Оборін Степан Ілліч
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (липень 2020) |
| Оборін Степан Ілліч | |
|---|---|
 | |
| Народження |
15 серпня 1892 Кувшиново, Західна область, СРСР |
| Смерть |
16 жовтня 1941 (49 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Звання | генерал-майор і Феєрверкер |
| Командування | 14th Mechanized Corpsd |
| Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
Оборін Степан Ілліч ( 15 серпня 1892, м. Кувшиново, нині Тверська область, Росія – 16 жовтня 1941 року, Москва ) – радянський воєначальник, генерал-майор (1940). Жертва сталінських репресій.
Військова служба[ред. | ред. код]
Учасник Першої світової війни. На фронті з 1915 року, служив у артилерії, дослужився до звання молодшого феєрверкера.
Учасник громадянської війни в Росії. Із 1918 року – у Червоній Армії, командир артилерійської батареї. Після війни пройшов шлях від командира батареї до командира артилерійського полку. Із 1935 року був командиром-розпорядником артилерійських курсів удосконалення командного складу. У 1938 – 1939 роках був начальником артилерії 11-ї стрілецької дивізії. Учасник радянсько-фінської війни, був начальником артилерії 19-го стрілецького корпусу у боях на Карельському перешийку. Дії Оборіна під час війни були високо оцінені, бо за війну він був нагороджений орденом Червоного прапора і отримав військове звання комдива. Із травня 1940 по березень 1941 року командував 136-ю стрілецькою дивізією. Із 11 березня 1941 року – командир 14-го механізованого корпусу 4-ї армії Західного особливого військового округу.
Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]
22 червня корпус під командуванням Оборіна потрапив під авіаційний удар противника. Було підірвано склади боєприпасів та пального у Бресті. 23 червня у танковій битві під Пружанами 14-й механізований корпус був розгромлений німецькою 2-ю танковою групою генерала Г. Гудеріана. Причинами поразки були відсутність протитанкової артилерії, невдале розташування частин корпусу перед війною, відсутність снарядів і пального, недоукомплектованість корпусу технікою та особовим складом.
Арешт і суд[ред. | ред. код]
8 липня 1941 року генерал-майор Степан Оборін був заарештований органами НКВС. Генералу інкримінували злочинну халатність та дезертирство з поля бою. 13 серпня 1941 року Військова колегія Верховного суду СРСР засудила Оборіна до розстрілу. Розстріляний 16 жовтня 1941 року.
Посмертно реабілітований у 1957 році.
Військові звання[ред. | ред. код]
- Полковник (1935);
- комбриг (5 листопада 1939 року);
- комдив ( 20 квітня 1940 року);
- генерал-майор ( 4 червня 1940 року).
Нагороди[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Коллектив авторов. Великая отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь./ Под общей редакцией М. Г. Вожакина. – Москва; Жуковский: Кучково Поле. 2006. – т. 2. – с. 239-240. – ISBN 5-9001679-08
Посилання[ред. | ред. код]
- https://history.wikireading.ru/128970 [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.]
- https://books.google.com.ua/books?id=-j_WTdOoX5sC&pg=PA82&lpg=PA82&dq=оборин+степан+ильич&source=bl&ots=NLOv8TcjW7&sig=ACfU3U1Ltve6SMskb20sCv-Ui5owj946Tg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjO_vSi- [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.]
https://books.google.com.ua/books?id=MM6hDwAAQBAJ&pg=PA1925&lpg=PA1925&dq=оборин+степан+ильич&source=bl&ots=PBuGznWwx-&sig=ACfU3U1-G0TZ9esYo4ifg7NY67ykSP2k8Q&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjO_vSi-7LqAhVRtIsKHeX4B304ChDoATABegQIAxAB#v=onepage&q=оборин%20сте%Dhttps://biografiaru.wordpress.com/р/романов-федор-николаевич-1900-1966 [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.]