Обговорення користувача:Білецький В.С./Архів 1

Іменування статей

Вибачаюсь за іронію, але ви б ще статті іменували через букву (одна велика, друга маленька). Оскільки створені вами статті не є скороченнями, то тільки перша літера у назві пишеться з великої букви, але якщо ви навіть назву статті напишете з маленької літери, Вікі автоматоматом поставить велику, а може у вас клавіша Caps Lock запала:)?--Kamelot 16:54, 19 листопада 2006 (UTC)

Ой простите пожалуста , я помогаю профессору осваивать Вики=) Студент =) учусь на ошибках=)— Це написав, але не підписав, користувач Білецький В.С. (обговорення • внесок).

Перш ніж допомагати професору, слід самому освоїти (не ображайтесь). Почитайте, будь ласка, довідку (посилання зліва у групі "навігація"). А то іншим доведеться багато виправляти.--Leon II 16:58, 19 листопада 2006 (UTC)

Простите , а можно с этого момента поподробнее???— Це написав, але не підписав, користувач Білецький В.С. (обговорення • внесок).

Вікіпедія:Довідка--Leon II 17:03, 19 листопада 2006 (UTC)

Гляньте для початку тут. Так називаються статті. Гляньте на статтю. В жодній ви не побачите символів переносу, які були у ваших вставках (які копівом називаються:). Якщо ви натиснете на Спеціальні:Random, у довільній статті побачите сині посилання. Як їх робити? Гялньте у довідку або, простіше, у текст (тіло статті, код) і звірте з тим, що на екрані. Праактикуйтесь на Вікіпедія:Грамайданчик. Окремі статті ,які були нормально названі, вже можуть бути, тому ви їх не відшукаєте, якщо не освоїтесь із принципами найменування. БУдуть питання, питайте. Старайтесь приводити подальші матеріяли у відповідність із Стилем Вікіпедії, адже це полегшить роботу і вам і Нам (Спільноті). Питайтесь, — і вам порадять.--A l b e d o ^® 17:13, 19 листопада 2006 (UTC)

Уважаемые!!! я все понимаю, ну ничего не понимаю (с) !! Такое ощущение , что вы не момогаете, а только запутываете пользователей! чем больше вы мне пишете тем меньше я понимаю— Це написав, але не підписав, користувач Білецький В.С. (обговорення • внесок).

Уявіть собі, що ви відкрили якусь енциклопедію і побачили написаний вами текст. По крайній мірі він не читаємий. Для порівняння зайдіть на головну сторінку та подивіться, як виглядить "вибрана стаття", як еталон. Робіть спроби на Грамайданчику. Будуть питання, вам з задоволенням порадять--Kamelot 17:32, 19 листопада 2006 (UTC)

Шановний пане Білецький, ви ніяк не реагуєте на зауваження. В назвах ваших статей є латинські букви, багато зі створених вами статей вже існують, ваші статті містять символ ¬, який бажано вилучити. Ви не вказуєте джерело звідки взяті тексти статей. Велике прохання найближчим часом виправити всі вказані недоліки. --Gutsul 07:19, 20 листопада 2006 (UTC)

Уважаемый все статьи взяты с "МАЛА ГІРНИЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ" под моей редакцией!!! прошу вас сделать пример сатьи лично для меня или выбрать ошибочную маю статью и сделать правильно!!! я через поисковик Вики проверял если в наличии статьи или нет. Которые есть я их не добавлял.

Вибачте, шановний, чи можна якось перевірити, що копистувач вікіпедії Білецький В.С. є тим самим Білецьким, що редагував МГЕ? Крім того, хотілось би мати свідчення того, що права на розповсюдження статей з МГЕ маєте саме ви, а не редакція чи авторський колектив. -- Oleg Marchuk^?!/_©~№? 10:00, 20 листопада 2006 (UTC)

Гарне запитання. Я неодноразово, здається, бачив Білецького по ТБ. Він сприймався зовсім по іншому. Перепрошую, якщо помилився. (див. далі по тексту сторінки) А от про © — чи не порушуються авторські права переносом статей? --vityok 14:21, 20 листопада 2006 (UTC)

Дуже прємно, що така поважна людина як ви звернула увагу на вікіпедію (але джерело всеодно потрібно вказати ;-) ). Статті ви не знаходили, бо назви ваших статей містять не українські, а латинські i (які мають різні коди), тому система не знаходила відповідних статей. Як наслідок маємо статті Абразiя та Абразія (зміст першої я вже переніс в другу). Таке от лихо. --Gutsul 07:36, 20 листопада 2006 (UTC)

То есть в каждой статье мне в конце нужно подписывать МАЛА ГІРНИЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ За редакцією докт. техн. наук Білецького В.С.

Я додаю текст
==Джерела==
*{{МГЕ}}
, {{МГЕ}} - шаблон Шаблон:МГЕ, який зараз містить текст "Мала гірнича енциклопедія. За ред. В.С.Білецького. Донецьк: Донбас, 2004." (приклад використання - стаття Абсорбер). Можна додавати і ваш текст, але використання шаблонів є доцільнішим (їх можна змінювати і всі статті де вживається шаблон будуть відображати змінений текст). --Gutsul 08:07, 20 листопада 2006 (UTC) Білецький В.С. 12:59, 23 листопада 2006 (UTC)

Шановні колеги з Вікіпедії! Дякую дуже, що Ви надаєте методичну допомогу моїм студентам і добровільним помічникам у освоєнні Вікіпедії. Я зараз маю десь біля 12 000 статей з МГЕ т.1 і МГЕ т. 2. Том перший вже давно весь можна ставити у Інтернет-простір, так як згідно угоди з видавництвом я не мав права цього робити всього один рік - 2004 -й. Після цього - будь ласка. Це 6400 статей. Том другий (близько 7000 статей) думаю можна буде ставити через рік після його виходу друком. Це десь кінець 2007 року. Хочу зробити такий внесок у Вікіпедію. Але сам ще не освоював її. Студенти ж (помічники) теж не спеціалісти у цій справі. Тому дякую за терпіння і прошу не ображатися за наші часто можливо наївні кроки та запитання. Ми будемо вдячні за будь-яку методичну чи іншу допомогу і у майбутньому.

З великою повагою до Вікіпедії

Володимир Білецький, проф., д.т.н.

Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії!

Якщо Ви початківець, то пропонуємо переглянути деякі корисні поради:

• Краш-курс для новачків
• Поради для новачків
• Детальні довідки і поради
• Портал Спільноти
• Як редагувати статтю
• Як і для чого ми розвиваємо Вікіпедію

Сподіваємося, що Ви візьмете участь у подальшій роботі нашого спільного відкритого проекту не тільки як читач, але і як дописувач.

На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків (~~~~).

Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Вікіпедія:Довідка. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, задайте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці Вікіпедія:Інтереси учасників.

Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, що є в Категорія:Користувачі,_що_допоможуть_новачкам або ж можете замістити оголошення на порталі спільноти (Кнайпа). Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Шаблон:Новини спільноти

P. S. Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавілон or create your own ones.
You can ask help of Community on CommunityPortal (help): Додати нове обговорення (Add new discussion/problem) --Yakudza -พูดคุย 07:40, 20 листопада 2006 (UTC) Посмотрите статью "Абсорбенти" и укажите , что неправельно в этой статье!Мне легче исправить ошибки под вашим руководством чем перечитывать всю Вики. Катострофическая нехватака времени. Тем неменее хочеться пополнить Вики моими трудами ...

Перейменування

Шановний авторе. У Вікіпедії прийнято працювати одній людині під одним зареєстрованим ім'ям. Так як ви не є Володимиром Стефановичем Білецьким, а його студентом, то ваш аккаут "Білецький В.С." може вводити у оману інших користувачів. Пропоную вам його змінити, або я можу перейменувати його на нове ім'я (псевдонім), яке ви самі виберете за вашим побажанням. Також прошу відповісти, чи публікація статей з Малої гірничої енциклопедії санкціонована Володимиром Стефановичем чи є вашою власною ініціативою? --Yakudza -พูดคุย 07:57, 20 листопада 2006 (UTC)

Отвечаю по пунктам:

1) Я зарегистрировал проф. Белецкого по его просьбе в Вики 2) Он после того как я её освою будет работать под сим никнеймом 3) Он являеться инициатором "залива" МГЭ в вики

Я не знаю как удобнее ну мне кажеться ненужно ничего менять просто помогайте мне в редакции

Дуже дякую. Тоді гадаю, що буде краще, якщо ви зареєструєтесь під іншим ім'ям, а це залишиться за проф.Білецьким. Річ у тім, що Вікіпедія, як ви могли помітити, це крім написання статей, ще й спікування користувачів між собою з приводу цих статей. Тому якось незвично виглядає, коли до однієї людини звертаються ім'ям іншої. --Yakudza -พูดคุย 09:21, 20 листопада 2006 (UTC)

Також можна змінити ім'я користувача, звернувшись із цим проханням до бюрократа.--Ahonc^?!/_©~№? 12:32, 21 листопада 2006 (UTC)

Також бажано в кінці ставити посилання до якої категорії ви хочете прікріпити цю статтю, чи до Хіміі, чи до гірничої справи чи до будь якої іншої. Я відредагував вашу статтю абсорбенти, йдіть в редагування і дивіться як посилати статті в категорії. Без категорії стаття не може існувати. Це всеодно якби сторінки з енциклопедії згребти в купу без оголошення і вказівки змісту. Якщо треба поміч - питайте. Успіхів вам! --Hillock65 08:16, 20 листопада 2006 (UTC)

Простите, а можно просто ссылаться на Гороное дело без определенного предмета?

• Все залежить від теми статті. Якщо абсорбент, то напевно має відношення до хіміїї і гірничої справи, якщо Авлакоген то напевно ще й до геології. Пишіть до якої категорії ви думаєте це відноситься, пишите "категорія:" тоді ставите в дужки [[... Можна зразу писати яку категорію і тоді зверху натискати К: воно саме поставить скобки і слово "категорія". Якщо категорія червоним кольором, її не існує...--Hillock65 08:33, 20 листопада 2006 (UTC)

Звертаюсь до студента :) : З категорізацією теж не забувайте про деякі нюанси: не слід заносити статтю до всіх категорій, з якими є асоціація. Тільки до основних. Наприклад, той же абсорбент має відношення до категорій "хімія" і "фізика", але не до "гірничої справи" в цілому - лише до підкатегорії "Збагачення корисних копалин". Взагалі можна обмежитись і тільки "хімія" і "фізика". Все, що має відношення до геологіїї, не обов'язково має відношення до гірничої справи і навпаки. І т.д. Якщо ви не впевнені, яка саме категорія, краще не проставляйте, хтось додасть.— Це написав, але не підписав, користувач Leon II (обговорення • внесок).

Вікіфікація

Шанонвий Пане Білецький В.С.. Прошу звернути увагу на деякі правила оформлення статей у вікіпедії:

1. Стаття мусить починаится з пожиреної назви.
2. В статті бажано проставляти посилання на інші статті та посилання на статті в іншомовних проектаїх (інтервікі)
3. Підпис автора статті у тілі статті є неприпустимим і буде вилученим
4. Слід проставити категорію в залежності від тематики статті.
5. Словникові - неенциклопедичні статті - слід розміщувати у вікісловник

--A1 09:00, 20 листопада 2006 (UTC)

P.S. В обговореннях також було б бажано писати українською мовою, якщо, звичайно, Ви нею володієте. Якщо ні - бажано вказати це на сторінці користувача --A1 09:00, 20 листопада 2006 (UTC)

В обговореннях можна писати мовою, яка зручніша :)---- Ілля 09:14, 20 листопада 2006 (UTC)

Можна, але виглядає дуже дивно, якщо це не спілуквання з користувачами з інших країн.--A1 09:28, 20 листопада 2006 (UTC)

Для людини з Донецька, яка скоріш за все ніколи в житті не спілкувалась українською, але вільно її розуміє, може бути певний психологічний бар'єр (боязнь написати з помилками тощо). Тому я також гадаю, що нічого поганого в тому, якщо користувач буде писати тією мовою яка йому зручніша, принаймні на початку своєї участі у роботі вікіпедії. --Yakudza -พูดคุย 09:55, 20 листопада 2006 (UTC)

Уважемые Администраторы Википедии !! большая просьба к Вам ( от студента выполняющего эту работу и который пытается помочь Вики и многим нуждающимся в этой информации):

1) Напишите 1 пример статьи (на моих примерах, что я вложил) как должна выглдядит идеальная статья со всеми ссылка и сносками 2) Если не хотите продолжения заливки МГЭ так и скажите , что вы ненуждаетесь в этом потому , что если я сейчас этого непойму и мне этого не дадут сделать врядли это в скором времени начент сам Профессор (он занятой человек иначе не подключал бы нас) 3) Пишите не все сразу, а иначе я теряюсь вообще=) мне нужны учители , а не те кто будет вячески тыкать , что и как!! Конечно легче расказать где читать чем объяснить ! и замедьте , что все что вы внаятно объяснили я сделал как нада или почти.

Спасибо за внимание!!!— Це написав, але не підписав, користувач Білецький В.С. (обговорення • внесок).

А що, так складно прочитати довідку? Її саме для того писали, щоб вам ніхто не "тыкал, что и как" :). Для прикладу заглянте в статтю "Абразивність гірських порід", я відкорегував дещо, подивиться за мінімальний приклад.--Leon II 14:15, 20 листопада 2006 (UTC)

Ніхто не проти заливки МГЕ, але не поспішайте зробити аби як. Сподіваюсь, це не то, що хотів би шановний професор.--Leon II 14:18, 20 листопада 2006 (UTC)

Абразивність гірських порід

Стаття потребує доробки:

• деякі символи відображені ?, що не зрозуміло

  Тому коефіцієнт абразивності Ка визначають як добуток: Ка = ст• Ккр

• потребується розкриття термінів, зокрема, "Ка", "ст" і "Ккр". Для цього можна написати окремі статті
• потребується розкриття скорочень, зокрема "г.п." (у вікіпедії не прийнято так скорочувати) — Це написав, але не підписав, користувач OlegMarchuk (обговорення • внесок).

Уважаемый прочитайте внимательно там расписаны значения всех этих параметров насчет г.п. простите исправим— Це написав, але не підписав, користувач Білецький В.С. (обговорення • внесок).

Я виправив. Подивіться статтю - заодно як приклад мінімального вікі-форматування. І підписуйте повідомлення (на панелі є кнопка).--Leon II 14:11, 20 листопада 2006 (UTC)

Откуда я точно знаю, какие из слов нужно выделять и что нада сделать ссылку на это слово !!! ПОлучаеться мне из всей справки на один термин нужно переискать всю википедию?Білецький В.С. 14:17, 20 листопада 2006 (UTC)

Тут все простіш. Виділяйте всі терміни, які вважаєте за необхідне, але один раз в статті. Те що вже є у Вікі буде висвічуватись синім кольором, чого не має, буде рано чи пізно написане.--Kamelot 14:20, 20 листопада 2006 (UTC)

Наявні статті можна подивитись у пошуку, або за алфавітним переліком (Спеціальні:Allpages). І взагалі, посилання - це лише один бік вікі-розмітки; принаймні, форматуйте текст (вбирайте переноси, "?", ставте надстрочні/підстрочні символи та ін.).--Leon II 14:23, 20 листопада 2006 (UTC)

Администраторы дорогие пожалуйста если кто нибуть пользуеться всетаки ICQ просьба "стукнуть" мне 377079922 !А то моя голова уже закипает от сиго потока информации

Паузу

Шановний! Візьміть паузу! Ми не встигаємо приводити ваші статті до вигляду, який прийнятний у вікіпедії. Пройдіться по статтях, що ви додали і вивчіть зміни, які відбулися з кожною з ваших статей. Для цього поряд з іменем статті, зверху, трошки правіше, є кнопка "Історія". Дякую за розуміння -- Oleg Marchuk^?!/_©~№? 14:55, 20 листопада 2006 (UTC)

Заливки з МГЄ

1. Щодо чи потрібні заливки з гірничої енциколопедії чи ні. Безумовно потрібні, і кількість користувачів, які відгукнулись на вашій сторінці свідчить саме про це, тільки бажано щоб статті були у певному фоматі вікіпедії, про що я напишу нижче.
2. Вікіпедія - це колективна діяльність, і тому тут може бути інколи більше порад ніж потрібно. Проте все неможливо пояснити на сторінці обговорення, тому для більш детальної інфомації існує Довідка. Звичайно, спочатку у всьому розібратись неможливо, але це і не потрібно. Бо навіть користувачі, які вже давно тут не знають всіх правил. Якщо будуть якісь конкретні питання - звертайтесь. Якщо щось не так зробите нічого страшного, у Вікіпедії все доволі легко виправити.
3. Гадаю, що ви могли помітити, що багато статей, які ви розмістили, були покращені за участю інших користувачів. Для прикладу можна подивитись Абсорбенти, Абсорбер, Аварiйна ситуацiя, Авантюрин, Абзетцер та багато інших. Тобто у статті обов'язково має бути

• починатися з пожиреної назви, напр. '''Абсорбенти''' —
• В статті бажано проставляти посилання на інші статті, якщо слово у іншому відмінку то лінк [[абсорбція|абсорбції]] буде вести у статю абсорбція.
• Обов'язково категорія. Схоже ви вже розібрались з категоризацією, якщо не знаєте куди точно розмітити - ставте приблизну категорію, наприклад [[Категорія:Гірнича справа]] або [[Категорія:Хімія]]
• Бажано проставляти посилання на статті в іншомовних проектаїх (інтервікі). У вашому випадку це легко зробити, бо у статтях доволі часто є переклад на англійську мову. Тоді цей переклад просто розміщуйте у кінці статті приблизно так: [[en:Ангійська назва]] Але якщо не зможете спочатку цього зробити, гадаю що вам на перших порах це допоможуть інші.
  • Бажано перевірити наявність таких статей в англійський вікіпедії -- Oleg Marchuk^?!/_©~№? 15:25, 20 листопада 2006 (UTC)
• У обговореннях будь-ласка підписуйтесь, проставивши чотири знаки ~~~~--Yakudza -พูดคุย 15:01, 20 листопада 2006 (UTC)

Про категорії не сприймайте приклад буквально, а то я бачу ви усюди проставили категорію "Хімія" :)) (вже виправлено)--Leon II 15:22, 20 листопада 2006 (UTC)

Терміни німецькою

Розкажіть будь ласка, за яким принципом побудовано переклад термінів німецькою? Я не дуже розумію, що означає n або f, тому просто повидаляв такі переклади -- Oleg Marchuk^?!/_©~№? 15:26, 20 листопада 2006 (UTC)

Шановний колего OlegMarchuk! У німецьких термінах-відповідниках n - середній рід f - жіночий рід m - чоловічий рід

Так що це дуже потрібні та інформативні позначення. Якщо подавати термін і німецькою, то ці позначення (родів) теж необхідні - їх подають більшість сучасних словників.

З повагою Проф. В.С.Білецький

Не зовсім зрозуміло, навіщо рід в енциклопедії. Я так розумію, що їх місце в словнику. До речі, є такий вікі проект, називається ВікіСловник. Було б чудово оформити словникову статтю з родом, з відмінками, перекладами в словнику і дати пересічні посилання між енциклопедичною та словниковою статтями. --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 19:53, 24 листопада 2006 (UTC)

"как должна выглдядит идеальная статья со всеми ссылка и сносками"

Рекомендую ознайомитись з вибраними статтями. Вибрана стаття - це стаття, яка обирається щотижня тут шляхом голосування. З вибраних статей можна брати приклад - як у змістовному відношенні, так і в плані оформлення. Список вибраних статей можете переглянути тут. Також, щоб зрозуміти, що таке джосконала стаття, Вам слід прочитати Довідка:Досконала стаття. Якщо є потреба - можу скопіювати цю статтю на Вашу сторінку обговорення. Успіхів! --A1 00:14, 22 листопада 2006 (UTC)

Латинська "і" в назвах статтей

Шановний пане Білецький (чи студенте пана Білецького), ви й далі створюєте статті, назви яких містять латинські літери "і". Останні приклади: Аварiне фонтанування. Щоб осмислити проблему, наберіть з клавіатури в полі вводу "пошук" українською мовою термін Аварiне фонтанування і натисніть "перейти" і ви побачите, що такої статті не існує (як мінімум зараз). Після цього замініть українську "і" на латинську (англійську) - стаття знайдеться. Сподіваюся, що після цього ви зрозумієте недопустимість застосування латинських літер в українських назвах статей. --Gutsul 07:17, 22 листопада 2006 (UTC)

Перепрошую, слово "Аваріне" взагалі не існує в українській мові --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 07:57, 22 листопада 2006 (UTC)

Вірно, але це інша тема. Я намагався пояснити проблему з латинськими "і" на існуючих прикладах, щоб пан студент нарешті зрозумів.

