Обозреватель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обозреватель
Посилання obozrevatel.com/ukr/
Тип мас-медіа
Мови російська, українська та англійська
Власник Бродський Михайло Юрійович
Започатковано 2001-донині (рос.)
2005-2012, 2017-донині (укр.)
Ключові особи Орест Сохар
Адреса офісу  Україна

«Обозреватель» — ​українське інтернет-видання соціально-політичної спрямованості, створене в 2001. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському. У виданні він обіймає посаду голови редакційної ради «Обозревателя».

Шеф-редактором «Обозревателя» є журналіст Орест Сохар. Раніше він займав посади генерального продюсера телеканалу «Хокей», головного редактора телеканалу К1. Лауреат премії «Журналіст року».

Історія[ред. | ред. код]

Інтернет газета "Обозреватель/Оглядач"[ред. | ред. код]

Україномовна версія oglyadach.com[ред. | ред. код]

Вперше україномовну версію сайту запустили у 2005 році за адресою oglyadach.com[1] Наприкінці 2005 року україномовну версію сайту oglyadach.com без пояснень закрили, зробивши перенаправлення з неї на україномовну версію ukr.obozrevatel.com. Україномовна версія Оглядача за адресою ukr.obozrevatel.com існувала з 2005 року по грудень 2012, коли її без пояснень закрили.

Знову україномовна версія з'явилася аж через 5 років у 2017 році за адресою obozrevatel.com/ukr/

Російськомовна версія obozrevatel.com[ред. | ред. код]

Вперше російськомовна версія сайту запустилася у 2001 році.

Телеканал «Obozrevatel»[ред. | ред. код]

У видавництва є власний телеканал Obozrevatel, що розпочав свою роботу під назвою Oboz TV як розділ на сайті obozrevatel.com. З 2013 року він також доступний на сервісі YouTube.[2]

27 липня 2017 Oboz TV отримав ліцензію на цілодобове супутникове телемовлення[3].

13 лютого 2020 року змінив назву на Obozrevatel[2].

Інші сервіси[ред. | ред. код]

У січні 2008 року Інтернет-холдинг «ОБОЗ.ua» та «Майкрософт Україна» додали на сайт ОБОЗ.ua пошукову службу на базі Live Search[4].

У березні того ж року Інтернет-холдинг «ОБОЗ.ua» та «Майкрософт Україна» повідомили про намір щодо надання на сайті ОБОЗ.ua доступу до служби електронної пошти на базі Hotmail та інших програм та служб Windows Live (Windows Live Mail, Microsoft Outlook, Windows Live Messenger), інтгерованих з Live ID[4].

Інтернет-холдинг OBOZ.ua[ред. | ред. код]

В 2007 медіа-холдинг став власником інтернет порталу «Український портал», на основі якого заробив і сам ресурс[5][6]. У цьому ж році «Обозреватель» став власником відомого українського ресурсу «Мобільнік.ua»[7].

З 1 червня 2010 холдинг «ОБОЗ.ua», якому належить «Обозреватель», об'єднав всі наявні ресурси в один основний сайт, на якому розмістив всі напрямки, які раніше працювали окремо в цілісний проект з категоріями.[8] Надалі ресурс запустив і інформаційну мережу «MyObozrevatel», на якій вільно розміщується матеріал незалежних журналістів, після підтвердження адміністрацією проекту[9]

В 2011 холдинг ОБОЗ.ua придбав сервіс зі створення інтернет-магазинів[10]

Склад керівництва[ред. | ред. код]

  • Андрекс Селіванов, президент групи каналів інтернет-медіахолдингу «Обозреватель»[11];
  • Михайло Кривда, генеральний директор ТОВ «Золота середина», на яку оформлено «Обозреватель»;
  • Павло Нейман, технічний директор;
  • Христина Бондаренко, генеральний продюсер телепроекту «Обозревателя» - телеканал «Oboz TV»[11];
  • Наталя Савченко, перший заступник шеф-редактора, керівник відділу новин;
  • Лариса Гуменюк, керівник відділу блогів;
  • Леся Гасич, керівник відділу SMM.

Колектив[ред. | ред. код]

У видавництві «Обозревателя» свого часу працювали Тетяна Чорновол, Соня Кошкіна і Анатолій Шарій.

