Образ диска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

О́браз ди́ска — файл, що містить у собі повну копію вмісту та структури файлової системи та даних, що знаходяться на диску (наприклад, компакт-диск, дискета або розділ жорсткого диска). Термін описує будь-який такий файл, не важливо від того чи був образ отриманий з реального фізичного диска чи ні. Таким чином, образ диска містить всю інформацію, необхідну для дублювання структури, розташування та вмісту даних будь-якого пристрою для зберігання інформації. Зазвичай образ диска просто повторює набір секторів, ігноруючи файлову систему.

Спочатку образи дисків використовувалися для резервного копіювання та копіювання дисків, при якому точне збереження вихідної структури було необхідним та доцільним. З появою оптичних носіїв (CD, DVD) почали використовувати образи CD/DVD дисків у формі .ISO-файлу. Він містив у собі файлову систему ISO 9660. Формат ISO став найбільш часто використовуваним форматом для образів дисків.

Крім .ISO існує ряд інших форматів образу диска, таких як .IMG і .DMG, а також пропрієтарних: .VCD (VIRTUALCD) .NRG (Nero Burning ROM), .MDS/.MDF (DAEMON Tools, Alcohol 120%), .DAA (PowerISO), .PQI (Driveimage), .VDF (FreeVDF, VDFCrypt), і .CCD/.IMG/.SUB (Clone CD).

Використання[ред.ред. код]

Резервне копіювання[ред.ред. код]

Звичайна програма резервного копіювання зберігає лише файли, до яких є доступ; завантажувач та файли, які заблоковані операційною системою, можуть бути не збережені. Образ диска містить всі дані, що були на диску.

Поширення програмного забезпечення[ред.ред. код]

Образи дисків часто використовуються для поширення великих програмних пакетів (наприклад, дистрибутивів операційної системи GNU/Linux або BSD), зокрема, через Інтернет.

Віртуальні диски[ред.ред. код]

Образи дисків можуть використовуватися як пристрої зберігання для емуляторів та віртуальних машин.

Тиражування однотипних систем[ред.ред. код]

Образи дисків також використовуються для масової установки програмного забезпечення на комп'ютери з однаковою конфігурацією. Для цього на один комп'ютер встановлюються всі драйвери і необхідне програмне забезпечення і знімається образ диска, який згодом встановлюють на комп'ютери, що залишилися.