Облога Галича (1229)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Облога Галича
Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства
Дата 1229 рік[1]
Місце Галич
Результат Взяття Галича Данилом
Противники
Галицько-Волинське князівство Угорське королівство


Командувачі
Данило Романович
Володимир Інгварович
Мирослав
Владислав
Дем'ян
королевич Андрій
Судислав


Сили сторін
невідомо невідомо


Військові втрати
невідомо невідомо


Облога Галича (1229) — перше самостійне захоплення Галича Данилом Романовичем в угорців у ході війни за повернення ним батьківської спадщини у 1229 році.

Історія[ред. | ред. код]

У 1227 році ще за життя Мстислава Удатного Галич мирним шляхом був переданий угорському королевичу Андрашу[2], хоча історики[3] іноді використовують термін «заповіт». Після смерті Мстислава у 1228 році Данило Романович і сам став претендувати на Галич. У 1228 році він витримав облогу з боку київських, чернігівських і пінських військ, що були в союзі з угорцями, а союзних їм половців направив грабувати галицьку землю. Пізніше Данило з допомогою поляків провів похід на Київ (а в наступному році надав полякам допомогу у внутрішньополітичній боротьбі). На думку Миколи Костомарова, з цього моменту Володимир Рюрикович київський став союзником Данила.[4]

У 1229 році галичани закликали Данила на князювання, скориставшись від'їздом лояльного до угорців боярина Судислава до Пониззя. Даниловий воєвода, боярин Дем'ян був спрямований на Пониззя проти Судислава, а сам Данило зібрав галицькі і волинські війська під містом. Місто було взято. ЗдійсненийБелою IV після цього похід на Галицьку землю закінчився невдачею.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Грушевский М. С. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ
  2. Без врахування невдалого походу угорців на Галич у 1226 році.
  3. Греков, И. Б.; Шахмагонов, Ф. Ф. (1988). Мир истории. Русские земли в XIII—XV веках (ru). Москва: Молодая гвардия. ISBN 5-235-00702-6. 
  4. Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей

Посилання[ред. | ред. код]