСТ Р 7.0.5—2008 тощо), прийняті конкретними видавниками конкретних країн. Список затекстових бібліографічних посилань у цитованому виданні ISBD оформлений у чиказькому стилі. Списки затекстових бібліографічних посилань у інших виданнях можуть бути оформлені суттєво інакше.
Дивіться паперові енциклопедії.Вікіпедія — не паперова енциклопедія. Вікіпедійні бібліографії можуть і мусять бути максимально інформативними — без огляду на оформлення списків літератури у друкованих енциклопедіях, зумовлене багатостовпцевою версткою, обмеженим об’ємом паперу та іншими типографськими факторами, критичними для друкарів і геть нецікавими для онлайн-проекту.
…ви давно не бачили української наукової літератури. — Недоліки оформлення бібліографій у сучасній українській науковій літературі — проблеми сучасної української наукової літератури, а не чинного національного стандарту, за яким ці бібліографії мають оформлятися. Списки літератури у виданнях, не спеціалізованих на бібліографії і бібліографознавстві, не можуть служити зразками при укладанні бібліографій в українській Вікіпедії. Намагання створити власний вікі-стандарт бібліографічного опису, перелицьований з неіснуючого «міжнародного» стилю бібліографічних посилань, — типове оригінальне дослідження. Оригінальних досліджень нам не тре.
ɪ (обговорення) 13:00, 14 липня 2015 (UTC)
59.141.171.35: «Даруйте, але де саме в ГОСТі написано, що заголовок — це „ПІБ автора“? Я цього не знайшов». Звичайно що не знайшли, бо там такого немає. Цитую сам себе: «Насправді, курсивом або в інший спосіб може (не обов'язково) виділятися заголовок (не плутати з російським „заглавие“) бібліографічного запису / бібліографічного посилання. А заголовком може виступати: ПІБ автора книги, назва книги (якщо немає автора), інші елементи бібліографічного запису». Заголовок Ви можете знайти в бібліографічному записі, який зазвичай знаходиться на другій сторінці книги. Зазвичай він виділений жирним шрифтом. --MMH (обговорення) 14:47, 12 липня 2015 (UTC); MMH (обговорення) 14:50, 12 липня 2015 (UTC)
вважаю, що добре виокрелювати авторів. і у всіх виданнях, що я сам виступаю редактором, точно прийнято виокремлювати авторів. хтось курсивом, хтось розрядкою, хтось масним, хтось капіталізацією, хтось виступом, хтось все зразу робить (але то жахливо; є й такі, що використовують підкреслення, але тут мова про нормальне). принаймні у біологів це точно традиція. інша справа - стиль опису. інколи, у варіантах з постановкою року після прізвищ, виокремлюють таким самим накресленням і рік. загалом варто сказати, що такі питання мають вирішуватися редакціями, а не авторами (що навіть не смішно). наприклад, редакція, в якій я працюю, має намір змінити правила оформлення бібліографії з цього 2017 року. і думаємо відмовитися від багатьох попередніх особливостей розмітки, а ж ніхто не додумається обговорювати це "широким авторським загалом", бо вийде, як завжди, повна фігня або щирий огнор позицій фахівців, або домінування точок зору авторів, які й правопису не знають, не те що традицій. у рамках вікіпедійної традиції варто було би просто висунути таку групу зі складу патрульних, які й перевіряють всі подібні описи. --ursus (обговорення) 12:31, 21 березня 2017 (UTC)

Джерела та література[ред. код]

Для чого об'єднувати Джерела з додатковою літературою? В розділі «Визначення» написані 5 пунктів, для чого необхідні посилання на джерела. Додаткова література, змішана з джерелами, ускладнює перевірність. Вона може містити інформацію, що суперечить тій, що наведена у статті, написаній на основі джерел. Чому її не винести в розділ «Посилання», або, якщо так треба розділяти електронні ресурси з друкованими, в розділ «Література» або «Додаткова література»? --Олег (обговорення) 12:19, 30 травня 2016 (UTC)

