Вітаю! На Вас накладено обмеження на заміну літер "г" на "ґ" у назвах сторінок через ось це перейменування. Мені жаль констатовувати, що Ви так і не дотримались слова щодо обговорювання спірних ситуації, та не виправдали довіри, якої я наклав на Вас надавши прапорець патрульного. Сподіваюсь це обмеження дасть Вас зрозуміти, що не варто таким займатись та що для таких змін є ВП:ПС та/або загальні обговорення політик Вікіпедії через ВП:К-П. Хочу також попередити, що в разі продовження неконсенсусних/спірних змін на Вас можуть бути використані більш серйозніші інструменти впливу. Сподіваюсь на розуміння.--Andriy.v (обговорення) 14:14, 3 січня 2021 (UTC)[відповісти]
Andriy.v Доброго здоров'я. Цим редагуванням я виправив написання, що суперечило правопису (Гренхолм; див. § 5 і § 122.1); літеру ґ поставив машинально. «Систематичних неконсесусних дій» у своїх редагуваннях не вбачаю. Моменти, що викликають гострі контраверсії, певна річ, треба обговорювати, та, на моє щире переконання, це не один з них. Попри всю пошану, думаю, що ви поспішили з ПО, але якщо вважаєте його накладення за необхідне, то нехай. —NachtReisender (обговорення) 20:53, 3 січня 2021 (UTC)[відповісти]
Як Ви можете побачити обмеження досить м'які і стосуються тільки перейменувань де буде здійснена заміна "г" на "ґ", тож я вважаю це обмеження якраз вдале та допоможе Вам уникнути знову неконсенсусних дій. Якщо Ви це обмеження не намагатиметися порушувати — через певний час з Вас його знімуть.--Andriy.v (обговорення) 21:10, 3 січня 2021 (UTC)[відповісти]
В статті "Фаріон Ірина Дмитрівна" з незрозумілих мені причин змінено "імені" на "імени", "соціальних" на "соціяльних". Якби це було в простому тексті, я б зрозумів. Але це в посиланнях на сторінки Вікіпедії. Після ваших змін склалось враження, що у Вікіпедії немає статті про Львівський університет (Франка). Якщо міняти посилання, тоді слід переіменовуати і сторінку, на яку йде посилання (якщо ви впевнені).--Mochulat (обговорення) 19:31, 27 січня 2021 (UTC)[відповісти]
По-перше, ґрунтуючись на чому? На заяві УМІФу? Так ця одіозна організація сама відома виданням фейкового тлумачного словника, цитати для якого укладачі беруть із російської Вікіпедії. Статтю про це нещодавно опублікавала НСПУ.[1]
По-друге, УМІФ це не суд. У них немає повноваження трактувати закон.
По-третє, мені здається, цензурування матеріалів ґрунтуючись суто на чиїхось заявах створює небезпечний прецедент. Скажімо, НТСУМ це, за словами Німчука, «98% плагіат». — То тепер треба видалити статтю про цей словник чи що? Те саме стосується ВТССУМ, який ще 2001 року звинуватили у плагіаті. --Amakuha21:53, 18 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Одіозна на чию думку, Вашу? Ну, звиняйте, це суб'єктивно. І проблеми з цитатами до теми обговорення наведені абсолютно недоречно. Посилатися на сайт, який порушує авторські права, не треба з тієї причини, що це порушує український закон і правила українського сегменту Вікіпедії, а не тому що це ґрунтується на заяві певної організації. ―NachtReisender (обговорення) 22:18, 18 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Не лише мою. Я ж послався на статтю, яка показує шахрайське словникарство УМІФу.
Щодо сайту, ви видалили не лише моє посилання на сам сайт, а і посилання на «Вісник Книжкової палати». — Саме це, на мій погляд, є дивним трактуванням правил і небезпечним прецедентом. --Amakuha22:37, 18 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Не лише Вашу, та досі суб'єктивну. Якщо «Вісник Книжкової палати» згадав, фактично, піратський сайт, то це не є підставою залишати посилання на нього в статті, підриваючи авторитет Вікіпедії. ―NachtReisender (обговорення) 22:45, 18 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Піратський на чию думку, вашу? :) Ваша думка і думка УМІФ — це суб'єктивні думки.