--Gutsul 08:03, 22 листопада 2006 (UTC)

Щось мені дуже кортить поставити на цю сторінку шаблон {{vandal}}... Студент не хоче вчитися на своїх же виправлених статтях --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 08:12, 22 листопада 2006 (UTC)

Якщо я не помиляюсь, студент не ставить латинську "і" у назви, бо вона там вже є. Маю на увазі, що статті мабуть копіюються наприклад звідси, а там як раз часто зустрічаються латинські букви у назвах, і не тільки "і". Зокрема, символи переносів, питання у формулах - теж звідти. Я використовую ГЕС для побудови індексу, тому знаю.--Leon II 14:10, 22 листопада 2006 (UTC)

Інтервікі посилання

Будь ласка, не ставте інтервікі посилання, якщо стаття на іншій вікі не існує --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 08:04, 22 листопада 2006 (UTC)

Підпис у статтях

Будь ласка, не підписуйтесь у статтях --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 08:01, 23 листопада 2006 (UTC)

Аварія

Стосовно статті аварія: ваш внесок до неї незрозумілий. Навіщо додавати зміст до статті так? Якщо в статтю про аварію скопіювати визначення зі всіх доступних нам словників, то статтю можна бути викинути на сміття --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 08:04, 23 листопада 2006 (UTC)

Шановний Білецький В.С.! Отримуємо усі зміни на сторінках. Можна не повторюватись. --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 14:24, 23 листопада 2006 (UTC)

Шановні колеги

Шановні колеги з Вікіпедії! Дякую дуже, що Ви надаєте методичну допомогу моїм студентам і добровільним помічникам у освоєнні Вікіпедії. Я зараз маю десь біля 12 000 статей з МГЕ т.1 і МГЕ т. 2. Том перший вже давно весь можна ставити у Інтернет-простір, так як згідно угоди з видавництвом я не мав права цього робити всього один рік - 2004 -й. Після цього - будь ласка. Це 6400 статей. Том другий (близько 7000 статей) думаю можна буде ставити через рік після його виходу друком. Це десь кінець 2007 року. Хочу зробити такий внесок у Вікіпедію. Але сам ще не освоював її. Студенти ж (помічники) теж не спеціалісти у цій справі. Тому дякую за терпіння і прошу не ображатися за наші часто можливо наївні кроки та запитання. Ми будемо вдячні за будь-яку методичну чи іншу допомогу і у майбутньому.

З великою повагою до Вікіпедії

Володимир Білецький, проф., д.т.н.

Шановний Володимире Стефановичу, дякуємо Вам за можливість розмістити статті МГЕ у Вікіпедії. Як Ви мабуть почали з цієї сторінки обговорення це розміщення викликало велике зацікавлення, і сподівалось, що наші коментарі та поради не збили з пантелику студентів, та не відбили в них охоту далі розміщувати статті у Вікіпедії та не були даремними. Статті, що були розміщені сьогодні (Автоклав, Аваруїт, Аварійний режим вентиляції (в шахті)) набули спільними зусиллями доброго рівня оформлення. Але, як бачите, що при належному оформелені (розстановка категорій, внутрішніх посилань, інтервікі (посилань на іншомовні вікіпедії), і при можливості зображень) це вимагає певного часу. Було б чудово, якби Ви долучили ще декількох помічників-студентів до цієї роботи. --Yakudza -พูดคุย 16:10, 23 листопада 2006 (UTC)

Добре було б отримати копію листа із підписом Пана професора для більшої упевнености в леґітимності процедури вливання цього джерела. Особливо якщо були співавтори у праці. Тим паче, що політика Вікіпедії доволі строга, а жодного легітимного документа ми не побачили. Зі свого боку обіцяємо не тільки покращувати власне зміст статті із словника, а й доповнювати у міру можливостей на нащих незначних (читай — скромних) знань у цій царині. Раді будемо також, якщо Вікіпедія буде надійним підручним засобом вашим студентам, стане пораднею та майстернею для вищого шкільництва та студентства, коли студенти навчуться самі писати і ситематизувати матеріяли для Вікіпедії, рецензувати зміст суміжих галузей знань. Незалежно від того, з чийого боку виходила пропрозиція влити гірничі енциклопедії під рушій Вікіпедії — чи пана професора, ачи студентів, віримо у взаємну необхідність, співпрацю та розуміння. З боку Користувач:Albedo теж докладеться до того, аби технічні науки були представлені якнайкраще. --A l b e d o ^® 16:53, 23 листопада 2006 (UTC)

Можу досить відповідально заявити, як людина, котра трохи обізнана з політикою Вікіпедії, щодо авторських прав, що ніяких офіційних листів з підписом та гербовою печаткою надсилати непотрібно. І до речі, кому їх надсилати? На "дєрєвню дєдушке"? Альбедо? Чи Джимбо Вейлсу? Цілком достатньо повідомлення на цій сторінці або електронного листа. --Yakudza -พูดคุย 17:49, 23 листопада 2006 (UTC)

Прохання не утрирувати. Я цього не люблю, особливо коли це не до місця. Не забувайте, що зобр. User:Shao по-перше, вилучались, по-друге, були конфліктними, по-третє, спокійно можна створити Категорія:Зображення:Дозволи на ітнеграцію джерел ачи Категорія:Зображення:Ліцензії умісту ,які все це міститимуть. Якщо у хтось не домислюється цього, User:Albedo сам упровадить таку практику.--A l b e d o ^® 20:19, 24 листопада 2006 (UTC)

Шановні колеги! Дякую за добрі слова на мою і моїх студентів адресу. Будемо намагатися вчитися працювати з Вікіпедією так, щоб не завдавати Вам аж так багато труду у доопрацюванні наших статей. Разом з тим без Вашої кваліфікованої допомоги ніяк не обійдемося поки що (напевно і у майбутньому). Ініціатором розташування статей Малої гірничої енциклопедії у просторі "Вікі" є звичайно проф. Білецький В.С., який і пише ці рядки. Ось мій телефон - можемо спілкуватися при необхідності: 8(067)717-80-68. Або по Донецьку 8(062)337-04-80.

Зі щирою повагою до всіх

Проф. Білецький В.С.

Одне робоче запитання до упорядників: кожен термін та терміносполучення у МГЕ має англійський, російський і німецький відповідники (переклади). Чи є ця інформація якось корисна для української ВІКІПЕДІЇ? Як цю інформацію можна взагалі використати у випадку розташування статті в просторі Вікі?

Проф. Білецький В.С.

Так це корисна інформація, але вигляд у якому вона у МГЕ, дещо не відповідає формату Вікіпедії. Але це може бути досить корисним для розстановки посилань на відповідні статті у іншомовних вікіпедіях. Дуже багато статей вже є англійській або німецькій Вікіпедії і на них бажано давати посилання у наших статтях. Тому, вже перекладений термін може бути доволі доречним і корисним. Наприклад, для статті Метан посилання на англійську версію потрібно подати як [[en:Methane]] на російську [[ru:Метан]] і т.д. Тоді посилання (у статті вони будуть унизу зліва) будуть вести на статті Methane в англомовній Вікіпедії та Метан в російськомовній. Проте, не для деяких вузькофахових термінів може не бути відповідних статей в англійській, німецькій чи російській вікіпедіях. Тому ці посилання потрібно буде додатково перевіряти. --Yakudza -พูดคุย 20:00, 24 листопада 2006 (UTC)

А перекладний, власне, словник можна оформити на Вікісловнику, братньому проекті. Він теж корисний, оскільки, по-перше, самодостатній, розкриваючи себе у поняттях та перекладах; по-друге, можна давати відповідники як на іншомовні терміни (польські, російські для прикладу), власне, як і в українській вікіпедії, так й в инших мовних розділах. БУде цікавити — докладніше зупинимось. Що ж перекладних відповідників, є потреба давати хоча б один, але працюючий, себто такий, який веред на иншомовну сторінку вікіпедії. У такому разі є шанс, що ці посилання поповнюватимуться автоматично, або ж корисутвачами у міру того, як з'являтимуться статті иншими мовами. Угорі ж дається енциклопедична етимологія (походження) терміну — якщо він — запозичений, або має иншомовні форманти. У решті випадків переклад опісля пожирененого поняття не потрібен.--A l b e d o ^® 20:19, 24 листопада 2006 (UTC)

Шановні колеги! Прошу проконсультувати. Деякі терміни, які я поставив, скажімо "Автомобільний кар'єрний транспорт", "Автопневматоліз" не висвітлилися у розділі "Мій внесок". Це трохи плутає подальший порядок постановки статей. В чому справа?

З повагою В.С.Білецький

Ви не увійшли в систему (дивіться верхній правий кут сторінки Вікіпедії). (Ваш внесок зареєстровано під IP-адресом). --Leon II 17:47, 11 грудня 2006 (UTC)

Шановні колеги! Термін "басейн" має значно ширше тлумачення ніж тільки зафіксований вами "водороздільний басейн". Прошу включитися у переформатування цього файлу.

З повагою

В.С.Білецький

ПОВТОР АЛО! СПІЛЬНОТА! Шановні колеги! Термін "басейн" має значно ширше тлумачення ніж тільки зафіксований вами "водороздільний басейн". Прошу включитися у переформатування цього файлу.

З повагою

В.С.Білецький

Будь ласка, дайте посилання на конкретну статтю, що викликала Вашу незгоду, та поясніть, на які саме виправлення Ви сподіваєтесь. З пов. --Shao 13:48, 21 грудня 2006 (UTC)

Для Shao Я ж вказав - це стаття "басейн" має значно ширше тлумачення ніж тільки зафіксований вами "водороздільний басейн". Прошу включитися у переформатування цього файлу.

З повагою

В.С.Білецький

Ну, я там дещо повиправляв - але більше значень, аніж зараз є в статті басейн, я додати не можу... --Shao 14:07, 21 грудня 2006 (UTC)

................ + Якщо є слова синоніми, або старі назви - не створюйте нові статті, а робіть редирект (див. Блищ і Блідень, а текст додавайте у основні статті)--Leon II 15:53, 23 грудня 2006 (UTC)

Колего Leon II! 1. Дякую за пораду. Я роблю дещо подібно - даю застарілий термін у основній статті (сучасний термін). Але якщо не давати ОКРЕМИХ СТАТЕЙ на застарілі терміни, то вони "потонуть" у тексті, їх не знатимуть. Треба сказати про них (що були такі вироблені століттями до нас). А то побутує думка, що українська технічна термінологія відсутня до сьогодні. Проілюструвати зворотнє на конкретних прикладах ось аргумент для доцільності ОКРЕМОЇ постановки застарілих (історичних) технічних термінів. Переконав? 2. Щодо розподілу всіх термінів з гірництва і дотичних наук за категоріями. Думаю, що тут ВЖЕ Є ТАКИЙ РОЗПОДІЛ. Треба просто запозичити його, хоча б з ГЕС (тт 1-3) або з МГЕ (т.1). У всякому випадку недоцільно і неправильно "йти з нуля" - все вже розбито на категорії до нас. P.S. Думаю, що під руками у Вас є і ГЕС і МГЕ?

Шановний Володимире Стефановичу, я ніякою мірою не заперечую права на існування старих термінів. Навпаки, читач "основної статті" не зможе не помітити згадку про старий термін (див. як у статті Блідень), а ось окрема стаття може й уникнути уваги, якщо її не шукають цілеспямовано. А якщо необхідно, щоб старий термін був наявний у категорії то її можна проставити. Крім того стаття в одну строчку в вікіпедії небажана, якщо її розширення не планується.

2. Повністю згодний. Розподіл більшості термінів вже усталений. На жаль, паперових ГЕС і МГЕ не маю, користуюсь електронним варантом в інтернет.

З повагою --Leon II 16:29, 23 грудня 2006 (UTC)

Користувачу:Leon II

Згоден, у основній статті дуже доцільно подавати й застарілий (староукраїнський) термін. З повагою В.С.Білецький

Шановні колеги! Не вживаймо застарілих форм (термінів). Вже давно в українській мові не "мишьяк", а "арсен", не "вісмут", а "бісмут", не "сурма", а "стибій" - про хімічні елементи. Також "оксиґен" - хімічний елемент, кисень - проста речовина і т.д. Тому всі ці статті-двійники (а вони є) потребують уважного злиття.

З повагою В.С.Білецький

Я бачу, в деяких випадках статті можна не зливати, а робити редирект на нову назву. Я тількі що так зробив із статті Вісмут на Бісмут. А наявну статтю, якщо вважаєте за необхідне можна перейменовувати (команда "Перемістити" зверху вікна редагування), причому залишається редирект із старої назви на нову. (Арсен так і є, а Сурма поки по-старому). З повагою --Leon II 15:46, 25 грудня 2006 (UTC)

Шановні колеги!

Хто робив раніше статтю "Берилій"? Був ЖАХЛИВИЙ переклад з російської. Я виправив і доповнив. Але тільки "у першому читанні" - нашвидкуруч, бо дуже соромно ТЕ читати. Прошу дуже автора таких "перекладів" не засмічувати ними ВІКІПЕДІЇ. Друже-колего! Геть не ті терміни - немає, наприклад "квасців" - є "галун", немає "фториду" - є "флуорид" (не "фтор", а "флуор"), закінчення у речовин як правило на -у, -ю, а не на -а і т.д. і т.п. Не беріться, прошу дуже ТАК перекладати.

З повагою В.С.Білецький

Шановний Володимире Стефановичу, мої вітання!
Дозвольте дати пораду: залишайте зауваження на сторінках обговорення відповідних статей, оскільки тут може ніхто й не помітити — ця сторінка для звернень до Вас інших користувачів, отже залишиться "глас вопіющего в пустині". Я сюди, наприклад, заглянув, бо Ваша сторінка в моєму списку спостереження.
Про авторів - їх можна віднайти у історії змін. А краще до когось з адміністраторів звернутись (той же Альбедо, якщо не помиляюсь, не байдужий до хімії). До речі, здається, більшість статей про хімічні елементи додавались роботом, а потім коригувались/доповнювались користувачами.
P.S. Надіслав на електронну пошту дві статті.
З повагою --Leon 13:02, 8 січня 2007 (UTC)

Про літеру "Ґ"

Володимире Стефановичу, загляньте, будь ласка, до Обговорення_користувача:Albedo#Багато слів на "Ґ". Оскільки там йдеться про Ваш "Тлумачний гірничий словник" (щодо доцільності внесення до Вікіпедії слів на "Ґ" у сталій термінології), було б цікаво узнати Вашу думку/обґрунтування.--Leon II 16:39, 26 листопада 2006 (UTC)

Про вікі-посилання

Коли ми хочемо зробити посилання на статтю ми маємо посилатися на її назву. Оскільки всі статті у вікіпедії у називному відмінку (однини або, рідше, множини), то ми маємо робити посилання так: [[назва статті-посилання в називному відмінку|слово у статті, з якої посилаємося]], наприклад:

Сьогодні - найщасливіший день в моєму житті

--Oleg Marchuk^?!/_©~№? 13:17, 4 грудня 2006 (UTC)

Дублі і подвійні назви

Перевіряйте перед створенням наявність статей, оскільки виникають дублі. Наприклад статтю Автопоїзд, Автопотяг видалено, оскільки наявні статті Автопоїзд і Автопотяг (редирект). По друге, не можна іменувати статті таким чином (Автопоїзд, Автопотяг) - повинен бути лише один термін. Якщо є синонім - з них робиться редирект (як стаття Автопотяг є редиректом на статтю Автопоїзд.--Leon II 10:31, 12 грудня 2006 (UTC)

Ось ще - ви створили Лава гірнича, хоча вже є Лава (гірництво).

Дивіться Вікіпедія:Проект:Тематичне поповнення/Індекс:Гірнича справа - він за Вашим "Тлумачним гірничим словником" створений. Там видно які статті є, а яких немає, принаймні з гірничої справи. Напевно, можна щось додати і в індекс--Leon II 19:51, 12 грудня 2006 (UTC)

Якщо є слова синоніми, або старі назви - не створюйте нові статті, а робіть редирект (див. Блищ і Блідень, а текст додавайте у основні статті)--Leon II 15:53, 23 грудня 2006 (UTC)

Оформлення статей

Прошу звернути вашу увагу на оформлення статей.

По перше, назва статті складається з одного терміну. Якщо у статті є декілька синонімічних назв, треба створити дві статті: в одній хай буде зміст, а в іншій - редирект. Див. Автопоїзд, Автопотяг.

По-друге, варто джерело виділити в окрему секцію:

== Джерело ==
{{МГЕ}}

По-третє, посилання на інші статті варто виділити в окрему секцію, див. Автосамоскид кар'єрний.

По-четверте, варто перевірити статтю на орфографічні помилки, див. різницю [1] статті Автосамоскид кар'єрний.

По-п'яте, добре знайти відповідник в іншомовній енциклопедії, наприклад, в ru:Главная або en:Main Page.

По-шосте, статті з вашої енциклопедії подають у дещо вузькому значенні, я пропоную вам об'єднувати такі статті, як самоскид кар'єрний (доречи, чому Автосамоскид, а не самоскид?) з Автосамоскид.

По-сьоме, дещо дивно бачити вікіпосилання зі статті Автосамоскид кар'єрний на такі терміни, як двигун, якщо є посилання на вуглевоз, тролейвоз; на аналіз у фразі "А.к. встановлюється на основі техніко-економічного аналізу". У першому випадку двигун - то не дуже цікаво в рамках даної статті, а у другому випадку, головне слово не аналіз, а техніко-економічний аналіз, а що таке цей аналіз пояснюється у статті, отже, посилання не потрібне.