При цьому маємо протиріччя з Вікіпедія:Стиль/Структура_статті, де розділи примітки та джерела стосуються тексту статті, а (додаткова) література для ширшого ознайомлення з темою. --ReAlв.о. 17:06, 30 травня 2016 (UTC)
Варіант «Джерела і література» з'явився так [5][6] Обговорень чи голосувань не було. Я підтримую розділення цих розділів. При чому другий ІМХО має бути факультативним і повинен зватись «Додаткова література». Пропоную остаточно сформулювати, узгодити, підбити підсумок. Зміни внести також до дотичних правил, якщо з ними є суперечності.--Aeou 15:45, 9 червня 2016 (UTC)
В розділі «Ресурси інтернету» записано: "Якщо джерело з бібліографічного опису доступне в інтернеті, а сайт, на якому воно розташоване, не порушує авторські права, його слід подавати у розділі «Джерела та література» ...". Тобто розділ «Джерела та література» необхідний. Пропоную, якщо комусь дійсно необхідно відокремити «Літературу», робити це у вигляді підрозділу (три символи = ) до розділу «Джерела та література». --Shynkar (обговорення) 13:57, 9 червня 2016 (UTC)
Я виступаю за розділеня розділів "Джерела" і "Література". Пропоную, щоб у розділі "Джерела" вказувались джерела використані при написанні статті, а в розділі "Література" (а краще: Рекомендована література) - публікації, які можна використати для додатковго ознайомлення з темою статті, але які не були використані при її написанні. --MMH (обговорення) 16:45, 9 червня 2016 (UTC)
Теж за розділення, причому різними розділами, а не «література» як підрозділ «джерел», бо джерела то таки джерела, а література для додаткового читання — то глибше, ширше, а іноді варто і трохи вбік. Джерела можуть битися на підрозділи, якщо їх багато і варто групувати. Також за уточнення назви — «Додаткова література», «Рекомендована література» чи щось таке. --ReAlв.о. 16:04, 10 червня 2016 (UTC)
Взагалі таке враження, що «* література» якщо і проситься на об'єднання, то не з «джерела», а з «посилання» — то теж не джерела, а так, «з теми статті», для додаткового читання, просто наявне в мережі. --ReAlв.о. 16:09, 10 червня 2016 (UTC)
Не мав бажання щось обговорювати взагалі, але виникла конфліктна ситуація. Отже, для запобігання в подальшому таким ситуаціям висловлюю декілька власних думок з цього приводу.
  1. Абсолютно некоректною є правка-додавання Джерела на сторінку людиною, яка жодним чином не пов'язана з написанням сторінки. Це просто абсурд.
  2. Називати посилання на будь-які енциклопедії Джерелами - нонсенс. В кращому випадку Додатково. Я дописую у досить обмеженому діапазоні - скіфо-сарматика, переважно України. З цього питання всі енциклопедичні статті написано... еее... на відчепись. Але певна кількість дописувачів-маргіналів, в силу суб'єктивних чи об'єктивних причин, навіть не розуміють, що вони визначають Джерелом малоінформативну відписку для сторінки, яка щонайменше вдвічі більша за обсягом, ніж т.з. Джерело.
  3. Якщо користувач заходить на готову сторінку й бездумно додає розділ Джерела, постає питання щонайменше його вихованості, а то й адекватності.
Ось такі думки.--SitizenX (обговорення) 21:23, 6 липня 2016 (UTC)
Посилання і джерела об'єднувати не можна, бо посилання вказують на електронний ресурс, джерела і література — на друковані видання. Джерела вказують на ті видання, що були використані під час написання статті. Література взагалі може бути будь-яка, але по назві чи по темі статті. Посилання на усілякі ЕСУ й інші енциклопедії повинні бути оформлені не через шаблони чи посилання, а через елемент Вікіданих і підтягуватись нормативним контролем. Але ні в якому разу не потрібно об'єднувати «Примітки. Джерела. Посилання», як це зроблено у Аріапейт, Папай (бог), Сколоти й інших статтях. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 04:58, 7 липня 2016 (UTC)
я обіцяв ігнорувати Вас і Ваші репліки. Надалі так і буде. Відповім в останнє. У будь-якій статті головне зручність та інформативність, тому у мене все зібрано у розділ, який по факту є Посиланнями, але названий примітки.джерела.посилання. Я не робив, не роблю, не робитиму градації джерел за ознакою "цифрове, паперове, мармурове, у сольному виконанні такого-то браміна. Це не входить в завдання тих сторінок, які я створив. Ще раз, пріоритети -зручність та інформативність. Абсолютно згоден з Пірамідіон, що у цьому випадку назва з трьох слів безглуздість, така ж безглуздість, як, наприклад, табличка "не паркуйте машини на клумбі". Нормальна людина цього ніколи не зробить, бездумна може подумати й не зробити, ідіот проігнорує. Вважайте це такою табличкою. Це спеціальна фіксація уваги для користувачів на кшталт Олег_Крупські та Шинкар, що тут їхні джерела поза темою, ані в якому випадку не є джерелами, в кращому випадку можуть бути додатковою інформацією. Не допомагає. Що ж, є приклад про клумбу.--SitizenX (обговорення) 07:37, 7 липня 2016 (UTC)
Ходаков Павло Вікторович писав: «Посилання і джерела об'єднувати не можна, бо посилання вказують на електронний ресурс, джерела і література — на друковані видання», — з чого Ви взяли, що розділ «Джерела» вказує на друковані видання? Джерела можуть бути як друкованими, так і електронними, від того вони не перестають бути джерелами. Зі слова «Література» не випливає, що вона не була використана при написанні статті, тому зараз розділ «Література» використовується як для літератури яка була використана при написанні статті (джерела) так і для літератури для додаткового ознайомлення з інформацією по темі статті (яка може навіть взагалі не згадуватись у статті). Додаткова література, зокрема, може бути використана для подальшого розширення статті і потім перенесена в розділ «Джерела». Тому є слушною пропозиція уточнювати назву розділу «Література» додаючи до нього слово «Використана» або «Додаткова». --MMH (обговорення) 08:35, 7 липня 2016 (UTC); 08:39, 7 липня 2016 (UTC)
Те саме, до речі, стосується розділу «Посилання». Зараз в тексті настанови написано: «Інші сайти (персональні, організаційні, тематичні), що не є бібліографічними джерелами, розміщуються у розділі „Посилання“», — тобто, фактично, цей розділ зараз призначений виключно для кореневих адрес (наприклад: http://ukr.net ) сайтів по темі статті. В той же час, цей розділ часто використовується і для додавання електронних статей, які були використані при написанні статті або призначені для додаткового ознайомлення з темою статті. Тобто ситуація та сама що й з розділом «Література». І якщо електронні статті, що були використані при написанні статті Вікіпедії, можна (і треба, віддповідно до нинішнього тексту настанови) розмістити у розділі «Джерела», то для електронних статей для додаткового ознайомлення з темою статті (не джерел) розділу для розміщенні вже немає. --MMH (обговорення) 08:57, 7 липня 2016 (UTC)
взагалі, навіщо градувати примітки за ознакою (поліграфія/мережа)? Навіщо це? Мета цієї дії? Навіщо у статті, де є примітки додатково робити розділи Посилання та Джерела? За усю мою практику (більше 100 створених чи переписаних сторінок) лише у Скіфська мова виникла у цьому необхідність, та й там з Примітками. Чому з усіх можливих варіантів інтерпретацій різних правил обираються завжди найбезглуздіші? Якщо хтось щось хоче додати на сторінку, до змісту якої він не має жодного відношення, то цей дописувач апріорі не має права ні на Посилання, ні на джерела, ні на примітки. Виключно Інше або Додатково.--SitizenX (обговорення) 09:03, 7 липня 2016 (UTC)
Має право, бо це суспільний проект. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 09:07, 7 липня 2016 (UTC)
Не має права додавати в розділ «Джерела», якщо нічого не додавав в текст статті, бо тоді це не джерело. --MMH (обговорення) 09:15, 7 липня 2016 (UTC)
наступне. Слово "Література" у додатковому блоці. А якщо це буде відео (події, персони, істоти)? А якщо це буде слайд-каталог (артефакти, предмети, персони, істоти)? Так, за рік "и снова здравствуйте". Максимально абстрактне - Додатково чи Додаткова інформація/ Більше інформації.--SitizenX (обговорення) 09:19, 7 липня 2016 (UTC)
Розділ «Література» (додаткова чи ні — не має значення) призначений для друкованих джерел. Можливо, сюди також можна помістити електронні книги, які не видавалися в друкованому вигляді. Про проблему розміщення електронних статей я написав вище. --MMH (обговорення) 09:27, 7 липня 2016 (UTC)
Ви наразі пропонуєте додаткову градацію у спільноті, яка переважно складається з аматорів. Тобто, на майбутнє Ви закладається підстави для різночитань/конфліктів. Й мета такої детальної градації?--SitizenX (обговорення) 09:33, 7 липня 2016 (UTC)
Я нічого не пропоную, це випливає з тексту настанови і з визначення слова «література»: «Літерату́ра (від лат. litterae — буква, літера), іноді книжництво, письменство — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства» (Література // Вікіпедія). --MMH (обговорення) 09:49, 7 липня 2016 (UTC)
на цьому рівні потрібно все максимально спрощувати. Примітки (вони ж Джерела та Посилання). Додатково (Посилання, Література, відео,аудіо тощо). Ви в черговий раз вводите додаткові градації. --SitizenX (обговорення) 09:42, 7 липня 2016 (UTC)
Примітки це не обов'язково джерела. Примітки можуть бути просто примітками. --MMH (обговорення) 09:50, 7 липня 2016 (UTC)
безумовно. І джерела не завжди у примітках. Але у 90% вони співпадають, а інші 10% - стовідсотково у діапазоні "суперечка-війна редагувань". Шлях оптимізації? Уявляю суперечку на тему: "це - література з картинками!!!" - "ні! Це - фото з описом!" --SitizenX (обговорення) 10:01, 7 липня 2016 (UTC)
При потребі, можна створювати окремий розділ приміток — виключно для джерел. --MMH (обговорення) 10:29, 7 липня 2016 (UTC)
навіщо? Чим менше різних синіх шаблонів, тим менше ми слухатимем як ними користуватися, тим менше буде флуду на сторінках обговорень. Не виправдовує себе практика багатьох варіантів. Це зайве підґрунтя для дивних людей та їхніх нелогічних побудов.--SitizenX (обговорення) 11:12, 7 липня 2016 (UTC)
Яких ще синіх шаблонів? --MMH (обговорення) 11:17, 7 липня 2016 (UTC)
Тих, що виділено ==. Я б залишив лише reflist та Додатково/Більше--SitizenX (обговорення) 12:11, 7 липня 2016 (UTC)
Це не шаблони, це розділи статті. --MMH (обговорення) 12:55, 7 липня 2016 (UTC)
Добре, розділи. Це нічого не змінює. Я розумію бажання покращити роботу створенням нових таких розділів. Але результат не виправдовує. Ви ж бачите, що загальний рівень елементарної культури, виховання, етики такий, що Ви вимушені пояснювати чому не можна додавати Джерела у статтю, яку ти не писав. Це відношення до вікіпедії, до чужої праці... Я маю право, це суспільний проект... Про що Ви кажете. Машина на клумбі. І все.--SitizenX (обговорення) 13:15, 7 липня 2016 (UTC)
Це обговорення, власне, створене для того, щоб покращити правила Вікіпеідії, і щоб було більш зрозуміло, яка література чи електронний ресурс була/був використаний при написанні статті, а яка/який ні. Зараз правила не дозволяють чітко це розділити і тому адміністратори не можуть вживати відповідних заходів. Такий конфлікт з додаваннями мали не лише Ви, а й інші користувачі. --MMH (обговорення) 14:36, 7 липня 2016 (UTC)
Про можливість створення розділу приміток, призначеного лише для джерел, я написав не для того, щоб запропонувати створювати такі розділи у всіх статтях, а лише як про існуючу можливість. Така можливість і зараз не суперечить правилам і практикується в багатьох статтях. --MMH (обговорення) 14:46, 7 липня 2016 (UTC)
Ми з Вами концептуально різні погляди маємо. Ви для покращення розширюєте можливості, я вважаю, що їх (варіантів) має бути менше. --SitizenX (обговорення) 15:44, 7 липня 2016 (UTC)

Спроба підсумку[ред. код]

Чинна настанова визначає, що примітки потрібні у тих випадках, коли потрібно джерело суперечливих тез, статистичні дані, роки тощо. Можна зробити висновок, що у джерелах повинні вказані ті матеріали, на основі яких створювалася стаття. Це можуть бути як і друковані так і електронні матеріали, зокрема і друковані матеріали, які розміщені на сайтах за умов дотримання авторських прав. Якщо матеріали для приміток використовуються не тільки для вказання приміток, то вони повинні входити і до джерел. Не можна Рекомендовано до Джерел додавати матеріали, які використовуються для написання. У посиланнях вказуються електронні ресурси інтернету з теми статті. До літератури повинні відноситися друковані матеріали з теми статті. Тут виникає одна проблема, адже можна додавати будь-яку літературу, посилання. І тоді їх кількість може стати необмеженою, крім того вони може орієнтована як на пересічного користувача, так і на спеціаліста, служити для просування своєї теорії. Також вона може розширювати тему або тільки пояснювати викладене в статті або її частині, в останньому випадку вона зайва. Висновок: потрібно чітко відділити джерела від літератури і посилань. Вказати умови включення до літератури чи посилань друкованої літератури або електронних ресурсів. Ось це і потрібно обговорити.

Коментар: Якщо розглянути згадувані статті Аріапейт і Папай (бог), то можна обмежитися тільки розділом Примітки, бо кожне твердження підтверджується джерелом, яке вказане у них. Щодо Сколоти, то є значні фрагменти текстів без приміток, тобто невідоме їх джерело. Цього можна уникнути, якщо додати розділ Джерела у якому вказати матеріали, на основі яких вони написані.

Зауваження: У примітках має бути вказана не просто книга, а і номери сторінок (для друкованого видання), які підтверджують тезу. Якщо тема книги або її розділу не співпадає з темою статті, номери сторінок також потрібні в джерелах. Є ще можливість вказати «Розділ» у книзі. Бажано використовувати шаблон {{sfn}} --Basio (обговорення) 16:39, 7 липня 2016 (UTC)

Спробу трохи підправив --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 08:38, 8 липня 2016 (UTC)