Той же goroh.pp.ua, який УМІФ також вважає кримінальним порушником, посилається на закон про бібліотечну справу. Тому єдиним АД тут може бути вирок суду, а не думка однієї зі сторін. --Amakuha23:06, 18 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Вітаю! Бачила, Ви замінили зображення на новіше на сторінці Джо Байдена. Так ось, додане мною створене 23 серпня 2020, замінене вами — 1 січня 2020. Не претензія, просто зауважую:) Можливо, помиляюсь, у такому разі, буду вдячна, якщо виправите мене. — Досвітній морок, (UTC+2) (обговорення)
Пане Андрію, доброго здоров'я. Імовірно, підручники й посібники, про які ви кажете, дублюють помилку. Згідно з ортографічною нормою, після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним пишемо и (§ 144.6). Саме тому Чингісхан, Цицерон, Вашингтон. Зокрема підручник «Клінічна та лабораторна імунологія» , за редакцією Кузнецової, Бабаджана і Фролова, використовує написання Ганс Цинсер (щоправда, опускаючи подвоєння). ―NachtReisender (обговорення) 23:21, 24 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Правило української мови поширюється на передачу з німецької чи англійської, де переклад дає Цінссер. Не вірю. Один неінфекційний підручник не є джерелом, тим більше з помилкою. Давайте поки що зупинимося від будь-яких подальших дій. Ви може пошукаєте АД філологічного характеру, що нададуть Вам правоти, я теж шукаю АД, які може це змінять. --АВШ (обговорення) 23:28, 24 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Пане Андрію, чесно, не розумію, про що ви говорите. У правилі чітко перелічені літери, без прив'язування до тієї чи тієї мови (англійської чи німецької): «після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Гáршин, Гýщин, Дорóжин, Лýчин, Цецúлін, Чúчиков, Шúшкін, Щиглóв; це стосується й прізвищ інших народів: Абашúдзе, Вашингтóн, Джигарханя́н, Жильєрóн, Тажибáєв, Цицерóн, Чиковáні тощо; також Чингісхáн; але перед голосним пишемо і: Жіонó, Тиціáн, Ціолкóвський» Згідно з ВП:МОВА, слова, яких немає в УМІФі, «пишуться за аналогією зі спорідненими словами, якщо такі у словнику є, відповідно до правил чинного українського правопису». А там власних назв, що засвідчують написання ц + и хоч греблю гати. ―NachtReisender (обговорення) 23:40, 24 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Мені все таки б не хотілося цей спіч у повчальному тоні. Ви для мене не є однозначним джерелом. Ще є таке поняття, як давнє використання. Підніму україномовні джерела підручники 1930-1950-х років, якщо там немає, тоді Ваша правда. Прошу почекати із подальшими змінами. --АВШ (обговорення) 23:49, 24 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Абсолютно не мав наміру використовувати повчальний тон, пане Андрію, просто перелічив підстави, на яких я перейменував статтю. Джерелом тут виступаю не я, я лише цитую Український правопис і ВП:МОВА. Не думаю, що є сенс звертатися до підручників 1930-х років, коли маємо ортографічне питання. А правопис, пак, з тих часів неодноразово змінювався. ―NachtReisender (обговорення) 23:55, 24 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Ви можете писати мені тоді, коли вважаєте за потрібне, пане Андрію. 1). Що таке «шароварні слова»? 2). Передавати імена та прізвища точно, слово по слову (навіть із помилкою), доречно тоді, коли мова йде про сучасних громадян України, щоби уникнути юридичної плутанини. А так, написання антропонімів може змінюватися з плином часу. Скажімо, правописний словник Голоскевича 1929 року подає написання Ціцерон, а от уже за чинним правописом пишемо Цицерон. Теж ім'я, як-не-як. ―NachtReisender (обговорення) 00:06, 25 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Узагалі правильно писати Ганс Цінссер, адже у правописі є розділ про написання слів іншомовного походження (§ 129, правило 3). Ось чому слід писати Беатріче, Річард, Дідро, Дізель. Саме так подає оновлений правопис. Правило, яке наводить NachtReisender (§ 144.6), стосується слов'янських назв. Але, на жаль, у правописі є неточності та плутанина. У це ж правило втулили чомусь слова неслов'янські на зразок Вашингтон. Але щоб там не було, «правило дев'ятки» застосовують до назв загальних і географічних. В європейських іменах, прізвищах слід писати літеру і, бо все-таки правила написання іншомовних слів мають прерогативу. Написання на зразок Цицерон і подібні можна назвати традиційними. Я взагалі не чіпав би цієї теми й не перейменовував слова з і на и й навпаки. В українській мові немає великої різниці між цими звуками. Тут вистачає проблем. А це не так принципово.