Обозреватель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обозреватель
URL obozrevatel.com
Тип мас-медіа
Мови
  • російська, українська та англійська
  • Власник Бродський Михайло Юрійович
    Започатковано 2001-донині (рос.)
    2005-2012, 2017-донині (укр.)
    Ключові особи Орест Сохар
    Адреса офісу  Україна

    «Обозреватель» — ​українське інтернет-видання соціально-політичної спрямованості, створене в 2001. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському. У виданні він обіймає посаду голови редакційної ради «Обозревателя».

    Шеф-редактором «Обозревателя» є журналіст Орест Сохар. Раніше він займав посади генерального продюсера телеканалу «Хокей», головного редактора телеканалу К1. Лауреат премії «Журналіст року».

    Історія[ред. | ред. код]

    Інтернет газета "Обозреватель/Оглядач"[ред. | ред. код]

    Україномовна версія oglyadach.com[ред. | ред. код]

    Вперше україномовну версію сайту запустили у 2005 році за адресою oglyadach.com[1] Наприкінці 2005 року україномовну версію сайту oglyadach.com без пояснень закрили, зробивши перенаправлення з неї на україномовну версію ukr.obozrevatel.com. Україномовна версія Оглядача за адресою ukr.obozrevatel.com існувала з 2005 року по грудень 2012, коли її без пояснень закрили.

    Знову україномовна версія з'явилася аж через 5 років у 2017 році за адресою obozrevatel.com/ukr/

    Російськомовна версія obozrevatel.com[ред. | ред. код]

    Вперше російськомовну версію сайту запустився у 2001 році.

    В 2007 медіа-холдинг став власником інтернет порталу «Український портал», на основі якого заробив і сам ресурс[2][3]. У цьому ж році «Обозреватель» став власником відомого українського ресурсу «Мобільнік.ua»[4].

    З 1 червня 2010 холдинг «ОБОЗ.ua», якому належить «Обозреватель», об'єднав всі наявні ресурси в один основний сайт, на якому розмістив всі напрямки, які раніше працювали окремо в цілісний проект з категоріями.[5] Надалі ресурс запустив і інформаційну мережу «MyObozrevatel», на якій вільно розміщується матеріал незалежних журналістів, після підтвердження адміністрацією проекту[6]

    В 2011 холдинг ОБОЗ.ua придбав сервіс зі створення інтернет-магазинів[7]

    У березні 2017 року Інститут масової інформації визначив в текстах «Обозревателя» порушення стандартів подачі журналістських матеріалів, виділивши ресурсу всього 32 % якісного тексту з 100 можливих[8]. До кінця серпня цього-ж року відсоток новин без порушень журналістських стандартів зріс рівно в два рази. ІМІ України визначив 64 % новин без порушень, але при цьому ресурс залишився в аутсайдерах списку[9].

    Oboz TV[ред. | ред. код]

    У видавництва є власний телеканал Oboz TV.

    27 липня 2017 Oboz TV отримав ліцензію на цілодобове супутникове телемовлення[10].

    Склад керівництва[ред. | ред. код]

    • Михайло Кривда, генеральний директор ТОВ «Золота середина», на яку оформлено «Обозреватель»;
    • Павло Нейман, технічний директор;
    • Андрекс Селіванов, генеральний продюсер телепроекту «Обозревателя» Oboz TV;
    • Наталя Савченко, перший заступник шеф-редактора, керівник відділу новин;
    • Лариса Гуменюк, керівник відділу блогів;
    • Леся Гасіч, керівник відділу SMM.

    Популярність[ред. | ред. код]

    «Обозреватель», за даними Інтернет асоціації України, регулярно входить в топ-25 найпопулярніших українських сайтів в ранжируванні за середньоденною часткою і в топ-20 в ранжируванні за охопленням.[11]

    Згідно з даними дослідницької компанії TNS, «Обозреватель» входить в топ-20 найпопулярніших українських сайтів.[12]

    В 2015 ресурс зайняв перше місце в рейтингу «15 найпопулярніших українських новинних сайтів» за версією журналу «Новое Время»[13].

    В 2016 «Обозреватель» був визнаний кращим інтернет-медіа за версією загальнонаціональної програми «Людина року»[14][15][16].

    В 2017 став 18 за популярністю сайтом в Україні відповідно до рейтингу РБК-Україна[17]. У лютому 2018 року закріпився на 4 позиції «ТОП 10 новинних сайтів України» 14,45 % аудиторії в рейтингу від 24 телеканалу[18].

    Колектив[ред. | ред. код]

    У видавництві «Обозревателя» свого часу працювали Тетяна Чорновол, Соня Кошкіна і Анатолій Шарій.

    Головний редактор сайту «Мобільник» та редактор відділу «Технології» сайту «Обозреватель» (2007—2008) — Кулаков Ігор Володимирович.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Оглядач станом на грудень 2005
    2. «Обозреватель» придбав «Український портал» на УНІАН
    3. «Обозреватель» придбав «Український портал» на Коммерсантъ
    4. Україна: «Обозреватель» купив mobilnik.ua на CNews
    5. «ОБОЗ.ua-Обозреватель» — Перший інформаційний портал на Українська правда
    6. «Обозреватель» запустив інформаційну мережу MyObozrevatel на Телекритика
    7. ОБОЗ.ua купив сервіс зі створення інтернет-магазинів на UBR
    8. ІМІ знайшов найбільше порушень балансу в новинах «Вести» та «Страна.ua», найменше — на «Ліга.net» на Детектор медіа
    9. ІМІ: Найбільше новин з порушеннями стандартів — на «Обозревателе» та «Страна.ua», найменше — в «Укрінформі» на Детектор медіа
    10. Канал «Обоз TV» Михайла Бродського отримав ліцензію на мовлення на Телекритика
    11. Рейтинг ТОП-100 новинних ресурсів суспільно-політичної тематики за вересень 2017 | ІнАУ. inau.ua (uk). 
    12. Рейтинг найпопулярніших сайтів України | tns-ua.com. tns-ua.com (ru-RU). 
    13. НВ определило 15 самых популярных украинских новостных сайтов на Новое Время
    14. «Людина року — 2016» — вектор майбутнього на РБК-Україна
    15. Людина року — 2016 на Інтерфакс-Україна
    16. «Людина року — 2016» — вектор майбутнього на Лівий берег
    17. Названі найпопулярніші в Україні на РБК-Україна
    18. Які сайти читають українці на 24 телеканал

    Посилання[ред. | ред. код]