До Khodakov Pavel. Павле, власне щодо вашої правки[7]. 1. Мова не про друковані видання, а про видання з посторінковою нумерацією (бо бувають і суто онлайнові з нумерацією і друковані - без). 2. Шаблон {{sfn}} навіть рекомендувати не можна. Він по-перше не відповідає ГОСТу (там якийсь інший стандарт). Плюс є багато випадків, коли він не дозволяє організувати складний науковий апарат. У нас по мікрошаблонах типу {{ref-lang}} було окреме велике обговорення, а по {{sfn}} вийде ще більше, тому відділімо це питання (можна в окреме обговорення і то не зараз, давайте закінчимо з тим що є).--Aeou 12:43, 8 липня 2016 (UTC)
1. Згоден. 2. А навіщо нас ГОСТ (чи то ISO)? Так треба розвивати шаблони. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 13:09, 8 липня 2016 (UTC)
Шаблон {{sfn}} відповідає ГОСТу. Таке оформлення застосовується саме для приміток. --MMH (обговорення) 14:32, 8 липня 2016 (UTC)
Добре, я спробую ще раз дослідити для себе цей момент. Не буду тоді таким категоричним.--Aeou 19:04, 8 липня 2016 (UTC)
«Не можна до Джерел додавати матеріали, які використовуються для написання», — Ви напевно помилилися? --MMH (обговорення) 17:09, 7 липня 2016 (UTC)
Звичайно. Дякую. --Basio (обговорення) 17:12, 7 липня 2016 (UTC)
Можна було б взагалі відмовитись від розділу «Джерела», залишивши розділи «Література» і «Посилання» лише для джерел. А при потребі додати літературу або електронні ресурси, які не використовувались при написанні статті, створювати в них підрозділи «Додаткова література» і «Додаткові посилання». --MMH (обговорення) 17:21, 7 липня 2016 (UTC)
Я констатував факт. Ваша пропозиція має логіку, може бути внесена у настанову. Тільки виробити умови додавання в «Додаткове». --Basio (обговорення) 17:33, 7 липня 2016 (UTC)
Думаю, що основним критерієм додавання джерела інформації у «Додаткове» має бути наявність в цьому джерелі інформації, якою необхідно/бажано доповнити статтю. Якщо таке доповнення відбулося, то таке джерело потрібно буде перенести в основний розділ. --MMH (обговорення) 18:37, 7 липня 2016 (UTC)
У статтю про якусь частину мову або хворобу можна додати всі підручники з мови або медицини, де вони згадуються. Все в рамках правил але абсурдно. Це я мав на увазі. Потрібна якась логіка. --Basio (обговорення) 18:45, 7 липня 2016 (UTC)
На жаль не маю кращої пропозиції, хіба що заборонити взагалі додавати джерела не використані у статті... --MMH (обговорення) 18:51, 7 липня 2016 (UTC)
Можна по принципу Хто перший встав, того і капці, можна і не більше одного капця ) --Basio (обговорення) 19:09, 7 липня 2016 (UTC)
Між іншим, у поляків цей принцип діє офіційно. Спробуйте пододавати до статей джерело, не доповнивши текст статті — все повідкочують. І саме з такою аргументацією: «не використано при написанні — не може бути подане як джерело». Думаю, вони цей момент вистраждали.
Але принцип недосконалий. Уявіть, що ви прочитали вікі-статтю, звірили її з додатковим джерелом — дублюючим. Переконались, що воно подає ті ж самі факти. Ви ж можете його теж подати у розділ «Джерела»? Це відповідає духу ВП:перевірність, бо збільшує можливість верифікації стороннім читачем — у нього буде два джерела на вибір.
Наступний момент. І в «Джерелах» і в «Літературі» будуть посилання, які можна використати для верифікації статті (у вікі-статті ж базові факти). В «Літературі» будуть якісь гігантські монографії, багатотомники. Але й у «Джерелах» теж траплятимуться томи по 300-500-700 сторінок, які просто фізично не увійдуть у невелику по суті вікі-статтю. Особисто для мене давно очевидно, що між посиланнями цих двох розділів немає різниці принципової, є хіба що «кількісна» (у «джерелах» залишається, припустимо 50 % невикористаного фактажу, а в «літературі» — 95 %). Сама ж вікі-стаття коротка і її насправді можна верифікувати і там і там. Подавати «літературу», яка розвиває тему «вбік» немає сенсу — для цього «вбоку» зазвичай має бути окрема вікі-стаття.
Але буде простіше. Користувачі додаватимуть у розділ «Література» всякий мотлох — посилання, яких на очі не бачили, не читали, в руках не тримали. Просто звідкись копіюватимуть. Так у їхньому розумінні виглядатиме «література, не використана для написання». От побачите. Я не протестую проти поділу, ні. Просто наші реалії роботи з джерелами… Можна скільки завгодно убиватись над формулюваннями, але результат буде далекий від того, що ми приймемо:)--Aeou 12:43, 8 липня 2016 (UTC)

Відповідь гуртом.

  1. відносно Сколоти поставте без джерел. Мені навіть цікаво.
    Навіщо? Є ж шаблон {{Refimprove}}--Basio (обговорення) 18:29, 7 липня 2016 (UTC)
    я його і маю на увазі--SitizenX (обговорення) 02:53, 8 липня 2016 (UTC)
  2. відносно номер сторінки. Знаю, не ставлю принципово. Хто додає стільки приміток, той знає, що це. Якщо ставити номера ст.ст. то я матиму примітки без а, б,в, г,д тощо. Тобто сам розділ примітки у статтях буде більше тіла.
    Цього вимагає Вікіпедія:Перевірність --Basio (обговорення) 18:29, 7 липня 2016 (UTC)
    де Ваш доробок? Я хочу побачити, що вимагає вікі від вас, та як ви це виконуєте.--SitizenX (обговорення) 02:53, 8 липня 2016 (UTC)
    Перелік створених статей користувача отримується, якщо у перейти на його внесок і вибрати знизу Створені статті, то буде виданий список створених статей, для мене [8] --Basio (обговорення) 05:54, 8 липня 2016 (UTC)
    Дякую за посилання. Передивився дві сторінки Іслам в Україні та Каґура. Непогані есе, які не мають нічого спільного з енциклопедією. В статті на історичну тематику відсутні посилання на першоджерела. В Каґура одне джерело, немає навіть оригінальної передачі. Як для шкільного твору добре.В будь-якому випадку краще, ніж я очікував.--SitizenX (обговорення) 11:10, 8 липня 2016 (UTC)
  3. підсумок під девізом «де сіли, там і встали». Такі підсумки — відповідь на питання чому адміни німіють, почувши про власну відповідальність. Далі що? Таким підсумком Ви зменшите кількість конфліктів? Рішення — аби було.
    Правила узгоджені спільнотою, хочете щось змінити - переконуйте дохідливо --Basio (обговорення) 18:29, 7 липня 2016 (UTC)
    переконувати певну групу з надлишком активності, які асоціюватися себе зі спільнотою - що дерево переконувати. З мене вистачило розмов про відповідальність адмінів за власні дії --SitizenX (обговорення) 02:53, 8 липня 2016 (UTC)
  4. джерела завжди в примітках, або взагалі не вказано. Мене безмежно дратує факт того, що 90 % сторінок взагалі без приміток, в кращому випадку посилання на якусь енциклопедію… Але залишається принциповим питання — чому я називаю Примітки.джерела.посилання Що далі? Підсумок чого? Чому у Кожного адміна на сторінці користувача немає списку створених сторінок, щоб будь-який користувач побачив, що спроможний написати власноруч дописувач, який розповідає що й як робити іншим?
    А нащо примітки, якщо те можна прочитати у вказаному джерелі без особливих зусиль. Примітки для складних випадків. Отримати список статей створених користувачем, можна і без нього. --Basio (обговорення) 18:29, 7 липня 2016 (UTC)
    й справді, навіщо щось робити? Краще розповідати, як це робити.--SitizenX (обговорення) 02:53, 8 липня 2016 (UTC)
  5. Та розробіть вже один шаблон для сторінок чи що. Зробіть вже щось.--SitizenX (обговорення) 17:39, 7 липня 2016 (UTC)
    Напишіть чітко конкретні пропозиції, може вони і влаштують спільноту.--Basio (обговорення) 18:29, 7 липня 2016 (UTC)
    про групу персон, яка вважає себе спільнотою - вище.--SitizenX (обговорення) 02:53, 8 липня 2016 (UTC)
    А це вже як зацікавити інших, все залежить від Вас. Мовчання напевне означає згоду з тим, що є. --Basio (обговорення) 05:54, 8 липня 2016 (UTC)
    До SitizenX. «В статті на історичну тематику відсутні посилання на першоджерела» — за нашим правилами, взагалі-то, першоджерела не можуть використовуватись у вікі-статтях (за деякими винятками). У правилах на це є доволі раціональне обґрунтування, але деталізувати тут не буду, щоб не примножувати флуд.--Aeou 19:04, 8 липня 2016 (UTC)
Абсолютно без емоцій - це вже цікаво. Може я справді щось не те й не там роблю? Може вікі створено як клон нескінченних енциклопедій на три речення? Може хвайне есе і є "еталоном" вікі? Виключно аби не нудьгували? Дайте, будь ласка, посилання. Дякую,--SitizenX (обговорення) 05:05, 9 липня 2016 (UTC)
Проблема первинних джерел не дуже стосується поточної дискусії. Щоб не флудити тут, написав Вам на Вашій сторінці [9].--Aeou 06:58, 14 липня 2016 (UTC)

Якщо хочете щось зробити, то робіть, а не займайтеся фальсифікацією. Вас вже про це попереджали. Ще раз таке - я попрошу адміністраторів застосувати до Вас блокування (чого мені не дуже хотілося б) --Basio (обговорення) 18:29, 7 липня 2016 (UTC)

Фальсифікацією?! Кумедно. Блокування я вже застосував, до вашої патетики. Принаймні наразі робити щось я втратив будь-яке бажання. А репліки про блокування - зверніться зараз, бо ще одна така погроза, і я дам вам привід щонайменше для десятка блокувань.--SitizenX (обговорення) 02:53, 8 липня 2016 (UTC)

Вилучення чужих реплік це і є фальсифікація. --Basio (обговорення) 05:54, 8 липня 2016 (UTC)
я наразі дописую з мобільного, що не дуже зручно. Видалення Вашої реплики якщо й було, то ненавмисно.--SitizenX (обговорення) 11:14, 8 липня 2016 (UTC)