--Bulakhovskyi (обговорення) 12:35, 28 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Bulakhovskyi Ви помиляєтеся. Правило дев'ятки, згідно з яким у чужомовних словах після літер д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р пишеться и, а не і, справді не поширюється на власні назви, ІЗ ВИНЯТКОМ для дж, ж, ч, ш, щ і ц. Саме тому пишемо Грімм, Беатріче, але Шиллер, Вашингтон, Цицерон, ну й, відповідно, Цинсер. Стосується це, певна річ, не лише антропонімів, а й топонімів: Вірджинія, Чикаго, Йоркшир (§ 129.ІІІ). Нехай Вас не бентежить, що я зацитував правило з розділу про слов'янські імена, оскільки там є уточнення про те, що воно стосується не лише слов'янських імен, а й інших. ―NachtReisender (обговорення) 15:14, 28 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Ваш коментар — це словесна мішанина. Перепрошую, але ви точно не філолог. Ви самі собі суперечите. Пишете, що правило дев'ятки не поширюється на власні назви й перейменовуєте Ганс Цінссер на Ганс Цинссер. У тім то річ, що не поширюється, а тому не має у слові Цінссер бути буква и. Я викладаю український правопис 12 років і добре знаю ці нюанси. Перечитайте моє повідомлення і своє ще раз. Правила недостатньо читати й наводити. Їх треба ще розуміти. І перед тим як щось перейменовувати, краще питайте. У нас є філологи. --Bulakhovskyi (обговорення) 17:54, 2 березня 2021 (UTC)[відповісти]
Bulakhovskyi Я не заперечую те, що ви професіонал, просто мені здається, що ви чомусь навмисне пропустили частину того, що я написав. Я написав, що правило дев'ятки не поширюється на власні назви, але зазначив, що є виняток для шиплячих і ц. І це зазначено в правописі в § 144.6, про імена й прізвища неслов'янських народів («Абашúдзе, Вашингтóн, Джигарханя́н, Жильєрóн, Тажибáєв, Цицерóн, Чиковáні тощо; також Чингісхáн; але перед голосним пишемо і: Жіонó, Тиціáн, Ціолкóвський»). Серед прикладів у § 129 немає жодного імени/прізвища, де було б зафіксовано написання і після перелічених букв. Я в жодному разі не заперечую Вашу фаховість, тому прошу, щоби Ви детально цей нюанс розтлумачили, якщо я помиляюся. ―NachtReisender (обговорення) 16:51, 3 березня 2021 (UTC)[відповісти]
Доброго здоров'я! Енциклопедичний стиль відрізняється від офіційно-ділового. Енциклопедія не вимушена з бюрократичною точністю передавати всі терміни. Скажімо, у класифікаторі професій подано сестру медичну, але ми, згідно з усталеною мовленнєвою практикою, подаємо медсестру. Щодо іменника лікарка ― він є цілком літературним, і спокійно використовується в енциклопедичних джерелах: 1, 2, 3. Немає причин не зазначати його в преамбулі, можна, хіба що, додати примітку про те, що в класифікаторі зазначений тільки лікар Всевидяче Око―NachtReisender (обговорення) 11:04, 1 березня 2021 (UTC)[відповісти]
Вітаю! Власне, особисто тільки "ЗА" щоб були "фемінітиви", це не проблема. Але енциклопедична стаття про фахівця, а не про літературну творчість, тому за змістом статті - в преамбулі це вже літературна творчість-що може бути у статті про літературу, про морфоепію, про фемінітиви... - але не про лікаря як фахівця. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 11:57, 1 березня 2021 (UTC)[відповісти]
То й перелічені енциклопедичні джерела подають лікарку не лише в статтях про літературу й мовознавство. Пишемо ми не офіційно-правовий документ, а енциклопедію, в якій, відповідно, висвітлюємо предмет статті енциклопедичним стилем, що є дуже близьким до науково-популярного. В українській мові об'єктивно існує два слова на позначення людини з вищою медичною освітою: лікар (про чоловіка) і лікарка (про жінку). У преамбулу варто подати обидва, так само, як це зроблено, приміром, у німецькій Вікіпедії (Arzt, Ärztin), польській (lekarz, lekarka) чи нідерландській (dokter, dokteres/medicus, medica). Всевидяче Око ―NachtReisender (обговорення) 13:05, 1 березня 2021 (UTC)[відповісти]
Вітаю!
1 - "То й перелічені енциклопедичні джерела подають лікарку не лише в статтях про літературу й мовознавство" - які саме? Де?
2 - Не наведено жодного джерела ВП:АД, що ЛІКАРКА ЦЕ МЕДИЧНИЙ ФАХ
3 - Наведена стаття словника СУМ, свідчить лише про наявність такого літературного терміну, який давно існує як розмовний жаргонізм, але це не означення фаху.
4 - Вікіпедія - енциклопедія, а не словник. Якщо джерельна база для цього поняття є достатньою, чому б не написати окрему статтю про це - найкраще підґрунтя для існування визначення саме цього виду фаху у фемінітиві!
5 - "в українській мові об'єктивно існує два слова на позначення людини з вищою медичною освітою: лікар (про чоловіка) і лікарка (про жінку)", зверніть увагу Ви далі наголошуєте ЛИШЕ ЗА МОВУ, і весь час "забуваєте" про ПРАВО І ПРОФЕСІЮ.