По-восьме, варто розкривати скорочення "А.к." на автосамоскид кар'єрний або кар'єрний автосамоскид

Дякую за розуміння --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 10:42, 12 грудня 2006 (UTC)

---

---

А я прошу звертати увагу на те, що приміром, для гірської породи існує шаблон, і ви, як науковець, могли б докладно його описати, і краще, ніж зробимо це ми. Шаблон:Картка:Гірська порода (див. те Шаблон:Картка:Мінерал) А також ,як мінімум, використовуйте тексті тире (—), — воно є на панелі спецсимволів. Бажано теж нерозривні прогалини і ДУЖЕ БАЖАНО — на́голоси. І я дякую за розуміння--A l b e d o ^® 18:38, 12 грудня 2006 (UTC)

Накопичення матеріалу

Багато статей із Вікі спочатку накопичуть матеріал, а потім обробляються. Давайте дивитися на статті з МГЕ, як на сирець, не думаю, що професору цікаво розбиратись в тонкощах вікікодів.--Kamelot 18:53, 12 грудня 2006 (UTC)

Це роблять студенти, а не професор. Крім того, не хочеться, щоб ці студенти робили ведмежу послугу: переробляти ці статті буває важче, ніж написати нові --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 20:42, 12 грудня 2006 (UTC)

Дякую за розуміння! Все дійсно так. Є поточне питання: при копіювання статті через "буфер" моїм помічникам не вдається "втримати" нижні і верхні індекси. Тому формули у мінералах, які щойно поставили (бабефіт, бавеніт) потребують відповідної корекції. Як цього уникнути? Як "вберегти" індекси на верхньому та нижньому регістрах у хімічних формулах? З повагою В.С.Білецький

В загальному випадку - ніяк. Мені найпростіше виділити те, що має бути індексом і нажати на відповідну кнопку на панелі редагування [2] або [3]; або ж написати теги руками. Прочитайте довідку, можливо, знайдете інші варіанти. Є, звичайно, можливість напівавтоматично перетворювати текст у форматі HTML або word у вікітекст, але такі інструменти дуже часто помиляються --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 13:02, 16 грудня 2006 (UTC)

Краще потратити хвильку часу, аби привести до пристойного вигляду по кодах, форматі статті, категоріях. Перетворення иншими програмами подеколи дає кепський код, тому краще робити усе з панелей.--A l b e d o ^® 13:17, 16 грудня 2006 (UTC)

питання

Це ваша енциклопедія? Як вона називається? Чи припустимо її тут розміщати?--A l b e d o ^® 14:09, 16 грудня 2006 (UTC)

Як виглядає, МГЕ має авторські права п. Білецького в частині наукової редкції. Дійсним правовласником є Колектив авторів, який щоправда, теж автор, і голова авт. колективу. --A l b e d o ^® 17:05, 17 грудня 2006 (UTC)

ІНТЕРВІКІ

А хто замість вас інтервікі буде ставити? Не поспішайте створювати купу статей. Знаходьте у англійській чи російській вікіпедії відповідники до ваших статей. Ви ж подаєте аналоги українських слів іншими мовами. Тому знайдіть відповідні статті у іноземних вікіпедіях і проставте посилання у них на українські статті. І навпаки — в українських статтях, посилання на англійські си російські.--Alex K 09:09, 20 грудня 2006 (UTC)

Ми вчора спілкувались з Володимиром Стефановичем, і домовились, що інтервікі на початковому етапі будемо розставляти спільними зусиллями. --Yakudza -พูดคุย 09:20, 20 грудня 2006 (UTC)

ДОМОВТЕСЬ ЩЕ ПРО НАГОЛОСИ У ВИЗНАЧЕННІ ,ЯК МІНІМУМ. ТА КАРТКИ ДЛЯ МІНЕРАЛІВ ТА ГІРСЬКИХ ПОРІД.--A l b e d o ^® 16:24, 20 грудня 2006 (UTC)

Стосовно доцільності мінеральних карток - вона є вельми сумнівною, див. Обговорення користувача:Albedo#Мінеральні картки --A1 10:48, 3 січня 2007 (UTC)

Посилання

Шановний (звертаюсь без імені, позаяк не знаю, чи сам проф. Білецький прочитає), будь ласка, проставляйте посилання на інші статті у Вікіпедії правильно. Наприклад, у Вашій статті Аерометрія Ви проставили посилання на статті "вага" та "густина" так: [[ваги]], [[густини]]. Але в цьому випадку посилання не спрацьовує, тому що статті у Вікіпедії іменуються в називному відмінку. Тож, щоб помістити посилання з альтернативної форми слова, вам слід було зробити так: [[вага|ваги]], [[густина|густини]] - в такому вигляді посилання працюють. Я виправив цю помилку в статті Аерометрія, але чи не могли б Ви перевірити свої минулі статті і виправити аналогічні помилки? Ну і, очевидно, не вдаватись до них в майбутньому. До речі, для додавання подвійних квадратних дужок з вертикальною рискою перед словом, з якого треба зробити посилання, не треба перемикатись на англійську клавіатуру. Достатньо виділити це слово і натиснути на відповідний символ - [[|]] - в першому рядку під окном редагування. З пов. --Shao 13:33, 21 грудня 2006 (UTC)

Користувачі

Шановний пан Білецький, шановні студенти! Цілком очевидно, що від імені користувача Білецький В.С. дописування виконують 3 або навіть більше людей. Це видно з того, в якому вигляді статті потрапляють до вікіпедії і які рухи мають зробити «редактори», щоб привести статтю до більш-менш прийнятного вигляду. Щоб конктеризувати поради, а також для полегшення слідкування за статтями, що потребують редакційної правки, прошу кожного окремого дописувача, що користується цим аккаунтом, створити окремого користувача і робити дописування від його імені. Дякую за розуміння --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 09:18, 22 грудня 2006 (UTC)

Зараз з цього аккаунту працює Володимир Стефанович Білецький. Студенти у цьому році поки не будуть розміщувати статті, а з наступного вони почнуть дописувати під окремими іменами. --Yakudza -พูดคุย 16:40, 23 грудня 2006 (UTC)

ВЛАСНЕ, ДО ПАНА ПРОФЕСОРА

Пане професоре, ми тут, от, займаємось доведенням якості Ваших статей до формату енциклопедичного цифрового видання. Але виникає питання: чи пройдуть усі статті теми Ваш нормоконтроль на відповідність даним відсутніть помилок, коректуру, врешті-решт. Це цікаве питання, тому вирішив його зачіпити. Адже, свої власні статті, звідки вони не були б, стараюсь потихеньку підглядати у книжечки, чи так воно, як пишу:) . І ще одне: по інетрвіках, якщо їх відшукувати на стадії написання статті, можна, в разі наявності на інших Вікіпедіях статті, ємкішої за нашу по ходу одразу перекладати, напр. з рос., що найлегше технологічно. Чи нема змоги долучитись до такого поповнення, коли воно потрібне?--A l b e d o ^® 21:58, 23 грудня 2006 (UTC)

Колезі Albedo і всім іншим.

1. Дуже слушна заувага. Така слушна, що я вимушений прохати ВСІХ: ПОСУТНІСНО НЕ ПЕРЕРОЛЯЙТЕ СТАТТІ, ЯКІ СТАВЛЮ Я АБО МОЯ КОМАНДА. Не посутнісно - тільки вдячний. Але якщо виникає така НЕОБХІДНІСТЬ - щось змінити ПОСУТНІСНО - давайте РАДИТИСЯ. Зрозуміло, що немає ніде "істини в останній інстанції" - і тому всі матеріали (і мої, звичайно, теж) можна і треба вдосконалювати. Але ... обережно - бо над ними ВЖЕ попрацювали експерти, яких я залучав, а потім я "перебрав" і відредагував ВСЕ. Попутно десь урізавши, десь доповнивши і переробивши (часто до невпізнанності первинного варіанту). Це все вже на рівні фахових експертів БУЛО. Тепер на рівні ВІКІПЕДІЯ-ЕКСПЕРТІВ (адміністраторів, користувачів) треба довести "до формату енциклопедичного цифрового видання". Але не більше. Думаю, що всі це розуміють. Тому не захоплюйтеся - не заглиблюйтеся у фахову сутність (щоб не наламати дров).

2. Щодо перекладів з російської (а ще - польської, німецької, англійської). Це, напевно, треба робити, але зновуж таки ФАХОВИМ ЕКСПЕРТАМ, до того ж тим, які знають і іноземну і українську мову. Це тільки так здається, що з російської можна будь-що перекласти "запроста". Є ряд статей (я як тільки їх бачив - зразу ж переробляв "облагороджуючи" і мову і суть), які нефахівцями і незнавцями мови перекладені. Це - жах...

Тому я вважаю, що оптимальний шлях створення ЯКІСНОГО енциклопедичного цифрового видання (НАШОЇ ВІКІПЕДІЇ) - це робота ДВОХ КОМАНД: 1. КОМАНДА ФАХОВИХ ЕКСПЕРТІВ 2. КОМАНДА ВІКІПЕДІЯ-ЕКСПЕРТІВ

Звичайно, ще ліпше - їх поєднання в одних особах. Але так не далеко завжди буває. Думаю, що тут є що обговорити. Згоден бути експертом у своїй галузі і віддати наші банки даних (напрацьовка за моєю координацією десь біля 150 науковців за років 10) для покращення якості матеріалів української ВІКІПЕДІЇ.

З повагою

В.С.Білецький

24.12.2006 17.25

Стосовно "перекладів", думаю що єдине що ми можемо робити - це позичати зображення з іншомовних вікі. Я зробив це стосовно Біотит. А з аматорськими перекладами я зіткався на "музичних статтях" - справді цього ліпше не робити, бо потім дуже смішно читати, наприклад що "У класичній музиці і опері, голоси сприймаються просто як музичні інструменти.". --A1 16:43, 24 грудня 2006 (UTC)

Кажете, не перобляти суть?? Цікаво:) Хочется на виході мати quality, мовою системотехніків. Якщо у вас є команда, чи здатна вона вичитувати текстівки, напр. по мінералах відкоректовувати хем. формули (які, до речі, можна переносити з инших вікі). В окремих моментів, де нема начерків, иншомовні Вікіпедії можуть надати образ структуризації даних статті, цілісного уявлення предмета. Не секрет, на окремих Вікіпедіях є окремо взяті теми суттєво ширші, ємкіші. Я, правда, стараюсь своїми силами знайти сутність формату статей, гірше чи краще. Можна взяти схеми категоризацій, адже дві-три статті вже можна виділяти у якусь категорію, розвивати її. Відкореговувати ж статті потрібно уже, і, у якійсь мірі, робить й це моя скромна особа:). Особисто я, хоч і не в захопленні від такої затії, але вважаю, що інколи переклад теж необхіден, правда, він не замінить творчої діяльности, творчого обличчя укр. Вікіпедії. Та й на перше місце ставлю вже ж оцифровку УРЕ, затим — МГЕ та решти; завважте — наразі опрацьовуються статті лише з погляду текстівки, формату представлення даних, актуалізації, справа ілюстрування, до речі, дуже важлива, поки не підноситься належним чином. Дві мої сьогоднішні статті Мінерально-сировинний комплекс України та Паливно-енергетичні ресурси України вимагають, як мінімум, світлин родовищ (українських), взірців сировини тощо. І взагалі, кожна фахова стаття має бути належно оформлена у всьому, починаючи текстом, зобр., літ-рою, бажано українською, україномовною. Шаблонами, які треба ставорити. І так далі. Про бази даних. Теж корисна річ. Яким чином ви можете їх передати? Спарва в тому, що окремі дані слід буде заливати ботом відтак вони мають бути для того надані. Думається, мінералогічна база теж у подальшому може ботуватись. Маю теж окрему інформацію про мінерали, яка після ваших джерел (якщо ще щось лишиться:) буде запощена у Вікіпедію. Ще одне: вартує також окремо зосередитись на хемії. Можл., ви маєте Енциклопедію неорг.матеріалів у електр. вигялі? Мені теж потрібна була б (другий том на папері маю). Вважаю за доречне хемічним статтям віддати перевагу поситтись з хем. енцикл. кол. СРСР. Зрозуміло, вся мова ведеться про те, що процес протікатиме легітимно:)--A l b e d o ^® 17:58, 24 грудня 2006 (UTC)

Користувачу:Albedo! Як завжди - щось приймається, щось - ні. Категорично не можна приймати тотальну "оцифровку УРЕ". Все треба "пересіювати". Ось, скажімо, додали в статтю, здається "Академік" про те, що це в СРСР почесне звання ... (в теперішньому часі - як в УРЕ!). Чи це годиться? Ясно, що все треба критично перередаговувати виходячи з СУЧАСНИХ реалій. В УРЕ дуже мало достовірної інформації про Західний Світ. І надто багато викривлень - і історії України, Росії, інших країн і народів, зовсім погано подані персоналії (Читайте Айвазовський - Айвазян чи щось подібне). Тобто все треба ПЕРЕОСМИСЛЮВАТИ, а не просто оцифровувати. Бо голим оцифровуванням тільки нашкодимо. Думаю, що це очевидно.

З повагою

В.С.Білецький

Хімічні формули

Велике прохання в статтях про мінерали при написанні хімічних формул користуватись тегами нижнього індексу, тобто _.... Наприклад в хімічній формулі води замість H20 слід писати H₂O (пишеться як H₂O ). Для того щоб не набирати тег вручну - можна скористатись кнопочкою "х₂", що знаходиться над полем для редагування, 11-а справа. Хімічні формули в статтях Аксиніт та Біотит я вже виправив належним чином. --A1 00:00, 24 грудня 2006 (UTC)

До Користувача:A1|A1]] !

Розумію, але не завжди можу - на одному з комп"ютерів, де працюю, немає взагалі панелі інструментів у "ВІКІ-форматі". Може після переінсталювання офісу з"явиться. Даруйте. З повагою В.С.Білецький

Боросилікати

Мені здається, що в статті одрук - англ. borosili-cates, можливо borosilicates? Також прошу подивитись, чи є аналогом англ. стаття http://en.wikipedia.org/wiki/Borosilicate і чи можна звідти позичити зображення? --A1 16:46, 27 грудня 2006 (UTC)

Академічні установи

Шановний Володимире Стефановичу, вітаю з Новим роком!

Розпочав вносити статті про університети/інститути (перелік зробленого). Зараз обговорюється шаблон картки академічної установи (Обговорення шаблону:Академічна установа). Можливо у Вас будуть пропозиції щодо змісту?--Leon II 14:06, 2 січня 2007 (UTC)

Щиро дякую, Володимире Стефановичу. Бажаю успішного завершення тому 2. З повагою, Leon II 14:53, 2 січня 2007 (UTC)

Астроблеми

Прошу подивитись, чи коректно буде проставити інтервікі на ru:Астроблема та, відповідно на http://en.wikipedia.org/wiki/Impact_crater та http://de.wikipedia.org/wiki/Einschlagkrater, а також позичити звідти зображень. --A1 14:15, 11 січня 2007 (UTC)

A1!

Звичайно, для користувача треба б ставити інтервікі. Тільки на російській ВИКИПЕДИИ стаття про астроблеми сьогодні значно інформативніша (МГЕ це поняття описала побіжно). Тому бажано було б:

1. допрацювати (зокрема ілюстративно) статтю в нашій ВІКІПЕДІЇ; на гасло "astroblems" чи "astrobleme" думаю є багато ілюстрацій. Що стосується тексту, то я повернуся згодом до цієї статті (є багато матеріалу), але дуже добре, якщо Ви вже зараз залучите той матеріал, який у Вас, можливо, є.

2. дати інтервікі

З повагою

В.С.Білецький

Додав зображення, посилання на рос. та англомовні ресурси, та інтервікі. Стосовно текстового матеріалу, то на переклад не наважусь. Є хороше зображення в рос. вікі - http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/d/d5/Astrobleme.Morphology.1.jpg, добре було б перекласти на українську (в графічному редакторі), але то досить кропітка робота, в самий раз для студентів. З повагою --A1 09:47, 12 січня 2007 (UTC)

Агломерація (технологія)

Дуже просив би Вас подивитись, чи можна цю статтю об'єднати зі статтею Агломерація матеріалу? Чи, можливо, варто відповідним чином переробити статтю-розвилку Агломерація? З повагою, A1 22:05, 15 січня 2007 (UTC)

Шановний колего A1!

Схиляюся до думки, що, як Ви уже зазначили "варто відповідним чином переробити статтю-розвилку Агломерація?" Які Ваші міркування з цього приводу? Як Ви пропонуєте переробити статтю-розвилку ?

"Агломерація" - термін ЩЕ ШИРШИЙ ТЕРМІН, НІЖ ЗАЗНАЧЕНО У РОЗСИЛЦІ. Скажімо, є усталений термін "масляна агломерація" - це спосіб збагачення корисних копалин.

З повагою

В.С.Білецький

Думаю, що в статтю Агломерація окрім вже перелічених слід занести масляну агломерацію (якої наразі немає), а також всі агломерації, зазначені Агломерація (технологія). Доречі ще питання - чи є Агломерація матеріалу окремим випадком Агломерація (технологія)? Від цього залежитиме структура статті Агломерація. --A1 19:38, 17 січня 2007 (UTC)

А1!

Сторого кажучи Агломерація матеріалу звичайно є частиною Агломерація (технологія). Але у залежності від конкретного матеріалу це зовсім РІЗНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Значить "дерево" терміну тут повинно розгалуджуватися ще раз. Тобто у Агломерація (технологія) повинно бути ще одна розбивка на РІЗНІ МАТЕРІАЛИ (а, отже, і різні технології). Наприклад: Агломерація (технологія).

Агломерація рудних шихт

Масляна агломерація вугілля

тощо

В.С.Білецький

Ваги

Я змінив великий шрифт на звичайний жирний. Взагалі у вікіпедії написання великими літерами практично не застосовується, натомість для виділення слів користуються жирним або курсивом. Тому я завжди прошу користувачів бути уважними з клавішами капс лок. --A1 19:38, 17 січня 2007 (UTC)

А1!

Дякую. Великі літери у заголовку статті - це був тривіальний недогляд.

В.С.Білецький

Варіаційний

Чи плануються окремі статті "варіаційне числення" та "варіаційна статистика"? Напевно слід буде подати цю статтю як {{disambig}} --A1 10:06, 21 січня 2007 (UTC)

Колезі А1!

Так, ці статті плануються. Тільки не так швидко... З повагою. Б.В.С.

---

Гірські породи Венери - зроблено.--Leon 17:35, 21 січня 2007 (UTC)

Поточні недоліки переносу статей з МГЕ

1. Проскакують англійські літери i, замість української і.
2. Бажано додавати джерело у вигляді * {{МГЕ}}

З повагою, Oleg Marchuk^?!/_©~№? 08:47, 22 січня 2007 (UTC)

Oleg Marchuk!

Дякую!

Що стосується "і" важко - це гріхи набору. Будемо по можливості "замолювати".

З повагою

В.С.Білецький

Про портали

Добрий день, Володимире Стефановичу.
Я бачу, Ви звернули увагу на наше з Albedo обговорення щодо проектів/порталів. Портал мається на увазі Вікіпедійний, не зовнішній. Приклади можна подивитись у росіян, це в них більш розвинуто ніж у нас. Ось Хімічний портал - ru:Портал:Химия. Призначення - організація робіт із наповнення розділу та упорядкування інформації. Все це, звісно, цікаво і корисно. Але цим регулярно повинен хтось займатись. Власне я маю таку думку - зробити Портал:Гірнича справа, але навряд чи скоро. З іншого боку, Альбедо пропоную зробити Вікі-проект з геології. Це вже простіше.--З повагою, Leon 13:57, 22 січня 2007 (UTC)

---

Напишіть, будь-ласка, статтю Самоскид. — Це написав, але не підписав, користувач Minia, виправлено A1 (обговорення • внесок).

Вікіфікація

Володимире Стефановичу, прохання не забувати про мінімальну вікіфікацію. В одній з останніх Ваших статей довелось робити досить багато виправлень: [4] --A1 23:05, 28 січня 2007 (UTC)

Колезі А1!

Дійсно - Ви праві. І мені незручно за таку "сирість" матеріалу. Маю декілька компютерів з Інтернет-виходом. І ось на саме цьому не висвічує панель редагування. А без панелі... важко. Чи й не можливо вікіфікувати. Щось буду робити з панелькою (може переінсталювати комп"ютер?).

Даруйте ще раз.

З повагою

В.С.Білецький

Шукайте pl:Wikipedia:Użytki, там знайдете менюшку-пляґін до оглядача Опера .Прописавши його відповідно, вікіфікація (одинарного слова без відмінювання як от [[геологія]]) виконуватиметься одним /правим/ клацанням миші (і не тільки це). Я, правда, вже рік цим не користувався, але річ дуже корисна у госп-ві. Є ще текст. редактор NoteTab Light, до якого можна знайти додаточок, який також робитиме вікіфікацію /але вже у самому цьому редакторі; це теж перевірено/. [Дозвольте ще слово мовити з приводу сказаного вище: англ. букви проскакують]: при пості статей, вкидайте їх у ОпенОфіс чи ВінВорд чи АбіС'ют на перевірку — некоректі слова підсвітять. Це хвилинна справа.--A l b e d o ^® 19:30, 31 січня 2007 (UTC)

Категоризація

Будь ласка не забувайте вказувати категорії статтям. Згідно правилам кожна стаття має відноситися хоча б до однієї категорії. Наприклад статтю Максимчук Святослав можна віднести до Категорія:Українські театральні актори. --Movses

І трохи про якість…

Це значно складніше питання ніж «кількість». За якість статей громада бореться існуючими засобами. Що ще бачиться доцільним сьогодні?

1. Дотримуватися принципу «не нашкодь» (зокрема, кількістю — якості).

2. Виправити відверті «промахи» і не ставити (хоча б на першу сторінку) таких сирих статей як про І.Мазепу.

3. Заохотити до Вікі фахівців з усіх галузей знань з уже апробованими банками даних. Правда, вже на своєму досвіді (досить скромному) знаю, що це дуже не просто. Старі стереотипи ще сильні (особливо у старшого покоління).

З повагою до всіх

В.Білецький

чого стосувався цей монолог? Якщо можна було б детальніше спинитись. Мені також цікаво почти про стереотипи, які «ще сильні (особливо у старшого покоління).»—A l b e d o ^® 11:22, 5 травня 2007 (UTC)

Свердловини

Шановний Володимире Стефановичу!
Ви отримали список свердловин? Я надіслав у двох варіантах.
З повагою, Leon 13:06, 31 березня 2007 (UTC)

Так, отримав!