Коментар до спроби підсумку Basio (до версії на ранок 8 липня). До Basio та решти учасників. Якщо цей підсумок — це обгрунтування змін до правила, то про це ще можна говорити. Але якщо це і є проект тексту правила, то я проти. Ми почали з короткого питання, яке формулювалось просто: «Джерела і література» чи окремо «Джерела» і окремо «Література» [додаткова, рекомендована або ін.] Інакше кажучи, затверджуємо ми ці два дифи як є[10][11] чи все ж розділимо «Джерела» і «Література». Натомість я бачу проект із рекомендаціями з побудови наукового апарату: вказуємо сторінки — не вказуємо, підтвердуємо/не підтверджуємо якісь дати стат. дані ще щось. Або ось таке: Якщо матеріали для приміток використовуються не тільки для вказання приміток, то вони повинні входити і до джерел.... Автор цих і подібних рядків, здається, слабо уявляє кількість проблем у справі побудови наукового апарату і ризикує зараз «вирізьбити у граніті» дуже слабкі, непропрацьовані рекомендації. У поточному вигляді вони просто наївні і стануть прокрустовим ложем для тих, хто пише складні тексти зі складним фактажем, розгалуженими версіями, суперечностями у джерелах. Облиште це, давайте не зараз. Сфокусуйтесь і спробуйте дати відповідь — «Джерела і література» чи «Джерела» і «Література». Я думаю, ми достатньо всі заглибились і зрозуміли, що обидва варіанти не є ідеальні. І міркувань тут багато. Але який ми все ж обираємо? Я пропоную «Джерела» і, як необов'язковий — «Література». Можна «Додаткова література» (не радив би «Рекомендована література», бо це не функція вікіпедиста — давати поради читачеві).--Aeou 12:43, 8 липня 2016 (UTC) Ще одне. Підсумок починається словами «Чинна настанова визначає…». Я мушу уточнити — вона ані на грам не чинна. Нижче я створив тему, де спробував пояснити — що не так із «чинністю»--Aeou 12:43, 8 липня 2016 (UTC)

Підтримую. Додатково розглянути б декілька питань:
  1. шаблон для простих статей;
  2. рекомендація використовувати при створенні сторінок або примітки, або (для сторінок а-ля есе) джерела;
  3. створення такого "розділу" як література взагалі під питанням;
  4. зробити "розділ" Додатково.--SitizenX (обговорення) 13:33, 8 липня 2016 (UTC)
Безумовно, додаткові пропозиції (окрім Література) не в цьому обговоренні. --SitizenX (обговорення) 14:16, 8 липня 2016 (UTC)

Проект змін[ред. код]

На жаль, усі питання про прикінцеві розділи опрацьовувати окремо було б неефективно, тому доведеться підійти комлексно.

1. Вилучити з ВП:СТИЛЬ все, що стосується структури статті, щоб не дублювати Вікіпедія:Стиль/Структура статті.

2. Розробити Вікіпедія:Стиль/Структура статті/Прикінцеві розділи та примітки - проект

3. На цій сторінці замінити

Користувач, що пише статтю, зобов'язаний вказувати джерела інформації. Посилання на джерела розміщують у таких розділах статті:

  1. Примітки
  2. Джерела та література
  3. Посилання
  • У розділі «Примітки» вказують джерела на суперечливі твердження, тези, що можуть викликати сумніви чи різні точки зору, статистичні дані, роки життя, тощо. Оформлення приміток здійснюється за допомогою тегів <ref> і <references /> (детальніше див. Довідка:Примітки).
  • У розділах «Джерела» та «Література» вказують основні друковані джерела, що були використані при написанні статті, а також літературу, рекомендовану для глибшого вивчення теми.
  • У розділі «Посилання» вказують URL на електронні ресурси інтернету з теми статті.

на

Користувач, що пише статтю, зобов'язаний вказувати джерела інформації.

Як мінімум, у розділі джерел має бути список всіх використаних джерел, щоб забезпечити перевірність фактів. Ще краще, щоб кожне твердження за допомогою виносок супроводжувалося згадкою про джерело.

Про те, як оформлювати розділ з джерелами, читайте на Вікіпедія:Стиль/Структура статті#Примітки та джерела.


--ASƨɐ 23:03, 11 вересня 2016 (UTC)

@Mr.Rosewater, ReAl, Aeou, MMH, SitizenX та Basio: Тож.... Я спробував формалізувати ті варіянти оформлення джерел, які я бачив найчастіше, вийшло отак: Вікіпедія:Стиль/Структура статті/Прикінцеві розділи та примітки - проект#Примітки та джерела (це спроба задати чіткіші правила і при цьому поламати якнайменше, тому стільки розгалужень). --ASƨɐ 22:14, 13 вересня 2016 (UTC)

@AS: Отже, власна думка з досвіду. При написанні сторінки (як правило, у моєму випадку це історична тематика) використовується достатня кількість різноманітних джерел. Найзручніший варіант для мене (як читача) - з Примітками, які зібрані у відповідному розділі. Звертаю Вашу увагу, що в моїй тематиці Джерела - як правило першоджерела (пам'ятки того часу, про який йде мова). Але я не бачу причин, за яких дописувач не може писати без приміток, але з джерелами. Інші пропоновані розділи більш суперечливі. Приклад: є написана сторінка на тематику, яка досі на рівні гіпотез та припущень. Черговий дописувач додає чергове посилання на статтю, яка є компіляцією ідей 80-их рр минулого сторічча, та яка наразі згадуються лише як певний щабель історії розгляду питання й серйозно ніким не сприймається. Застосувати для цього додавання Література чи Посилання - ввести в оману читача, та сплюндрувати сторінку нелогічністю та протиріччами. Вилучити - протирічить основним засадам вікі. Отже, принципово розділити інформацію на ту,яка застосовувалася при написанні статті, та додану (Додатково). Щодо безпосередньо Література та Посилання. Наразі уся Література стає Посиланнями, ще два-три роки й за посиланнями можна буде знайти будь-яку літературу. Далі, саме слово Література часто вводить в оману - люди без досвіду у якості джерел використовують... художню літературу. Тому я ще раз звертаю вашу (усіх зацікавлених й приймаючих участь у цьому обговоренні) увагу на необхідності градації інформації за критерієм використана/додана , а не за її вторинними ознаками. Дякую--SitizenX (обговорення) 05:44, 14 вересня 2016 (UTC)

Одіссея яка саме література? Художня? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 06:14, 14 вересня 2016 (UTC)

Чи можна взагалі вважати це правило прийнятим[ред. код]

Взагалі, у поточному вигляді, це правило має низку проблем. Вони не стають клином переважно лише тому, що багатьом вікіпедистам на якісну верифікацію начхати (визнаймо це чесно). Плюс у нас величезний загін «прекладачів» які створюють тисячі статей, а разом із цим механічно переносять списки літератури — це варіант усе того ж «начхання». Оскільки на джерела всім начхати, то й суперечок щодо правила майже не було — ніхто й не помічав, що воно «криве». Ото якимось чудом вище виплила розбіжність щодо розділів «Джерела» і «Література». Три роки ніхто цього не бачив:)
Як затверджувався первинний текст правила
Приймалось тоді просто — 11 років тому його просто переклали. Здається з англійської. У ті незапам'ятні часи правило, перекладене з англійського розділу вважалось автоматично прийнятим. Не жахайтесь, такою була процедура де-факто. Це було нормально тоді. Сама ідея правила була цілком нормальна, актуальна й досі: верифіковуваність, повага до авторів джерел, стандартизація посилань. Але була одна вада — для посилань було происане не ГОСТівське оформлення (бо ж списано з англовікі). У лютому 2012 року користувач Alex K взявся виправити. Але так сталось, що внісши ГОСТи, він чомусь переписав усе (19:12, 17.02.2012‎ — 15:22, 18.02.2012 12:12, 23.02.2012‎ -— 12:44, 23.02.2012). Усе зробив на власний смак. Повністю замінив текст, що абсолютно не нормально. Чому ніхто не протестував? У розділі вище я вже відповів — усім завжди було начхати. Усе це просто висіло далі. Тобто від лютого 2012 року правило містить:

  • Оформлення посилань за ГОСТами — цю частину можна вважати прийнятою і офіційною.
  • Доповнення до ГОСТу суто наше вікіпедійне — ми додаємо шаблони типу {{ref-lang}} (було детальне обговорення і навіть голосування, прийняли).
  • Майже все решта — вільні розмірковування однієї людини, ніким більше не обговорені, і офіційно не прийняті.

Що я пропоную

  • Найближчі дні я спробую «археологічно» відновити офіційно прийняті розділи, які чомусь видалено 2012 року.
  • Примітками (або відповідною «підсвіткою») позначу кожен давно «прийнятий» абзац, щоб ми бачили — що залишилось не прийняте. Думаю, картина буде цікава.--Aeou 12:43, 8 липня 2016 (UTC)
«Оформлення посилань за ГОСТами — цю частину можна вважати прийнятою і офіційною», — тоді що в настанові робить вимога використовувати шаблон {{cite web}}, який ГОСТам і близько не відповідає? --MMH (обговорення) 18:13, 8 липня 2016 (UTC)
Так, я не чітко висловився. Мав на увазі оформлення посилань на друковані. Чи був прийнятий {{cite web}} як стандарт — не знаю. Треба дивитись історію. Не пригадую обговорень у проміжку 2012-2016. Якщо під час тієї свавільної переробки в лютому 2012 року ця норма перекочувала зі старого правила, то треба ще подивитись — як воно з'явилось у старому, чи було прийняте там.--Aeou 19:04, 8 липня 2016 (UTC)
Взагалі-то, якщо ці зміни стільки часу ніхто не відмінив, то вони вважаються консенсусними... --MMH (обговорення) 13:05, 14 липня 2016 (UTC)

Особлива думка[ред. код]