6 - "у німецькій Вікіпедії (Arzt, Ärztin), польській (lekarz, lekarka) чи нідерландській (dokter, dokteres/medicus, medica)" - а чому Ви не обрали англійську, турецьку, російську вікі - де є лише один термін? Це уже маніпуляція з Вашого боку (ВП:ВД).
Так як Ви не погодились попередньо на компроміс, щодо "знесення нижче в статті", думаю і тут буде та ж ситуація, тому пропоную звернутись до адміністраторів - це буде найпростіший шлях для цієї ситуації.
2. Є безліч лексикографічних джерел на підтвердження того, що лікарка = лікар, просто як жіночий відповідник. Слово постійно використовується на вебсайті Міністерства охорони здоров'я України. Зокрема тут («При будь-яких симптомах хвороби зателефонуйте своєму сімейному лікареві або лікарці і дотримуйтесь подальших рекомендацій»), тут («Сімейна лікарка, яка підписала 1795 декларацій») і тут («Лікарка каже, що її зарплатня зросла до 13 тис. грн, а головна лікарка розповідає, за яким принципом нараховує виплати»);
3. Академічний словник не наводить ніякої стилістичної позначки на зразок розм., жарг., фам. тощо до слова лікарка (як до історички, наприклад ― розм.), воно не має жодних стилістичних обмежень;
4. Вікіпедія справді не словник, проте в преамбулі, згідно з ВП:Стиль/Вступ, слід зазначати синонімічні терміни, які описують предмет статті;
5. Я вже наголошував, що Вікіпедія це не правнича установа, ми пишемо її енциклопедичним стилем, а не офіційно-діловим, і бюрократія тільки шкодитиме проєктові. Наводив і приклад, що особу, котра працює в галузі сестринської справи ми називаємо медсестрою, хоч мусили б іменувати її «сестрою медичною», якби послуговувалися офіційно-діловим стилем;
6. Моєю метою було показати, що існує така практика серед інших Вікіпедій. Англійська й турецька мови взагалі не мають граматичної категорії роду іменників, а щодо російської, то ще з часів СРСР жінок там називають "товарищами" і по-всякому дефемінізовують. Чимало іменників жіночого роду, парні до іменників чоловічого роду, вважаються в російській мові нелітературними, тоді як їхні відповідники в українській мові такими не є. Порівняймо: укр.авторка ― рос.авторша, укр.лікарка ― рос.врачиха, докторша, укр.дизайнерка ― рос.дизайнерша.
1. - усі ці лінки це приклад вживання а не ОЗНАЧЕННЯ (не говорю що два з них чоловічого роду).
2. - це вторинні джерела, які свідчать про вживання терміну, а не про його ОЗНАЧЕННЯ.
3. Інших словників немає щодо цього слова? Те, що там такого означення немає, погоджуюсь. Але те, що це лише один словник вже не вірно.
4. Відкрийте Віагра і глянь те но скільки синонімів потрібно було б закинути у преамбулу згідно ВП:Стиль/Вступ - є ситуації де синоніми не вказують отак. Так що це взагалі не фактор.
5. Перепрошую, рід не поплутали? Медсестра - сестра медична. А де тоді Медсестра-"Медсеструн"(Медбрат)?То де ж тоді сестринський догляд? Чи може братерський догляд? (це я ваш прийом юзаю - перекинувся на іншу термінологічну пару, яку Ви самі запропонували)
6. Ви знову маніпулюєте, ми говоримо лише за Лікар-Лікарка, а не інші терміни.
Це всі перемовини абсолютно не мають значення, оскільки Ви не навели жодного ВП:АД де вказано, що ЛІКАРКА це є ФАХ.
2. Знову однобічне представлення - лише мова? Покиньте Лексикологію і спрямуйтесь у Юриспруденцію та Медицину, можливо таке щодо цього терміну?
3. Ви написали "...в преамбулі, згідно з ВП:Стиль/Вступ слід зазначати синонімічні..." - а тепер відкрийте Віагра і гляньте скільки синонімів мало бути у преамбулі. Але їх там не має, і не буде. Отже, є випадки коли лексичний синонім не може бути означеним синонімом і не розміщується у преамбулі, а розміщається нижче. (Лірика: перепрошую, забув що то багатозначний термін, дав не точне посилання, уже виправлено)
4. То що "Братерський догляд" у такому випадку? (Аналог медсестринського догляду)...
5. Це ваша маніпуляція, тому що "акторка" не є фахом медицини, чи інші наведені Вами слова. (Ліричний відступ: в політології і психології це називають "підстановкою даних").
Давайте, щоб не витрачати наш спільний час, враховуючи ВП:ВД прошу Вас навести ВП:АД де вказано (означено), що ЛІКАРКА це є ФАХ.
