Обліпихова олія
Обліпихова олія (лат. Oleum Hippophaes) — ліпідний матеріал, масляниста червонувато-оранжевого кольору густа рідина з характерними запахом і смаком, яку одержують з м'якоті плодів рослин роду обліпиха.
Застосування[ред. | ред. код]
В олії міститься до 15 мікроелементів: магній, марганець, залізо, алюміній, кремній, бор, титан, ін. Біологічно активні речовини представлені:
- токоферолами, — містить значну кількість стеринів:
- β-ситостерин, що є антагоністом холестерину, перешкоджає його засвоєнню в організмі;
- α-ситостерин — захищає від новоутворень.
- ненасиченими жирними кислотами: лінолевою, ліноленовою, олеїновою,
- каротиноїдами, філохіноном, вітамінами, фітонцидами та ін.
| Амінокислота | Амарант | Обліпиха |
|---|---|---|
| Гістидин | 3,8 | 2,2 |
| Сечовина | 2,9 | 1,5 |
| Аргінін | 10,6 | 5,7 |
| Аспаргінова | 8 | 5,6 |
| Глютамінова | 17,2 | 10,8 |
| Треонін | 3,7 | 3,6 |
| Мерин | 5,7 | 4,8 |
| Пролін | 4,1 | 5,3 |
| Гліцин | 7,3 | 5,5 |
| Аланін | 4,2 | 7 |
| Валін | 4,4 | 6,1 |
| Цистин | 1,6 | 0,7 |
| Ізолейцин | 3,9 | 5,3 |
| Лецин | 5,9 | 4,2 |
| Тірозин | 4,1 | 4,1 |
За вмістом біологічно активних речовин олія являє собою природний концентрат вітамінів Е, С, К, Р, каротиноїдів (250 мг%).[2]
Експериментально доведено, що обліпихова олія гальмує розвиток атеросклеротичного процесу.[2] Такі властивості пояснюють наявністю в складі олії лінолевої та ліноленової кислот, вітаміну Е, каротиноїдів.
Олія обліпихи застосовується переважно в нативному виді, володіє протизапальними, епітелізувальними, бактерицидними, знеболювальними властивостями і сприяє нормалізації функції залоз внутрішньої секреції: щитоподібної залози, надниркових, статевих залоз, корисна для людей із порушеним обміном речовин, для запобігання розвитку серцевосудинних захворювань. Її застосовують для лікування опіків, загоєння ран, у гінекології та косметології[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стадник Р. В., Семенишин Є. М., Федорчук-Мороз В. І., Троцький В. І., Ятчишин Ю. Й. Кінетика екстрагування олії з насіння амаранту хвостатого (Amaranthus caudatus) та амаранту гібриду (Amaranthus hibrydus) / Вісник Національного університету «Львівська політехніка» Наукова періодика України [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.]. — 2009, № 644 [Архівовано 13 травня 2011 у Wayback Machine.]. ISSN 0321-0499
- ↑ а б Родак О. Я. Сучасні напрямки поліпшення споживних властивостей і якості маргарину / Обладнання та технології харчових виробництв Збірник наукових праць. — 2012, Вип. 28
- ↑ Полная книга по ароматерапии. Профилактика и лечение заболеваний эфирными маслами / С. С. Солдатченко [и др.]. — 2-е изд. — Симферополь: Таврида, 2007. — 592 с.
Див. також[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||||