  1. Постанова питання література та Джерела чи Література та Джерела мабуть дуже потрібна, але не вирішує жодних питань. Любов до Літератури - дуже цікаво. Але де Папіруси, Графіті, Пергаменти? Це явний анахронізм.
  2. Мабуть вже є нагальним питання про перегляд певних норм та правил більш глобально. Вище розглянуто декілька моментів (це тільки декілька). Їх значно більше.
  3. Питання виникали з моменту автоперекладу. Користувач Aeou звернув мою увагу на це (взагалі, я їх і не читав). Чекатимем на "археологію". Одне з таких питань - відношення до першоджерел. SAA, EPIGRAPHY.PACKHUM.ORG, університетські сайти з колосальними ресурсами й багато чого ще, дуже багато - це потужні ресурси англомовного сегменту. "Слони. Незалежність." - ресурс україномовного сегменту. Чи може бути одна норма?
  4. Вважаю, що потрібніша ревізія норм і правил відповідно до власних напрацювань, без безголового мавпування чужого досвіду.--SitizenX (обговорення) 17:57, 12 липня 2016 (UTC)
1. Так, у межах одного нещодавнього конфлікту вона дуже потрібна. Це, слава Богу, доволі «атомізоване» питання. Його бажано узгодити, при цьому не замахуючись на проблеми глобальні. 2. Так, глобальні, ймовірно теж є. Ви можете їх підняти, але, будь ласка, тільки не всі відразу:) Бо інашке загрузне все. Розберіть спочатку щось одне. У Вас з'явиться цінний досвід (і не факт, що позитивний…). 3. Боюсь, «археологічна» реконструкція втрачених пунктів правила лише ускладнює всю ситуацію. Трохи порився в тій історії і так це мені виглядає зараз. Щодо онлайнових ресурсів, то вони цілком припустимі у Вікі, якщо відповідають правилу ВП:АД. 4. Пропонуйте.--Aeou 06:58, 14 липня 2016 (UTC)

Якщо, навіть формально, посилання на першоджерела не заборонені, залишається не багато, а саме:

  1. розділ джерела додається за відсутності примітки;
  2. додавання джерел, не застосованих при написанні статті, можливо виключно у розділі додатково;
  3. розділ додатково створюється для поліпшення сторінок додатковою інформацією, не використаною при написанні цих сторінок, й може бути розділений на тематичні групи - посилання, література, відео, аудіо тощо. Дякую--SitizenX (обговорення) 11:26, 14 липня 2016 (UTC)
    у такій редакції буде зовсім незручним. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 15:40, 8 серпня 2016 (UTC)

P.S. Це не "в межах одного конфлікту". Це - причина для низки конфліктів, які з певними дописувачами закінчувалися обміном думками та пошуком порозуміння, з іншими - як завжди. Якщо ми зможемо мінімізувати базу для таких конфліктів, то хіба це не результат? — Це написав, але не підписав користувач SitizenX (обговореннявнесок) 14 липня 2016‎.

@SitizenX: ось Вікіпедія:Стиль/Структура статті/Прикінцеві розділи та примітки - проект. Редагуйте той розділ, який вам цікаво.

Щодо „Література“=„Додатково“. Ці всі групи, які ви перелічили — тематичні сайти, література, відео, аудіо — якщо зберегти як окремі розділи, то фактично вийде те саме, що й є зараз (просто рідко коли є варті уваги відео і аудіо). --ASƨɐ 23:24, 11 вересня 2016 (UTC)

@AS: не вийде. Вийде абсолютно недоречне накопичування інформації з дублюваннями. Насправді, що є будь-яка сторінка вікі? Компіляція інформації з різних джерел, які або подаються вигляді приміток, або загальним реєстром. Будь-яке згадане джерело інфрормації, що не використовувалося при створенні сторінки, може йти тільки як додктково. Я взагалі не розумію градації посилання чи література. Невже твір, розміщений в мережі вже не література? Невже посилання у примітках не посилання? Це мені нагадує сучасні правила оформлення посилань, коли вже у еру компів перемогла друкарська машинка.--SitizenX (обговорення) 04:27, 12 вересня 2016 (UTC)
@SitizenX: „Невже твір, розміщений в мережі вже не література?“ — наприклад, в який розділ мені ставити компіляцію на зразок http://theropoddatabase.com/Ceratosauria.htm, „Додаткова інформація“? Традиційний „Посилання“ містить посилання не тільки на додаткову інформацію, але й, наприклад, на офіційні сайти, які можуть взагалі не містити ніякої інформації. Тобто, розділ „Посилання“ це корзина, куди йде все, що не потрапило в попередні розділи. Мені норм. --ASƨɐ 07:43, 12 вересня 2016 (UTC)

@AS:. Якщо Ви пишете сторінку, то використані джерела Ви подаєте чи в Примітки чи Джерела. Якщо Ви чи будь-який інший дописувач вважає, що для розкриття теми важливе посилання на сайт, книгу, фільм тощо, то, за логікою, це має бути у розділі Додатково й тільки так. Якість та обсяг головного - інформації абсолютно не залежить від типу джерела.--SitizenX (обговорення) 08:21, 12 вересня 2016 (UTC)

То який там результат обговорення?[ред. код]

Розкажіть хтось, для тих кому читати все ліньки. Що не так з визначенням джерела і поясненням їх необхідності? Що там обговорювалось і до чого домовились? Може вже прибрати той коментар з тексту настанови? --Буник (обговорення) 20:58, 23 вересня 2016 (UTC)

З приводу цього коментарю нічого здається більше не обговорювалось. Я теж вважаю що його можна прибрати, - якщо це стільки років не викликало заперечень, то це консенсусна версія. --MMH (обговорення) 08:57, 24 вересня 2016 (UTC)

Курсив імен авторів[ред. код]

Я повернув версію правил, яка була до 15 березня 2017 року — без виділенням курсивом імен авторів. Курсив проставив користувач AMY 81-412 без обговорення зі спільнотою, всупереч вимогам ДСТУ, які в нас записані як правило (потім він влаштував мені війну редагувань довкола «косих шрифтів» [12], [13], [14]), посилаючись на відредаговані ним же правила). Оскільки пояснення пана AMY 81-412 я так і не отримав, довелося повернути стару версію ВП:ПД. Прошу вносити зміни до тексту правил консенсусно, після обговорення спільнотою. Бо зміни торкаються всіх статей (інакше виходить, що до 15 березня 2017 були одні правила, а тут раптом стали інші — і вже через це війна редагувань...). --Cumanian (обговорення) 02:54, 20 березня 2017 (UTC)