@Всевидяче Око: Доброго здоров'я! Даруйте, мав справи, відповідаю по пунктах.
1. Проблем із означенням не бачу. Академічні словники чітко тлумачать слово, стилістичних міток воно не має і є цілком літературним;
2. Стаття не лише про юриспруденцію, вона має висвітлювати професію лікаря і в історичному аспекті, і в культурному. Заперечення цього й намагання видалити зі статті слово, яке використовували класики української літератури (Іван Франко, Ольга Кобилянська, Валер'ян Підмогильний та інші) і яким нині послуговується Міністерство охорони здоров'я суперечить логіці. Нагадую також, що в Вікіпедії діє правило ВП:БЮРО: «Вікіпедія ― не школа адвокатів. <...> Дотримуйтесь духу, а не букви правил, політик і рекомендацій»;
3. Є здоровий глузд. Якщо синонімів достолиха, то не слід кожен виносити в преамбулу, але коли, наприклад, маємо пару лікар-лікарка, то ніяких проблем тут виникнути не може;
4. Припускаю, що наразі є тільки термін медсестринський догляд, але медичний брат, медбрат об'єктивно існує;
Вітаю! Тішусь, що повернулись. Перше - Ви черговий раз висмикуєте з контексту, змістити вниз, або видалити якщо не має джерел - а непросто "видалити". Означення має бути про означену синонімічність (прошу глянути обговорення про "справжній гермафродитизм" (виникла та сама ситуація -але користувач легко навів ВП:АД де вказано що це синоніми, хоч звісно є інші ВП:АД які ставлять це під сумнів)). Ви не навели жодного ВП:АД і продовжуєте обговорення базуючись на ВП:ВД, шкода. Думаю пора кликати третю сторону? З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 15:10, 13 березня 2021 (UTC)[відповісти]
P.S. В нашому обговоренні присутні три галузі Мовленнева, Правова та Медична. Ви навели лише одне джерело - Мовленневе, дві інші галузі - АД наведені мною щодо терміну, не вказують на застосування оговорюваного терміну. Отже, це ВП:ВД (і ВП:Не трибуна), до того це не консенсус однозначно. Так як конструктивність відсутня, напишу у кнайпі - хто зголоситься можливо.-Всевидяче Око (обговорення) 14:13, 14 березня 2021 (UTC)[відповісти]
Вітаю! Сьогодні розпочався WikiGap 2021 — онлайн-марафон із створення та поліпшення статей про видатних жінок, спрямований на покращення видимості жінок у Вікіпедії. Він триватиме до 21 березня.
10 березня о 18:00 ми проведемо вебінар, приурочений до марафону (реєстрація).
За активну участь традиційно можна отримати сувеніри від організаторів, а особливі подарунки — за доведення статей до статусу «доброї» чи «вибраної». Також за окремі призи можна поборотися у споріднених проєктах: міжнародному марафоні WikiGap Challenge (починається через кілька днів) або у WikiGap в українських вікіцитатах.
Долучайтеся!
Ви отримали це повідомлення, бо брали участь у WikiGap 2020.
Запрошуємо Вас долучитися до проведення марафону «WikiGap 2021», що проходить з 5 по 21 березня 2021 року у Вікіцитатах.
Мета заходу — підкреслити і показати світові досягнення жінок та їхню роль в історії. В українських Вікіцитатах лише близько 630 статей про жінок з майже 4 160 статей про осіб (15,1 %).
На Вас чекають статті різної тематики: акторки, співачки, художниці, письменниці, політикині, науковці, винахідниці, спортсменки. Приєднуйтесь!
Вітаю, ви робите безліч суперечливих перейменувань без обговорень. Я переглянув ваш внесок, серед останніх вони складають абсолютну більшість. Зокрема Мата Гарі (навели сумнівне джерело), Гето в період Другої світової війни та їм подібні (у словнику УМІФ гетто) і останнє перейменування Грегем Вівіан Сазерленд (чому Грегем? за вимовою Грем, традиційно часто передається як Грехем). Будь ласка, утримуйтесь від подібних перейменувань, щоб уникнути розширення обмежень. --yakudza01:52, 28 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Доброго здоров'я, пане Yakudza'о. І стара, і нова редакція правопису чітко зазначають, що подвоєння опускаються в загальних назвах. Це відбито в академічному тлумачному словнику української мови. Латинську h, окрім рідкісних винятків, передаємо через г; на боці написання Мата Гарі правопис та енциклопедичне джерело, навіть коли особисто Вам воно не до вподоби. Така ж ситуація з Грегемом, традиційність написання через х не засвідчена. Я дію, спираючись на авторитетні джерела, а також згідно з ВП:БР, тож вагомих підстав для розширення обмежень, на моє переконання, немає. ―NachtReisender (обговорення) 02:00, 28 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Вітаю @NachtReisender: Ви зробили видалення великої частини статті Мендель_Юлія_Володимирівна без жодного обговорення із позначкою "Чутки й не більш". Будь-ласка, ініціюйте обговорення, якщо певні факти на Вашу думку є такими, що не відповідають Правилам/дійсності. --UALiberty (обговорення) 02:02, 27 травня 2021 (UTC)[відповісти]
Вітаю! Кома в шаблоні справді не потрібна. Стався конфлікт редагувань, аби не втрачати своє доповнення, скопіювала його, а вже потім виправляла внесені зміни. На невиправлену кому в шаблоні звернула увагу вже після збереження. Пробачте. --Досвітній морок (обговорення) 22:20, 23 червня 2021 (UTC)[відповісти]
Доброго дня, це моя перша стаття тут Медичний центр Айвімед, але я планую додати статті по клінікам, державним та приватним, а також по промисловим компаніям в Україні. Я вже опублікував правки до Медичний центр Айвімед статті, щоб прибрати посилання, які можуть вважатись за рекламу. Можливо є якісь конкретні зауваження, що рекламного прибрати? Я би зразу додав правки і в майбутньому вже робив менше зайвих посилань і інформації.
