Оборонний храм
Оборо́нний храм або храм-форте́ця — церква або костел, пристосовані до короткочасної чи довгострокової оборони за допомогою введення в архітектуру сакральної будівлі низки фортифікаційних елементів: фланкуючих веж, бійниць, машикуль по периметру споруди, брами з герсою.
Польща[ред. | ред. код]
Рідко збереженим прикладом фортечної церкви, яка використовувалась в оборонних цілях, є церква святого Андрія в Кракові, одна з найстаріших і найкраще збережених романських будівель в Польщі. Розташований за адресою вулиця Гродзька, побудований середньовічним польським державним діячем Палатином Сієчем у 1079–1098 роках. Церква Св. Андрія був єдиною романською церквою в Кракові, яка витримала монгольський напад 1241 року. У нижній частині ширшої частини її фасаду розташовані невеликі отвори, які служили оборонними вікнами під час військової облоги.[1] У Супраслі зберігся зразок готичного оборонного православного храму.
Білорусь[ред. | ред. код]
Хоча на землях Білорусі існувала велика кількість укріплених церков у різних стилях, до останнього часу збереглися лише частина. Найбільш відомими є християнські православні церкви в Мурованка і Синковічи, а також католицькі укріплені церкви в Камаї та Ішкольді. Крім християнських церков, у Білорусі також є руїни декількох синагог, з яких найпомітнішою є головна синагога в Бихов.[2] У ВКЛ оборонні храми були найбільш поширені у пізньоготичний період, коли було вироблено своєрідний тип готичного оборонного православного храму (Синковічи). У часи бароко храмам надавали оборонних рис у контексті організації оборони міста (Домініканський костел у Мінську).
Україна[ред. | ред. код]
Особливе місце в багатій сакральній спадщині України займають муровані оборонні храми. Церкви-твердині, які збереглися до наших днів, дають можливість відтворити рівень розвитку духовності і культури українського народу XIV–XVII ст., вивчити будівельні та архітектурно-мистецькі традиції. Для цих храмів були характерні масивні стіни із контрфорсами з високо розміщеними невеликими вікнами та бійницями. Захист церков-твердинь забезпечували бійниці, бойові галереї у верхній частині нави й апсиди та вежі-дзвіниці.Серед храмів з вираженими фортифікаційними рисами можна виокремити: храми з оборонною функцією, монастирські церкви-твердині, замкові церкви.[3] В Україні збереглось декілька оборонних православних церков[4] та монастирів (Межирічи та інші), наявні обороні костели (Бібрка, Біще та інші), синагоги-фортеці (Гусятин, Сатанів).
-
-
-
Межиріцький монастир, вигляд з півдня у Межиріч (Острозький район), Україна -
Див.також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (пол.) "Kościół św. Andrzeja w Krakowie." Short history and photographs [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) Оборонительные храмы. globus.tut.by. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВОГО ВИРІШЕННЯ ОБОРОННИХ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2019.
- ↑ Колекція найгарніших церков України | Андрій Бондаренко - подорожі Україною і світом. andy-travel.com.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
| |||||||||||||||||