Скасував відкот, повернувши де-факто консенсусне оформлення бібліопосилань, як таке, що не перший рік використовується у шаблонах {{Книга}}, {{Стаття}}, {{Публікація}}. --AMY (обговорення) 06:26, 20 березня 2017 (UTC)
Ні консенсусу, ні обговорення, що це підтверджує немає. Шаблони, які використовують певний стиль оформлення, що суперечить чинному ВП:ПД, не можуть слугувати виправданням для зміни ВП:ПД. Навпаки, якщо шаблони суперечать ВП:ПД слід міняти шаблони, а не правила. --Cumanian (обговорення) 06:42, 20 березня 2017 (UTC)
Підтримую Cumanian — курсиву у держстандарті немає. Додам ще кілька міркувань.
  • Так, курсив є у шаблонах {{Книга}}, {{Стаття}}, {{Публікація}}. Але це не свідчення консенсусу. Просто їх у такому вигляді переклали з інших вікі. Більшості вікіпедистів байдуже, бо якщо чесно, мало хто ті шаблони використовує.
  • Окреме питання — що саме виділяти курсивом. Автора чи заголовок? У нас навіть щодо цього немає консенсусу. Є так само перекладений шаблон {{Cite book}} і там наразі курсивний заголовок, а не автор.
  • Потрібне якесь обговорення, а на біду — голосування. З'ясувати, чи хочемо ми відійти від стандарту і вживати курсив і де саме вживати. Так, наприклад, ми свого часу внормували голосуванням вживання шаблонів типу ref-lang, яких у стандарті немає (і затвердили це відхилення від стандарту на свою голову…)
  • Висловлюючись за чи проти курсиву, майте на увазі, що є наприклад шаблон {{Cite web}}. Його, я так розумію, змінюють періодично: курсив то з'являється (при чому курсивом не автор), то зникає. Буде не дуже добре, коли в єдиному переліку приміток веб-посилання і бібліографічні посилання будуть мати різне оформлення автора, або заголовка.--Aeou 09:06, 20 березня 2017 (UTC)
    Використовуйте {{Cite web 2}} — він зроблений за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. --MMH (обговорення) 17:52, 20 березня 2017 (UTC)
Вважаю, що курсив для авторів необхідний. Це візуально сприймається краще, ніж без курсиву, адже багато книг, наукових праць, газетних чи журнальних публікацій містять у своїй назві імена та прізвища, дуже часто тільки ім’я та прізвище (прізвище та ім’я). Тоді автор твору і назва книги можуть викликати плутанину для необізнаного читача. Хтось може подумати, що назва — це автор. Наприклад: Петро Петренко. Іван Іваненко. Життя і творчість. — Київ. 2017. Однозначно, що не всі збагнуть, де тут автор, а де назва книги. Уявіть собі школярів чи студентів, які скопіюють такий текст для свого реферату і напишуть, що авторами книги Життя і творчість є Петро Петренко та Іван Іваненко? А якщо автор виділений крусивом Петро Петренко. Іван Іваненко. Життя і творчість. — Київ. 2017., тоді такого казусу не виникне. Хай у державному стандарті такого не прописано, але його й так періодично змінюють і він наразі не є абсолютно досконалим, але курсив аж ніяк не є чимось гіршим. І у Вікіпедії він доречний. --Микола Василечко (обговорення) 09:42, 20 березня 2017 (UTC)
Все що потрібно знати про курсив в бібліографічних посиланнях написано в цьому розділі: #Виділення курсивом у бібліографічному посиланні. Наявність курсива в будь-яких шаблонах не може вважатися аргументом зміни правил Вікіпедії, оскільки шаблони повинні створюватися відповідно до правил, а не навпаки. --MMH (обговорення) 10:27, 20 березня 2017 (UTC)
Хотів би зауважити, що правила оформлення Вікіпедії не зобов'язані сліпо повторювати держстандарт. Ми, як спільнота, вирішуємо доречність того чи іншого рішення, і, звісно, можемо взяти за основу чинний держстандарт і доопрацювати його на власний розсуд. А відповідаючи безпосередньо на питання треба чи не треба курсив, я погоджуюся з Миколою Василечком — виділення курсивом імен авторів дає значно краще сприйняття блоку джерел. --VoidWanderer (обговорення) 12:45, 20 березня 2017 (UTC)
Хочу зауважити, що жоден бібліографічний стандарт не забороняє виділяти заголовок бібліографічного посилання (у розумінні ГОСТ 7.80—2000) курсивом. Просто він не зобов'язує це робити. Говорити протилежне — займатися маніпуляціями. --MMH (обговорення) 17:46, 20 березня 2017 (UTC)
(Скопійовано з: Обговорення користувача:AMY 81-412#Косі автори)
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (він же міждержавний ГОСТ 7.1—2003) дозволяє виділяти окремі області бібліографічного опису різними шрифтами (4.7.4).
Курсивне написання імен авторів, прийняте в українському розділі Вікіпедії, допомагає візуально відокремити імена авторів від назв публікацій у неоднозначних випадках:
  • Ростунов И. П. П. И. Багратион. — М. : Московский рабочий, 1970.
  • Ростунов И. П. П. И. Багратион. — М. : Московский рабочий, 1970.
  • Ошо. Пошук. — 1976.
  • Ошо. Пошук. — 1976.
ɪ 20:19, 20 березня 2017 (UTC)
За те, щоб курсив був, підтримую вищеописане від користувача Микола Василечко. — Alex Khimich 20:40, 20 березня 2017 (UTC)
Теза пана Миколи Василечка легко спростовується. Авторів пишуть зі скороченнями, а назву книги повністю: Петренко П. Іван Іваненко. Життя і творчість. — Київ. 2017. Тому ніякого конфузу, плутанини з іменами авторів й іменами в назві книги тут не виникне. ДСТУ писали не дурні люди, принаймні, не дурніші вікіпедистів.
Теза пана ɪ так само не доведена. Якщо вже відійти від чинних ДСТУ і прийняти тезу про те, що курсив необхідний, то не зрозуміло чому слід виділяти саме авторів? На якій підставі? Скажімо, у західному академічному світі (в тому числі англійській вікіпедії, копією якої є цей проект) курсивом пишуть назву книги чи джерела (монографії, журналу чи збірки, які важливіші за самого автора; бо в описі книги акцент ставиться на назві книги). Наприклад:
  • Ростунов И. П. П. И. Багратион . — М. : Московский рабочий, 1970.
  • Subtelny, Orest. Ukraine: A History, 1st edition. Toronto: University of Toronto Press, 1988.
  • Rubach, Jerzy (2008). Palatal nasal decomposition in Slovene, Upper Sorbian and Polish. in Journal of Linguistics. 44 (1). p. 169–204
Тому, гадаю, нічого вигадувати велосипед, а просто користуватися українськими стандартами, як самі то ухвалили.--Cumanian (обговорення) 01:00, 21 березня 2017 (UTC)
Виділення авторів курсивом не є «відходом від чинних ДСТУ», оскільки чинні ДСТУ жодним чином не забороняють таке виділення. Тотальна курсивізація назв унеможливлює коректне відтворення заголовків з оригінальним курсивним виділенням окремих слів:
  • Між зараз і тепер. Культурологічні нариси. — К., 2001.
  • Сидоров С. С. «Из стран Рождения река / По царству Жизни протекает…» : Рецепция поэтического наследия Василия Григорьева в позднесоветской культуре. — М., 2002.
  • Smith J. Life and Adventures of Proceratium melinum. — L., 2003.
Курсивне написання назв у західних бібліографічних стандартах зумовлене типографськими традиціями, притаманними мовам з латинською графікою (деталізація на прикладі іншомовних назв музичної тематики — тут) і невластивими українській мові. Історично склалося так, що назви творів в українському письмі НЕ виділяють курсивом — і оформлювальні звички західного академічного світу тут ні до чого. Є чи не є українська Вікіпедія «копією англійської» — тема для окремої розмови. Спойлер: ні, не є.
ɪ 06:26, 21 березня 2017 (UTC)
В ДСТУ є вимога виділяти курсивом авторів? Ні. У прикладах держстандартів виділяють авторів курсивом? Ні. І ніхто не постраждав від того, що не відтворився заголовок «з оригінальним курсивним виділенням окремих слів». Ваш аргумент притягнутий за вуха. А про «невластиве українській мові» та «історично склалося» — взагалі несерйозно. Треба бути Нестором Літописцем чи Юрієм Шевельовим, щоб говорити про таке. Після розвалу СРСР західні тандарти поступово стають панівними в Україні — і в освіті, і в книжковій справі; дико чути, що «звички західного академічного світу тут ні до чого». --Cumanian (обговорення) 07:53, 21 березня 2017 (UTC)
У ДСТУ є вимога не виділяти курсивом авторів? Ні. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, клонований з міждержавного ГОСТ 7.1—2003, клонованого з міжнародного ISBD, дозволяє виділяти окремі області бібліографічного опису різними шрифтами? Так. Повна курсивізація курсивовмісних заголовків шкодить їх коректному відтворенню? Очевидно. Від того, що не відтворився заголовок з оригінальним курсивним виділенням окремих слів, страждає точність наведеної інформації, що прямо суперечить ВП:Перша основа («всі редактори Вікіпедії повинні <…> прагнути бути точними») і ВП:Правила і настанови («мета української Вікіпедії — створення повноцінної, точної енциклопедії українською мовою і ніщо інше»). І не плутайте бібліографічні стандарти, західні і будь-які інші, з традиційними графічними стандартами української мови, започаткованими принаймні за тисячу років до розвалу СРСР. Коли українська мова перейде на латинську абетку, поговоримо про курсивні заголовки, безлапкове написання зареєстрованих назв та інші латинографічні цяцянки. Не раніше. — ɪ 09:00, 21 березня 2017 (UTC)
Тисячу років, кажете?)) Добре. Наведіть тоді, пане, приклади оформлення літератури українською мовою за 991 рік. З курсивом, звичайно. Якщо важко, то 1091 чи 1191 теж підійдуть. --Cumanian (обговорення) 09:27, 21 березня 2017 (UTC)
Вам кажуть «не плутайте», а ви плутаєте. Перш ніж перевести українську бібліографічну культуру на західну колію, необхідно нав’язати українському кириличному письму латинські графічні традиції. Сумніваюся, що у вас це вийде, але хтозна — буває, що й каплун літає. Спробуйте. За межами Вікіпедії. — ɪ 17:01, 21 березня 2017 (UTC)
Перестаньте вже нарешті називати назви публікацій заголовками. В стандартах, про які ми говоримо, заголовком є те, що ви називаєте авторами. Тобто текст, що передує назві публікації. --MMH (обговорення) 12:25, 21 березня 2017 (UTC)
Під заголовком я маю на увазі не «заголовок» (рос. заголовок) як область бібліографічного опису, а «заголовок» (рос. заглавие) як назву конкретної публікації. ГОСТ 7.80—2000 чітко вирізняє поняття «заголовок», «заглавие» і «название» («7.2 Заголовок библиографической записи анонимного классического произведения, публиковавшегося под разными заглавиями, содержит наиболее известное его название»). Перші два терміни українською перекладаються однаково — «заголовок», тому в обговоренні ГОСТ 7.80—2000, ГОСТ 7.1—2003 та інших споріднених російськомовних бібліостандартів не оминути плутанини і квіпрокво. Можливо, саме через це українських перекладів цих ГОСТів досі не існує. — ɪ 17:01, 21 березня 2017 (UTC)
Я зрозумів, але вважаю що цю плутанину слід припиняти і заголовком називати рос. заголовок, а от щодо рос. заглавие слід тоді ще подумати, як його називати, раз ГОСТ 7.80—2000 виділяє окремо ще й рос. название. Я про це не знав, тому у всіх бібліографічних шаблонах, які я адаптував до української вікі або створив сам, рос. заглавие відповідає укр. назва (це шаблони {{Стаття}}, {{Публікація}}, {{Cite web 2}}). --MMH (обговорення) 16:35, 22 березня 2017 (UTC)
Cumanian писав: «В ДСТУ є вимога виділяти курсивом авторів? Ні. У прикладах держстандартів виділяють авторів курсивом? Ні. І ніхто не постраждав від того, що не відтворився заголовок „з оригінальним курсивним виділенням окремих слів“», — у прикладах держстандартів заголовки (авторів) виділяють жирним шрифтом. --MMH (обговорення) 12:32, 21 березня 2017 (UTC)
"всупереч вимогам ДСТУ" А можете мені на пальцях пояснити, яке відношення український мовний розділ Вікіпедії має відношення до стандартів держави Україна? --DixonD (обговорення) 10:22, 21 березня 2017 (UTC)
Ви абсолютно праві, пане) Український мовний розділ Вікіпедії, загалом, не має відношення до стандартів держави Україна. За винятком правопису і, як в нашому випадку, — питанні бібліографічного оформлення. Його прийнято за правило. Є скажімо новий стандарт за 2015 рік. Краще б його обговорили. --Cumanian (обговорення) 12:36, 21 березня 2017 (UTC)
ДСТУ 8302:2015 — стандарт внутрішньотекстових, підрядкових і позатекстових бібліографічних посилань, де-факто — урізана українська адаптація міждержавного ГОСТ Р 7.0.5—2008. ГОСТ 7.1—2003 і ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 — стандарти розгорнутого бібліографічного опису. Відчуйте різницю. — ɪ 17:01, 21 березня 2017 (UTC)
«… де-факто — урізана українська адаптація міждержавного ГОСТ Р 7.0.5—2008 …», — ГОСТ Р 7.0.5—2008 не міждержавний стандарт, а національний стандарт РФ. За посилання на ДСТУ 8302:2015 — спасибі, не знав, що такий існує. --MMH (обговорення) 16:09, 22 березня 2017 (UTC)
Формально національний, фактично міждержавний (окей, міжнародний) — оскільки українського стандарту бібліографічних посилань, відмінного від російського ГОСТ Р 7.0.5—2008, донедавна просто не існувало. З ДСТУ 8302:2015 обережніше — там купа помилок, лакун і неузгодженостей з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Хоча до тексту настанови, звичайно, можна додати. «Обирай, але обережно. Але обирай». — ɪ 17:18, 22 березня 2017 (UTC)
Поки додав в статтю «Бібліографічне посилання». Якщо Ви кажете, що там купа помилок, то в настанову напевно поки-що рано його додавати. В будь-якому випадку, мушу спочатку сам його прочитати, щоб щось коментувати з його приводу ). --MMH (обговорення) 18:06, 22 березня 2017 (UTC)
Щоб не було подальшої плутанини та пустих суперечок, пропоную додати міждержавний стандарт «ГОСТ 7.80—2000. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления» в текст даної настанови, оскільки без цього стандарту використання ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 є проблематичним. Повторюсь (я про це писав в розділі «Виділення курсивом у бібліографічному посиланні» цього обговорення), бібліографічний запис (це, практично, синонім поняття бібліографічне посилання) складається з заголовка і опису. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 регламентує створення (складання, написання) опису, а те, що ви називаєте авторами є заголовком бібліографічного запису і правила його створення (складання, написання) регламентує «ГОСТ 7.80—2000. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления». Авторів, згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 слід писати після похилої риски, яка йде за назвою публікації (Кобзар / Т. Г. Шевченко), а коли ви хочете писати їх попереду назви публікації, то це вже буде заголовком публікації і правила його написання регламентує ГОСТ 7.80—2000. Згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 заголовок бібліографічного опису є необов'язковим елементом бібліографічного опису і може бути упущений (не наведений). Сподіваюсь зрозуміло написав.--MMH (обговорення) 13:00, 21 березня 2017 (UTC)
ɪ 17:06, 21 березня 2017 (UTC)
MMH (обговорення) 18:21, 22 березня 2017 (UTC)
Слухайте, ну про що ми говоримо? Я особисто категорично проти автоматичної орієнтації на російські стандарти. І не треба нічого пхати до настанови за власним смаком. Можете на правилах Вікіпедії, а не на власних міркуваннях, пояснити, для чого українському мовному розділу потрібна уніфікація саме з Росією? Mykola Swarnyk (обговорення) 08:34, 23 березня 2017 (UTC)
Мені особисто все одно буде курсив в настанові чи ні. Курсив пішов не зі стандартів (як я вже казав, там для виділення авторів використовується або жирний шрифт або взагалі нічого не використовується), а просто склалася така традиція. Стандарти не російські, а СРСР, оновлені і прийняті окремими колишніми республіками цієї колишньої країни. Переваги використання курсива пояснив учасник ɪ. --MMH (обговорення) 12:05, 23 березня 2017 (UTC)
Я вже писав в іншому обговоренні. В Україні тексти стандартів не є відкритими, офіційного тексту українського стандарту ніхто з нас не бачив, тут лише посилання на російський стандарт наведені. Тож ми не можемо однозначно стверджувати, що там нема курсиву.--Анатолій (обг.) 16:04, 2 квітня 2017 (UTC)
У відомому нам стандарті жодного курсиву не було. Почати дотримуватись якогось стандарту, тексту якого нема - вибачте, це ким треба бути? На підставі того, що якийсь мудрагель тихцем повиправляв у прийнятому тексті правила прямий текст на курсив, а інший пропонує вважати це як «традицію», бо як «стандарт» запровадити неможливо, джерел нема? Стандарт не російський, (о, перепрошую!) — він радянський? Ви взагалі при своєму? А яким стандартом надруковані українською мовою мільйони книжок у Мюнхені, Лондоні, Празі, Монреалі, Торонто? Вибачте, чи українська Вікіпедія взагалі зобов'язана орієнтуватись на стандарти СРСР? Крім переваг у курсиву є ще й недоліки - хибне візуальне розпізнавання при оцифровуванні, наприклад. Ускладнення набору і візуальна невиразність. Та й не в тому справа. Я готовий підпорядкуватись і писати курсивом, якщо такий стандарт реально є. Але внесення якоїсь фігні в правила вночі і потім запудрювати що це традиція - пішли ви в баню з такими «традиціями». Mykola Swarnyk (обговорення) 02:00, 3 квітня 2017 (UTC)
«Срезневский В. И. Е. Бецкий — издатель «Молодика». «Журнал Министерства народного просвещения», 1900, кн. 12.»
Це звідси.
Мені все одно, курсивом чи жирним, автора чи назву (вважаю лише, що має бути витриманий стиль, в en, здається, курсивом назви публікацій), але пожалійте людей, які читають таке без виділення. А курсив там з друкованого видання. Тільки там (у друкованому ще), здається, помилка, бо те I має бути не від «Ізмаїлович», а від «Іван» (десь проскочило Ігорович, але переважно Єгорович, все не доберуся до цієї статті)
Щодо візуальної невиразності — чогось тег html, який робить курсив, називається emphasis. Хоча так, на алфавітно-цифрових терміналах з матрицею 5×7 і при друкові на газетному папері фарбою для покривання чавунних конструкцій курсив виглядав би набагато гірше прямого тексту. --ReAlв.о. 05:41, 3 квітня 2017 (UTC)
У відомому нам стандарті жодного курсиву не було. — У відомому нам стандарті ГОСТ 7.1—2003, прийнятому в Україні під назвою ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, є дозвіл виділяти окремі області бібліографічного опису різними шрифтами (4.7.4). Розумному досить.
…у курсиву є ще й недоліки - хибне візуальне розпізнавання при оцифровуванні… — І до чого тут Вікіпедія? Ви роздруковуєте вікі-статті, а потім їх розпізнаєте? Можна поцікавитися, навіщо? Крім того, як користувач ABBYY FineReader з сімнадцятирічним стажем в. п. с. жодного разу не стикався з проблемою хибного розпізнавання курсиву просто через те, що він курсив. Пошкоджений або погано відсканований текст — інша справа.
Ускладнення набору… — Якщо ви користуєтеся бібліографічними шаблонами, ви просто вписуєте імена авторів у поле |автор=. Якщо ні — до ваших послуг кнопка А на стандартній панелі редагування. Набрати вручну ''Автор А. А.'' замість Автор А. А. — теж не бозна-яка проблема. Користувачам, для яких такий набір являє собою реальне ускладнення, краще взагалі не редагувати Вікіпедію. Аби уникнути ще більших ускладнень.
…візуальна невиразність. — Навпаки, візуально невиразним є суцільний прямий текст без жодних семантичних виділень. Приклади заголовків «Ростунов И. П. П. И. Багратион» і «Срезневский В. И. Е. Бецкий», у безкурсивному вигляді невиразних до повної нечитабельності, наведено вище.
Стандарт не російський, (о, перепрошую!) — він радянський? — Стандарт не російський і не радянський, а міждержавний, розроблений на основі міжнародного. Бібліографічні описи в книжках, надрукованих у Мюнхені, Лондоні, Празі, Монреалі і Торонто, наведені за стандартами, яких дотримуються тамтешні видавники. У Вікіпедії — свій стандарт, і вона дотримується його. Принаймні має дотримуватися. Курсивне написання імен авторів — не стільки традиція, скільки оптимальне оформлення бібліографічного заголовка, знайдене шляхом спроб і помилок. Не бачу сенсу розжовувати це на форумах вдесяте і вдвадцяте. Простіше записати у правилі.
ɪ 06:56, 3 квітня 2017 (UTC)
Виявляється, ГОСТ 7.80—2000 вже давно введений в дію, як Національний стандарт України, це: «ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання» [15]. --MMH (обговорення) 08:48, 3 квітня 2017 (UTC)

