Оболенський Іван Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оболенський Іван Миколайович
Народився 1841
Помер 1920
Харків, Українська СРР
Країна  Російська імперія
Діяльність лікар
Галузь медицина
Alma mater Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступінь доктор медичних наук
Заклад Харківський національний медичний університет
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня

Ива́н Никола́евич Оболе́нский (1841—1920[1]) — вчений-терапевт. Перший завідувач кафедри госпітальної терапії Харківського університету. Таємний радник.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1862 році вступив в Імператорську медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі, в якій з відзнакою закінчив курс в 1868 році. Учень петербурзького професора Руднєва М.М.[2] У 1869 році став доктором медицини, в 1870 році приват-доцентом та прозектором по кафедрі патологічної анатомії. Тоді ж відряджений за кордон для удосконалення, переважно в патологічної анатомії, загальної патології та клінічній медицині. З 14 травня 1871 був екстраординарним професором, з 2 березня 1872 — ординарним професором по кафедрі загальної патології у Харьковському університеті. Зведен у чин статського радника (зі старшинством з 2 березня 1872). У 1886 році перейшов на кафедру приватної патології і терапії, в тому ж році отримав чин дійсного статського радника (28 грудня). З 1888 року ординарний професор, з 30 травня 1896 заслужений ординарний професор кафедри терапевтичної факультетської клініки. Одночасно член Ради міністра народної освіти, таємний радник (1 січня 1914 року).

Ініціатор створення станції швидкої допомоги в Харкові (1909 рік). На власні кошти придбав першу «карету негайної допомоги»[3] .

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні наукові дослідження - проблеми курортології, інфекційних хвороб, фтизіатрії, ендокринології, питання гігієни та лікувального харчування.

Його педагогічна діяльність полягала в читанні лекцій, проведенні практичних занять із студентами, демонстрацією хворих.

Голова Харківського відділення Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Святої Анни 2-го ступеня (1878 рок)
  • Орден Святого Володимира 4-го ступеня (15 травня 1883 року)
  • Орден Святого Володимира 3-го ступеня (1891 рок)
  • Орден Святого Станислава 1-го ступеня (1 січня 1894 року)
  • Орден Святої Анни 1-го ступеня (1 січня 1911 року)

Публікації[ред. | ред. код]

Оболенским опубліковано російською та німецькою мовами до 26 самостійних робіт:

  • «О влиянии перерезки семянного нерва на яйцо» («Centralblatt für die med. Wissenschaft», 1867),
  • «Папиллома Гайморовой полости в клиническом и патологоанатомическом отношениях» («Медиц. Вестник», 1868),
  • «О гнойных формах воспаления мягкой мозговой оболочки у человека и животных» (1868),,
  • (нім.) «Ueber das Mucin» («Arch. f. Phisiologie», 1871);
  • (нім.) «Ueber d. Mucin ans der Submaxillar Drüse»(ib.),
  • «О влиянии желчно-кислых солей на животных и человека» («Журнал» Руднева, 1876),
  • «Diabetes insipidus и его лечение» (1884),
  • «О вытяжении n. ischiadicus при tabes dors.» («Медицинское Обозрение», 1885),
  • «Каломель при гипертрофическом циррозе» (ib., 1888),
  • (нім.) «Nervus vagus und Angina pectoris» («Berlin. Klin. Woch.», 1889; «Врач», 1889),
  • «Копайский бальзам, как лечебное средство» («Медицинское Обозрение», 1890),
  • «О невралгиях сифилитического происхождения» («Ученые записки Харьковского Университета», 1893),
  • «О внутрибрюшных сращениях, их патогенез и диагностика» («Медицинское Обозрение», 1895) и другие.

Під керівництвом Оболенського, численними його учнями, з яких багато зайняли кафедри, був опублікований ряд цінних досліджень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ О. И. Шушляпин «Кафедре госпитальной терапии Харьковского государственного медицинского университета — 125 лет». Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 3 липня 2015.
  2. ↑ Скрипченко, Лариса Вікторівна (2021). Оболенський Іван Миколайович: 180 років з дня народження доктора медицини, професора, засновника і завідувача кафедри загальної патології медичного факультету Імператорського Харківського університету, першого керівника госпітальної та факультетської терапевтичних університетських клінік, засновника станції швидкої медичної допомоги в Харкові (укр.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  3. ↑ Сумцов М. Ф. Слобожане: історично-етнографична розвідка / Микола Федорович Сумцов ; Під ред. Дмитро Іванович Багалій . — Харків: Союз, 1918 . — С. 179—180.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Оболенський Іван Миколайович. Pathology SNT
  • Г. М. Г.: Оболенский, Иван Николаевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Оболенський Іван Миколайович: 180 років з дня народження доктора медицини, професора, засновника і завідувача кафедри загальної патології медичного факультету Імператорського Харківського університету, першого керівника госпітальної та факультетської терапевтичних університетських клінік, засновника станції швидкої медичної допомоги в Харкові. [Електронний ресурс] : [презентація] / Л. В. Скрипченко. – Електроні дані (16 слайдів). – Харків, 2021. URL:http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29329 [Архівовано 7 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. А. Я. Циганенка. — Х.: ВАТ Видавництво «Харків», 2002. — 470 с.: ил. Мала Л.Т., Кліменко М. О. Оболенський Іван Миколайович — С.67—68. ISBN 966-100-35.9.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оболенський_Іван_Миколайович&oldid=40700377