Облога Сиракуз (214—212 до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Облога Сиракуз
Друга Пунічна війна
Specchi ustori Archimede.jpg
Архімед обороняє Сиракузи за допомогою запалювальних дзеркал
37°04′59″ пн. ш. 15°16′59″ сх. д. / 37.08333329999999961° пн. ш. 15.28333330000000068° сх. д. / 37.08333329999999961; 15.28333330000000068
Дата: 214212 рр. до н. е.
Місце: Сіракуза
Результат: Захоплення Сиракуз римлянами
Сторони
Hoplite helmet.svg Сиракузи
Carthage standard.svg Карфаген
Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська республіка
Командувачі
Гіппократ Карфагенянин
Епікід
Архімед
Марк Клавдій Марцелл
Аппій Клавдій Пульхр
Військові формування
25 000 солдатів
150 кораблів
4 легіони
60 кораблів

Облога Сиракуз — кількарічна військова операція римської республіки проти грецької міста-колонії Сиракузи, яка була союзником Карфагена. Тривала поміж 214212 рр. до н. е.

Передумови[ред.ред. код]

Під час правління Гієрона II між Сиракузами ти Римом діяв мирний договір. З початком Другої Пунічної війни Сиракузи зберігали проримську позицію, пам'ятаючи про поразку в Першій Пунічній війні.

Проте після поразки римлян в битві при Каннах їх позиції на півдні Італії та Сицилії похитнулись. Багато міст та племен перейшли на сторону Карфагену. В Сиракузах також перемогла прокарфагенська партія. Новий правитель, Гієронім, перейшов на сторону Карфагену та захопив місто Леонтіни.

Під час відносного затишшя у війні Марк Клавдій Марцелл вирушив до Сицилії, де завдав ряд поразок сираузцям та карфагенянам.

Облога[ред.ред. код]

«Архімед керує обороною Сиракуз»
Томас Ральф Спенс, (1895).

Протягом року спроби Марцелла взяти штурмом Сиракузи були марними. Обороною керував талановитий воєначальник Гіппократ Карфагенянин. Укріплення Сиракуз були оснащені одними з найкращих тогочасними інженерними спорудами (катапультами, балістами), які сконструював Архімед. За легендою, йому вдалось спалити римський флот за допомогою дзеркал, або мідних щитів, натертих до дзеркального блиску, скерувавши сфокусоване відбите сонячне світло на римські кораблі.

Врешті-решт, у 212 році до н. е. римляни змогли пробити шлях у зовнішнє місто. Атака була приурочена до свята. Під час штурму Архімед був убитий римським солдатом, незважаючи на наказ Марцелла залишити Архімеда в живих.

Облога тривала ще 8 місяців. Марцелл одне за одним відвойовував укріплення внутрішнього міста та цитаделі, і врешті-решт здолав гарнізон Сиракуз.

Наслідки[ред.ред. код]

Здобувши Сиракузи, римляни остаточно утвердилися на Сицилії. Цим було відрізано Ганнібала від головних баз тилового забезпечення. В цілому Карфаген втратив контроль над своєю житницею та осередків торгівлі. В подальшому це привело Рим до гегемонії в усьому Середземномор’ї[1]

В підкорених Сиракузах римляни тісно стикнулися з грецькою культурою. За свідченням історика Лівія (що жив через двісті років) з Сиракуз було награбовано багато культурних цінностей. Тут почав формуватися сплав грецької та римської культури та виникла тривала мода заможних римлян на грецькі вироби та ідеї. [1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Все войны мировой истории по Харперской энциклопедии военной истории Р. Э. Дюпюи и Т. Н. Дюпюи. Т. 1. — СПб.: ООО "Издатель-ство «Полигон», 2003. — 640 с., ил. ISBN 5-89173-217-3(Т.1), ISBN 5-89173-218-1 (рос.)
  • Сиракузы // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 7. — 686 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз. (рос.)