Як приклад без реклами я розглядаю Mitsubishi, але в мене більше інформації, особливо по промисловим підприємствам України, хотілося би більш розгорнутої статті.
Дуже важливо: проголосуйте на виборах Ради повірених Фонду Вікімедіа (якщо ще не встигли)![ред. код]
До 23:59 31 серпня 2021 (UTC) відбуваються вибори чотирьох представників спільноти Вікімедіа до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 19 кандидатів.
Саме через ці вибори спільнота Вікімедіа може впливати на якість прийняття рішень Фондом Вікімедіа. Таким чином члени спільноти можуть вплинути на те, в якому керунку розвиватиметься сама спільнота й Фонд, якою буде стратегія всього руху Вікімедіа і як вона буде втілюватися. Можна ознайомитися із блогпостом, де про це все (і трохи більше) написано простою мовою: «Світова вікімедійна спільнота йде на вибори Фонду Вікімедіа».
Нижче — коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроєктах та у русі Вікімедіа. Також можна прочитати повні біографії та програми кандидатів (українською!) тут.
Зверніть увагу, що змінилися правила голосування, тепер потрібно «ранжувати» кандидатів, розміщуючи їх за пріоритетом від 1 (найвищий, найбільше хотілося б бачити у Раді) до 19 (найнижчий, найменше хотілося б бачити у Раді).
адміністратор проєктів тамільською; програмний директор «Вікімедіа Індія» (2014—16), де допоміг вивести тамільські Вікіджерела до топ-10; Керівник стратегічних партнерств Азії та Східної Європи у Фонді Вікімедіа (2016—18), там розробив «Проєкт Тигр» з розвитку контенту мовами Індії
з нижчої індійської касти; засновник фонду, що створює інструменти та репозиторії для розвитку вільних знань тамільською; був членом генеральної ради з розвитку тамільських IT-стандартів; активіст опозиції до індійського уряду
автор 655 нових статей в англ. ВП, засновник там вікіпроєкту Лускокрилі; організатор першої індійської Вікіконференції в 2011; був радником «Вікімедіа Індія» та Освітньої програми в Індії
32 роки цивільного та військового виконавчого досвіду у сфері оборони як офіцер-інженер; керував бібліотекою військового коледжу; член правління Армійського філателістичного товариства Індії
7 років працював розробником програмного забезпечення у Фонді Вікімедіа, нині 2 роки як працює на такій самій посаді у «Вікімедіа Німеччина», поважає спільноту
працював розробником ПЗ та різноробочим, заснував продовольчий колектив та безкоштовну школу, намагався створити профспілку Фонду Вікімедіа
адміністраторка російської Вікіпедії, була арбітром, одна з ініціаторів системи посередництва; допомагала заснувати «Вікімедіа РУ» (Росія); авторка історії руВікі; була в Комітеті грантів Фонду
родом з Білорусі, захистила дисертацію з біології у Великій Британії, нині працює технічним фахівцем на педагогічному факультеті університету; активістка білоруської опозиції в діаспорі
чинний член Ради; адміністратор пол. ВП, колишній стюард, бюрократ, чек'юзер та омбудсмен, був головою Комітету з розподілу коштів (FDC); автор книги про етнографію Вікіпедії
членкиня правління «Вікімедіа Франція»; входить до комітету складання Універсального кодексу поведінки
асистент сектору соціальних мереж у Відділі цифрової публікації Європейського телебачення ARTE; митець (фотографія, живопис); волонтерила на організації ООН, такі як ВООЗ та ЮНІСЕФ; феміністка зі стажем
співзасновник і менеджер «Берберських вікімедійців»; відповідальний за комунікації «Вікімедіа Алжир»; співавтор підручника з редагування російської Вікіпедії; колишній член Комітету приєднання; організатор конференцій і конкурсів
родом з Казахстану, ріс в Алжирі, захистив дисертацію з менеджменту та живе в Росії; співзасновник та фінансовий директор алжирської культурної організації; був керівником департаменту шведської компанії в Росії
адміністратор італійської Вікіпедії, волонтер OTRS, ботовласник; колишній голова правління «Вікімедіа Італія»; був членом Комітету з розподілу коштів (FDC); організатор Конференції Вікімедіа 2013, БоГеМА та «Вікі любить пам'ятки»