Все дуже добре пройшло. Вставляю у літеру «Н». (Із «підключенням» у співавтори Leonа II)

Ось іще одне питання: я передавав при нашій зустрічі банк даних по шахтах з т. 3 ГЕС?

Він потребує доробки. Хочу його поставити у додатки т. 3 МГЕ (він можливий вже цього року).

Чи не могли б Ви якось допомогти у тому допрацюванні інформації про шахти?

З повагою

В. С.Білецький

Так банк даних Ви передавали. На жаль, власної інформації дуже мало, а для пошуку замало часу. Якщо будуть якісь матеріали, я Вам обов'язково надішлю.--Leon 13:25, 31 березня 2007 (UTC)

Гіпогенні процеси

Можливо не слід створювати такі статті-карлики. Вікіпедія не паперова література, тому можна просто зробити редирект на повноцінну статтю Ендогенні процеси--Kamelot 05:42, 6 квітня 2007 (UTC)

Може й так. Сам був не певен, коли ставив ці статті. Дійсно, треба редирект.

В. С.Білецький

я б радив повніше використовувати можливості ВікіСловника. Для початку зареєструйтесь там, почніть використовувати і ви побачите, що у перспективі віш буде не менш корисним, аніж Вікіпедія. Але для цього там слід створювати статті…--A l b e d o ^® 19:56, 6 квітня 2007 (UTC)

Це точно --Minia 19:59, 6 квітня 2007 (UTC)

• Володимире Стефановичу, я думаю, що можна ваш коментар написати безпосередньо у Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)#Журнал "Фокус" планує опублікувати статтю про українську Вікіпедію. --Yakudza -พูดคุย 09:09, 11 квітня 2007 (UTC)

Викладення ЧКУ

Шановний пане Білецький,

Вибачте, але Ваш допис щодо викладення Червоної книги України пішов до архіву мого обговорення, то ж я побачив його тільки зараз. Будь ласка, гляньте на мою відповідь. З пов. --Shao 15:54, 14 квітня 2007 (UTC)

Випереджуючі видобувні свердловини, Висяче крило диз'юнктивної дислокації

• Обговорення:Випереджуючі видобувні свердловини
• Обговорення:Висяче крило диз'юнктивної дислокації

Заторкнуте питання дещо ширше, аніж власне цих статей, а стосується підходу до термінології, яку, лат. volens nolens або volens sciensque ви творите/розвиваєте. Пропоную обговорити, прийняти рішення про заміну/паралельне ходження/відкидання абощо дієприкметникових конструкцій у називництві, зокрема, гірничому. Зрозуміло, техніка послуговується такими ширше, і я ні до чого не нав'язую, але чи не варто притримуватись національної парадиґми? Семантичних, милозвучних, словотвірних конструкцій, а не мовни покручів, які й в словниках-то не відображаються [ви не знайдете у правописних/ортографічних словниках дієприкметників, чи не так?]--A l b e d o ^® 18:10, 14 квітня 2007 (UTC)

Не привласнюйте собі формулювання «національної парадиґми». Колись один поважний спеціаліст з Луцька на конференції СловоСвіт у Львові вибудовував алгоритм енциклопедичного видання взагалі як результат довготривалої ПРАКТИКИ застосування тих чи інших термінів у певній галузі. Саме тут ми й маємо ДОВГОТРИВАЛЕ ЗАСТОСУВАННЯ САМЕ ЦИХ ТЕРМІНІВ (ТЕРМІНОСПОЛУЧЕНЬ) у маркшейдерії й дотичних сферах.

В. С.Білецький.

прошу не звинувачувати мене ані в яких речах. Я дав можливість побачити можливість застосування недієприкметникових словосполук, замінників [не сурогатів!]. Якщо знайду на цю тему матеріял, колись покійний доц. Зелізний про це писав, — дам знати.--A l b e d o ^® 18:28, 14 квітня 2007 (UTC)

Генезис

Обговорення:Генезис — Альбедо був поставив шаблон «словникова», але я маю деякі ідеї щодо поповнення статті. Як Ви вважаєте? --A1 13:04, 15 квітня 2007 (UTC)

Ну звичайно — генезис — дуже широке поняття. Його треба розширити. Я подивлюся і зроблю це вже сьогодні. До речі, можна скористатися іншими ВІКІ.

Перш ніж щосб «рубати» треба розібратися і вдосконалити.

З повагою

В. С.Білецький

позначки застосовуються для відображення сьогочасного стану статті (діагностика) з можливою поальшою терапією чи препарацією. —A l b e d o ^® 11:22, 5 травня 2007 (UTC)

Бункер

здається, ви знайшли оптимальну розв'язку із статтями підзаголовками у цій статті. Віриться, ви використовуватимете її надалі. Йдеться про те, що непотрібне у більшости створення параграфів можна перетворити і подавати у зазначені у статті формі.--A l b e d o ^® 14:11, 15 квітня 2007 (UTC)

Згоден.

Мені самому стаття «Бункер» подобається. Там, до речі треба б БАГАТО РИСУНКІВ (фото). Щось схоже (середнє між варіантами) — стаття «Газ» (вона, на мій погляд, має всі шанси згодом стати доброю статею — треба додати теорії , рисунки-моделі газу, електронні фото тощо).

З повагою

В. С.Білецький

з мого боку, зілюструвати буде справою непростою. Але за натхнення все можливе [ви б поділились зі мною авторством як на файну статтю у такому разі??!! :::)]

П. С. Інокли статті вимагають того, щоби їх писати одразу з пркидкою на добру, чи вибрану. --A l b e d o ^® 15:25, 15 квітня 2007 (UTC)

1. ви б поділились зі мною авторством як на файну статтю у такому разі??!! :::)]

Звичайно!!!!!!!! Правда, все НАВПАКИ — це моєї частки там мало. Я, зараз КОЛОСАЛЬНО зайнятий — здаю у друк ІІ том МГЕ (125 друкованих аркуша). Більш-менш звільнюся у травні. Співпрацюймо!

В. С.Білецький

Скорочення

Замість англ., нім., рос. у статтях слід використовувати відповідні шаблони: {{lang-en}}, {{lang-de}}, {{lang-ru}} [5].—Ahonc^?!/_©~№? 18:21, 15 квітня 2007 (UTC)

Дзеркало тижня про Вікіпедію

• «Дзеркало тижня» - Скандал у вікіпедіанській родині. Привід для подання іншої точки зору ---- Ілля 15:20, 21 квітня 2007 (UTC)

Арабіан Амерікан Ойл Корпорейшн, Анаконда (компанія), Алюмініум компані ов Америка

Може краще назви давати в оригіналі?--Ahonc^?!/_©~№? 15:56, 29 квітня 2007 (UTC)

Навіщо редирект Angloplat) (думаю там дужка зайва)?--Ahonc^?!/_©~№? 15:56, 29 квітня 2007 (UTC)

Думаю, що внаслідок складності назви і можливості її інтерпретації в різних варіантах ТРЕБА ОБОВЯЗКОВО ДАВАТИ АНГЛІЙСЬКИЙ ВІДПОВІДНИК з переадресуванням. Тільки так користувач ВІКІПЕДІЇ зможе більш-менш легко віднайти потрібну інформацію. Якщо цього не давати — зашифруємо все і не буде доступу до статті.

В. С.Білецький

А може краще давати переклад на кшталт «Арабо-Американська нафтова корпорація», «Американська алюмінієва компанія»? Зрозуміло із залишенням редиректів із оригінальних і транскрибованих назв, а також за винятком випадків, коли переклад недоречний (напр., Англоплат).--Leon 16:47, 29 квітня 2007 (UTC)

Мені здається, що все ж треба ближче до оригіналу.

А «Арабо-Американська нафтова корпорація», «Американська алюмінієва компанія» — це десь уже крок у текстову описовість.

В. С.Білецький

А чому Арамко, Асарко малими літерами написано (а не АРАМКО, АСАРКО)?—Ahonc^?!/_©~№? 17:32, 29 квітня 2007 (UTC)

Здається, навпаки — повинно бути Aramco, а не ARAMCO.--Leon 17:55, 29 квітня 2007 (UTC)

Може й так — на різних сайтах по-різному.

В. С.Білецький

Теж саме АЛРОСА. І АЛРОСА і ARAMCO — акроніми, хоча, наприклад у різних вікі пишуть по-різному. Напевне слід орієнтуватись на офіційні джерела: як фігурує назва у юридичних/офіційних документах компанії.--Leon 13:53, 1 травня 2007 (UTC)

---

Я Гляну правопис, але вже зараз мені здаєтсья, що потурання американському, англійсьькому правописам при передаванні назв ТАКИМ ЧИНОМ хибне. Тут різночитань бути не може і не має. Є довідкові видання, треба буде ознйомитися. Адже не може бути різночитань у назвах. Чи усі симовли, чи перщі, чи артиклі мають бути великими буквами — оце питання. Я бачив видання «Наукової думки» про скороччення, вживання назв з великих букв, правда, не пригадаю назви, таке варто мати під рукою і підглядати. Можливо, помлже нам іще в цьому серверосідок скорочень укр. мови. Ukrskor--A l b e d o ^® 15:33, 30 квітня 2007 (UTC)

---

Іще сутнісна заввага. Була інформація, що у правопис були внесені зміни в частині назв великою літерою. Добре було б викласти такі на Вікіпроєктах для роботи.--A l b e d o ^® 15:35, 30 квітня 2007 (UTC)

Транслітерація має статус українського тексту і повинна бути узгоджена з чинним укра­їнським правописом. Тому, напевне, не всі слова повинні бути з великої літери, а лише власні назви, імена тощо [6].--Leon 13:40, 1 травня 2007 (UTC)

Однозначно—A l b e d o ^® 11:22, 5 травня 2007 (UTC)

Здається, пан Білецький застосовує транскрипцію, а не транслоітерацію (Айрон о Компані ов Кенеде мало би бути за транслітерацією Айрон (або Ірон) Ор Компані оф Канада)--Ahonc^?!/_©~№? 13:48, 1 травня 2007 (UTC)

Добре, що йде дискусія.

Таких форм, як іноземні назви родовищ, багато (тисячі). Правил чітких немає. Варіанти запису навіть у книгах шанованих видавництв різні.

То ж треба щось виробити загальне. Але й це не врятує — треба давати перепосилання із найбільш «частотних» назв (які користувач швидше за все і напише).

Головне ж — не так рафінованість самої назви, як МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ матеріалу користувачем ВІКІПЕДІЇ.

Саме з цих міркувань я роблю ряд перепосилань з варіантів назв.

В. С.Білецький

Тому треба давати англійський варіант. А редиректів можливо дкже багато різних: можна написати: Айрон Ор Компані оф Канада, Айрон О Компані оф Канада, Айрон Ор Компані ов Кенеда, Айрон О Компані ов Канада, Айрон О Компані оф Кенеде, Ірон Ор Компані оф Канада, Айрон о кампені вф Кенеде і т. д.--Ahonc^?!/_©~№? 18:13, 1 травня 2007 (UTC)

Не знаю — чи Ви дивитеся на мої редиректи.

Пропоную взагалі статтю називати англійською або німецькою, польською, російською і т. д. мовами — за оригінальною назвою фірми. Так — у російській ВИКИ — див., наприклад, Saudi Aramco. Яка думка громади?

 За оригінальну назву в якості основної. Все інше — редиректами. Виношу питання на обговорення спільноти, бо це ще не зафіксовано у правилах.--Leon 07:38, 2 травня 2007 (UTC)

 За Саме так, підтримую — оригінальну назву в якості основної. Все інше — редиректами. В. С.Білецький

В. С.Білецький

Бо, по-перше, я і даю САМЕ АНГЛІЙСЬКИЙ ВАРІАНТ. По-друге, Айрон Ор Компані оф Канада, Айрон О Компані оф Канада, Айрон Ор Компані ов Кенеда, Айрон О Компані ов Канада, Айрон О Компані оф Кенеде, Ірон Ор Компані оф Канада, Айрон о кампені вф Кенеде і т. д. не так уже і багато — взагалі вони поодинокі. Як правило, ситуація більш визначена.

В. С.Білецький

Назви статей

Див. Обговорення:Банська Штявниця (родовище)‎--Ahonc^?!/_©~№? 14:26, 30 квітня 2007 (UTC)

БАРТЕК Зіхерхайтс-Шальтанлаген ГМБХ" змінена на «БАРТЕК Зіхерхайтс-Шальтанлаген ГМБГ

Професоре Білецький, як у вас справи з німецькою мовою? Gesellscaft mit beschraenkten Handlung знаєте, як передавати? Як передавати літеру h? А, моживо, у скорочченні, й варто притримуватись форми a-la німеччини ҐмбГ? Але це ынтерпретація, тут, боюсь, типографічні коректори таке не пропустили б, про що й пишу. Але такий варіянт має право на життя.--A l b e d o ^® 15:28, 30 квітня 2007 (UTC)

З німецькою мовою немовби то непогано (я прожив у Німеччині 2 роки, правда давно). А от щодо літери ґ, Ґ — ось тут не все ясно. Взагалі то автоматичного передавання G — Ґ, g — ґ не повинно бути. Адже у нас, українців — традиція м»якого «г». І її треба дотримуватися. Тому у конкретних випадках скрізь майже (крім усталених, скажімо «грам», «градус» тощо) — скрізь дискусійно.

Хочете — поправте, як вважаєте правильніше. Я не заперечую. Хай буде й Ґ та ґ.

Одне тільки треба пильнувати — щоб УСІ «г» не позаміняти на «ґ». Тобто треба пильнувати УКРАЇНСЬКУ ТРАДИЦІЮ М"ЯКОГО «г»!

З повагою

В. С.Білецький

• ніхто проти м'якости та милозвучности м'якого г не заперечує.ТАк само, як і щодо давнозапозичених слів, де передається г/х --Дід Панас 00:08, 10 травня 2007 (UTC)а не ґ. Тут, мубуть, належить керуватись словникамиовим складом і актуальнстю називництва.—A l b e d o ^® 11:22, 5 травня 2007 (UTC)

Правда, правила h через Х предавати немає, надто з німецької.--A l b e d o ^® 17:15, 30 квітня 2007 (UTC)

У давнозапозичених словах пишуть х: напр., Бетховен.--Ahonc^?!/_©~№? 11:43, 1 травня 2007 (UTC)

І я теж приєднуюся до цього прикладу, який ще раз показує, що ВСЕ під ОДНУ гребінку НЕ ПІДСТРИЖЕШ.

В. С.Білецький

За цією ([7]) рекомендацією виходить ҐмбГ.--Leon 13:38, 1 травня 2007 (UTC)

Так, звісно—A l b e d o ^® 11:22, 5 травня 2007 (UTC)

А чи не можна написати укр. відповідника = Тзов? Для акціонерних товариств нім. АҐ здається пишуть АТ. Чи ні? А стосовно конкретно цього підприємства, то відповідно до літературної німецької, транслітерація мала би бути «Бартек Зіхергайтс-Шальтанлаґен ҐмбГ». Але як на мене, то доступніше для читача було б написати «Бартек безпечні перемикачі (точніше мабуть, системи перемикачів) ТзоВ», звичайно не супер-переклад, але можна подумати довше і зробити нормальний. Також можна написати просто «Бартек Тзов (Німеччина)» і тоді пояснити чим вони займаються. Такі скорочення є прийнятими й у німців. --Дід Панас 00:43, 3 травня 2007 (UTC)

Але втоді доведеться переробляти усе. Компені, кампенії, усі ТзОВ тощо привести до одного вигляду. Але втоді ж може згубитись звуковонаслідуваність запозичень і Айрон О Компані оф Канада мусить передаватись як Залізна компанія Канади чи схожо. НЕ можна вносити якісь незначні, ситуативні, зміни, чи, пак Конвенції найменування. Запрошую там до обговорення.—A l b e d o ^® 11:22, 5 травня 2007 (UTC)

я ж не наполягаю на тому перекладі, просто мені бачиться доцільним подання цього перекладу (або кращого) у самій статті (не в заголовку). А в назві статті я б написав «Бартек Тзов (Німеччина)» (як уже згадував вище).

Цю статтю нещодавно виставили на голосування за видалення.--Ahonc^?!/_©~№? 18:38, 19 травня 2007 (UTC)

Поліпшення роботи

Те, що Ви створюєта так багато статтей — це добре. Але просив би Вас проставляти інтерВікі, та по можливості зображення; у сховищі є багатенько, особливо по мінелалах --Minia 07:50, 1 травня 2007 (UTC)

Колись у Давньому Римі сенатори, здається на закінчення своєї промови (чи справи) говорили приблизно так (я по пам"яті, а не цитую):

«Я зробив, що міг. Ті, що ідуть за мною хай зроблять більше.»

Думаю, що десь це і про нас…

В. С.Білецький

Féci quód potuí, faciánt melióra poténtes

Féci quód potuí, faciánt melióra poténtes= Féci quód potuí, = Faciánt melióra poténtes
Я зробив все, що міг, хто може, хай зробить краще. Віршована парафраза формули, якою римські консули укладали свою звітну мову, передаючи повноваження наступникові. Цицерон, "Листи", XI, 14: Ego plus quam feci, facere non possum. " Я більш ніж зробив, зробити не можу"--A l b e d o ^® 11:22, 5 травня 2007 (UTC)

• спробую перетлумачити фразу Зробив, що спромігся. ТОй, хто робитиме, спроможеться більше--A l b e d o ^® 11:26, 5 травня 2007 (UTC)

Тут дуже ясно і просто (і вагомо) сказано вже в оригіналі: "Я зробив все, що міг, хто може, хай зробить краще" - Féci quód potuí, faciánt melióra poténtes І навіть перефразовувати не треба.

Дякую, що знайшли і показали.

З повагою

В.С.Білецький

В цілому згоден з Вами, але напевно тоді гарно було б проставляти шаблон {{Доробити}}. Це лише пропозиція. --Дід Панас 00:50, 3 травня 2007 (UTC)

родовища

Володимире Стефановичу, чи є в МГЕ інформація про автентичні назви родовищ? Банську Штявницю відшукав але от скажімо ‎Богала відшукати вже складніше --A1 11:37, 2 травня 2007 (UTC)

Bogala — Богала

У англійській ВІКІПЕДІЇ згадується на гасло

North Western Province, Sri Lanka

В. С.Білецький

Здається англійці ще не дійшли до родовищ --A1 12:10, 5 травня 2007 (UTC)

Так, згоден, я не знайшов у англійській ВІКІ безпосередньо Богала. АЛЕ:

Bogala — Богала

У англійській ВІКІПЕДІЇ згадується на гасло

North Western Province, Sri Lanka

Подивіться його.

В.С.Білецький

Winnaarshoek та схожі перенаправлення

Ви вже відповідали, але ще хотів би звернути увагу, що схожі перенаправлення, виглядає, непотрібні. Бажано буде це обговорити на Обговорення Вікіпедії:Конвенції найменування--A l b e d o ^® 11:22, 5 травня 2007 (UTC)

ОРИГІНАЛЬНІ назви потрібні однозначно - навіть більше ніж українська форма. Я даю і оригінальну і українську. Так ліпше для користувача - він може шукати потрібний йому об"єкт (родовище, басейн тощо) і в українській і в оригінальній мові.

В.С.Білецький

нові статті

Володимире Стефановичу, є така пропозиція стосовно статей з Біляїв Володимир. "На неокраянім крилі..."

Якщо планується значна кількість схожих за формою статей з цього збірнику, то ватро створити шаблон {{Біляїв}}, схожий на шаблон {{МГЕ}}. Пізніше легше буде їх допрацьовувати, зокрема моєму ботові легше буде розкривати скорочення. --^А1 13:26, 6 травня 2007 (UTC)

Може й так, але, думаю, не варто.

Таких статей ще десяток-два. Я - видавець цієї книги і автор переднього слова "Від видавця".

З повагою

В.Білецький

ОК, тоді дійсно не варто --^А1 13:52, 6 травня 2007 (UTC)

Я помилився - поставлено десь тільки 20% таких статей.

В.Б.

