Ободрицькі князі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Князь ободритів — керівник державного життя полабських слов'ян, був не тільки племінним вождем ободритів, але й цілого ободрицького союзу, тобто лат. de facto політичним володарем північного Полаб'я. Після християнізації — королі.

Першим володарем ободритів був Віцан, який до 789 створив перше державне утворення. В пізніші часи, навіть при ослабленні Союзу, князі ободритів завжди зберігали вплив над іншими полабськими племінними вождями.

Останнім володарем ободритів був Ніклот. Після його смерті володарем ободритів залишився син Ніклота Прибислав, який став першим князем Мекленбурга.

Ободрицькі князі[ред.ред. код]

    • спадкоємець: Прибислав був уже князем Меклебургу і заснував рід Ніклотідів, які були князями Мекленбургу аж до 1918

Ободрицькі князі та королі[ред.ред. код]

  • Крок, Круско (-†409/411 р.), король вандалів;
  • Круто (-†1093 р.), князь бодричів;
  • Віслав II (-†486 р.), король вандалів;
  • Мстивой II;
  • Орітберт I (-†724 р.), король ободритів
  • Орітберт II (-†747 р.), король ободритів;
  • Орітберт III, король ободритів;
  • Білунґ-Мстивой IV (-†986 р.), король ободритів;
  • Удо (-†1028 р.), князь бодричів;
  • Радегаст I (-†664 р.), король ободритів;
  • Віслав (-†700 р.), король ободритів;
  • Віслав III, король ободритів;
  • Містевой I (-†865/869), король ободритів;
  • Цедрог (-по †826 р.), верховний князь ободритів;
  • Табємисл (-біля †862 р.), верховний князь ободритів;
  • Гостомисл (-† 844), великий князь ободритів;
  • Славомир (-†821 р.), великий князь ободритів;
  • Дражко (-†809 р.), великий князь ободритів;
  • Вишан (-†795 р.), великий князь ободритів;
  • Ратібор (1029-†1042 р.), великий князь ободритів;
  • Будивой, Будівой (-†1075 р.), князь бодричів;
  • Святополк (-†1129 р.), князь бодричів;
  • Прібіслав (-†1178 р.), князь Мекленбургу;
  • Мєчідраг, князь бодричів;
  • Вартіслав (-†1164 р.), князь бодричів
  • Прібіслав I (-по †1156 р.), правитель;
  • Ніклот (*1090—†1160), князь бодричів (засновник династії Мекленбургів)[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ИСТОРИЯ ОБОДРИТОВ (рос.)
  2. Короли Вандалов (рос.)
  3. [Меркулов В. И., «Откуда родом варяжские гости?» (рос.)
  4. PRINCES of the WENDS, PRINCES in WAGRIA: RATIBOR, Foundation for Medieval Genealogy, (англ.)
  5. Гильфердинг, Александр Фёдорович. История Балтийских славян // Собрание сочинений / Издатель Кожанчиков Д. Е.. — С-Пб: Типография товарищества «Общественная польза», 1874. — Т. 4. — С. 447—457 (рос.)
  6. Павинский А. Полабские славяне / Издатель Кожанчиков Д. Е.. — С-Пб: Типография Ф. Сущинского, 1871. — С. 150 (рос.)
  7. Гельмольд из Босау. Славянская хроника. Книга 1 глава 48 (рос.)
  8. Гельмольд из Босау. Славянская хроника // Адам Бременский, Гельмольд из Босау, Арнольд Любекский. Славянская хроника / Перевод с лат. И. В. Дьяконова, Л. В. Разумовской, редактор-составитель И. А. Настенко. — М.: «СПСЛ», «Русская панорама», 2011. — С. 152—304. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — ISBN 978-5-93165-201-6 (рос.)
  9. Wartislaw Fürst von Mecklenburg (нім.)
  10. Меркулов В. И. Откуда родом варяжские гости? Генеалогическая реконструкция по немецким источникам. Научное издание. — М.: Амрита, 2005. — 128 с. — ISBN 5-7619-0228-1. (рос.)
  11. Skowronek J., Tanty M., Wasilewski T. Słowianie południowi i zachodni VI—XX wiek. — Warszawa: Książka i Wiedza, 2005. — С. 50-51. — 128 с. — ISBN 83-05-13401-6. (пол.)
  12. Свод древнейших письменных известий о славянах. Том II (VII—IX вв.). — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1995. — 590 с. — ISBN 5-02-017809-8. (рос.)
  13. ГЕЛЬМОЛЬД, «СЛАВЯНСКАЯ ХРОНИКА» (рос.)