Оболонь (місцевість Києва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оболонь
Київ
Оболонь

Вигляд на Оболонь
Загальна інформація
Країна

Flag of Ukraine.svg Україна

Район

Оболонський район

Географічні координати 50°30′29″ пн. ш. 30°29′54″ сх. д. / 50.50833332999999925° пн. ш. 30.498500° сх. д. / 50.50833332999999925; 30.498500Координати: 50°30′29″ пн. ш. 30°29′54″ сх. д. / 50.50833332999999925° пн. ш. 30.498500° сх. д. / 50.50833332999999925; 30.498500
Телефонний код +380 44
Головні вулиці

Оболонська набережна, Проспект Героїв Сталінграда, Оболонський проспект, Героїв Дніпра та ін.

Підприємства

ЗАТ «Оболонь»

Поштові індекси 04205
Транспорт
Станції метрополітену:

Kiev Metro Second Line logo.svg «Оболонь»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Мінська»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Героїв Дніпра»

Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Карта
Оболонь is located in Київ
Оболонь
Оболонь
Оболонь (Київ)
CMNS: Оболонь на Вікісховищі

Оболо́нь — історична місцевість, промислова зона, житловий масив в Оболонському районі міста Києва. Розташована на правому березі Дніпра, між Дніпром, проспектом Степана Бандери, вулицями Вербовою і Сім'ї Кульженків.

Значення назви[ред.ред. код]

Назва Оболонь (оболоня, болоння, болонь) має старослов'янське походження і значить заплавні луки, заплави, низові рівнини біля річок, озер, ставків. Оболонь може значити також найближчий кордон міста, його «оболонку». Назва місцевості характеризує не тільки її географічний чи економічний характер, але й характер забудови. Оболонь дійсно розташована на намивних ґрунтах, раніше — заплавних придніпровських луках.

Давнина[ред.ред. код]

Стоянки первісної людини на Оболоні існували ще в IV тисячолітті до нашої ери. Бронзові та інші знахідки, що відносяться до поселень кінця I тисячоліття до н. е. — II століття н. е., відкрили для дослідників на площі в 25 тисяч м² 66 заглиблених осель та 918 господарських ям унікальної Зарубинецької культури.

Київська Оболонь (Болоння) згадується з часів Київської Русі. В епоху Давньокиївської держави Болоння згадується в літописах під 1096, 1151, 1161, 1169, 1174 роками.

Тут відбувались битви з кочовиками — нападниками. Також тут з'ясовували свої міжусобні стосунки князі, а поряд знаходилось капище Велеса, бога сили, достатку та родючості. Удобрювана природним шляхом, ця місцевість страждала від повеней, тому в прибережних місцях будинки будувались на палях.

У Середньовіччі землі Оболоні стали настільки престижними, що їх прагнули дістати багато хто. Мало того в суперечках за межі наділів доходили не тільки до судового розгляду, а й до рукоприкладства. Щоб вирішити земельні конфлікти доводилося втручатися першим особам держави. Справедливість на Оболоні наводили гетьмани Богдан Хмельницький і Іван Мазепа.

Сучасна забудова[ред.ред. код]

Забудова Оболоні здійснювалася згідно з генеральним планом розвитку Києва за 1967 рік. Будівництво здійснювалося на намивному ґрунті: з 1970 року — промзони, з 1972-го — житлового масиву (його центральна магістраль — Оболонський проспект).

Основна забудова виконана в 19731980. Автори проекту — архітектори Г. М. Слуцький, Ю. А. Паскевич, Л. І. Філенко та ін. При плануванні масиву велика увага приділялася природним умовам місцевості. Автори інженерного проекту також врахували небезпечну близькість Київського водосховища. З метою захисту майбутнього масиву від підтоплень, берегова лінія була піднята на 4-5 метрів.

Масив забудований в основному 9 і 16 поверховими будинками, і спланований за особливим, стільниковоподібним планом — мікрорайони нагадують стільники за формою. У кожному мікрорайоні — дитячі садки, школи, універсами, є два кінотеатри. Цікава також система бюветів, які є в кожному мікрорайоні. З центром міста Оболонь сполучалася лінією метрополітену — у 1980 році були відкриті станції «Петрівка» і «Проспект Корнійчука» (пізніше перейменована в «Оболонь»), у 1982-му — «Мінська» і «Героїв Дніпра».

У 1981 році за проект інженерної підготовки території житлового масиву «Оболонь» колектив державного підприємства «Київпроект» був удостоєний Премії Ради Міністрів СРСР[1].

В ході другого періоду забудови, який розпочався в новому тисячолітті, на Оболоні з'явилися нові, 22-25 поверхові комфортабельні житлові будинки, побудовані в основному ближче до Дніпра. Серед них зведено масштабні сакральні споруди — Покровський собор та храм Різдва Христового. На прибережній частині Оболоні створено прогулянкову набережну з пляжною зоною, озелененням та декоративними скульптурами, яка є популярною зоною відпочинку серед киян.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Відзнаки та нагороди // Веб-сайт АТ «Київпроект»

Джерела[ред.ред. код]