Я розробив шаблон. Власне тепер слід в літературу додавати цей шаблон таким чином: {{Біляїв}} Назву категорії напевно потім я видалю, але поки що вона потрібна як робоча --^А1 14:14, 6 травня 2007 (UTC)

Гейґ Александер Мейґс - звідти ж? --^А1 14:39, 6 травня 2007 (UTC)

Дякую!!!

В.Б.

Категорія:Персоналії Бі, хх НЕ ЗАБУВАЙТЕ!!!!!!!!!!!!!!!--A l b e d o ^® 15:13, 6 травня 2007 (UTC)

Jefferson-City Mascot)

Навіщо дужка в кінці? І чому основна стаття ДЖЕФФЕРСОН-СІТІ МАСКОТ великими літерами?--Ahonc^?!/_©~№? 17:40, 11 травня 2007 (UTC)

Мабуть щось недодивився...

В.Б.

De Beers

Володимире Стефановичу, я додам табличку. Вона майже готова. То я спочатку думаю трошки переробити статтю.--Leon 11:07, 13 травня 2007 (UTC)

Ок.

60000

Коєлгінське родовище білого мармуру — 60-тисячна стаття!--Ahonc^?!/_©~№? 14:57, 17 травня 2007 (UTC)

Леніногорський поліметалічний комбінат

Якого року дані в статті? Місто Леніногорськ перейменували у 2002 році. А комбінат так і називається?--Ahonc^?!/_©~№? 16:17, 27 травня 2007 (UTC)

Як це не дивно, але схоже й до сьогодні це Леніногорський комбінат

Подивіться, скажімо свіжий матеріал

http://rk100.kz/regions/51/region_149.html

Може знайдете щось інше — повідомте.

З повагою

В. С.Білецький

НГМК

Я об'єднав статті НГМК і Норильский нікель. Це єдина компанія — ГМК «Норильський нікель». З повагою, Leon 17:34, 27 травня 2007 (UTC)

Leonu II

Не можна це об"єднувати!

"Норильський нікель" - це величезна компанія, по суті - вже транснаціональна корпорація. ( Див. http://www.nornik.ru/)

А Норильський ГМК - тільки одне-однюсіньке з підприємств цієї компанії (див. структуру "Норильського нікеля" - яку, до речі і розширити на сьогодні вже можна за його ж сайтом).

Таким чином, очевидно, що комбінат і компанія - різні речі.

З повагою

В.С.Білецький

На інших вікі, зокрема на російській вказано, що "Ранее основная часть современного «Норильского никеля» была широко известна, как «Норильский горно-металлургический комбинат им. А. П. Завенягина» или сокращенно НГМК" і з НГМК ідуть редиректи на ГМК «Норильський нікель».--Leon 17:51, 27 травня 2007 (UTC)

Цілком правильно!

Адже все починалося саме з Норильського ГМК. А потім компанія "Норильський нікель" розлосяся у міжнародну структуру. Сьогодні вона включає не тільки своє перше (материнське) підприємство - Норильський ГМК, а і багато інших.

В.С.Білецький

Просто, як свідчить практика великих Вікіпедій, у таких випадках надається перевага одній великій змістовній статті, ніж низці дрібних. Тобто відомості власне про НГМК в такому разі варто подати окремим розділом у статті ГМК «Норильский нікель».--Leon 18:04, 27 травня 2007 (UTC)

Це правильно!

Але не треба підміняти поняття "комбінат" і "компанія". Якщо ж описувати Норильський ГМК, то треба описати і інші структурні одиниці компанії.

В.С.Білецький

Не заперечую. На даний момент є те, що є. Коли зміст додасться, розшириться - можна буде зробити спрямовані редиректи: наприклад з НГМК вже не просто на статтю, а на відповідний розділ ГМК «Норильський нікель»#НГМК. Власне, зараз підкорегую структуру.--Leon 18:11, 27 травня 2007 (UTC)

Щось я там нашвидкуруч переніс. Може так? Буде більше інформації - розбудуємо ці сторінки.

В.С.Білецький

Так, я щось подібне мав на увазі. Виділив НГМК у окремий підрозділ. Наразі можна давати посилання безпосередньо на нього (див. [8]).
Ще питання: Норильский чи Норильський. Щось я не впевнений...Це я вже гальмую. Зараз повиправляю--Leon 18:19, 27 травня 2007 (UTC)

Мовчан Юліян

Дехто сумнівається в значимості цієї статті - Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення. На мою думку слід було б цю статтю доповнити, щоб із сама стаття не залишала сумніви у значимості. --^А1 10:16, 28 травня 2007 (UTC)

Дякую. Попрацюю в цьому напрямку. Але це не так просто. Треба запитувати банки даних у Енциклопедії української діаспори (зараз у Чикаго). І це не швидко.

Наразі - хай вилучають. Може це й правильно - до отримання більш вагомого опису особи.

З повагою

В.С.Білецький

Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек

Шановний Володимире Стефановичу! Ви так гарно написали про книгу та її значення поза межами статті. Чому цього Ви не можете зробити в самій статті?

Чому в статті немає посилання на фандрейзинг, де хоч у кількох реченнях було пояснено, що це таке (з планами пізніше доробити).

Монографія вийшла двома моаами? Навіщо наприкінці перелік ключових слів? --OlegB 11:04, 30 травня 2007 (UTC)

Друже OlegB! Монографія вийшла в одній мові - українській. Ключові слова і англійський варіант назви подав "експериментально" - бо ще не вибудувана була (і зараз немає) раціональна рекомендована структура опису книг у Вікіпедії.

Думаю, що таку треба створити. А от чи подавати там ключові слова і англійськиу назву - не знаю. Це - "вкусовщина" - можна подавати, можна - ні. А Ви як вважаєте? Б.В.С.

Річ у тім, що подано різну кількість сторінок: українських — 204, англійських — 238. Тож повне враження, що побачило світ дві книги.

На мій погляд, ключових слів наприкінці зовсіи не треба — їх треба в тексті статті виділяти як посилання на інші статті Вікіпедії. --OlegB 12:09, 30 травня 2007 (UTC)

Щодо сторінок - це недогляд. Завтра поправлю. Щодо ключових слів - згоден, видалимо.

Б.В.С.

У якій номінації книга стала лауреатом (скільки лауреатів у цій номінації, хто став переможцем)? Чи є текст книги в інтернеті? Якщо є, то чому би не зробити на нього посилання? --OlegB 13:15, 30 травня 2007 (UTC)

Номінація "Гуманітарні науки". А хто тоді став переможцем важко вже сказати. Дізнаюся. У інтернеті є. Але якось не дуже якісно поставлено: http://vesna.org.ua/txt/bashuno/vp/index.html

В.С.Білецький

Участь в обговореннях

Вельмишановний пане Білецький,

Уклінне прохання до Вас покращити свої репліки в обговореннях (найсвіжіший та достатньо наочний приклад, звичайно, обговорення щодо видалення статті Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек):

• як за «тональністю» (Ви постійно робите «переходи на особистість» опонентів та не проявляєте готовність сприймати їх точку зору);
• так і за формою (Ви в багатьох випадках або не робите, або неправильно робите відступи відносно репліки, на яку відповідаєте, а також ніколи не робите правильного, тобто належного підпису).

Сподіваюся на Ваше розуміння. Дякую!

--pavlosh 14:24, 30 травня 2007 (UTC)

pavlosh!

Про що конкретно Ви говорите? Конкретніше. Якщо є що конкретно сказати — скажіть.

Б. В. С.

Пане Білецький,

Я з самого початку намагався бути максимально конкретним. Якщо для Вас це — недостатній рівень конкретності, то додатково (!) пояснюю:

1. Критикувати особистість опонента замість обдумування та або спроби сприйняття, або контраргументування його реплік — це дуже недобре (в даному випадку — для спільноти, відтак і проекту Вікіпедії) тому я звернувся до Вас з ввічливим проханням надалі намагатися так не чинити. Тепер — достатньо конкретно? Якщо захочете прикладів — їх більш, ніж достатньо у вище вказаній мною дискусії (у Ваших репліках там).

   Знов Ви — про особистості — наведіть конкретні приклади, коли я торкався особистості, а не суті питання. Це, до речі, Ви переходите на мою особистість… Конкретні приклади, колего!

   Так, це популярний прийом - вдавати, що не розумієш, про що йдеться :( . Ну що ж, прошу:

   1. Darvin отримав від вас: "невіглас (за словником - "незнаюча людина") + "не компетентний";
   2. Постійно звинувачували своїх опонентів в неконструктивізмі та боротьбі з книгами (невже знову попросите навести конкретний список? :( );

   Як на мене - прикладів достатньо (тим більше, що і №1 самого по собі вже достатньо).

   --pavlosh 21:32, 30 травня 2007 (UTC)

   Читайте уважніше: там написано: А людина яка ЦЕ НЕПЕРЕСІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ сприймає на рівні "якихось там текстів" - просто невіглас (за словником - "незнаюча людина"). Він не звертався конкретно до Дарвіна, а казав взагалі. А якщо Darvin'а це образило, чому він сам не звернувся до Білецького, або не поставив {{Попередження}}? А він навпаки вибачився перед професором.--Ahonc^?!/_©~№? 21:47, 30 травня 2007 (UTC)

   Я не знаю (і мене не цікавить!), чому Darvin зтолєрував образу. Я читав уважно, як я це намагаюся зробити завжди. Ваш же, пане Ahonc, підхід, що якщо ображений нічого щодо своїх почуттів не висловив, то все було нормально я (вже не вперший раз) просто відкидаю. Так само як і (в даному контексті, де робиться спроба піддати сумніву право на критику) ігнорую згадку про "професора" (до слова, титул «гірничий інженер» для мене важить набагааато більше - і як для людини і як теж інженера, хоча і не гірничого). --pavlosh 22:06, 30 травня 2007 (UTC)

2. Так чи інакше, для забезпечення якнайбільшої «зрозумілості» обговорень (зокрема для тих читачів, що будуть прослідковувати позиції сторін у майбутньому) належить (! — попри те, що наразі не всі це роблять) попіклуватися про те, щоб Ваша репліка відображалася з відступом вправо відносно розташування тієї репліки, на яку Ви реагуєте своєю реплікою. Робиться це застосуванням належної кількості символів «:» на початку кожного абзацу Вашої нової репліки. Ви можете проаналізувати розташування реплік в даному обговоренні — для прикладу.

   Тут дісно у мене — слабина. Визнаю. Що ж, по мірі сил буду освоювати ці правила.

3. Правильний підпис кожним дописувачем своєї репліки — це теж суттєво. Належний підпис — це послідовність символів --~~~~, які система автоматично заміняє на «клікабельне» посилання на сторінку користувача-автора репліки, супроводжуване точною датою та часом опублікування репліки. Для зручності така послідовність символів генерується при натисненні спеціальної кнопки (вона позначена символом факсимільного підпису та розташована 12-тою зліва у ряду над вікном редагування).

   --pavlosh 15:25, 30 травня 2007 (UTC)

   Тут теж я ще не розбирався — іншим зайнятий. Треба розібратися. Скажімо ось утворюю від вашого:

   --Білецький В. С. Спрацює?

   Воно-то спрацювало щодо "клікабельності", але не спрацювало щодо відзначення точної дати і часу. Треба не конструювати, а уважно прочитати дописи інших (де вам принаймні двоє людей дуууже детально пояснили яка то кнопка і де її шукати), зрозуміти їх (!!!) та скористатися тією кнопкою, що Вам порадили (до речі, і за витратами часу буде набагато швидше). --pavlosh 20:43, 30 травня 2007 (UTC)

Я так зрозумів, йому не подобаються зайві абзаци, які Ви ставите, і те, що Ваш підпис без посилання (це щодо другого пункту).--Ahonc^?!/_©~№? 14:46, 30 травня 2007 (UTC)

Дякую за роз'яснення. На жаль не мав часу для того щоб зробити якийсь шаблон свого підпису (з посиланням). Не до того — статті ставлю з МГЕ та ГЕС, а також з тих понад 100 видавничих проектів, які зреалізував «Український культурологічний центр» та Донецьке відділення НТШ. А тут ще й якась не дуже зрозуміла дискусія (як на мене часом — ні про що). А щодо щодо суті дискусії — то я тільки того і чекаю від усіх — ВЛАСНЕ СУТІ! Про які тут особистості мова? Не розумію… Там, здається навпаки.

В. С.Білецький

Для підпису з посиланням у налаштуваннях потрібно прибрати галочку біля пункту «Простий підпис», а потім можна ставити підписи, натискаючи кнопку .--Ahonc^?!/_©~№? 15:05, 30 травня 2007 (UTC)

Пане Білецький, Ви — учасник проєкту, його співтворець. Ви творите якість у всьому. Творите або не творите. Приймаєте вже існуючу ачи відкидаєте її. Якщо, приміром, Вікіпедія мала 300 якісних статей на 1000, то, за логікою, у 2000 мало б бути не менше 666 (числа — умовні, головне — тенденція). Повага до користувачів, відповідь на їх ремарки чи пропозиції, — мабуть теж щось важить, адже вони, як ви кажете, колеги. Не ставте брандмауера поміж вами та колегами. Брандмауер — перехід на особистості та розмова ні про що. Якщо ви відповідаєте, ви ж відповідаєте про щось, чи не так:) ? Про які тут особистості мова? Мабуть, це питання слід ставити окремо але, скажіть, нинішній підпис вас влаштовує? Чи не хотіли б ви щоб по вашому підпису можна було перейти на вашу сторінку чи відписати у вашому обговоренні? Ви можете використовувати нинішній підпис, немає правила, яке б забороняло/обмежувало вас тут у чомусь, проте, відповідь на питання, яке цікавить вже більше 3 вікіпедистів, озвучте, калі ласка.--A® 16:38, 30 травня 2007 (UTC)

І хто б казав про підпис! У тебе він клікабельний, але спочатку треба знайти, куди клікати:)--Ahonc^?!/_©~№? 20:50, 30 травня 2007 (UTC)

Користувач:Albedo!

Намагався зрозуміти про що йдеться. Схоже до кінця не зрозумів. Щось у Вас Езопіське...

Щодо мого підпису - я ним не переймаюся. Не задумувався про нього. Мене поки що задовольняє як є.

З повагою

Білецький В. С.

Пане Білецький,

Якщо вас - (за фактом) спів-учасника колективного проекту, цікавить ("задовольняє") лише те, як ви сам вважаєте, а думкою інших ви "не переймаєтеся" (ви просто "не задумувалися") - то це є проблема.

--pavlosh 21:03, 30 травня 2007 (UTC)

Він же писав вище: Féci quód potuí, faciánt melióra poténtes.--Ahonc^?!/_©~№? 21:10, 30 травня 2007 (UTC)

Хм, не думаю, що в даному контексті це адекватно (на відміну від того випадку "вище"), адже ніхто (навіть я) не буде "ходити" за паном Білецьким та, проставляти відступи + підписи та прибирати особисті образи (не говорячи вже про те, що редагувати чужі репліки в обговореннях заборонено, чи не так?). --pavlosh 21:48, 30 травня 2007 (UTC)

Особисті образи прибирати можна, але чужі репліки редагувати не можна — це суперечить одне одному. Відступи правильно проставляють лише кілька користувачів. Це не лише Білецького слабке місце.--Ahonc^?!/_©~№? 08:40, 1 червня 2007 (UTC)

Особлива думкаОстаннім часом у ВІКІ простежується нехороша тенденція. На мій погляд замість конструктивних пропозицій все більше розмова переходить на особисті образи, про що можна зробити висновки з цього обговорення а також голосування щодо бюракратів та вилучення статтей. Зрештою, така практика ні до чого хорошого не призведе --Minia 21:09, 30 травня 2007 (UTC)

Особлива думка За моїми спостереженнями, деякі користувачі укр.вікіпедії останнім часом приділяють занадто багато уваги, як на мою скромну думку, таким речам як обговорення питань етикету чи моралі. Особливо прикро, коли такі обговорення відривають користувачів від роботи над енциклопедичними статтями укр-вікі, в результаті чого розвиток і ріст укр.вікіпедії уповільнюється. Закликаю всіх учасників не зловживати своїм часом і часом інших користувачів на детальний розбір стилістики обговорень чи оформлення підпису - це дрібні деталі, не варті, як на мій скромний погляд, такої тривалої на них зупинки, особливо коли йдеться про таких досвідчених і працьовитих користувачів, як наприклад, В.С.Білецький. --^А1 08:34, 1 червня 2007 (UTC)

Перепрошую, але я думаю інакше (і не турбував би нікого, якщо б не мав певних переконань щодо цього). Мене навпаки, надзвичайно турбує, "традиція" (що склалася та, що ще тривожніше, продовжує зміцнюватися, та більше того - отримує словесні декларації у свій захист, як ми бачимо, навіть і від адмінів): чим працьовитіший дописувач, тим більше вибачається йому (та навіть такий дописувач у непоодиноких випадках нагороджується за активність адмінством) :(. Я грунтуюся на тому, що успішність україномовної Вікіпедії як проекту неможлива без створення спільноти, а створення спільноти неможливе без ставлення один до одного з повагою (!) чи хоча б корректно а також відповідних традицій спілкування. От, наприклад, Ви, пане A1, при якому рівні працьовитості незнайомця згідні толерувати від нього звертання на "ти"? А чи не буде для працьовитого (відтак надзвичайно заклопотаного ) дописувача "уповільненням" його роботи заглядання на Вашу сторінку користувача, щоб (перед звертанням до Вас) подивитися якого звертання Ви очікуєте від нього? І навіть не буду питати, за якого рівня працьовитості (+ "досвідченності") Ви будете готові толерувати "невіглас!" на свою адресу.
А в своєму музичному житті ви теж не звертаєте уваги на недоліки колеги у спілкуванні, якщо колега - "працьовитий"?
--pavlosh 18:55, 1 червня 2007 (UTC)

Побажання

Будь-ласка, прохання до Вас - дублюйте назви ваших статей англійською мовою, бо неможливо відшукати інтервікі --Minia 06:45, 31 травня 2007 (UTC)

Добре. Правда, у мене, на жаль, не все є у англійській (бралося з різних джерел і тому інколи англійська версія відсутня). Буду дорозшукувати. Англійський відповідник дійсно обов"язковий для західних фірм.

Білецький В.С.

Грузинський Олександр

Грузинський досі живий? Чому не вказано джерело інформації? Чому до статті немає категорій? --OlegB 16:17, 1 червня 2007 (UTC)

Друкую матеріали з «РЕЄСТРУ ЗНИЩЕНИХ І РЕПРЕСОВАНИХ», укладеного д. філол. наук, проф. Варшавського університету В. О. Соболь. Літературу долучу скоро (уточнюю у Варшаві). Білецький В. С.

Аналогічні зауваження до статті Пилипенко Сергій. Очевидно у назві статті був одрук (Пилипенсо Сергій), тому я змінив назву. Проставив категорії (прошу перевірити, чи правильно). Поки що поставив шаблон {{Nosources}}, коли зможете вказати джерела, шаблон можна буде прибрати. --^А1 16:37, 1 червня 2007 (UTC)

Дякую за допомогу. Стосовно неповноти інформації — то це цілком зрозуміло — ці люди (інформація про них) у більшості взагалі була «стерта» як така за радянських часів. Сьогодні дослідники знову віднаходять і «відновлюють» імена науковців, мистців, яких режим вважав небезпечними або шкідливими для себе. Але ж цей процес важкий і не треба очікувати і вимагати 100%-вого результату. Тому й залишаються «білі плями» у біографіях репресованих, знищених. І напевно НІКОЛИ не буде повної інформації. Що не є принциповою перешкодою доведення до широкого загалу через Вікіпедію інформації про цих відомих і визначних діячів науки, культури. Білецький В. С.

