Обичів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Обичів
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада Обичівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1629
Перша згадка 1629 (393 роки)[1]
Населення 617
Площа 2,426 км²
Густота населення 254,33 осіб/км²
Поштовий індекс 17520
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°43′39″ пн. ш. 32°12′42″ сх. д. / 50.72750° пн. ш. 32.21167° сх. д. / 50.72750; 32.21167Координати: 50°43′39″ пн. ш. 32°12′42″ сх. д. / 50.72750° пн. ш. 32.21167° сх. д. / 50.72750; 32.21167
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 17520, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Обичів, вул.Незалежності,35а
Карта
Обичів. Карта розташування: Україна
Обичів
Обичів
Обичів. Карта розташування: Чернігівська область
Обичів
Обичів
Мапа

Оби́чів — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 617 осіб. Орган місцевого самоврядування — Обичівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

В деяких переказах згадується три доньки і третій теж дісталося село. Третя донька була негарна і ніхто не брав її заміж. Батько повідав, що не пошкодує великого приданого за неї тому, хто одружиться з дочкою, промовляючи: «Хай буде аби чия». Так по легенді з'явилася назва села Обичів. Існують ще легенди змінних форм, зміст яких близький.[2]

Найдавніше знаходження на мапах кінець 18 сторіччя[3]

У 1862 році у селі володарському казеному та козачому Оби́чів була церква, почтова станція та 205 дворів де жило 1033 особи[4]

У 1911 році у селі Оби́чів була Михайлівська церква [5], земська школа та жило 1959 осіб[6]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Ічнянського району: Обичівську та Ряшківську — до складу Прилуцького району.[7]

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УРЕ
  2. Велика Дівиця. Вікіпедія (укр.). 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. 
  3. Карта границ губерний России конца 18 века. www.etomesto.ru. Процитовано 10 січня 2022. 
  4. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022. 
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 106, 537 та 610 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. 
  6. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 311 з 562. 
  7. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»

Посилання[ред. | ред. код]