Нові стандарти скорочень (2013) і посилань (2015)[ред. код]

Стандарт зі скорочень українською мовою 1997 року вже не є чинним. Новий стандарт ДСТУ 3582-2013. Також з'явився новий стандарт для посилань ДСТУ 8302-2015. — Це написав, але не підписав користувач 188.163.11.62 (обговореннявнесок).

Необхідність Ессе-роз'яснення що має бути у розділі "Примітки" і у розділі "Джерела"[ред. код]

Формалізація структури посилань на джерела[ред. код]

Довге обговорення #Необхідність Ессе-роз'яснення що має бути у розділі "Примітки" і у розділі "Джерела" продемонструвало, що навіть така дрібниця, як назви розділів джерел можуть стати джерелом конфлікту.

У чинній версії правил, настанов та довідок (Вікіпедія:Стиль/Структура статті, Довідка:Виноски, Вікіпедія:Посилання на джерела) користувачеві передбачена певна свобода вибору назви для цих розділів. В результаті, одні користувачі можуть обирати типову назву для розділу джерел — Примітки, інші користувачі можуть обрати Джерела. У той момент, коли ці дві групи користувачів спробують відстояти свій варіант оформлення в одній статті, виникає конфлікт.

Для уникнення подібних ситуацій в подальшому, пропонується розробити єдиний стиль оформлення, формалізувати структуру посилань на джерела. Після затвердження цього стилю немає жодної необхідності бігти перероблювати у екстреному темпі 800,000 статей — просто у випадку конфлікту в майбутньому, ми матимемо затверджений варіант, якого варто притримуватися.

