Обгінний пункт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Обгі́нний пункт — найпростіший вид роздільних пунктів з колійним розгалуженням на двоколійних залізничних лініях. Має колії для обгону одних поїздів іншими. На обгінних пунктах також зазвичай передбачається посадка і висадка пасажирів.

Крім головних і обгінних колій, ці роздільні пункти мають будівлю чергового по обгінному пункту, пасажирські платформи (при наявності посадки і висадки пасажирів), пристрої зв'язку і СЦБ, освітлення і житлові будівлі.

При перебудові одноколійної лінії на двоколійну зазвичай частину роз'їздів закривають, перетворюючи їх на звичайні зупинні пункти, а інші розвивають в обгінні пункти або проміжні станції.

На залізницях України станом на червень 2018 року існує єдиний обгінний пункт — Сосонка Південно-Західної залізниці.[джерело?]

Класифікація[ред. | ред. код]

Обгінні пункти бувають трьох типів:

  • поперечного типу з двома обгінними коліями;
  • напівпоздовжнього типу;
  • з однією колією для обгону.

Перша схема отримала найбільше поширення, тому вона і вважається основною.

У кожному кінці обгінного пункту розташовуються два (або один) диспетчерських з'їзди, що дають можливість переводити рух з однієї головної колії на іншу в разі закриття руху по одній із них.

Особливості[ред. | ред. код]

Обгінні пункти, розташовані на підходах до дільничної або сортувальної станції, можуть мати одну обгінну колію для поїздів, що прямують в бік цих станцій.

Література[ред. | ред. код]

  • «Железнодорожные станции и узлы». И. Е. Савченко, С. В. Земблинов, И. И. Страковский. М.Транспорт.1966г.