магістр з математики, писав дисертацію; заснував власну компанію з використанням бібліографічних даних; нині керує розробкою електронної брокерської платформи; у правлінні кількох італійських організацій
адміністратор і автор понад 1000 статей іспанської Вікіпедії; засновник і колишній голова «Вікімедіа Мексика»; координатор «Вікіманії-2015»; омбудсмен; волонтер регіональної вікіспівпраці Iberocoop; член Комітету грантів Фонду
3 роки в галузі маркетингу та організації великих заходів; нині працює над захистом прав людини (і зокрема над адвокацією цифрової безпеки) в одній з найбільших організацій Латинської Америки; засновник і менеджер Creative Commons Мексика
активний у Вікісловнику, Вікіданих, Вікіпедії та Вікісховищі; засновник Мовного комітету Фонду Вікімедіа; автор першого проєкту GLAM (БоГеМА) з Тропічним музеєм
зробив більше тисячі редагувань у 13 різних проєктах, брав участь в організації індійської Вікіконференції, тренував новачків у рамках «Проєкту Тигр», розвивав нові партнерства
25 років золотого досвіду керівником та членом правління малого підприємства в галузі IT в Індії; був волонтером в проєкті уряду Індії з Intel; розвивав проєкти машинного навчання та штучного інтелекту по всьому світу
член-засновник і колишній «Вікімедійців Леванту»; член групи «Арабських вікімедійців»; був членом Комітету приєднання; започаткував Освітню програму в Палестинів; провів віківишкіл для сирійських біженців у Нідерландах
родом з США, жив і в США, і в Палестині; програміст за фахом; борець за права людини та цифрові права в арабському світі та за його межами
адміністратор, автор статей, шаблонів, ботовласник; співзасновник та член першого правління «Вікімедіа Велика Британія»; член «Групи Руху Вікімедіа у Бразилії»; колишній член Комітету з розподілу коштів (FDC)
радіоастроном, працював у Сполученому Королівстві й Бразилії, а нині в Іспанії, працює в міжнародних проєктах співпраці над телескопами та керує багатомільйонними проєктами; багато програмує
заступник голови «Групи Руху Вікімедіа у Бразилії»; колишній член правління «Вікімедіа Медицина»; активний у напрямках комунікацій, різноманітності та деколонізації
лікар у бідних районах Ріо-де-Жанейро, викладає медицину в університеті; гей, активіст за соціальну справедливість, зокрема за доступ до базової медицини та права ЛГБТ+
активний в англ. ВП та Вікісховищі; колишній голова «Вікімедіа Південна Африка»; голова оргкомітету «Вікіманії-2018»; співорганізатор першої африканської конференції ВікіІндаба; працює над реформою авторського права в ПАР
кримінолог за фахом, працював над вирішенням конфліктів; кар'єра дослідника і технолога
адміністраторка англійської Вікіпедії, співзасновниця груп «Пані в червоному», «ВікіЖінки», «Вікіконференція Пн. Америки»; член правління «Вікімедіа DC» (Вашингтон); голова Комітету приєднання; Вікіпедист року-2016
адміністратор Вікіпедії телугу, автор там 750+ статей; працював в індійській організації CIS-A2K над розвитком проєктів Вікімедіа мовою телугу; організував проєкт з поліпшення 25 тисяч стабів; співорганізатор конференцій
виріс у сільській і приміській Індії, перший у родині подорожував літаком; нині менеджер телугу-мовної спільноти у Quora, де працює над партнерствами й маркетингом
10 років працює над дисертацією з етнографічного дослідження Вікіпедії; співзасновник та колишній член правління «Вікімедіа Бельгія»; адміністратор французького Віківерситету
досвід у галузі соціальних та політичних справ (кандидат від Партії піратів на місцевих виборах), антропології, картографії, волонтерських молодіжних рухів, у спільноті неповносправних (дислексія)
віцепрезидентка групи «Вікімедійці Кот-д'Івуару»; організаторка проєктів боротьби з гендерною прогалиною контенту; регіональна амбасадорка руху «Мистецтво+Фемінізм» у франкомовній Африці
8 років досвіду в галузі комунікацій, спочатку в уряді (заступниця директора зі зв'язків з громадськістю Міністерства комунікацій Кот-д'Івуару), нині в американській ГО
Спільнота української Вікіпедії мала високу явку у попередні роки — найвищу серед великих вікі у 2015 році (25%), а у 2017 році стала другою найактивнішою (27%).