Робота буде поділена на три етапи:

  1. Робота над еталоном. Під час робіт ще нічого не виноситься на голосування.
  2. Затвердження однієї з версій еталону як довідки на основі голосування.
  3. Приведення чинних правил, настанов і довідок (Вікіпедія:Стиль/Структура статті, Довідка:Виноски, Вікіпедія:Посилання на джерела) до стану, що не буде протирічити розробленому еталону.

Ось тут:

ми працюємо над еталонними варіантами оформлення. Працювати можна спільно: обговорювати, правити, пропонувати найкращі ідеї для оформлення — жодних формальностей чи обмежень. Спільна робота над найкращим, зразковим прикладом.

Коли робота буде закінчена, буде оголошено голосування. Після тижня голосування буде затверджена довідка. На основі довідки будуть відкориговані чинні правила і настанови. В результаті ми матимемо єдину структуру для оформлення посилань, і несуперечливі правила. --VoidWanderer (обговорення) 10:04, 1 серпня 2018 (UTC)

Дякую за координування роботи по створенню How to guide сторінки по цьому питанні. Буде вільана хвилька - оновлю та розширю свій варіант.--Piznajko (обговорення) 04:26, 3 серпня 2018 (UTC)

ГОЛОСУВАННЯ: Оновлення стандартів бібліографічного опису згідно з оновлених ДСТУ 8302:2015 та ДСТУ 3582-2013[ред. код]

Ось створив Вікіпедія:Посилання на джерела/Оновлення2019 де оновлено стандарти бібліографічного опису згідно оновлених ДСТУ 8302:2015 та ДСТУ 3582-2013 . Для інформації в нас зараз використовуються стандарти від 2006/1997 років відповідно.

Також додав згадку про використання бібліографічного опису APA (на якому базується {{cite book}}) оскільки в укрвікі вже де-факто давно для цитування книожок використовують як ДСТУ ({{книга}} так і APA ({{cite book}}), тож що згадка АПА допоможе це унормувати. Також, для тих українських науковців кого лякає APA, згідно з Міністерства освіти і науки України 12.01.2017 № 40 в якому затверджено вимоги до оформлення наукових праць та дисертацій, вже давно в Україні можна використовувати як ДСТУ, так і APA (загалом дозволено 11 найпоширеніших стилів цитування таких як APA, MLA тощо). Але оскільки {{cite book}} базується саме на APA, то його й згадую.

Щодо заголовку: а хіба не згідно з (орудний відмінок)? --Friend (обг.) 13:07, 12 січня 2019 (UTC)
Так, дяки--piznajko (обговорення) 20:09, 12 січня 2019 (UTC)

За[ред. код]

  1. --piznajko (обговорення) 21:12, 12 січня 2019 (UTC)
  2. --Anntinomyобг 13:01, 12 січня 2019 (UTC)

Проти[ред. код]

  1. ДСТУ 8302:2015 це не стандарт, а збірник помилок. --MMH (обговорення) 20:10, 12 січня 2019 (UTC)
  2. По-перше, це маніпуляція. Ключові зміни, під які ви переробили проект, у самому стандарті є лише рекомендацією (в тому ж стандарті є багато прикладів, які тій рекомендації не відповідають). По-друге, не було ніякого обговорення. Цікаво було би почути позицію, наприклад, MMH про помилки. Цікаво, чи були якісь оглядові/критичні публікації у фаховій періодиці (часу вже трохи пройшло) на тему нового стандарту (я читав подібне про старий стандарт). З іншого боку (по-третє), «рекомендація» робить найгірше, що може бути у Вікі — впроваджує одночасно два стандарти, без обов'язковості жодного з них. Це буде просто війна… І взагалі, це чергова спроба протягнути кота в мішку методом «не треба обговорень, відразу голосуємо, ураааа, урррааа, впереееед!!!». Таким методом вже свідомо «протягнули» голосування людей з ПО, потім самі ж ініціатори бідкались. Тепер от знову. Це класичний випадок «ВП:Голосування - зло»--Aeou 20:32, 12 січня 2019 (UTC)
    Вони вирішили зробити свій аналог російського ГОСТ Р 7.0.5—2008, але завдяки своїй непрофесійності не змогли цього нормально зробити. Абсолютна байдужість до наявносі/відсутності пробілів у потрібних місцях прикладів бібліографічних посилань (наявність/відсутність пробілів носить у документі випадковий характер) унеможливлює використання цього документу як стандарту. --MMH (обговорення) 20:43, 12 січня 2019 (UTC)

Утримуюсь[ред. код]

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Поясніть, будь ласка, чому наведені приклади з тире в розділі «Приклади» суперечать зразкам без тире в розділах «Форма» і «Зразок написання...». Також розділ «Зауваження» не відповідає посиланням на стандарт, або потребують тлумачення з прикладами: «Усі елементи бібліографічного опису пишуться з малої літери» (Там само з великої, а от ред. чи уклад. після скісної?), «Знаки ; та : розділяють пробілами з обох боків» (суперечить усім наведеним прикладам стандарту), «У нумерації сторінок пробіли відсутні» (незрозуміло). Maksym Ye. (обговорення) 13:14, 12 січня 2019 (UTC)

Всі ті розділи - ще не оновлені до найновішого ДСТУ 2015. Їх треба оновити - прахання допомогти в цьому.--piznajko (обговорення) 21:14, 12 січня 2019 (UTC)
Я б запропонував відступити від частини рекомендацій цього стандарту. Наприклад, для позначення сторінок. Типографське тире в електронному форматі Вікіпедії виглядатиме дуже дивно, як на мене, варто залишити звичайний дефіс (С. 1-2, а не С. 1—2). Maksym Ye. (обговорення) 17:46, 13 січня 2019 (UTC)
Насправді, це вимога українського правопису і вже давно практикується в укр. Вікіпедії: Вікіпедія:Оформлення тексту#Єднальне тире. --MMH (обговорення) 10:18, 14 січня 2019 (UTC)

Обговорення[ред. код]

Думаю у стандартописців просто не вистачило духу скасувати совок-стайл. Чудово, що нарешті "рекомендований стиль" хтось пробує викласти у довідці. Жаль, що вікіпедисти тут не на крок попереду: по факту використовують всяко-разно, а у довідці чомусь лише совок-стайл рекомендують (при чому немає навіть розділу переліків шаблонів, які за ДСТУ, а які ні. Цікаво взагалі, окрім згаданого Книга є ще шаблон, який дає ДСТУ?). --Anntinomyобг 20:33, 13 січня 2019 (UTC)

Anntinomy, дивись мої останні оновлення Вікіпедія:Посилання на джерела/Оновлення2019 - тав вже не лише про совок-стайл ДСТУ згадано, а й описано використання APA (через шаблон {{cite book}}).--piznajko (обговорення) 23:29, 13 січня 2019 (UTC)
бачу, дякую. Бажаю натхнення в подальшій боротьбі. Моя мрія — аби рекомендували лише APA, а недостандарти лише в див.також пояснювалися. Бо все може бути дозволено (воно й є дозволено), а Довідка мала б рекомендувати лише один стиль, який вікіпедисти б хотіли, щоб був у статтях. Але ще раз дякую, що підняли питання!--Anntinomyобг 13:11, 14 січня 2019 (UTC)
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (як і ГОСТ 7.1—2003), насправді, просто копіює вимоги Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD — International Standard Bibliographic Description). --MMH (обговорення) 17:16, 14 січня 2019 (UTC)
«Цікаво взагалі, окрім згаданого Книга є ще шаблон, який дає ДСТУ?)», — є: {{Публікація}}, {{Стаття}}, {{Cite web 2}}. --MMH (обговорення) 10:14, 14 січня 2019 (UTC)
дякую, велика праця. --Anntinomyобг 13:11, 14 січня 2019 (UTC)

Питання до експертів Anntinomy, Piznajko з питання правильного опису. У вікі (і загалом) тепер що прізвище авторів не виділяється курсивом? Тире теж не треба ставити після крапок? тегнете будь-ласка. --August (обговорення) 23:25, 19 лютого 2019 (UTC)

шаблон потрібно проставити - {{проект правил}}. Узагалі, це не може бути заборонено так як це ДТСУ і він використовується у вишах, а отже приходячи в вікіпедії вони вже мають набиту руку, тож ми не можемо це забороняти. А взагалі хочется побачити повноцінний проєкт, а не шаблони застаріло. Наснаги бажаю Вам ) --『  』 Обг. 02:28, 20 лютого 2019 (UTC)

Вітаю @Augustus-ua:, @AlexKozur: найновіші правила ДТСУ навпаки всіляко заохочують те що ви описали (не треба ставити тире після крапок тощо тощо), так що теоретично всі ми в вікіпедії маємо цим послуговуватися оскільки це найновіший стандарт ДТСУ (так само як наприклад ВП:МОВА чітко повідомляє що це правило укрвікі завжди використовує найостаннішу та найновішу версію посібника "Український правопис" від НАН України), але є одне але: два вікіпедиста, MMH та Aeou виступили категорично проти оновлення правил і відповідно формально ми в укрвікі так і не оновили правила до Вікіпедія:Посилання на джерела/Оновлення2019 і тому згідно чинного Вікіпедія:Посилання на джерела теоретично використання найновішого ДТСУ порушує правила укрвікі.--piznajko (обговорення) 03:31, 20 лютого 2019 (UTC)
п.с. @AlexKozur: дякую за бажання наснаги, але будь-хто може допомогти оновити правило на Вікіпедія:Посилання на джерела/Оновлення2019 і оновити ті розділи де зараз стоїть "застарілий розділ" до цих стандартів. п.п.с. {{проект правил}} - проставив, дякс що підмітили.--piznajko (обговорення) 03:31, 20 лютого 2019 (UTC)