Обичів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Обичів
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Малодівицька селищна громада
Основні дані
Засноване 1629
Перша згадка 1629 (395 років)[1]
Населення 617
Площа 2,426 км²
Густота населення 254,33 осіб/км²
Поштовий індекс 17520
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°43′39″ пн. ш. 32°12′42″ сх. д. / 50.72750° пн. ш. 32.21167° сх. д. / 50.72750; 32.21167Координати: 50°43′39″ пн. ш. 32°12′42″ сх. д. / 50.72750° пн. ш. 32.21167° сх. д. / 50.72750; 32.21167
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 17520, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Обичів, вул.Незалежності,35а
Карта
Обичів. Карта розташування: Україна
Обичів
Обичів
Обичів. Карта розташування: Чернігівська область
Обичів
Обичів
Мапа
Мапа

Оби́чів — село в Україні, у Малодівицькій селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 617 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У деяких переказах згадується три доньки і третій теж дісталося село. Третя донька була негарна і ніхто не брав її заміж. Батько повідав, що не пошкодує великого приданого за неї тому, хто одружиться з дочкою, промовляючи: «Хай буде аби чия». Так по легенді з'явилася назва села Обичів. Існують ще легенди змінних форм, зміст яких близький.[2]

Найдавніше знаходження на мапах — кінець 18 сторіччя.[3]

У 1862 році в селі володарському казеному та козачому Оби́чів була церква, поштова станція та 205 дворів, де жило 1033 особи[4]

У 1911 році в селі Оби́чів була Михайлівська церква [5], земська школа та жило 1959 осіб[6]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Ічнянського району: Обичівську та Ряшківську — до складу Прилуцького району.[7]

До 2017 року було центром Обичівської сільської ради.

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УРЕ
  2. Велика Дівиця. Вікіпедія (укр.). 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. 
  3. Карта границ губерний России конца 18 века. www.etomesto.ru. Процитовано 10 січня 2022. 
  4. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022. 
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 106, 537 та 610 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. 
  6. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 311 з 562. 
  7. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»

Посилання[ред. | ред. код]