Якщо ж уже проголосували, то перепрошую за зайве нагадування і дякую за активність. Зауважу, що голоси можна змінювати й переголосовувати (враховується останній голос) до завершення виборів, тобто до 23:59 31 серпня 2021 (UTC) --アンタナナ07:13, 26 серпня 2021 (UTC)[відповісти]
У якому УЛІФІ??? Міста мають закінчення -а, -я. Тільки Кривий Ріг, Піщаний Брід. Буде Рогу, Броду. Ви у школі вчились? Я подивився УЛІФ, там Лондона. Може, ви російською мовою дивитесь??? Держслужбовці складають іспит з укр. мови. Я ініціюватиму проведення тесту для всіх зареєстрованих користувачів з автоматичним виставленням шаблону грамотність/безграмотність. --ДмитрОст (обговорення) 00:14, 30 серпня 2021 (UTC)[відповісти]
2. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій
групі) мають:
8) назви населених пунктів (крім зазначених у п. 1.2к): Амстердáму, Гóмелю, Ліверпу́лю, Лóндону, Мадри́ду, Пари́жу, Чорнóбилю.
Примітка. Ці іменники можуть мати і варіантне закінчення — -а(-я):
Амстердáма, Гóмеля, Ліверпу́ля, Лóндона, Мадри́да, Пари́жа, Чорнóбиля;
-- Правопис 2019. § 82.
Щодо УЛіФ, то там 3 значення Лондон, друге значення (прізвище) через -а. Хоча чому в УЛІФ лише через -у, те ще питання. @NachtReisender: і тепер питання до Вас: для чого перейменовувати? Найкраще для назв мати іменування за пунктом 8, так як примітка трішки має нижчий ранг/помітність через її зменшений шрифт. УЛІФ явно же не дописав першу варіацію, тим паче геоназви в нас за ВП:ІГО.--『Gouseru』Обг.07:46, 30 серпня 2021 (UTC)[відповісти]
ДО чого тут групи??? Є правопис власних назв. Усі міста на -а, -я, окрім здвоєних. Ой, я забув, що у Вікіпедії свій правопис... Бо тут усі професори з укр. мови, хоч я редагую 25-30 тисяч слів на день. Плюньте у правопис і мене... --ДмитрОст (обговорення) 10:02, 30 серпня 2021 (UTC)[відповісти]
Це відмінювання іменників другої групи, які мають нульове закінчення. Власні назви населених пунктів: Ужгорода, Тернополя;лінгвіст У, ю у містах — це дикість. Це — одне з найважчих правил в укр. мові. І я його вчу та інших правил близько 20 років. Чи Вікіпедія вкотре хоче довести імідж тої, що хто хоче, так і пише, бо в нас же демократія, але більше охлократія, як і в країні в цілому.... --ДмитрОст (обговорення) 02:35, 31 серпня 2021 (UTC)[відповісти]
Долучайтеся до «Це зробила вона» — марафону із покращення статей про видатних жінок[ред. код]
Привіт! Пишу, щоб запросити долучитися до марафону «Це зробила вона» 2021 у Вікіпедії, який розпочався учора і триватиме до 24 листопада. Він присвячений розвитку якості українського розділу Вікіпедії шляхом поліпшення статей про видатних жінок.
В українській Вікіпедії понад 1,1 мільйона статей загалом і понад 37 тисяч статей про жінок — але багато з них потребують оновлення, покращення, вичитки та вдосконалення стилю. Над цим ми і працюватимемо у межах марафону.
Ви брали участь у кампаніях WikiGap чи «Це зробила вона» у минулому — тож сподіваємося, що вам буде цікаво приєднатися і до цієї акції. За активну участь традиційно можна отримати пам'ятні сувеніри та книжкові призи від організаторів. Долучайтеся!
Долучайтеся до Тижня Джозефа Конрада у Вікіпедії[ред. код]
Привіт! Запрошую вас взяти участь у тематичному тижні зі створення та покращення статей про Джозефа Конрада — відомого англійського письменника польського походження, уродженця України.
Його постать є літературним символом спільної англійсько-польсько-української культурної спадщини. Однак зараз у Вікіпедії доробок письменника та теми, пов’язані з його постаттю, дуже мало розкриті. Тож разом з Польським інститутом у Києві громадська організація «Вікімедіа Україна» запрошує заповнити цю тематичну прогалину. Активних учасників та учасниць чекають сувеніри від організаторів.
.jpg)
