Обенро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обенро
Герб
герб
Aabenraa - Storegade.JPG
Основні дані
55°02′40″ пн. ш. 9°25′05″ сх. д. / 55.04444444447177176° пн. ш. 9.418055555583379146° сх. д. / 55.04444444447177176; 9.418055555583379146Координати: 55°02′40″ пн. ш. 9°25′05″ сх. д. / 55.04444444447177176° пн. ш. 9.418055555583379146° сх. д. / 55.04444444447177176; 9.418055555583379146
Країна Flag of Denmark.svg Данія[1]
Адмінодиниця Обенро (муніципалітет)
Столиця для Обенро (муніципалітет) (комуна Данії)
Засновано 1231
Населення 15 967 осіб (2016)[2]
Висота НРМ 16 м
Міста-побратими Кальтенкірхен
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 2625070
OSM 1928466 ·R (Обенро (муніципалітет))
Поштові індекси 6200
Міська влада
Вебсторінка aabenraa.dk
Мапа
Обенро. Карта розташування: Данія
Обенро
Обенро
Обенро (Данія)


CMNS: Обенро у Вікісховищі

Обенро́ — місто в Данії, регіон Південна Данія, комуна Обенро. Адміністративний центр комуни. Розташоване на початку Обернроського фйорду, за 26 км від датсько-німецького кордону. Вперше згадується у ХІІ ст. Входило до складу Священної Римської імперії (до 1750), Пруссії (1864—1871), Німеччини (1871—1920) і Датського королівства (1750—1864, після 1920). Крупне купецьке місто Західно-Балтійського регіону. Центр рибальства, торгівлі, суднобудування. Площа — 9,69 км². Населення — 16425 осіб (2020)[3].

Назва[ред. | ред. код]

  • Обенро́, Опенро, або Абенра́ (дан. Aabenraa, або Åbenrå, МФА[ɔːpm̩ˈʁɔˀ], «відкритий пляж») — датська назва міста.
  • Апенра́де (нім. Apenrade, МФА[aːpn̩ˈʁaːdə]) — німецька назва міста. Інколи — Апенроде[4].
  • Аффенре (пд.-ют. Affenråe) — південно-ютландська назва.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця старого міста.

Середньовіччя[ред. | ред. код]

Обенро вперше згадується в історичних документах під ХІІ ст. у зв'язку із нападом на слов'ян-вендів[5]. Згодом це поселення розрослося довкола єпископського замку й 1240 року отримало від єпископа статус купецького містечка, що було підтверджено грамотою 1335 року[5]. Основними заняттями мешканців Обенро були вирощування хмелю і рибальство. Це відбилося на міському гербі, де на синьому щиті зображені три срібні риби у срібних хвилях.

Данський період[ред. | ред. код]

Церква святого Миколая.

У пізньому середньовіччі й ранньому новому часі Апенраде належало до герцогам Шлезвігу й перебувало у складі Священної Римської імперії. У 1560—1721 роках воно належало Гольштейн-Готторпському герцогству, а згодом перейшло під контроль Датської корони й стало зватися Обенро.

Період 1750—1864 років став золотою добою Обенро. Тут сходилися торгові шляхи з Середземномор'я, Китаюю, Південної Америки і Австралії. Величезна гавань була місцем локації третього купецького флоту країни, що поступався лише Копенгагену і Фленсборгу. В місті працювала Оберноська верф, де будувалися найкращі кораблі того часу.

У складі Німеччини[ред. | ред. код]

1864 року, внаслідок перемоги Пруссії у датсько-прусській війні, Оберно увійшло до складу Прусського королівства, а згодом, 1871 року, — Німецької імперії. Від 1867 року місто входило до Апенрадського повіту Шлезвіг-Гольштейнської провінції Пруссії.

Повернення Данії[ред. | ред. код]

Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу плебісцит населення про приналежність до Данії. 10 лютого 1920 року, під наглядом спостерігачів від представників Антанти, відбувся плебісцит у Північному Шлезвігу, так званій Зоні І, до якої входив Апенрадський повіт і місто Апенраде. 67,7% населення повіту (12.653 особи) проголосували за входження до складу Данії[6]. Проте місто — 55,1% апенрадців (2.725 осіб) — виявило бажання лишитися в Німеччині. 15 червня того ж року, всупереч волевиявленню апенрадців, весь Північний Шлезвіг, включно із Апенрадським повітом і містом Апенраде перейшов під данський контроль[6]. Місто отримало офіційну данську назву Обенрои[7].

До 1 січня 2007 року Оберно було центром Південно-Ютландської волості. Внаслідок датської адміністративної реформи місто передане до складу регіону Південна Данія.

Герб[ред. | ред. код]

Герб Обенро

Герб Обенро — офіційний символ міста. У синьому щиті, перетятому тонкими срібними хвилями, три срібні риби-макрелі[8]. Герб був наданий 1922 року данським урядом і трохи змінений 2007 року. Зображення базується на середньовічному гербі міста Апенраде, що відомий з печатки міського магістрату 1421 року: у хвилястому полі три риби, що пливуть ліворуч. Перші згадки про використання містом герба датуються кінцем ХІV ст[8].

Макрелі (атлантичні скумбрії) символізують рибальство — головний промисел мешканців міста й околець впродовж століть[8]. Герб Обенро використовується на міському прапорі, печатці, а також комунальній геральдиці.

Населення[ред. | ред. код]

Історично в місті переважало німецькомовне населення.

  • 1 січня 2020: 16425 осіб[3].

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. archINFORM — 1994.
  2. http://www.statbank.dk/BY1
  3. а б BY3: Population 1st January, 2020 by urban areas The Mobile Statbank from Statistics Denmark
  4. Чечулин, Н. Д. Сальдерн, Каспар // Русский биографический словарь А. А. Половцова. Санкт-Петербург, 1904, Т. 18, С. 121.
  5. а б Åbenrå // Encyclopædia Britannica… 2010, V. 1, p. 26.
  6. а б Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
  7. Kollektives Gedächtnis: Volksabstimmung in Schleswig-Holstein 1920
  8. а б в Aabenraa // Heraldry of the World, Ralf Hartemink.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Hvidtfeldt, J.; Iversen, P. Aabenraa bys historie: 4 bind. Historisk Samfund for Sønderjylland, 1961—1985. ISBN 87-7016-084-8.

Довідники[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Обенро