Саме про це сказано у Вікіпедія:Історія української Вікіпедії#Вікіпедія пошуковця, що ви можете доповнити і власним досвідом. Адже це історія і практика Вікіпедії.--A® 20:05, 1 червня 2007 (UTC)

Володимире Стефановичу, на жаль, не знаю джерела, яким Ви користуєтеся, якого року ту книгу видано. Бо, на жаль, там багато «білих плям», уже давно розкритих. Зокрема, в Українській літературній енциклопедії (1988) наведено досить повні дані про Грузинського (включаючи дату смерті), є дані про Пилипенка, інших діячів. Погодьтеся, вибір джерел дуже важливий. На жаль, для статей про діячів української культури Ви користуєтеся поодинокими та випадковими вторинними джерелами (в цьому не Ваша вина — Ви фахівець в іншій галузі), тож статті виходять, на жаль, кривобокі, обривчасті, безсистемні. Кількість статей зростає, а якість Вікіпедії падає. Давайте подумаємо разом, як нам не за кількістю гнатися, а на якість працювати. --OlegB 20:15, 1 червня 2007 (UTC)

Колего OlegB! Як прикро розчаровуватися... І все ж. Джерела намагаюся добирати впливові і сучасні.

Так раніше короткі але, як я думаю ексклюзивні матеріали брав у Біляїва В. "На неокраянім крилі...." (я і видавав його в Донецьку) але автор - редактор "Голосу Америки" (українська редакція). Здається компетентне джерело.

Ось зараз взяв В.О.Соболь - професор Варшавського університету. І книга (очікую лист з Варшави з точними даними) - десь після 2000 року.

Але, але... Не все досконале. То ж, треба, як Ви переконливо доводите доробляти . Надалі буду ще вимогливіше ставитися до джерел.

Вдячний Вам за співпрацю і дуже слушні зауваження.

З повагою Білецький В. С.

кожен має свої джерела. І не можна ставити це у вину. Наше завдання творити якісний контент, та вдосконалювати. Я, приміром, маю декілька календарів УСКТ 30—40-річної давности. З Польщі, написані українцями для українців у Польщі. У нас за таке по голівці б н епогласкали, а там є купа життєписів невідомих нам до незалежности імен, як українських, репресованих (та й не тільки), так і польських, україно- та польськомовних, але українонацілених письменників діячів тощо. Дійде час, воно буде пропрацьоване для Вікіпедії. Але, скажу, часами там теж може бути інформація застаріла, адже час на нозі не стоїть, йдуть розвідки, дискурси... Видаються літ. енцклопедії. Просто треба буде зіставляти усі дані, дописаувати і переписувати. До професора лише декілька завваг — старатись розкривати скорочення і проставляти категорію Персоналії хх--A® 07:23, 2 червня 2007 (UTC)

Назва іншими мовами

На мій погляд замість того щоб писати рос., англ. чи нім. краще вставляти шаблони {{lang-ru}}, {{lang-de}}, {{lang-en}} --Kamelot 17:12, 8 червня 2007 (UTC)

Правильно, і я так думаю. Ось тільки є, на жаль, одна загвоздка - так я поставлю 100 статей за 5 годин, а так - тільки 50. Як то кажуть у народі: "Хто може - хай поможе".

З повагою Білецький В. С.

Шаблони є внизу сторінки редагування. Зайвого часу на їх проставлення, як на мене, займе 5-10 секунд. Можете спробувати, а ні то й ні:)--Kamelot 17:21, 8 червня 2007 (UTC)

Виділяєте слово і натискаєте на відповідний шаблон унизу.--Ahonc^?!/_©~№? 17:34, 8 червня 2007 (UTC)

Я бачив шаблони. Поки що - ні.

Білецький В. С.

За часом прийнятно вставляти шаблони {{lang-ru}}, {{lang-de}}, {{lang-en}} .

Приймаю "на озброєння".

Дякую за пораду Kamelot і Ahonc^?!/_©~№? Білецький В. С.

Ви не так робите: у вас виходить {{lang-ru|}} камнеобработка, а має бути {{lang-ru|камнеобработка}}. Потрібно виділити слово (двічі клацнувши по ньому мишею) і внизу обрати {{Lang-ru|}}.--Ahonc^?!/_©~№? 12:30, 10 червня 2007 (UTC)

"Багатозначне слово"

Для створення багатозначної статті не пишіть "Багатозначне слово" а вставляйте шаблон {{Disambig}} (який є у панельці знизу). Тоді стаття автоматично категоризується --AS ^sa 15:35, 9 червня 2007 (UTC)

Добре. Дякую Білецький В. С.

Обговорення:Каміння

Мені здається там помилка --^А1 13:15, 10 червня 2007 (UTC)

Вже виправив.--Leon 13:19, 10 червня 2007 (UTC)

Яшма і нефрит

Добрий день. Підскажіть, будь-ласка, яшма і нефрит це одне і теж?-- Alex K 13:29, 10 червня 2007 (UTC)

Яшма і нефрит - різні мінерали.

Білецький В. С.

Тоді маю ще два питання.

1. Чим вони відрізняються ?
2. Англійський en:Jade — це нефрит чи яшма?

-- Alex K 13:37, 10 червня 2007 (UTC)

Я поставлю ці мінерали пізніше. Не зараз. Нефрит - у ІІ томі МГЕ, яшма - аж у ІІІ -у. Що знайдете - можете ставити. Я згодом (не скоро) поправлю.

Сьогодні займаюся т. І МГЕ. Не все одразу...

Білецький В. С.

Білецький В. С.

Наукове відкриття

Доброго дня, вніс декілька змін у ваші доповнення:

• Функції державного комітету з питань науки та технології тепер виконує Міністерство освіти і науки;
• Положення про відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції (від 21 серпня 1973, № 584) вже втратило чинність.

Дійсно, не додивився - якась застаріла була в мене інформація...

Недержавні громадські організації

Наразі ви додаєте інформацію про недержавні громадські організації. Скажіть будь ласка, ви впевені що то дійсно важлива інформація ? Поясню на прикладі. Ви додали інфо про Запорізька обласна Ліга інтелектуального розвитку молоді. Колись я мав відношення до цієї ліги. Але наразі ця "Ліга" складається з ДВОХ чоловік (максимум був - 6), інформація, що подана на сторінці вже давно застаріла. Це як подавати інформацію про музичний гурт місцевого значення... Наприклад, існує в Запоріжжі гурт "Хорта". Але якщо я додам про нього інфо, цю статтю видалять, бо скажуть що у сенсі української культури достатнього значення це не має. А чим краще музичний гурт за НГО ? Маю підозри, що аналогічна доля в інших НГО... --Movses

Поділяю подібні підозри.-- Alex K 07:35, 15 червня 2007 (UTC)

Шановні колеги!

Частково і я поділяю ваші побоювання. Тому з десятків тисяч зареєстрованих в Україні НДО планую поставити тільки ті, які у своїй діяльності ЧОГОСЬ ДОСЯГЛИ. Це - думаю - якась сотня організацій, може дві сотні.

Один з критеріїв добору - входження у когорту "Аналітичних центрів" - портал http://www.intellect.org.ua/

Так сталося, що я очолюю громадську організацію з 1989 р. на Донбасі. А з 1994 р. - ще одну, а з 1997 р. - ще одну. У 2000 р. у Вашингтоні обговорювали започаткування порталу http://www.intellect.org.ua/ - 10 представників "Аналітичних центрів" з України, які поїхали вивчати досвід більш досвідченіших колег зі США.

Сьогодні одне з моїх наукових зацікавленостей у сфері гуманітарних дисциплін - дослідження 3-го сектору в Україні, зокрема "Аналітичних центрів". І не тільки в Україні - саме з цією метою був у США, Польщі, Росії інших країнах - відвідав десятки і десятки НДО за період 1995-2006 рр. Висновків з того багато і один з них - нестабільність роботи недержавних неприбуткових організацій (зокрема велика нестабільність НДО на пострадянському просторі - їх "грантовість"). Тому треба орієнтуватися на НАЙБІЛЬШІ досягнення НДО і за ними оцінювати - ставити у Вікі чи ні. Найбільші досягнення - це як лакмусовий папірець щодо "сплячих" потенцій. Бо тільки оті, як Ви пишете "дві" людини знайдуть грант - і вони черговий раз розвинуть масштабну роботу. Бо це вже було в їх історії (їх організації).

Хоча тут і багато "підводних каменів" - НДО народжуються і гинуть, на жаль. То ж я беру тільки тих, хто ВЖЕ ПРО СЕБЕ ЗАЯВИВ ГУЧНО у той чи інший спосіб.

Якщо Ви запропонуєте якось покращити добір "кандидатів" - прошу дуже.

Білецький В. С.

Та про "гучність" і йде мова. Ну, в чому гучність Запорізька обласна Ліга інтелектуального розвитку молоді чи Інститут демократії імені Пилипа Орлика ? Тільки в тому, що вони потрапили до вашого переліку аналітичних центрві ? Що вони зробили ? Хто про них знає ? З історії діяльності першої можу пригадати "найгучнішого" тільки організацію всеукраїнського фестивалю по грі Що? Де? Коли? І хто про це чув ? 0,1% запоріжців, не говорячи вже про українців... --Movses

Колего --Movses!

Якщо Ви перечитаєте мій попередній текст то побачите, що одним з критеріїв обирається те, що НДО в ж е ПОТРАПИЛА в когорту регіональних "Мозкових центрів" http://www.intellect.org.ua/ і там має СВОЮ СТОРІНКУ, що ВЖЕ ДУЖЕ НЕМАЛО. І що ВЖЕ свідчить про всеукраїнське визнання. А якщо "копнути" якусь із організацій - той же Інститут демократії імені Пилипа Орлика - то Ви можете багато довідатися про його доробок - і видавничий, і дослідницький. Ось я Вас і закликаю до толерантної співпраці - хочете допрацювати щось з уже поставленого - прошу дуже, "покопайтеся" глибше і допрацюйте. Це - конструктивна, творча позиція.

А так, руйнувати - не будувати. Можна ВСІМ НДО закинути щось - і періоди пасивності в роботі, і невелику кількість активістів тощо. Я є прихильником універсальних критеріїв - скажімо на портал http://www.intellect.org.ua/ потрапили не всі з однаковим доробком - це ясно, і по-інакшому не може бути. Але, якщо вже потрапили - то МАЮТЬ ВІДПОВІДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ та ДОРОБОК. А тому про них повинні знати і ширші кола в т.ч. через Вікіпедію. Тому критерій "ставити - не ставити" на Вікі обраний через НАЯВНІСТЬ на вже апробованому порталі "Аналітичних центрів" http://www.intellect.org.ua/

Ще одне - перелік "Аналітичних центрів" на порталі http://www.intellect.org.ua/ НЕ МІЙ перелік. А ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ.

Білецький В. С.

Ох, не розумієте Ви, що ці статті будуть лежати у тому вигляді як Ви іх додали роками... Дійсно, копнути по одній організації не важко. Важко "копнути" по десятку чи пів-сотні таких статей. Цим ніхто не буде займатися, ось у чому проблема. Щодо критерія, що якщо організація попала до цього переліку, то це важливо, я не згоден, але це мої проблеми ...--Movses

Колего --Movses!

Сумно мені, бо у Ваших словах є правда. Дійсно - у нас досить неактивна (якщо не брати декількох десятків вікі-активістів) загальна когорта авторів. Дійсно - можуть деякі статті і "лежати" нерозвинутими. Але вихід тут бачу тільки один - щоб не "залежувалося", а розвивалося, дороблялося, набувало нової - вищої якості і т.д. - ТРЕБА МАТИ ПРАЦЬОВИТИХ КОМПЕТЕНТНИХ ПАСІОНАРІЇВ-ВІКІАВТОРІВ. Залучаймо їх, наприклад, користуючись ПРИКЛАДОМ (своїм, колег) - і може тоді щось ліпше з того буде.

З повагою

Білецький В. С.

Кара-Богаз-Гол чи Гарабогазкол

Як воно правильно називається? У Туркменістані є місто Гарабогаз, назва якого походить від назви озера. В англійській Вікіпедії пишуть Garabogazköl (в тій статті написано і про озеро, і про соляні родовища)--Ahonc^?!/_©~№? 11:12, 16 червня 2007 (UTC)

Кара-Богаз-Гол в інтернеті зустрічається майже вдвічі частіше ніж Гарабогазкол

Білецький В. С.

Сумський "Міський Кризовий Центр"

Як на мене — це спам. Ніякої корисної інформації. Таких конторок десятки тисяч. Цікаво що вони зробили, а хто директор та їх телефони не константи і мало кого цікавлять--Kamelot 14:55, 16 червня 2007 (UTC)

"Конторки" не прориваються через "сито" добору до "Аналітичних центрів" України (дивись http://www.intellect.org.ua/). А ті, хто туди дістався - ХОЧА Б ОДИН ЗНАЧИМИЙ ПРОЕКТ здіснив!

Білецький В. С.

Тоді слід писати про їх значимі проекти, а не про керівників, телефони та поштові скриньки. Див. Вікіпедія:Критерії значимості організацій --Kamelot 15:03, 16 червня 2007 (UTC)

Колего Kamelot !

У Вікіпедія:Критерії значимості організацій зокрема зазначено:

Компанія, корпорація, організація, група, продукт або сервіс вважається значимим, якщо він згадується у вторинних джерелах інформації.

Кожна із виставлених мною організацій має СВОЮ ОКРЕМУ СТОРІНКУ на порталі http://www.intellect.org.ua/. Тобто, це не побіжна згадка, а значиме посилання у вторинних джерелах інформації.

Крім того, ряд організацій мають свої сайти, на які я посилаюся, і де можна докладно ознайомитися з доробком організацій.

Нарешті є можливість доопрацювання цих статей про НДО України. На кожну з них є мінімум декілька посилань у пошукових системах.

Білецький В. С.

Я не ставлю під сумнів значимість завантажених Вами до Вікіпедії організацій. Просто подання інформації більш схоже на "Жовті сторінки України", чим на енциклопедичну статтю. Немає головної перчинки — чим вони виділилися, чим вони цікаві, ким визнані...?--Kamelot 15:47, 16 червня 2007 (UTC)

Оті "перчинки", як на мене, - суща "вкусовщина" - одному одне цікаве, іншому - інше (у одного одна "перчинка" - у іншого - інша). Так що, обережніше з "перчинками" - саме тут можна заангажуватися. Що, власне, і неприпустимо у ВІКІПЕДІЇ.

А так - є більш-менш універсалізована шаблонна (уніфікована) схема опису громадських організацій. І всі вони ВИДІЛИЛИСЯ тим, що є "Аналітичними центрами" (тобто належать до "еліти" громадського сектору, який включає "прості" організації, "Ресурсні центри", "Аналітичні центри"). Щоб стати "Аналітичним центром" ВЖЕ треба мати кадри, проекти, а щоб стати на згаданий сайт http://www.intellect.org.ua/ - вже визнання Мережі Аналітичних центрів України.

Так що все є.

Білецький В. С.

Будемо рахувати, що кожен залишився при своїй думці. Мене Ваші аргументи не переконують, Вас мої:). Але, ІМХО, ці статті взагалі неінформативні. Була вже одна стаття про якийсь банк. Там також не було нічого цікавого (адреса, філії в містах, перрспективи). Її видалили за голосуванням. От якби автор написав про засновників, оборотний капітал, я був би проти видалення (але то комерційна таємниця).--Kamelot 16:02, 16 червня 2007 (UTC)

Я намагався висувати АРГУМЕНТИ. Ви, як бачу, не підтверджуєте свої емоційні оцінки ("взагалі неінформативні", "це спам", "Ніякої корисної інформації") аргументами. Навпаки - Ваші оцінки, з очевидністю, безапеляційні і абсолютиські ("взагалі", "ніякої" тощо).

Якщо Ви щось комусь колись захочете довести, захочете, щоб Вас почули - висувайте АРГУМЕНТИ, а не робіть голі суб"єктивні оцінки . Так радили нам усім мудрі отці. Прислухаймося.

Так що дійсно "Будемо рахувати, що кожен залишився при своїй думці".

Білецький В. С.

Ніякої емоційності:). Я тільки висловив свою думку і почув Вашу. То може Вам варто "Жовті сторінки України" завантажити до Вікі? Там точно так подана інформація, стисло: назва; рід діяльності; контакт. --Kamelot 16:22, 16 червня 2007 (UTC)

А що? Цікаво... Якщо Ви (або хтось інший) замість "обмінюватися думками" візьме ті ж "Жовті сторінки України", віднайде там ... ну, скажімо металургійні підприємства України. Потім візьмете 2-3-5 і т.д. інших джерела і опишете ті металургійні підприємства (або щось інше)- то може бути толк і для Вікіпедії. Так що не треба нехтувати жодним з можливих системних джерел. А "Жовті сторінки України" попри свою розхристаність все ж мають і систему.

Не ставтеся звисока до джерел! Це і є емоції, це і є максималізм.

...Тільки ось, друже-колего, я констатую ще одне - досить важливе - за останню годину нашої розмови ні я, ні Ви нічого суттєвого у Вікі не додали. Оце теж результат. Напевно - не позитивний.

Білецький В. С.

Я теж вважаю, що дискусію закінчено, а щодо нічого корисного не зробили, так це хибна думка. З часом або Ви, або я, найдемо більш суттєві аргументи своїх позицій, а наша дискусія буде прецендентом для інших. Без суперечок неможливо створити якісну Укрвікі. Є ще декілька зауважень, але вже в ICQ, якщо включите--Kamelot 16:44, 16 червня 2007 (UTC)

Тут я більше на стороні Камелота, якщо є щось змістовніше ніж подається у жовтих сторінках, то варто писати. Наприклад порівняйте статтю про Януковича у нас і на "Хто є хто" - різниця очевидна. Але з іншого боку значимість, наприклад, галактики NGC 1234 навряд чи є переконливішою, ніж кандидата якого обговорюємо, зате разом з подібними, стаття щедро працює на поліпшення нашої статистики. --^А1 09:59, 18 червня 2007 (UTC)

Голосування по персоналіях

Тут триває голосування по іменуванню статей про персоналії. —Ahonc^?!/_©~№? 09:42, 17 червня 2007 (UTC)

Лапки

Чому ви не закриваєте лапки? (має бути ДВАТ «Шахта "Чайкіно"» замість ДВАТ "Шахта "Чайкіно")--Ahonc^?!/_©~№? 13:25, 17 червня 2007 (UTC)

А двоє лапок хіба буває?

Білецький В. С.

Буває, якщо ставити різні лапки: ДВАТ «Шахта "Чайкіно"»--Ahonc^?!/_©~№? 13:29, 17 червня 2007 (UTC)

Хай буде, якщо Ви впевнені. Дякую.

Білецький В. С.

Геологія України

• Serdecznie witam Pana Profesora ! Chciałbym prosić o napisanie przez Pana krótkiego artykułu - Геологія України. Chciałbym przetłumaczyć go do polskiej Wikipedii. Pozdrawiam, Birczanin 08:43, 28 червня 2007 (UTC)

• • Takoz serdecznie witam Pana! Maju informaciju v ukrajinskim jezyku. Pan pereloze na polskij?

Dokladnej - http://experts.net.ua/baza/doc/detail.php?ID=11476

Pozdrawiam Білецький В. С.

УКРАЇНА (Ukraine), Українська Республіка – держава в Східній Європі. На півдні омивається водами Чорного і Азовського морів; на сході і північному сході межує з Російською Федерацією, на півночі – з Білорусією, на заході – з Польщею, Словаччиною і Угорщиною, на південному заході – з Румунією і Молдавією. Пл. 603,7 тис. км2. Нас. 48,5 млн чол. (грудень 2001). Столиця – Київ. Державна мова – українська. Грошова одиниця – гривня. Україна – член ООН з 1945, СНД.

Історичні попередники України: Київська Русь (східно-слов'янська держава, що існувала з 9 по 13 ст.), Галицько-Волинське Князівство (Королівство) (13-14 ст.), козацькі держави 16-18 ст., Українська Народна Республіка (1917-1920), Українська Радянська Соціалістична Республіка (1917-1991). 24 серпня 1991 Україна вийшла зі складу СРСР і проголосила незалежність.

Загальна характеристика господарства. У. – розвинена індустріально-аграрна країна зі складним комплексом галузей важкої, харчової, легкої пром-сті і багатогалузевим с.г. Осн. галузі пром-сті: машинобудування, хімічна, нафтохімічна, гірничодобувна, металургія, а також літакобудування та космічна галузь. У. – транзитна держава через яку проходить 5 з 10 міжнародних транспортних коридорів Європи. Розвинені всі сучасні види транспорту. – залізничний, автомобільний, річковий, морський, трубопровідний та повітряний. Гол. морські порти: Одеса, Іллічівськ, Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, Керч. Осн. водна артерія – Дніпро, судноплавні також Десна, Прип’ять, Дністер, Дунай. Летовища – в усіх обласних центрах, в багатьох з них і столиці Києві – міжнародні. Серед інших, діють нові авіакомпанії («Міжнародні українські авіалінії», «Кийавіа», «Аеросвіт» і інш.).