Головний редактор сайту «Мобільник» та редактор відділу «Технології» сайту «Обозреватель» (2007—2008) — Кулаков Ігор Володимирович.

Популярність[ред. | ред. код]

«Обозреватель», за даними Інтернет асоціації України, регулярно входить в топ-25 найпопулярніших українських сайтів в ранжируванні за середньоденною часткою і в топ-20 в ранжируванні за охопленням.[12]

Згідно з даними дослідницької компанії TNS, «Обозреватель» входить в топ-20 найпопулярніших українських сайтів.[13]

В 2015 ресурс посів перше місце в рейтингу «15 найпопулярніших українських новинних сайтів» за версією журналу «Новое Время»[14].

В 2016 «Обозреватель» був визнаний кращим інтернет-медіа за версією загальнонаціональної програми «Людина року»[15][16][17].

В 2017 став 18 за популярністю сайтом в Україні відповідно до рейтингу РБК-Україна[18]. У лютому 2018 року закріпився на 4 позиції «ТОП 10 новинних сайтів України» 14,45 % аудиторії в рейтингу від 24 телеканалу[19].

Критика[ред. | ред. код]

У березні 2017 року Інститут масової інформації визначив в текстах «Обозревателя» порушення стандартів подачі журналістських матеріалів, виділивши ресурсу всього 32 % якісного тексту з 100 можливих[20]. До кінця серпня цього-ж року відсоток новин без порушень журналістських стандартів зріс рівно в два рази. ІМІ України визначив 64 % новин без порушень, але при цьому ресурс залишився в аутсайдерах списку[21].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Оглядач станом на грудень 2005
  2. а б Закусило, Мар'яна (2020-02-17). Телеканал Oboz TV перейменувався на Obozrevatel. Детектор медіа (detector.media). ГО «Детектор медіа». Процитовано 2021-02-07. 
  3. Telekritika (2017-07-27). Канал «Обоз TV» Михайла Бродського отримав ліцензію на мовлення. «Телекритика» (telekritika.ua). ТОВ «1+1 Інтернет». Процитовано 2021-02-07. 
  4. а б «Обоз.ua» предоставит доступ к службам Windows Live под собственным брендом [«Обоз.ua» надасть доступ до служб Windows Live під власним брендом]. «Компьютерное Обозрение» (ko.com.ua). ТОВ "Компьютерний Огляд". 2008-03-25. Процитовано 2021-02-07. (рос.)
  5. «Обозреватель» придбав «Український портал» на УНІАН
  6. «Обозреватель» придбав «Український портал» на Коммерсантъ
  7. Україна: «Обозреватель» купив mobilnik.ua на CNews
  8. «ОБОЗ.ua-Обозреватель» — Перший інформаційний портал на Українська правда
  9. «Обозреватель» запустив інформаційну мережу MyObozrevatel Архівовано 2018-06-17 у Wayback Machine. на Телекритика
  10. ОБОЗ.ua купив сервіс зі створення інтернет-магазинів на UBR
  11. а б Рябоштан, Іра (2020-02-26). Христина Бондаренко стала генпродюсеркою Obozrevatel TV. detector.media (uk). Процитовано 2020-09-08. 
  12. Рейтинг ТОП-100 новинних ресурсів суспільно-політичної тематики за вересень 2017 | ІнАУ. inau.ua (uk). 
  13. Рейтинг найпопулярніших сайтів України | tns-ua.com. tns-ua.com (ru-RU). 
  14. НВ определило 15 самых популярных украинских новостных сайтов на Новое Время
  15. «Людина року — 2016» — вектор майбутнього на РБК-Україна
  16. Людина року — 2016 на Інтерфакс-Україна
  17. «Людина року — 2016» — вектор майбутнього на Лівий берег
  18. Названі найпопулярніші в Україні на РБК-Україна
  19. Які сайти читають українці на 24 телеканал
  20. ІМІ знайшов найбільше порушень балансу в новинах «Вести» та «Страна.ua», найменше — на «Ліга.net» на Детектор медіа
  21. ІМІ: Найбільше новин з порушеннями стандартів — на «Обозревателе» та «Страна.ua», найменше — в «Укрінформі» на Детектор медіа

Посилання[ред. | ред. код]