Обговорення користувача:Alex K/Акутаґава Рюносуке (01.01.2010—12.01.2010)

Повний архів: Обговорення користувача:Alex K/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення користувача:Alex K

Акутаґава Рюносуке

Слава Ісусу Христу! І з Новим роком теж! Скажіть, будь ласка, чи я правильно зрозумів, що у назві 或る阿呆の一生 склад ру (каною) є факультативним? Бо зустрічав обидва варіанти назви. І ще питання: чи вважаєте Ви доцільним, щоб українські версії назв творів Акутаґави були приведені у відповідність до наявних українських перекладів? Відразу зауважу, що пропозиція неоднозначна: скажімо, 蜘蛛の糸 дійсно краще передати як «Павутинка» (переклад Івана Дзюба), а не дослівним «Павучина нитка», а от 河童 Дзюб переклав досить вільним «У країні водяників» (можливо, під впливом російського перекладу Аркадія Стругацького). Чи, може, дати паралельні варіанти назв? — See-Saw Itch 12:34, 1 січня 2010 (UTC)

• Навіки слава! Я вас також вітаю з Новим роком! Дякую за ваш запит.
• Даруйте, не розумію, що таке "факультативний склад".
• За сучасною японською орфографією склад ру слід писати обов'язково: 或る阿呆の一生
• В давнину, коли орфографія японської мови не була усталена, можна було написати без ру: 或阿呆之一生.
• В оригіналі перехідна форма написання — без ру, але з но (каною): 或阿呆の一生.
• Звичайно, назви творів Акутаґави слід привести у відповідність до наявних українських перекладів, якщо такі переклади є. Лише  За. Якщо перекладів українською немає, то хай лишається як є.--Alex K 22:53, 1 січня 2010 (UTC)

Дякую за вичерпну відповідь. Під незграбним терміном «факультативний» я мав на увазі, що можна вживати, а можна й ні. Ви цілком розвіяли мої сумніви. Питання пов’язане з підготовкою статті про серію «Зарубіжна новела»: в ній на контртитулі кожного випуску наводилися назви творів мовою оригіналу. Але іноді траплялися помилки. От я й замислився, чи ру у випуску, присвяченому Акутаґаві, навмисне пропущено, чи помилково. Тепер ясно, що в ранніх публікаціях оригіналу цього складу не було. Акутаґава перекладався багато разів і після книжки з цієї серії; що знайду — додаватиму до статті.— See-Saw Itch 23:12, 1 січня 2010 (UTC)

І вам дякую. Я літературою не займаюся, тому радий будь-якій конструктивній допомозі. Додавайте як матимете натхнення й час.--Alex K 23:16, 1 січня 2010 (UTC)

Слава Ісусу Христу! Христос ся рождає! Додав бібліографію перекладів до статті (у згорнутому вигляді, щоб багато місця не займала). А виправляти українські назви в уже існуючій таблиці не став, бо хотів порадитися. Справа в тому, що існують різні варіанти: Дзюб перекладає «Расьомон», а Бойко — «Брама Расьомон», Турков — «Вірність Бісея», а Бойко — «Як вірив Бісей», Дзюб — «У чагарнику», Бойко — «У хащах». Трапляються й курйози: Дзюб, наприклад, чомусь уникає при транскрибуванні української літери ї, тому в його перекладі оповідання зветься «Один день у житті Оісі Кураноске» (у Бойка — «Оїсі Кураноске в один із своїх днів»).— See-Saw Itch 23:25, 6 січня 2010 (UTC)

• Навіки слава! Славімо його! Дякую за ваш запит.
• З українських перекладів я люблю Івана Дзюба. Але то справа смаку. Як на мене, слід обирати назву, яка є якомога ближчою до оригіналу («Расьомон», а не «Брама Расьомон». Бо «-мон» це і є «брама»; відповідно якщо вже перекладати точно, то — «брама Расьо», а не «брама Расьомон») і яку легше сприймати («Один день у житті Оісі Кураноске» читається легше, ніж «Оїсі Кураноске в один із своїх днів»).
• Щодо ї та і існує ціла проблема. У вікі вживаємо ї. Я у своїх роботах також пишу ї після голосних за нормами української. Однак в сучасній японській мові такого звуку немає, тому є багато противників написання і. З іншого боку, ті хто пишуть і «по-японськи» одночасно вживають г по-українські замість ґ.—Alex K 03:13, 7 січня 2010 (UTC)

Слава Ісусу Христу! Дякую за докладну, як завжди, відповідь. Узгодив назви творів у таблиці з наявними українськими перекладами. Звертаю Вашу увагу на «Ду Цзичуня»: Ви, мабуть, за Вейдом — Джайлзом транскрибували, от він і вийшов трохи іншим. В «Бунґейтекіна…» змінив граматичний рід на середній: це прозорий натяк на «Menschliches, allzumenschliches» Ніцше. Крім того, додав трохи матеріалу з Української літературної енциклопедії та посилання на статтю в ній — ну, тут вже немає ради, мусив у посиланні писати «Акутагава», бо бібліографія, треба притримуватися, як в оригіналі, хоч би воно через твердий знак було… До речі, на ваше останнє зауваження: якраз Дзюб (який ї уникає) послідовно вживає ґ —чи, може, то його видавці роблять, але то не так важливо, хто саме, аби було.— See-Saw Itch 21:52, 10 січня 2010 (UTC)

Дуже дякую за допомогу. Іван Дзюб раніше вживав г. Втім він заробив собі ім'я — тому може авторитетно писати і. "Мої" ж коректори обов'язково ставлять в японських словах ї після голосних та и за правилом дев'ятки. З и я якось борюсь, але проти ї безсилий...--Alex K 03:25, 12 січня 2010 (UTC)