Макроекономічна інформація по Україні за різними джерелами має певні відмінності, що, імовірно, пов'язано з різними методиками оцінки показників та перехідним процесом в самій країні.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 42 млрд Темп зростання ВВП – (-1,7%). ВВП на душу населення – $ 837. Прямі закордонні інвестиції – $ 336 млн Імпорт (нафта, природний газ, автомобілі, текстиль, одяг, ліс і папір) – $ 36 млрд (г.ч. Росія – 48%; країни ЄС – 22%). Експорт (метали, машини і сільгосппродукти) – $ 34 млрд (г.ч. Росія – 23%; країни ЄС – 16%).

За даними [Звіту Програми Розвитку ООН (2003)]: номінальний ВВП України (1990…1995 – млрд крб., 1996…2001 – млн грн): 1990 – 167; 1995 – 5 451 642; 1996 – 81 519; 1997 – 93 365; 1998 – 102 593; 1999 – 130 442; 2000 – 170 070; 2001 – 201 927. Темп зростання ВВП (%): 1995 – (-12,2); 1996 – (-10,0); 1997 – (-3,0); 1998 – (-1,9); 1999 – (-0,2); 2000 – (5,9); 2001 – (9,1). ВВП на душу населення у 2001 р. $ 760. Прямі закордонні інвестиції – $ 4,4 млрд (2001). Імпорт – (-54,4 % ВВП). Експорт – 56,1 (% ВВП). Структура виробництва у 2001 (% додаткової вартості): промисловість – 35,0; сільське господарство – 16,6. Рівень інфляції – 6,1 % (2001). За даними [Mining Annual Review 2002] ВВП в Україні за 2001 р. виріс на 9%, що корелює з даними ООН.

Розквіт Київської України-Руси у 9-11 ст. обумовлений г.ч. її вигідним географічним положення на перехресті торгових шляхів і зв'язками з країнами Зах. Європи, Півночі і Півдня. У 12 ст., після перекриття кочовиками торгового шляху по Дніпру «з варяг в греки», стався розпад Київської Русі на незалежні князівства. Виснажена міжусобицями, нападами половців, монголо-татар, поляків і литовців, вони стали околичними землями інших, більш могутніх держав. Зруйнована економіка була відновлена лише у 15-16 ст. як частина аграрного господарства Польського королівства, а потім польсько-литовської Речі Посполитої. Після інтеґрації з Російською імперією у 17-18 ст. Україна стала головною житницею Росії. У кінці 19 ст. Донецький басейн (Донбас) перетворився в головний гірничодобувний і металургійний центр України, а Одеса стала її головним морським портом. При радянській владі Україна зберегла статус розвиненого аграрного і гірничодобувного регіону. Крім того, розвинулася обробна промисловість, транспорт і сфера послуг. Незважаючи на значне руйнування під час Другої світової війни, Україна залишилася однією з найбільш розвинених республік СРСР. Згідно із західними оцінками, національний прибуток України на душу населення в 1970-х роках був вищим, ніж в Італії. У кінці 1970-х років зростання припинилося, в 1980-х роках почався спад, а після 1990 вибухнула економічна криза. Зниження національного прибутку становило 11-15% на рік в 1991-1994; у 1995 валовий національний продукт становив 2400 дол. на душу населення. Результатом гіперінфляції стало майже повне руйнування в 1993-1994 економіки країни, до 1997 інфляцію вдалося припинити, але середньомісячний прибуток громадян становив 90 дол. У 1997 чисельність трудових ресурсів становила 22,6 млн чол. У галузевій структурі зайнятості переважає сфера послуг - 49%. У промисловості і будівництві зайнято 30%, в сільському, лісовому і рибному господарстві - 21%. Загальне число безробітних в 1998-1999 досягло 2 млн чол. У пошуках роботи до 7 млн чол. покинули країну (т.зв. “четверта хвиля” трудової еміграції).

У період існування СРСР економіка України була підлегла диктату Держплану СРСР, який спільно з українським Держпланом розробляв п'ятирічні плани її розвитку як інтеґральної частини радянської економіки. Українські підприємства були підлеглі союзним міністерствам у Москві або республіканським міністерствам у Києві. Після 1991 підприємства, незважаючи на приналежність, що збереглася формально до державної власності, потрапили під контроль своїх директорів. До 1996 біля 6 тис. середніх і великих підприємств стали акціонерними товариствами, а до 1998 було приватизовано 45 тис. невеликих підприємств і майже 99% магазинів роздрібної торгівлі, підприємств торгівлі і сфери послуг.

В Україні виділяють три економічних райони: Донецько-Придніпровський, Центрально-Західний і Південний. У першому зосереджені підприємства гірничодобувної, металургійної, хімічної і важкої промисловості. У другому - обробна, легка і харчова промисловість. У Південному районі переважають суднобудування, портове господарство й індустрія відпочинку. Повсюдно сприятливі умови для сільського господарства. Західні і центральні області України спеціалізуються на технічних і харчових культурах (цукровий буряк, хміль, кукурудза, картопля), в південній Україні переважає зернове господарство і садівництво, біля великих міст розвинене овочівництво. Великі металургійні заводи споруджені в Запоріжжі, Маріуполі, Дніпропетровську, Донецьку, нафтопереробні заводи є в Херсоні, Одесі, Дрогобичі, Кременчуці, Лисичанську. На Донбасі і в Придніпров'ї розвинена хімічна промисловість, яка продукує соду, сірчану кислоту, добрива, синтетичні смоли, пластмаси, волокна, шини і різні хімікати. Україна виробляє також обладнання для важкої промисловості, енергетики (електромотори, турбіни, потужні трансформатори), залізничного транспорту (локомотиви, вантажні вагони), гірничодобувної промисловості (екскаватори, бульдозери, вугільні комбайни), автотранспорту (вантажні машини, автобуси, легкові автомобілі), цивільної авіації (пасажирські літаки, авіаційні двигуни) і сільського господарства (трактори, сільгосптехніка). Крім того, виготовляється широкий спектр побутової, а також комп'ютерної техніки. Космічні технології і озброєння - важливий напрям розвитку машинобудування України. Військово-промисловий комплекс на початку 1990-х років давав біля 1/4 обсягу промислового виробництва України. Промисловість будівельних матеріалів виробляє цемент (5 млн т в 1997), залізобетонні конструкції, ізоляційні, облицювальні і стінові матеріали, асбесто-цементні вироби і шифер, силікатне скло, кераміку і фаянс. За період з 1918-1980 біля 62% всіх капіталовкладень було направлено в будівництво.

Землеробство і скотарство – традиційний вид занять населення країни з часів Трипілля (4-2 тис. р. до н.е.). Сприятливі кліматичні умови і ґрунти України забезпечують відносно високу врожайність. У 1985 УРСР дала 46% всієї пшениці, 56% кукурудзи, 60% цукрових буряків, 50% соняшника в СРСР. Виробництво яловичини становило 24% від загальносоюзного. У подальші роки сільськогосподарське виробництво України стало знижуватися: в 1991 (1997) Україна виробила 38,7 (35,4) млн т зерна, 36,3 (17,5) млн т цукрового буряка, 4,1 (1,9) млн т м'яса і 22,7 (13,7) млн т молока. Скорочення виробництва пов'язане з дезорганізацією господарства, скороченням ринку збуту сільськогосподарської продукції і зростанням конкуренції з боку зарубіжних товаровиробників. У 1976 улов риби в Україні становив 1,1 млн т (12% від загальносоюзного), в 1991 - 816 тис. т. 1890-х роках 18% території України було покрито лісами. Знищення лісів протягом двох світових воєн, хижацька експлуатація в царський час і при Габсбургах, але особливо при радянському режимі, привели до скорочення площі лісів до 13% на початку 1990-х років. У 1991 (1997) було вироблено 8 (5) млн кубометрів лісоматеріалів, 353 (88) тис. т паперу, 463 тис. т картону.

Приватизація сільгоспугідь стала однією з головних цілей, поставлених Українською державою після 1991. Перешкоди на шляху приватизації землі вельми значні: сільське населення (в основному жінки), що постаріло, недостача капіталу у селянства, відсутність допомоги держави. До січня 1998 на Україні було майже 36 тис. приватних селянських господарств і 8 тис. великих колективних господарств.

Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький і Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході республіки. Ці енергетичні ресурси використовуються на великих ТЕС, (Вуглегірська, Криворізька, Бурштинська, Змієвська, Курахівська і інш.). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська і інш.). Понад 30 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська і інш.). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58% потреб України, інша їх імпортується (г.ч. з Росії і Туркменістану). У 2001 р. структура споживання електроенергії та палива: 135,8 млрд кВт·год. Вугілля та продукти його переробки – 64,2 млн т; природний газ – 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат – 16,9 млн т.

Природа.

Б.ч. території належить до південно-західної околиці Сх.-Європейської рівнини. Тут розташовані низовини (Поліська, Придніпровська, Причорноморська) і окремі височини до 300-500 м (Подільська, Придніпровська, Донецький кряж і інш.). На півдні – Кримські гори (вис. до 1545 м, г. Роман-Кош), на заході – Українські Карпати (вис. до 2061 м, г. Говерла). Більшість рік (рис. 1) належить басейну Чорного і Азовського морів. Гол. ріки – Дніпро, Сіверський Донець, Півд. Буг, Дністер, Дунай. Озер і лиманів понад 8 тис. загальною площею бл. 3 тис. м2. Найбільше прісне озеро – Кундук (Сасик) – 204, 8 км2 (між дельтами Дунаю і Дністра). Найбільше солоне оз. – Сасик-Сиваш – 71 км2 (Зах. Крим). Найбільший лиман – Дністровський – 360 км2. На тер. У. є 25 тис. 435 штучних водойм (водосховища та ставки). Найбільші водосховища – на Дніпрі (Кременчуцьке, Каховське, Київське, Канівське). Клімат помірний, перев. континентальний, на півд. березі Криму – субтропічний.

Геологічна будова.

Тер. У. розташована у південно-західній частині Сх.-Європейської платформи і оточуючих її гірських споруд Карпат і Криму, які є частиною Альпійської складчастої геосинклінальної області. У її будові беруть участь породи докембрійського, палеозойського, мезозойського та кайнозойського віку (рис. 2), що утворюють три структурних поверхи: докембрійський, палеозойський та мезо-кайнозойський. У платформній частині виділяють найбільш важливі структури: Український кристалічний щит, Волино-Подільську плиту, Донецьку складчасту споруду, Дніпровсько-Донецьку і Причорноморську западини, шельф Чорного та Азовського морів, Скіфську плиту та ін.

Український щит, що займає центр. частину У., складений сильно дислокованими метаморфічними, інтрузивними і метасоматичними утвореннями архею і ниж. протерозою. З цією унікальною, в металогенічному відношенні, структурою (Українським щитом), точніше його кристалічною основою, пов'язана більшість родовищ металічних корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні корінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових, благородних і рідкісних металів (урану, алюмінію, міді, молібдену, нікелю, берилію, літію, ґерманію, ніобію, танталу, металів рідкісноземельної групи, скандію, золота, платиноїдів), а також алмазів, п'єзооптичної сировини, флюориту, графіту, талькомагнезиту, нефелінових руд, великої кількості родовищ облицювальних і декоративних каменів і ін. У платформному чохлі, що перекриває кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольського басейну, комплексні ільменіт-рутил-цирконієвих руд Середнього Придніпров'я, а також екзогенні родовища урану, унікальні за якістю і запасам родовища каолінів, бентонітових, вогнетривких і тугоплавких глин, бурого вугілля та ін. корисних копалин.

Волино-Подільська плита знаходиться на захід від Українського щита і являє собою область поступового занурення докембрійської кристалічної основи на глиб. до 3 км. З осадовими породами палеозою, мезозою, кайнозою тут пов'язані родов. кам. вугілля, сірки, ґіпсу, фосфоритів.

Дніпровсько-Донецький прогин (авлакоген) поділяється на три мегаструктури: Прип’ятську (Бєларусь) та Дніпровсько-Донецьку западини і Донецьку складчасту споруду, докембрійський фундамент під якими залягає відповідно на глибинах від 2-6 до 18-20 км. Прогин заповнений осадовими породами палеозою, мезозою та кайнозою, які, як і фундамент, розбиті різноспрямованими тектонічними розломами і зім’яті у складки, інтенсивність яких зростає у півд.-сх. напрямку. У межах Прип’ятської та Дніпровсько-Донецької западин широко розповсюджена солянокупольна тектоніка. З цими структурами пов'язані родов. нафти і газу, кам. солі, ґіпсу, буд. м-лів. З Донецькою складчастою спорудою (Донецьким кам’яновугільним бас.) пов’язані родов. кам. вугілля, руд ртуті, флюориту, поліметалів і інш. У вугільних пластах Донбасу зосереджені трильйони кубічних метрів метану.

Причорноморська западина є глибоко опущеним південним блоком платформи з потужною товщею (до 4-5 км) мезозойських відкладів. Тут відомі родов. руд марганцю, прояви кам. вугілля, бокситів, поліметалів.

На шельфі Азовського і Чорного морів розвідані родовища вуглеводневої сировини і ведеться пошук нових покладів. Українські Карпати включають Передкарпатський крайовий прогин з сірко-, газо- і нафтоносними осадовими породами, складчасто-покривну область Карпат з потужним флішем і Закарпатський внутр. прогин з вулканогенно-осадовими формаціями, з якими пов'язані кам'яна та калійна солі, цеоліти, барити, алуніти, золоте, ртутне і поліметалічне зруденіння. Складчаста область Гірського Криму – велике брилове підняття, півд. частина якого занурена під рівень Чорного м. Воно утворене інтенсивно дислокованим тріас-юрськими флішовими відкладами і карбонатними та піщано-глинистими крейдовими, палеогеновими і неогеновими товщами, що залягають більш спокійно. З останніми пов'язані родов. зал. руд, солей, флюсових вапняків і інш.

Гідрогеологія.

У межах У. виділені Волино-Подільський, Дніпровсько-Донецький, Причорноморський артезіанські басейни, басейни тріщинних вод Українського щита, а також Донецька, Карпатська Кримська і гідрогеол. складчасті області з невеликими синклінальними (міжгірськими) артезіанськими басейнами (рис. 4). Волино-Подільский басейн характеризується широким розповсюдженням маломінералізованих (до 1 г/л) прісних вод, гідрокарбонатно-кальцієвих вод тріщинного типу у відкладах крейди. Дніпровсько-Донецький басейн відрізняється поверховим розвитком водоносних горизонтів і комплексів, найбільше значення з яких для водопостачання мають четвертинні, палеогенові, крейдові та юрські. Гідродинамічні умови визначаються як глибинними так і поверхневими факторами живлення та розвантажування підземних вод. Склад вод різноманітний – від гідрокарбонатно-кальцієвих (магнієвих), прісних (мінералізація до 1-3 г/л) до хлоридно-натрієвих (кальцієвих) розсолів з мінералізацією понад 30-100 г/л, що характерні для глибоких горизонтів палеозою та зон розвантажування у межах тектонічних розломів. Причорноморський басейн, підземні води якого знаходяться у відкладах антропогену, неогену, палеогену і крейди має складну гідрогеологічну структуру. Часто спостерігається формування солоних вод і розсолів (мінералізація понад 10-30 г/л). Води хлоридного складу з високим вмістом брому і йоду. Для господарсько-питного водопостачання найбільше використовують неогеновий горизонт. Український щит, що має двоповерхову геол. будову у вигляді складчасто-кристалічної основи і горизонтальних шарів осадових порід, відрізняється наявністю великих западин, які відіграють роль субартезіанських басейнів і регіональних тріщинуватих тектонічних зон, що вміщують мінералізовані води. Водоносні горизонти розвинуті у четвертинних, неогенових, палеогенових покладах і у вивітреній тріщинуватій зоні кристалічного фундаменту. Найбільше водопостачальне значення мають води тріщинуватої зони кристалічних порід, що відрізняються сульфатно (хлоридно) - гідрокарбонатно-кальцієвим (магнієвим, натрієвим) складом і мінералізацією, яка збільшується у південному напрямку. Гірський Крим характеризується широким розвитком карстових і тріщинно-карстових систем та залежністю рівневого та гідро-геохімічного режимів, а також ресурсів підземних вод від гідро-метеорологічних чинників. Води г.ч. мають гідрокарбонатно-кальцієвий та гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієвий (магнієвий) склад. Українські Карпати у гідрогеологічному плані є складним сполученням гірських складчастих структур і міжгірських прогинів. У Передкарпатті розвинені г.ч. хлоридні і сульфатні води. У Закарпатті осн. запаси прісних підземних вод зосереджені у Чоп-Мукачевському і Солотвинському артезіанських басейнах. Донецька гідрогеологічна область характеризується розвитком малих артезіанських басейнів і строкатістю хім. складу підземних вод у відкладах тріасу, юри і крейди. Гідрогеол. особливості У. визначаються не лише природними, але і техногенними факторами, наслідком яких є зміна умов формування підземних вод, що, у свою чергу, призводить до погіршення їхнього хім. складу.

Сейсмічність.

Тер. У. належить до Альпійсько-Гімалайського сейсмічного поясу і умовно поділяється на 3 зони: Сх.-Європейську платформу, де відчуваються землетруси, пов'язані з глибинними карпатськими вогнищами в горах Вранча (інтенсивність землетрусів 4-5 балів в м. Київ); Сх. Карпати, за винятком Вранчського вогнища, з помірною сейсмічністю (6-7 балів); Півд. Крим з високою сейсмічністю (понад 8-8,5 балів).

• Tak, bardzo dziękuję. Jutro przetłumaczę na polski. Birczanin 12:46, 28 червня 2007 (UTC)
• Witam serdecznie Pana Profesora ! Pracowałem wczoraj w nocy, i zabrakło mi czasu na tłumaczenie. Zaraz kończę temat z rzekami Ukrainy, i zaczynam tłumaczenie geologii Ukrainy. Dzisiaj już na pewno będzie na polskiej Wikipedii. Pozdrawiam, Birczanin 08:41, 30 червня 2007 (UTC)

• Witam serdecznie Pana Birczanin!

Bardzo dziękuję za informaciju. Pozdrawiam Білецький В. С.

• Mam jeszcze pytanie o sejsmiczność. Co to za jednostka te bale ? Nie mogę nic znależć na ten temat - znalazłem tylko skalę Richtera i Mercallego ? Pozdrawiam serdecznie. Birczanin 10:29, 30 червня 2007 (UTC)

австралія

Я дав посилання на статтю Гірнича наука, освіта та преса Австралії в статтю Австралійський Союз. Можливо можна було якимось чином більше інтергувати між собою австралійські статті? --^А1 18:46, 28 червня 2007 (UTC)

Напевно все ж найбільше інтегрує матеріал про Австралію сама стаття про Австралію. Думаю, що можна досягти більшого упорядкування цієї та інших статей (до речі - виявив невідрадний факт відсутності універсальності в описах країн, областей України і т.д. Це взагалі дуже дивно. Хіба було важко "пройтися всіма країнами і універсалізувати розділи, за якими викладається матеріал (історія, населення, економіка, культура, освіта і т.д.). А так - несолідно, "хто в ліс, хто по дрова". НУ, можливо, це у майбутньому можна буде зробити. Хоча переробляти гірше, ніж робити спочатку.

З повагою В.С.Білецький

Селідове

У Вікіпедії вже є стаття Селидове. Слід перенести інформацію туди. А з Селідове поставити редирект.--Ahonc^?!/_©~№? 10:49, 29 червня 2007 (UTC)

Добре. Але у "Донецькій області" проставлено Селідове, що й плутає.

Дякую. В.С.Білецький.

Hi

Hi, I'm a user of english and turkish wikipedias. If you're not busy, can you translate some of this article from english to Українська? If you can do, I'll be very glad. Thank you very much. Only a few sentences are enough. Thank you. Here's the english article : [9]

And, if you need a translation to turkish, you can easily ask me.. Best wishes..

Barışhan tr:Kullanıcı:Morphosis

Thank for your letter. I'm a user only ukrainishe wikipedias. I will translate article. But not today. Now do not have time. Best wishes.. Білецький В. С.

Співпраця тижня

Запрошую приєднуватися Вікіпедія:Співпраця тижня#Категорія:Персоналії за алфавітом. Висловлюйте тут також свої зауваження та побажання --Tomahiv 18:21, 5 липня 2007 (UTC)

зона т-т

• Witam ponownie Pana Profesora. Chciałbym zapytać, czy w ukraińskim internecie można znaleźć intormacje o strefie T-T (Tornquist-Teisseyre Zone) ? Napisałem na polskiej Wikipedii krótki artykuł [10], ale chciałbym go rozbudować, i potrzebuję więcej informacji o przebiegu strefy na Ukrainie. Pozdrawiam, Birczanin 14:21, 6 липня 2007 (UTC)

• Witam serdecznie kolegu Birczanin !

На жаль зараз не маю цього матеріалу. Та і - відпустка. Може по осені знайдемо. Разом з тим, виставляю багато геологічного, гірничого (корисні копалини, гірнича промисловість) по країнах та континентах. Подивіться на мій доробок. Може щось буде корисним і для перекладу польською мовою. Мої знання польської дуже скромні і не дозволяють, на жаль, працювати у польській Вікі. Pozdrawiam, Білецький В. С.

Подяка за працю

Нагороджую вас тут цією банкою згущенки у знак подяки за особливий внесок до статей про гірництво, серед яких Кар'єр, Львіввугілля, Шахта імені Юрія Гагаріна, Маркшейдерський звуколокатор та ін. --ΑΜακυχα Θ 19:41, 29 червня 2007 (UTC)

Жайремський гірничо-збагачувальний комбінат

За який рік у Вас дані? Джезказганська область уже 10 років не існує.--Ahonc^?!/_©~№? 15:52, 20 липня 2007 (UTC)

Дійсно - не все застаріле вичистив. Дякую. Здається зараз це Карагандинська область.

Білецький В. С.

ВНЗ чи Вищі навчальні заклади

Бачив, ви пишете про вузи. Запрошую до обговорення сюди.--Ahonc^?!/_©~№? 08:12, 22 липня 2007 (UTC)

КНТУ

Кіровоградський національний технічний університет знаходитсья на проспекті Університетському, а не на Фрунзе. Це я точно знаю. До речі, спробую сьогодні або наступного тижня зробити фото головної будівлі.--Ahonc^?!/_©~№? 08:41, 22 липня 2007 (UTC)

Бачте, в університету є, очевидно, багато корпусів. І є те, що називається "юридична адреса". Думаю, що на сайті, де я взяв інформацію, подана саме юридична адреса. Так що треба довіряти саме сайту університету. З повагою Білецький В. С.

Але тут написано «проспект Університетський, 8».—Ahonc^?!/_©~№? 08:56, 22 липня 2007 (UTC)

Дуже дякую за поправку. Десь на сайтах була застаріла інформація... Вже поправив. Білецький В. С.

Додав фото.--Ahonc^?!/_©~№? 12:22, 22 липня 2007 (UTC)

Вікіпедія:Адміністратори

Дякую за підтримку. А що Ви думаєте про цю правку користувача Amatorov, який скопіював вашу репліку в інше місце? Він може бути за це заблокований:

2.5.1. Дозволяється піддавати блокуванню IP-адреси або зареєстрованих користувачів за дії, що порушують нормальне функціонування Вікіпедії, а саме:

• навмисну підробку імен інших користувачів і створення копій їхніх особистих сторінок й обговорень, зміст яких може опорочити користувача, зі сторінки якого зроблена копія, або використання цих копій для навмисного внесення виправлень, що ганьблять інших користувачів;
• навмисна зміна або видалення підписаних іншими користувачами коментарів з метою фальсифікації або підробки;
• свідоме й навмисне внесення виправлень, що вводять в оману щодо дій інших користувачів;
• написання повідомлень від чужого імені;
• надмірну брутальність й агресивність в обговореннях.

--Ahonc^?!/_©~№? 12:22, 22 липня 2007 (UTC)

За формою дійсно - це копія моєїрепліки. Але за суттю - все в порядку. Бо я ж писав у одній репліці про двох.

Взагалі, треба б покопатися десь у статтях про кодекси честі рицарів, про основи взаємин козаків (може І.Яворницький) і віднайти там не тільки алгоритми покарань (громадою), але й алгоритми так би мовити "двосторонніх" стосунків, під час яких самі конфліктуючі залагоджують справу у той чи інший спосіб. Впевнений, що це вже було безліч разів у практиці людства. Може й нам щось підійде. А так - нас об'єднує одна справа - УкрВікі. На цьогорічному Бієнале була цікава фраза: "Що ще?". Отже - Що ще? Об"єднавшись навколо Вищої ніж наші особисті цілі - єдиної УкрВікі - чому конфліктуймо? Що - нас так багато, що можна застосовувати "бий свого щоб чужий боявся"? Пройшли ті часи... І дуже давно. Це може рецидив якихось ще часів Київської Русі, коли дійсно ми були імпер-об"єднуючою силою. А зараз нас так мало, далеко до "критичної маси", що на часі інші алгоритми взаємоспілкування - може такої взаємопідтримки і взаємовиручки які бачимо у малих кавказьких народів, а може щось треба було б взяти і у євреїв. А ще є алгоритм спілкування, який застосовується при "мозковій атаці" (заборона на жорстку критику опонента...

Отже - толеранція, терпимість, міркування з позиції Вищої цілі. Уникання сварок по дріб"язках. І навіть не дуже й дріб"язках. І вироблення кодексу співпраці двох-трьох як у творчих міні-колективах. Все це звичайно - теоретично. Але давайте ж поставимо це на практичні рейки. З повагою Білецький В. С.

Корисні копалини України

Володимире Стефановичу, у першій табличці йде нумерація корисних копалин за порядковими номерами. Деякі з них пропущені. Таблиця відповідає тій, що у третьому томі ГЕС, повністю (лише там нумерації немає). Може було заплановано доповнення?--Leon 21:23, 24 липня 2007 (UTC)

Не зрозумів. Які доповнення? В.С.Білецький

В тому файлі, що Ви надіслали у табличці йде нумерація не послідовно. Наприклад: 14 - Руди алюмінію, 16 - Руди свинцю та цинку. № 15 - відсутній. Потім йде відразу 24 - Руди ртуті і 30 - Германій. Це помилка? чи так й повинно бути?--Leon 14:34, 25 липня 2007 (UTC)

У мене, на жаль, вже немає того файла - нікуди подивитися. Але пропусків не повинно було бути. Та і в т. 3 відки я брав не бачу нумерації. Не розумію. Може пришлете мені файл?

В.С.Білецький

Відправив. --Leon 14:44, 25 липня 2007 (UTC)

Конвергентна границя

А чому границя? Англійське «boundary», російське «граница» перекладається як «кордон» або «межа», а «границя» російською буде «предел», англійською — «limit».—Ahonc^?!/_©~№? 10:40, 25 липня 2007 (UTC)

Власне, я й сам не впевнений. Подаю і "межу". Але тут орієнтуюся на існуючі терміни. У різних джерелах по-різному. А на вашу думку як правильніше? Білецький В. С.

Судячи зі змісту статті — це межа плит, отже, має бути «межа».--Ahonc^?!/_©~№? 10:53, 25 липня 2007 (UTC)

Добре. Не заперечую.Білецький В. С.

Допоможіть К-1. відновити пароль

До мене зателефонував мій знайомий, який у Вікіпедії працював під гаслом К-1. Але після певної перерви у праці забув свій код. Прохання до адміністраторів допомогти К-1. відновити (нагадати) його код. Можна через мене. Білецький В. С.

у нас нема такої можливості --Ilya 07:57, 28 липня 2007 (UTC)

Якщо він не вказав електоронну адресу при реєсстрації, то це неможливо. Але можна перейменувати його поточний акаунт і заблокувати, а він знову створить акаунт K-1.--Ahonc^?!/_©~№? 08:43, 28 липня 2007 (UTC)

Він вже створив акаунт К-11..--Leon 08:48, 28 липня 2007 (UTC)

Дякую всім. Мій колега питання вирішив створивши К-11.Білецький В. С.

Чинний правопис

Шановний Володимире Стефановичу, у Вікіпедії час від часу виникають дискусії щодо легітимності чинного правопису (!). Одна з таких, до речі, йде і зараз. Особисто я вважаю, що не слід вводити правила для затвердження очевидних речей, але що казати у відповідь на аргументи типу "де сказано, що чинний правопис чинний у Вікіпедії"? Чи є державні нормативні документи, що регламентують застосування саме чинного правопису в Україні, на які можна дати посилання? Чи нам вже слід прийняти правило щодо цього?--Leon 09:14, 28 липня 2007 (UTC)

Я проконсультуюся на каферді української мови Донецького національного унверситету у проф. А.П.Загнітка у понеділок і потім це викладу. Тільки де розташована дискусія? Білецький В. С.

Одна з останніх. Власне, в нас є рекомендація (Вікіпедія:Дотримання мовних стандартів), але це лише рекомендація, а не правило, тому формально ніхто не зобов'язаний її дотримуватись :(.--Leon 09:22, 28 липня 2007 (UTC)

Уже, схоже, все вирішилось, Алекс погодився, що слід дотримуватись чинного правопису.--Ahonc^?!/_©~№? 09:45, 29 липня 2007 (UTC)

Добре. Але не раніше понеділка. Білецький В. С.

P.S. У мене складається стійке враження, що багатьох Вікіпедистив хлібом не корми - а дай подискутувати. Ну хоча б про щось - то про самих адміністраторів (війни), то про "комітет по розніманню адміністраторі, як зійшлися у герці", то про Вікізустрічі, то про.... ой багато про що. Це що - така форма "пригальмувати проект"? Дуже, до речі, дієва в УкрВікі! Замість того щоб ділом займатися - знай собі дискутує спільнота... "Чим би дитина не тішилася...". Треба з того зробити висновки, закачати рукави - і гайда до РОБОТИ! Білецький В. С.

Саме так. Особисто я вмиваю руки. Надалі ніяких дискусій, все одно все повертається на круги своя. Хоть кол на лбу теши.--Leon 09:54, 28 липня 2007 (UTC)

Панов Б. С. д.г.-м.н.

Як розшифрувати таке: д.г.-м.н. ? --Minia 11:53, 31 липня 2007 (UTC)

Краще Б.С. розшифруй:).--Ahonc^?!/_©~№? 11:56, 31 липня 2007 (UTC)

Дуже просто - доктор геолого-мінералогічних наук Білецький В. С.

Дякую --Minia 12:00, 31 липня 2007 (UTC)

Такі абревіатури не варто розшифровувати всюди. Краще просто посилання дати.--Ahonc^?!/_©~№? 12:04, 31 липня 2007 (UTC)

А де ви розшифровуєте все це? Це загальновідомі речі. Білецький В. С.

Міня розшифровує: [11].--Ahonc^?!/_©~№? 12:16, 31 липня 2007 (UTC)

Геологія України

• Witam serdecznie Pana Profesora. Xacząłem opracowywać podział jednostek geologicznych Ukrainy, ale całkiem się pogubiłem. Czy mógłby Pan Profesor pomóc ?

---

Східноєвропейська платформа

Правильно: "Східно-Європейська платформа"

Чому?--Ahonc^?!/_©~№? 13:43, 1 серпня 2007 (UTC)

Я консультувався у фахових коректорів. Так "Східно-Європейська платформа" треба, бо це складна географічна назва з самостійними складниками (Європа)Білецький В. С.. (У негеографічних назвах - по-іншому.)

А якже оце?--Ahonc^?!/_©~№? 13:59, 1 серпня 2007 (UTC)

Я не знаю рейтинг авторів-укладачів: В. А. Широков, О. М. Костишин, О. Г. Рабулець, І. В. Шевченко, Н. М. Сидорчук. Разом з тим не можу зараз дотелефонуватися до свого коректора і взяти у неї посилання. Справа в тому, що я теж писав це слово разом. Та коректори ось щойно при коректурній вичитці 2-го т. МГЕ виправдяли саме так "Східно-Європейська платформа" . Але я думаю, що питання дискусійне. Сам ось зараз теж знайшов в "Укр. орфогр. словнику" (1997, Харків, "Прапор") теж "Східноєвропейський". Давайте почекаємо до завтра. Я все ж зв"яжуся з коректором і виясню їх аргументацію більш докладно. Білецький В. С.

Добре, я зроблю перенаправлення.--Ahonc^?!/_©~№? 14:18, 1 серпня 2007 (UTC)

Цілком згоден. Білецький В. С.

Волино-Подільська плита

• Галицько-Волинськa синеклізa

Доно-Дніпровський прогин

• Донецький прогин
  • Бахмутська западина
  • Кальміус-Торецька западина
  • Донецько-Орільська сідловина
  • Старобільська монокліналь
• Прип’ятська западинa
• Донецькa складчастa спорудa

Воронезька антекліза

---

• Pozdrawiam, --Birczanin 10:42, 1 серпня 2007 (UTC)

*Witam serdecznie Pana--Birczanin!

Щось пошукаю.

• Донецькa складчастa спорудa - вже поставив. Завтра спробую ще щось знайти. PozdrawiamБілецький В. С.

• Bardzo dziękuję. Teraz wyjeżdżam na 5 dni, ale po powrocie opracuję dokładnie geologię Ukrainy na polskiej Wikipedii. Pozdrawiam i jeszcze raz dziekuję Panu Profesorowi. Birczanin 14:26, 1 серпня 2007 (UTC)

Постановка таблиць

Шановні колеги! Висталяю зараз файли про корисні копалини та гірничу промисловість різних країн світу. У мене описано понад 100 країн. Практично для кожної країни є 2-3 таблички з даними по запасах та видобутку корисних копалин. Робота об"ємна. Тому потребую допомоги. Хто зголоситься попрацювати разом - допомогти виставити таблиці? Я міг би висилати таблиці такому патрнету E-mail у Ворді. Отже - хто допоможе? З повагою Білецький В. С. E-mail: ukcdb@stels.net

Я зможу, але наступного тижня. І краще не у Word, а в Excel. З Excel легше перевести у вікірозмітку.--Ahonc (обг.) 12:21, 5 серпня 2007 (UTC)

Дякую дуже. Завтра пришлю E-mail (бо зараз на іншому комп"ютері). Але на жаль все у Word. У Excel ніколи цієї інформації не мав. З повагою Білецький В. С.

Зараз у мене поганий доступ до Інтернету. Після 10-го числа зроблю.--Ahonc (обг.) 16:19, 5 серпня 2007 (UTC)

Давня історія Києво-Могилянської академії

Шановний пане, це не стаття, а плагіат, який уже видалявся з статті про НаУКМА. Крім того при всій тенденційності цього матеріалу в енциклопедію він точно не пасує. Silin2005 20:42, 16 серпня 2007 (UTC)

Шановний користувачу! У енциклопедіях, зокрема і Вікіпедії - ЗОВСІМ НЕ ПОВИННО БУТИ ОРИГІНАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ (СТАТЕЙ). Будь-яка енциклопедія (і Вікі теж) - це констатація ВЖЕ ІСНУЮЧОГО. Тобто, у Вікі друкують тільки те, ЩО ВЖЕ ВІДОМО.

Тепер щодо "Плагіату".

Дивіться ту ж Вікіпедію:

Плагíа́т — оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Матеріал Давня історія Києво-Могилянської академії взятий з сайту Києво-Могилянки і на нього ж зроблене посилання. Нічого "під іменем особи, яка не є автором цього твору" не друкувалося - навпаки все МАЄ СВОЇ ПОСИЛАННЯ, ДЖЕРЕЛА.

Може це для Вас буде відкриттям, але частина статей у Вікіпедії взагалі є перекладними з інших вікіпедій - російської, англійської, німецької, польської. І це теж не є плагіат.

Розберіться. Успіху. З повагою Білецький В. С.

Не забувайте проставляти категорії

Згідно правил, кожна стаття має міститися хоч в одній категорії Deineka 10:59, 19 серпня 2007 (UTC)

Донецьк

Ви давно в Донецьку мешкаєте? Тут виникла дискусія: як раніше називалося місто.--Ahonc (обг.) 17:14, 31 серпня 2007 (UTC)

Та вже давненько тут - з 1976 р. Працював на шахті (помічник головного механіка шахтоуправління), потім - Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки вугільної промисловості, а з 1981 р. - Донецький політехнічний інститут (нині Донецький національний технічний університет). Зараз серед істориків Донецька точиться дискусія - скільки місту років. Офіційна версія - заснування його немов би то Джоном Юзом аргументовано оспорюється. Місто виникло на місці і на основі декількох козацьких (це ж землі Запорожської Січі, а саме - Кальміуської паланки) поселень. Більше того, коли Дж. Юз заснував металургійний завод і поселення біля нього, то в межах сучасного міста вже діяли деякі шахти. Тобто, далеко не налому місці поставив завод англієць Юз. Але назви міста, як я знаю, такі: Юзівка, Сталіно, Донецьк.

З повагою Білецький В. С.

Сталіно чи Сталіне?--Ahonc (обг.) 13:28, 1 вересня 2007 (UTC)

Сталіно Білецький В. С.

А це точно? Якісь джерела є? Бо українські географічні назви, в основному, на -е закінчуються: Леніне, Ізварине, Дебальцеве, Калініне та ін. (окрім назв деяких НП на Закарпатті і в Івано-Франківській та Львівській областях).--Ahonc (обг.) 15:21, 1 вересня 2007 (UTC)

Історія міст і сіл, Донецька область, 1970, стор. 78 дає Сталіно. Разом з тим в "Енциклопедії українознавства" Сталіне Тому я взям ДВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ - у д.і.н. В.О.Пірка і д.ф.н. В.А.Просалової. Всі в один голос говорять, що правильніше є Сталіно. Отже - Сталіно! Білецький В. С.

Економічні райони

Пане Володимире, прошу дати свою відповідь на моє зауваження у Обговорення:Економічні райони Росії і Обговорення:Економічні райони Франції#Окремі статті --Tomahiv 14:34, 1 вересня 2007 (UTC)

Думаю, що це добра ініціатива. Але повинно залишитися все також "у зборі". А статті присвячені окремим економічним районам Росії треба б розвинути. З повагою Білецький В. С.

контури

Переважно усі ваші статті про контури, конуси, можна відносити до маркшейдерії?--A® 10:55, 3 вересня 2007 (UTC)

Думаю, що краще до газовидобування, нафтовидобування. А ось зараз ставлю — вулканологія — тобто більш спеціалізовано. З повагою Білецький В. С.

ДЯкую за відповідь. Краще, якби ви одразу вдповідно категоризовували, адже статті не розлогі, одразу не збагнеш, з якої воно царини.--A® 11:22, 3 вересня 2007 (UTC)

Намагатимуся так і робити надалі. З повагою Білецький В. С.

Металобрухт

Ви не согли б доповнити класифікацію у цій статті, а то я крім А3 нічого не здавав--Kamelot 08:12, 5 вересня 2007 (UTC)

Металобрухт - це власне вторинна сировина. Є у нас якісь категорії переробки сировини? Білецький В. С.

Є категорії приймання металобрухту. Негабартний відсотків на 10-20 дешевше габаритного, але його різати потрібно, а це затрати--Kamelot 08:18, 5 вересня 2007 (UTC)

Поки що не маю що доповнити. Підійду до літери "М" - можливо тоді. З повагоюБілецький В. С.

Федь Анатолій Михайлович

Чому Ви принципово не ставите категорій до персоналій, не вікіфікуєте, не доводити до ладу створені статті. Невже Вам подобається, щоб наша Вікіпедія була звалищем напівфабрикатів? --Amatorov 16:32, 5 вересня 2007 (UTC)

Колего! Я СТАВЛЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ. ЯКОЇ ВИ НЕ МАЄТЕ. Вікіпедія - колективна праця - прошу дуже вікіфікуйте, поставте категорії - Ви в цьомку краще знаєтеся, як видно. От і Отже - допомогайте. Як це робить, скажімо Альбедо Білецький В. С.

volens nolens, ahme--A® 17:24, 5 вересня 2007 (UTC)